Зуборізний довбач

Винахід відноситься до конструкції зуборізних довбачів для нарізання фасонних профілів, які отримують шляхом обкатування, в тому числі з убчати х колес, і може знайти широке використання в загальному машинобудуванні. Відомі зубонарізні довбачі з похилою віссю та з фасонною циліндричною заднею поверхнею (див. Родин П.Р., Самохин Г.И. «Геометрические параметры режущей части зуборезных долбяков с наклонной осью», Станки и режущие инстр ументы, вып. 2, Харьков, 1966). Недоліком цієї конструкції давбачів є несприятлива геометрія на бокових ріжучих крайках, яка виникає тому, що при обраних величинах задніх кутів при вершинних крайках задні кути на бокових крайках створюються малими, що знижує стійкість інструменту. В основу винаходу посталена задача підвищення стійкості довбачів шляхом підбору незалежних потрібних величин задніх кутів та вершинних та бокових ріжучих крайках. Поставлене завдання вирішується тим, що в довбачі, що містить корпус з похилою віссю та фасонною циліндричною заднею поверхнею ріжучих крайок, згідно з винаходом, циліндрична задня поверхня виконана у відповідності з обраною величиною кута e нахилу вісі довбача до вісі зубчатого колеса, що нарізається, а задня поверхня на вершинній крайці ріжучих крайок виконана у вигляді конічної поверхні, при цьому на задній поверхні ріжучих з убів виконана додаткова ріжуча крайка шляхом фасонного заточування ріжучої частини, коли на певній відстані від основної передньої поверхні утворена додаткова передня поверхня, при цьому на задній поверхні ріжучих з убів виконана додаткова ріжуча крайка шляхом фасонного заточування ріжучої частини, коли на певній відстані від основної передньої поверхні утворена додаткова передня поверхня. Суть винаходу пояснюється кресленнями, на яких зображені на: фіг.1 - довбач, що заявляється; фіг.2 - те ж саме, вид за стрілкою А; фіг.3 - те ж саме, січення Б-Б. Довбач складається з корпусу 1 з похилою віссю. На зовнішній поверхні корпусу 1 розташовані ріжучі зуби 2 з вершинною ріжучою крайкою З, боковою ріжучою крайкою 4, задньою поверхнею 5, передньою поверхнею 6 та циліндричною поверхнею 7. На задній поверхні ріжучих зубів 2 виконана додаткова ріжуча крайка 8, що має додаткову передню поверхню 9 та додаткову задню поверхню 10. На кресленнях позначено: e - кут нахилу вісі довбача до вісі з убчатого колеса, що нарізається; a B - задній кут конічної поверхні на вершинній кромці; V - відносна швидкість напрямку руху довбача; v - відносна швидкість обертів шестерні; v O - відносна швидкість обертів довбача; gB - задній кут ріжучої кромки довбача; l - довжина бокової ріжучої кромки довбача. Працює довбач, що заявляється, наступним чином. Корпусу 1 довбача надають зворотньо-поступальний та обертальний рух уздовж осі заготовки, при цьому ріжучими зубами 2 здійснюється формування профіля зуба деталі, що обробляється. Конічна поверхня 7 зубів 2 при обробці забезпечує задні кути a , що призводить до збільшення стійкості інструмента і забезбечує, тим самим, продуктивність обробки тому, що збільшується кут ріжучого клину. Додаткова ріжуча крайка 8 при обробці деталі розбиває припуск металу, що знімається, між ріжучими крайками, що забезпечує рівномірність навантаження на ріжучу крайку інструмента і, тим самим, збільшує стійкість інструмента.