Спосіб лікування неспецифічних вагінітів у жінок в постменопаузі

Спосіб лікування неспеціфічних вагінітів у жінок в постменопаузі шляхом застосування замісної гормональної терапії, який відрізняється тим, що додатково містить вакцину СолкоТриховак по схемі: 3 ін'єкції внутрішньом'язово з інтервалом в 2 тижні. (19) (21) 98042088 (22) 27.04.1998 (24) 15.02.2001 (33) UA (46) 15.02.2001, Бюл. № 1, 2001 р. (72) Сольський Яків Порфирович, Татарчук Тетяна Феофанівна, Косей Наталія Василівна, Лисяна Тамара Олександрівна 32800 Поставлене завдання способу лікування неспецифічних вагінітів у жінок в постменопаузі вирішується шляхом застосування препаратів для замісної гормональної терапії (клімен, клімонорм, овестін), відповідно до винаходу, додатково призначається вакцина СолкоТриховак за схемою: 3 ін'єкції з інтервалом в 2 тижні. Сухість вагіни, зуд, печіння, диспареунія, статеві розлади, що є проявами неспецифічного вагініту і нерідко турбують жінок в постменопаузі, значно погіршують якість життя жінок в цей період (див.: Прилепская В.Н., Кулаков В.И., Тизини Г., Костава М.Н. Лечение урогенитальных нарушений у женщин в постменопаузе прератом овестин // Акушерство и гинекология. – 1996. - № 2. - С. 3739), що обумовлює соціальні аспекти даної патології. Проблема неспецифічного вагініту в постменопаузі особливо актуальна для жінок з ранньою менопаузою (при настанні її в віці до 45 років), враховуючи зростання частоти даної патології в останні роки та ще досить високу статеву активність жінок в цьому віковому періоді. Використання імуномодуляторів та препаратів, які активізують неспецифічну резистентність організму, підвищує ефективність лікування запальних процесів геніталіїв (див.: Савельева Г.М., Антонова Л.В., Прозоровская К.Н. Значение иммунологических исследований в акушерстве и гинекологии. - Ташкент: Медицина, 1981. - 175 с.). Доведене також велике значення відновлення нормальної мікрофлори вагіни для профілактики рецидивів запальних гінекологічних захворювань. Враховуючи виявлене нами при попередніх дослідженнях істотне порушення балансу умовно-патогенної і нормальної мікрофлори вагіни, що характеризується наростанням асоційованих форм обсіменіння вагіни з перевагою анаеробно-аеробних асоціацій, а також пригнічення місцевого секреторного імунітету на фоні збільшення концентрацій сироваткових фракцій імуноглобулінів у жінок в період постменопаузи, ми вважали за доцільне при лікуванні постменопаузальних бактеріальних вагінітів у жінок з раннім клімаксом на фоні замісної гормональної терапії застосовувати препарат СолкоТриховак, який являє собою ліофілізат інактивованих мікроорганізмів спеціально відібраних штамів Lactobacillus acidophilus і виявляє імуностимулюючу дію та сприяє відновленню нормальної мікрофлори вагіни. Спосіб лікування неспецифічних вагінітів у жінок в постменопаузі здійснюється наступним чином. Призначається замісна гормональна терапія (клімонорм, клімен, овестін та ін.) по 1 таблетці щоденно згідно зі схемою протягом 3-х місяців та вакцина СолкоТриховак за схемою: 3 ін'єкції внутришньом'язово з інтервалом в 2 тижні. Клінічна ефективність використання вакцини СолкоТриховак оцінювалась за наявністю скарг пацієнток, результатам гінекологічного огляду, бактеріологічних досліджень з використанням набору селективних диференціально-діагностичних поживних середовищ з вивченням якісних (морфологічних, тинкторіальних, культуральних і біологічних) та кількісних (кількість усіх видів бактерій в 1 мл виділень за числом колоній, що виросли, з урахуванням ступеня розведення посівного мате ріалу) властивостей; імунологічних (визначення основних класів сироваткових імуноглобулінів та sIg А в цервікальному слизі за методом G.Mancini et al.); ендокринологічних (визначення концентрацій стероїдних гормонів - естрадіолу, прогестерону, тестостерону в сироватці крові з використанням тестової системи СЕА IRE SORIN) методів дослідження та розширеної кольпоскопії. Суть заявлюваного способу лікування підтверджується наступними прикладами. Приклад 1. Хвора К., 52 років, мешканка Київської області, звернулась до лікаря зі скаргами на сухість вагіни, біль та дискомфорт під час статевого життя. З додаткового анамнезу виявлено, що жінка перебуває у менопаузі 5 років. При гінекологічному огляді та при виконанні кольпоскопічного дослідження слизова оболонка вагіни та вагінальної частини шийки матки була бліда, стоншена, судинний рисунок був неоднорідний. Під час бактеріологічного обстеження висіяна анаеробно-аеробна асоціація мікроорганізмів: St. saprophyticus в концентрації 106 КУО/мл; E.coli 104 КУО/мл; В. fragilis - 106 КУО/мл; F. stabile - 104 КУО/мл; лактобацили не виявлені. В складі імуноглобулінів цервікального слизу виявлено низьку концентрацію секреторного імуноглобуліну sig A - 0,18 г/л; високі концентрації сироваткових фракцій імуноглобулінів - Ig А - 0,34 г/л, Ig G - 0,41 г/л та Ig M - 0,12 г/л, що свідчило про наявність запального процесу. Рівень естрадіолу в сироватці крові дорівнював 0,23 нмоль/л. Хворій було призначено замісну гормональну терапію - клімонорм по 1 таблетці щоденно 21 день з 7-денною перервою згідно зі схемою протягом 3-х місяців, вакцину СолкоТриховак тричі внутришньом'язово з інтервалом в 2 тижні. Після отриманого курсу лікування скарги на сухість вагіни та дискомфорт статевого життя, що турбували пацієнтку, зникли. Під час гінекологічного огляду та кольпоскопії слизова оболонка вагіни та вагінальної частини шийки матки виглядала рівномірно рожевою, блискучою, була покрита багатошаровим епітелієм, судинний рисунок був помірно виражений, правильний. Бактеріологічні дослідження виявили наявність в складі мікробіоценозу вагіни лактобацил в концентрації 106 КУО/мл, St. Saprophyticus 102 КУО/мл; Citrobacter - 10 4 КУО/мл. Склад імуноглобілінів цервікального слизу підтвердив наявність активізації секреторного імунітету під впливом призначеного способу лікування - вміст секреторного імуноголобуліну sig А дорівнював 0,43 г/л; сироваткових імуноглобілінів - Ig A - 0,25 г/л, Ig G - 0,27 г/л, Ig M 0,03 г/л. Таким чином, застосування комплексного курсу лікування, який включав замісну гормональну терапію та препарат СолкоТриховак, призвело до клінічного одужання пацієнтки з неспецифічним вагінітом в постменопаузі, яке підтверджено результатами бактеріологічного та імунологічного обстеження. 2 32800 fragilis - 108 КУО/мл; Cl. perfrigens - 102 КУО/мл. Лактобацили не виявлялись. Імунологічні дослідження свідчили про пригнічення секреторного імунітету - вміст sIg A в цервікальному слизу становив 0,17 г/л, рівень сироваткових імуноглобілінів був вищий за норму Ig A - 0,39 г/л, Ig G - 0,41 г/л, Ig М - 0,2 г/л, можливо, за рахунок збільшення проникності судинних стінок слизової оболонки вагіни внаслідок запального процесу та атрофічного її стоншення. Хворій було призначено клімонорм за схемою протягом 3-х місяців та препарат СолкоТриховак три рази внутрішньом'язво з інтервалом в 2 тижні. Після тримісячного курсу лікування слизова оболонка вагіни стала вологою, зуд ста тевих органів майже зник. Кольпоскопічні дані підтвердили покращення: слизова оболонка вагіни та вагінальної частини шийки матки виглядала рожевою, пофарбування розчином Люголю стало однорідним. Бактеріологічні та імунологічні дослідження підтвердили позитивний клінічний ефект лікування. В складі мікробіоценозу вагіни лактобацили виявлялись в концентрації 106 КУО/мл, зменшилось обсіменіння слизової оболонки умовно-патогенною мікрофлорою: St. epidermidis - 10 2 КУО/мл; В. fragilis - 10 4 КУО/мл. Вміст імуноглобілінів цервікального слизу склав: sIgA - 0,29 г/л; сироваткових імуноглобілінів - Ig А - 0,18 г/л, Ig G - 0,21 г/л, Ig М - 0,02 г/л. Нами було обстежено 3 групи жінок в постменопаузі з проявами неспецифічного вагініту: 40 жінок (група А), які протягом 3-х місяців отримували замісну гормональну терапію клімонормом; 25 пацієнток (група В), яким поряд з застосуванням ЗГТ (клімонорм) призначали СолкоТриховак за схемою: 3 ін'єкції з інтервалом в 2 тижні, та 64 жінки з явищами неспецифічного вагініту, що вперше звернулись і ще не отримували лікування (група С). Групи були порівняні за віком, тривалістю постменопаузального періоду та віком настання менопаузи, даними гінекологічного анамнезу та гормонального і бактеріологічного обстеження до початку лікування. В результаті досліджень виявлено, що у жінок з неспецифічним вагінітом, що отримували на протязі 3-х місяців клімонорм (група А), анаеробноаеробні асоціації виявлені в 47,5% випадків, а у жінок, яким поряд з ЗГТ застосовували СолкоТриховак (група В) - лише в 32,0%, в той час як у пацієнток, що не отримували лікування (группа С) в 60,93% (фіг. 1). При аналізі частоти виділення аеробної і анаеробної мікрофлори істотної різниці в цих показниках у жінок усіх обстежених гр уп не відмічено (фіг. 2). Однак частота виділення лактобацил у жінок групи В була значно вищою (36,0%), ніж в групі С (15,63%) (р