Спосіб профілактики післяопераційних ліквороциркуляторних ускладнень при видаленні внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку

Спосіб профілактики післяопераційних ліквороциркуляторних ускладнень при видаленні внутрішньомозкових пухлин півкуль великого мозку, який відрізняється тим, що після лазернохірургічного видалення основної маси пухлини за допомогою гнучкого лазерного світловода крізь сформований поренцефалічний отвір проводиться лазерна коагуляція судинного сплетіння бокового шлуночка випромінюванням напівпровідникового лазера потужністю 20 Вт та довжиною хвилі 0,808 мкм. (19) (21) u201104200 (22) 06.04.2011 (24) 25.10.2011 (46) 25.10.2011, Бюл.№ 20, 2011 р. (72) РОЗУМЕНКО ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ, МОСІЙЧУК СТАНІСЛАВ СЕРГІЙОВИЧ, ХОРОШУН АННА ПЕТРІВНА, РОЗУМЕНКО АРТЕМ ВОЛОДИМИРОВИЧ, ГЕРАСЕНКО КОНСТЯНТИН МИХАЙЛОВИЧ, ШЕВЕЛЬОВ МАКСИМ МИКОЛАЙОВИЧ, КЛЮЧКА ВАЛЕНТИН МИКОЛАЙОВИЧ (73) РОЗУМЕНКО ВОЛОДИМИР ДАВИДОВИЧ 3 рно-хірургічного видалення пухлини через поренцефалічний отвір в ложе видаленої пухлини, а далі - в епідуральний та подапоневротичні простори потрапляє ліквор (крізь дефекти твердої мозкової оболонки та м'яких тканин), що може призвести до ліквороциркуляторних ускладнень з формуванням зовнішніх поренцефалічних кіст. Задачею корисної моделі є створення способу, що дозволяє зменшити травматичність хірургічних маніпуляцій, запобігти розвитку післяопераційних ліквороциркуляторних ускладнень та підвищити якість життя оперованих хворих. Поставлена задача вирішується тим, що після лазерно-хірургічного видалення основної маси пухлини за допомогою гнучкого лазерного світловода крізь сформований поренцефалічний отвір проводиться лазерна коагуляція судинного сплетіння бокового шлуночка випромінюванням напівпровідникового лазера потужністю 20 Вт та довжиною хвилі 0,808 мкм. Запропонований спосіб виконується наступним чином. Після остаточного лазерно-хірургічного видалення гліальної пухлини через поренцефалічний отвір в порожнину бокового шлуночка вводиться кінець світловоду, який спрямовується в бік судинного сплетіння, після чого проводиться лазерна коагуляція судинного сплетіння випромінюванням напівпровідникового лазера потужністю 20 Вт та довжиною хвилі 0,808 мкм. Приклад. Хворий 3, 35 років, В анамнезі був прооперований з приводу первинної гліальної пухлини правої тім'яної частки, гістологічний діагноз астроцитома II ступеня злоякісності; отримав курс променевої терапії. Через 37 місяців повторно госпіталізований до клініки зі скаргами на періодичний головний біль, погіршення пам'яті та уваги, слабкість та оніміння в лівій руці, порушення координації в лівих кінцівках, періодичні парціальні судоми по типу джексонівських. В неврологічному статусі на момент надходження визначено помірний гіпертензивний синдром без застою на очному дні, лівосторонній геміпарез з акцентом в руці - 3 бали, зниження поверхневої та м'язово-суглобової чутливості - 2-3 бали. За даними КТ та МРТ головного мозку діагностовано продовжений ріст внутрішньомозкової пухлини правої тім'яно-лобовоскроневої частки, розмірами 5 × 4x4 см з зоною пер и фокального набряку до 2-3 см, з розповсюдженням в медіанні структури та боковий шлуно Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 64007 4 чок правої півкулі головного мозку. Особливості хірургічного втручання: резекція пророщеної пухлиною кори проводилась із збереженням кори центральних закруток. На глибині близько 0,5-1 см виявлено новоутворену тканину пухлини, неоднорідної структури з нечіткими межами, з помірно вираженою сіткою новоутворених судин. Видалення пухлини проводилось фрагментарно з застосуванням мікрохірургічної техніки по перифокальній зоні до ділянок пухлини, розповсюджених в центральні закрутки. При видаленні пухлини була розітнута стінка бокового шлуночка. Наступним етапом була проведена послідовна термодеструкція медіанно розповсюджених залишків пухлини, коагуляція та вапоризація її солідної частини за допомогою напівпровідникового, АІГ-неодимового та СО2-лазера. Після видалення пухлини крізь і поренцефалічний отвір в порожнину бокового шлуночка введено світловод та проведена коагуляція бокового сплетіння, результатом якої стало припинення ліквороутворення. В післяопераційному періоді у хворого спостерігалось зникнення судом, регрес пірамідних порушень та часткове відновлення чутливості. Рана загоїлась первинним натягом, на місці шкірно-апоневротичного клаптя загоєння відбулось в першу добу, без утворення зовнішньої лікворної кісти. Гістологічне заключения: анапластична олігоастроцитома III ступеня. Після виписки призначений повторний курс променевої та хіміотерапії за схемою PCV. Запропонований метод має наступні переваги: - застосування лазерного випромінювання під час основного етапу операції з метою видалення пухлини та коагуляції судинного сплетіння; - запобігання потраплянню надлишкової кількості ліквору в епідуральний та подапоневротичний простіри; - зменшення травматичності хірургічних маніпуляцій за рахунок безконтактної лазерної коагуляції у важкодоступних ділянках мозку; - зниження ризику післяопераційних ускладнень; - підвищення якості життя оперованих хворих. Спосіб профілактики післяопераційниних ліквороциркуляторних ускладнень пройшов успішну клінічну апробацію у 5 хворих із внутрішньомозковими пухлинами півкуль великого мозку в нейроонкологічній клініці ДУ "Інститут нейрохірургії ім. А.П. Ромоданова НАМИ України" і має широкі перспективи для подальшого клінічного застосування. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601