Спосіб ремонту агломераційних візків

Корисна модель відноситься до сільського господарства, зокрема до кормовиробництва, і може бути використана при годівлі курчат-бройлерів повнораціонними комбікормами.

Відомий корм для курей, що містить комбікорм, цеоліт та премікс [декл. патент України №45680А, опубл.15.04.2002р., бюл. №4] в якому при незначному покращенні засвоєння поживних речовин, тривале його використання може викликати дисбактеріоз травного каналу птиці, що проявляється в порушенні його функції, тобто знижується резистентність курчат, що призводить до зниження збереженості поголів'я.

Найбільш близьким (прототипом) до корисної моделі є корм, раціональне використання якого курчатами пов'язане із забезпеченням фізіологічних потреб птиці у мікроелементах, зокрема цинку, причому потреба 50,0мг/кг комбікорму в цьому елементі забезпечується за рахунок введення до складу корму солей цинку, переважно сульфату [див. Т.М. Околелова, А.В. Кулаков, С.А. Молоскин. Макро- и микроелементы в питании птицы / Ефективне птахівництво та Тваринництво, 2004. - №4(16). - С.40-45].

Недоліком відомого корму є те, що сульфат цинку знижує рН вмістимого травного каналу, має низьку засвоюваність організмом (35-40%), оскільки у травному каналі курчат метали-антагоністи конкурують з цинком за місця з'єднання з амінокислотами, за сорбцію і подальше їх засвоєння, що веде до зниження інтенсивності надходження цього елементу в організм. По мірі проходження сульфату цинку по кишечнику більша його частина не засвоюється і виділяється з послідом, що складає небезпеку забруднення навколишнього середовища важкими металами.

В основу корисної моделі поставлено завдання створити ефективний і доступний для засвоєння корм, який би забезпечував нормалізацію рівня мікроелементного живлення у раціонах курчат та покращував санітарно-гігієнічні властивості посліду, щодо зниження в ньому рівня солей важких металів.

Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що корм для курчат-бройлерів, який містить комбікорм і мінерально-вітамінну добавку, згідно корисній моделі в якості мінерально-вітамінної добавки містить хелатні сполуки сульфату цинку: гліцинати та лізинати у кількості 185,5 і 275,0мг/кг повно раціонного комбікорму відповідно.

Для перевірки ефективності заявленого корму було проведено науково-господарський дослід.

Матеріалом для досліджень були 80 голів добових курчат кросу Кобб-500 у співвідношенні курочки : півники 1:1, яких за принципом аналогів було розділено на 4 групи (контрольну та три дослідні) по 20 голів у кожній.

Курчатам всіх груп згодовували повнораціонні комбікорми, збалансовані за поживними біологічно-активними речовинами відповідно до потреби. Контрольна група отримувала сульфат цинку, а у комбікормах дослідних груп його було замінено на метіонат (1 група), гліцинат (2 група) та лізинат (3 група).

Результати досліджень наведені в таблицях.

Таблиця 1

Вміст цинку у внутрішніх органах курчат-бройлерів та посліді, мг/кг сирої речовини,

М±m, n=3

Група

Внутрішні органи

Послід

печінка

м'язи

Контрольна

20,93±0,33

6,40±0,37

134,97±3,89

Дослідні

1

22,90±0,37

8,80±0,59

100,70±5,39

2

19,93±0,18

9,00±0,35

87,07±5,61

3

19,93±0,57

6,80±0,32

60,13±1,49

Як видно з вище наведених даних, найкращим засвоєнням серед хелатних сполук та сульфату цинку характеризуються лізинат і гліцинат, оскільки вони не викликають накопичення елементу у тканинах, в той же час не видаляються з організму у великій кількості порівняно з сульфатом. Так в другій і третій групах виділення цинку з послідом на 35 і 55% менше, ніж за відомим способом.

Таблиця 2

Жива маса курчат-бройлерів в різні періоди вирощування, г, М±m, n=20

Група

Вік, діб

1

7

14

21

28

35

42

Контрольна

46,17±0,80

129,53±2,54

263,10±5,08

524,75±10,03

985,79±35,59

1456,50±41,67

1953,89±58,97

Дослідні

1

46,27±0,72

132,39±3,35

261,15±6,45

524,50±12,24

999,50±26,53

1478,50±35,08

1948,50±43,38

2

45,03±1,11

137,79±2,81

268,04±5,43

559,74±10,88

1104,21±26,08

1517,63±30,47

1977,00±51,16

3

45,11±0,64

131,03±2,56

284,23±6,56

554,75±11,20

1044,00±23,03

1495,00±31,01

2023,00±44,87

На основі цього можна зробити висновок, що корм, який заявляється, найкраще використовується тканинами організму курчат-бройлерів.

Як видно з табл.2, жива маса курчат-бройлерів на сьому добу вирощування у другій дослідній групі, якій згодовували гліцинат цинку у кількості 0,19г на 1кг корму, збільшилася на 6% порівняно з контролем.

На чотирнадцяту добу вірогідне збільшення живої маси відбулося у третій дослідній групі на 8,0% порівняно з контролем та на 8,8% порівняно з аналогічними показниками першої дослідної групи.

На двадцять першу добу вирощування цей показник у другій та третій дослідних групах збільшується відповідно на 6,7 та 5,7% порівняно з контролем.

При визначенні живої маси на двадцять восьму добу вирощування спостерігалося зростання показника лише у другій дослідній групі на 12,0% порівняно з контролем та на 10,5 % порівняно з першою групою.

Таблиця 3

Середньодобовий приріст живої маси курчат-бройлерів в різні періоди вирощування, г, М±m, n=20

Віковий період, діб

Групи

контрольна

дослідні

1

2

3

1-7

11,91±0,32

12,30±0,47

13,25±0,33

12,28±0,36

7-14

19,08±0,52

18,39±0,58

18,61±0,49

21,89±0,68

14-21

37,38±0,89

37,62±0,94

37,67±0,97

38,65±0,90

21-28

66,05±4,01

67,86±2,38

73,89±2,53

69,89±2,55

28-35

63,55±2,68

68,41±2,22

56,11±1,97

64,43±3,18

35-42

71,06±6,08

67,16±2,98

76,46±4,70

75,07±4,12

Статистичне підтверджених змін у живій масі курчат-бройлерів на тридцять п'яту та сорок другу добу не відмічалося. Хоча найбільшою живою масою на сорок другу добу характеризувалася птиця третьої дослідної групи, якій згодовували лізинат цинку у кількості 0,27г на 1кг корму перевищувала показники контролю на 69,11г. Так, з 1 по 7 добу вирощування середньодобовий приріст у птиці другої дослідної групи збільшився на 11,3% порівняно з контролем, проте у курчат третьої групи порівняно з другою спостерігалося зменшення приросту на 7,3%. За період з 7 по 14 добу збільшення середньодобових приростів відмічалося лише у третій дослідній групі, показники якої перевищували на 14,7% аналогічні дані у контролі, на 19,0% - порівняно з даними першої дослідної групи та на 17,6% - порівняно з показниками другої дослідної групи. З 28 по 35 добу у курчат-бройлерів другої дослідної групи відмічалося зменшення середньодобових приростів на 11,7% порівняно з контролем та на 18,0% порівняно з першою групою. Аналогічні показники у курчат третьої дослідної групи за цей же період збільшилися на 14,8% порівняно з птицею другої групи.

Аналогічна тенденція змін спостерігається і з показниками абсолютних приростів живої маси курчат-бройлерів.

Таблиця 4

Абсолютний приріст живої маси курчат-бройлерів за різні періоди вирощування, г, М±m, n=20

Віковий період, діб

Групи

контрольна

дослідні

1

2

3

1-7

83,36±2,22

86,12±3,26

92,77±2,28*

85,93±2,55

7-14

133,58±3,62

128,76±4,04

130,24±3,42

153,20±4,79*

14-21

261,65±6,23

263,35±6,58

263,71±6,81

270,00±6,29

21-28

462,37±28,07

475,00±16,65

517,25±17,74

489,25±17,84

28-35

444,83±18,76

478,90±15,57

392,75±13,78*

451,00±22,25

35-42

497,39±22,04

470,10±20,92

535,25±32,88

525,50±28,81

Проведеними дослідженнями встановлено, що у курчат-бройлерів другої та третьої дослідних груп відмічалося збільшення маси печінки порівняно з контролем відповідно на 15,2 та 17,9% (табл. 3.25).

Таблиця 5

Маса внутрішніх органів курчат-бройлерів у 42-денному віці, г, М±m, n=10

Група

Внутрішні органи

печінка

серце

селезінка

Контроль

35,00±1,38

9,33±0,41

3,37±0,26

Дослідні

1

35,53±1,15

9,15±0,59

2,77±0,17

2

40,32±1,63

9,81±0,56

3,54±0,54

3

41,27±2,53

9,89±0,40

3,42±0,27

В дослідах не встановлено різниці за масою серця та селезінки у курчат-бройлерів першої, другої та третьої дослідних груп у порівнянні з контролем.

Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що згодовування хелатних сполук цинку протягом 42 діб в незначній мірі впливають на масу внутрішніх органів курчат-бройлерів та не спричиняють патологічних змін у них.

Отже, на основі проведених досліджень щодо впливу хелатних сполук цинку на продуктивність курчат-бройлерів можна зробити висновок, що при згодовуванні гліцинату та лізинату цинку в кількості 0,19 та 0,27г на 1кг корму спостерігалося збільшення живої маси птиці на 23,11 та 69,11кг, а також зростання середньодобових та абсолютних приростів у періоди вирощування з 1 по 14 та з 28 по 35 добу порівняно контролем.

Проведеними дослідженнями встановлено, що на 1кг приросту живої маси курчат-бройлерів третьої та другої дослідних груп в останню декаду вирощування витрачали на 12,4% корму менше, ніж в контролі.