Спосіб ремонту агломераційних візків
Формула / Реферат
Корисна модель відноситься до сільського господарства, зокрема до кормовиробництва, і може бути використана при годівлі курчат-бройлерів повнораціонними комбікормами.
Відомий корм для курей, що містить комбікорм, цеоліт та премікс [декл. патент України №45680А, опубл.15.04.2002р., бюл. №4] в якому при незначному покращенні засвоєння поживних речовин, тривале його використання може викликати дисбактеріоз травного каналу птиці, що проявляється в порушенні його функції, тобто знижується резистентність курчат, що призводить до зниження збереженості поголів'я.
Найбільш близьким (прототипом) до корисної моделі є корм, раціональне використання якого курчатами пов'язане із забезпеченням фізіологічних потреб птиці у мікроелементах, зокрема цинку, причому потреба 50,0мг/кг комбікорму в цьому елементі забезпечується за рахунок введення до складу корму солей цинку, переважно сульфату [див. Т.М. Околелова, А.В. Кулаков, С.А. Молоскин. Макро- и микроелементы в питании птицы / Ефективне птахівництво та Тваринництво, 2004. - №4(16). - С.40-45].
Недоліком відомого корму є те, що сульфат цинку знижує рН вмістимого травного каналу, має низьку засвоюваність організмом (35-40%), оскільки у травному каналі курчат метали-антагоністи конкурують з цинком за місця з'єднання з амінокислотами, за сорбцію і подальше їх засвоєння, що веде до зниження інтенсивності надходження цього елементу в організм. По мірі проходження сульфату цинку по кишечнику більша його частина не засвоюється і виділяється з послідом, що складає небезпеку забруднення навколишнього середовища важкими металами.
В основу корисної моделі поставлено завдання створити ефективний і доступний для засвоєння корм, який би забезпечував нормалізацію рівня мікроелементного живлення у раціонах курчат та покращував санітарно-гігієнічні властивості посліду, щодо зниження в ньому рівня солей важких металів.
Поставлене корисною моделлю завдання досягається тим, що корм для курчат-бройлерів, який містить комбікорм і мінерально-вітамінну добавку, згідно корисній моделі в якості мінерально-вітамінної добавки містить хелатні сполуки сульфату цинку: гліцинати та лізинати у кількості 185,5 і 275,0мг/кг повно раціонного комбікорму відповідно.
Для перевірки ефективності заявленого корму було проведено науково-господарський дослід.
Матеріалом для досліджень були 80 голів добових курчат кросу Кобб-500 у співвідношенні курочки : півники 1:1, яких за принципом аналогів було розділено на 4 групи (контрольну та три дослідні) по 20 голів у кожній.
Курчатам всіх груп згодовували повнораціонні комбікорми, збалансовані за поживними біологічно-активними речовинами відповідно до потреби. Контрольна група отримувала сульфат цинку, а у комбікормах дослідних груп його було замінено на метіонат (1 група), гліцинат (2 група) та лізинат (3 група).
Результати досліджень наведені в таблицях.
Таблиця 1
Вміст цинку у внутрішніх органах курчат-бройлерів та посліді, мг/кг сирої речовини,
М±m, n=3
Група
Внутрішні органи
Послід
печінка
м'язи
Контрольна
20,93±0,33
6,40±0,37
134,97±3,89
Дослідні
1
22,90±0,37
8,80±0,59
100,70±5,39
2
19,93±0,18
9,00±0,35
87,07±5,61
3
19,93±0,57
6,80±0,32
60,13±1,49
Як видно з вище наведених даних, найкращим засвоєнням серед хелатних сполук та сульфату цинку характеризуються лізинат і гліцинат, оскільки вони не викликають накопичення елементу у тканинах, в той же час не видаляються з організму у великій кількості порівняно з сульфатом. Так в другій і третій групах виділення цинку з послідом на 35 і 55% менше, ніж за відомим способом.
Таблиця 2
Жива маса курчат-бройлерів в різні періоди вирощування, г, М±m, n=20
Група
Вік, діб
1
7
14
21
28
35
42
Контрольна
46,17±0,80
129,53±2,54
263,10±5,08
524,75±10,03
985,79±35,59
1456,50±41,67
1953,89±58,97
Дослідні
1
46,27±0,72
132,39±3,35
261,15±6,45
524,50±12,24
999,50±26,53
1478,50±35,08
1948,50±43,38
2
45,03±1,11
137,79±2,81
268,04±5,43
559,74±10,88
1104,21±26,08
1517,63±30,47
1977,00±51,16
3
45,11±0,64
131,03±2,56
284,23±6,56
554,75±11,20
1044,00±23,03
1495,00±31,01
2023,00±44,87
На основі цього можна зробити висновок, що корм, який заявляється, найкраще використовується тканинами організму курчат-бройлерів.
Як видно з табл.2, жива маса курчат-бройлерів на сьому добу вирощування у другій дослідній групі, якій згодовували гліцинат цинку у кількості 0,19г на 1кг корму, збільшилася на 6% порівняно з контролем.
На чотирнадцяту добу вірогідне збільшення живої маси відбулося у третій дослідній групі на 8,0% порівняно з контролем та на 8,8% порівняно з аналогічними показниками першої дослідної групи.
На двадцять першу добу вирощування цей показник у другій та третій дослідних групах збільшується відповідно на 6,7 та 5,7% порівняно з контролем.
При визначенні живої маси на двадцять восьму добу вирощування спостерігалося зростання показника лише у другій дослідній групі на 12,0% порівняно з контролем та на 10,5 % порівняно з першою групою.
Таблиця 3
Середньодобовий приріст живої маси курчат-бройлерів в різні періоди вирощування, г, М±m, n=20
Віковий період, діб
Групи
контрольна
дослідні
1
2
3
1-7
11,91±0,32
12,30±0,47
13,25±0,33
12,28±0,36
7-14
19,08±0,52
18,39±0,58
18,61±0,49
21,89±0,68
14-21
37,38±0,89
37,62±0,94
37,67±0,97
38,65±0,90
21-28
66,05±4,01
67,86±2,38
73,89±2,53
69,89±2,55
28-35
63,55±2,68
68,41±2,22
56,11±1,97
64,43±3,18
35-42
71,06±6,08
67,16±2,98
76,46±4,70
75,07±4,12
Статистичне підтверджених змін у живій масі курчат-бройлерів на тридцять п'яту та сорок другу добу не відмічалося. Хоча найбільшою живою масою на сорок другу добу характеризувалася птиця третьої дослідної групи, якій згодовували лізинат цинку у кількості 0,27г на 1кг корму перевищувала показники контролю на 69,11г. Так, з 1 по 7 добу вирощування середньодобовий приріст у птиці другої дослідної групи збільшився на 11,3% порівняно з контролем, проте у курчат третьої групи порівняно з другою спостерігалося зменшення приросту на 7,3%. За період з 7 по 14 добу збільшення середньодобових приростів відмічалося лише у третій дослідній групі, показники якої перевищували на 14,7% аналогічні дані у контролі, на 19,0% - порівняно з даними першої дослідної групи та на 17,6% - порівняно з показниками другої дослідної групи. З 28 по 35 добу у курчат-бройлерів другої дослідної групи відмічалося зменшення середньодобових приростів на 11,7% порівняно з контролем та на 18,0% порівняно з першою групою. Аналогічні показники у курчат третьої дослідної групи за цей же період збільшилися на 14,8% порівняно з птицею другої групи.
Аналогічна тенденція змін спостерігається і з показниками абсолютних приростів живої маси курчат-бройлерів.
Таблиця 4
Абсолютний приріст живої маси курчат-бройлерів за різні періоди вирощування, г, М±m, n=20
Віковий період, діб
Групи
контрольна
дослідні
1
2
3
1-7
83,36±2,22
86,12±3,26
92,77±2,28*
85,93±2,55
7-14
133,58±3,62
128,76±4,04
130,24±3,42
153,20±4,79*
14-21
261,65±6,23
263,35±6,58
263,71±6,81
270,00±6,29
21-28
462,37±28,07
475,00±16,65
517,25±17,74
489,25±17,84
28-35
444,83±18,76
478,90±15,57
392,75±13,78*
451,00±22,25
35-42
497,39±22,04
470,10±20,92
535,25±32,88
525,50±28,81
Проведеними дослідженнями встановлено, що у курчат-бройлерів другої та третьої дослідних груп відмічалося збільшення маси печінки порівняно з контролем відповідно на 15,2 та 17,9% (табл. 3.25).
Таблиця 5
Маса внутрішніх органів курчат-бройлерів у 42-денному віці, г, М±m, n=10
Група
Внутрішні органи
печінка
серце
селезінка
Контроль
35,00±1,38
9,33±0,41
3,37±0,26
Дослідні
1
35,53±1,15
9,15±0,59
2,77±0,17
2
40,32±1,63
9,81±0,56
3,54±0,54
3
41,27±2,53
9,89±0,40
3,42±0,27
В дослідах не встановлено різниці за масою серця та селезінки у курчат-бройлерів першої, другої та третьої дослідних груп у порівнянні з контролем.
Таким чином, результати проведених досліджень свідчать, що згодовування хелатних сполук цинку протягом 42 діб в незначній мірі впливають на масу внутрішніх органів курчат-бройлерів та не спричиняють патологічних змін у них.
Отже, на основі проведених досліджень щодо впливу хелатних сполук цинку на продуктивність курчат-бройлерів можна зробити висновок, що при згодовуванні гліцинату та лізинату цинку в кількості 0,19 та 0,27г на 1кг корму спостерігалося збільшення живої маси птиці на 23,11 та 69,11кг, а також зростання середньодобових та абсолютних приростів у періоди вирощування з 1 по 14 та з 28 по 35 добу порівняно контролем.
Проведеними дослідженнями встановлено, що на 1кг приросту живої маси курчат-бройлерів третьої та другої дослідних груп в останню декаду вирощування витрачали на 12,4% корму менше, ніж в контролі.
Текст
Винахід відноситься до ремонту деталей за допомогою зварювання і може бути використане при ремонті товстостінних конструкцій, зокрема агломераційних візків. Відомий спосіб виправлення довгомірних виробів, який містить операції установки агломераційного візка на горизонтальні опори і визначення фактичної стріли прогину [по а.с. СРСР №1655595A1; МПК5 B21D3/10, бюл. №22, 15.06.1991р.]. Також відомий спосіб виправлення виробів, який містить операції установки агломераційного візка на горизонтальні опори і визначення фактичної стріли прогину [по а.с. СРСР №1733158A1; МПК5 B21D3/10, бюл. №18, 15.05.1992р.]. На відміну від способу, що заявляється, виправлення в приведених способах здійснюються вигином виробу, шляхом додатка статичного навантаження. Причиною, що перешкоджає досягненню технічного результату, є те, що приведені способи не можна пристосувати для ремонту корпуса агломераційного візка. Це порозуміються тим, що корпус агломераційного візка працює в умовах циклічних температур, які змінюються, у присутності агресивного середовища, що обумовлює структурні зміни в металі корпуса, і утворення концентраторів напруг. Тому при вигині статичним навантаженням, у корпусі агломераційного візка утворюються тріщини. У результаті чого, корпуса агломераційних візків, які мають стрілу прогину, наприклад більш 17мм, приведеними способами не ремонтуються. В основу винаходу поставлена задача удосконалити спосіб ремонту агломераційного візка шляхом уведення нової операції і зміни режиму, розширити функціональні можливості способу і за рахунок цього підвищити пристосованість способу до відновлення корпусів агломераційних візків. Задача вирішена тим, що в способі ремонту агломераційних візків, що включає операції установки агломераційного візка на горизонтальні опори і визначення фактичної стріли прогину, згідно винаходу, попередньо визначають еталонне значення стріли прогину, фактичне значення стріли прогину порівнюють з еталонним значенням, і при рівності величини фактичної стріли прогину з еталонним значенням, виправлення вигину роблять з боку увігнутого прогину наплавленням і з боку опуклого прогину механічною обробкою, а при перевищенні фактичної величини стріли прогину еталонного значення, корпус агломераційного візка розрізають на складові частини, що з боку увігнутої поверхні розклинюють, до досягнення величини стріли прогину еталонного значення, після чого згадані складові частини жорстко зв'язують між собою, з наступним відновленням відповідних поверхонь корпуса наплавленням і механічною обробкою. Завдяки тому, що при рівності величини фактичної стріли прогину корпуса агломераційного візка з еталонним значенням, виправлення вигину роблять з боку увігнутого прогину наплавленням і з боку опуклого прогину механічною обробкою, а при перевищенні фактичної величини стріли прогину еталонного значення, корпус агломераційного візка розрізають на складові частини, що з боку увігнутої поверхні розклинюють, до досягнення величини стріли прогину еталонного значення, після чого згадані складові частини жорстко зв'язують між собою, з наступним відновленням відповідних поверхонь корпуса наплавленням і механічною обробкою, дозволило розширити функціональні можливості способу і за рахунок цього підвищити пристосованість способу до відновлення корпусів агломераційних візків, тобто відновлювати агломераційні візки, що раніше не ремонтувалися і визначали у металобрухт. Сутність способу пояснюється кресленнями, де на: Фіг.1- представлений агломераційний візок, що підлягає ремонту; Фіг.2 - агломераційний візок; Фіг.3 - агломераційний візок з розклиненим корпусом; Фіг.4 - агломераційний візок після ремонту. Приклад виконання способу ремонту агломераційного візка. Для виміру стріли прогину корпуса 1, агломераційний візок розміщають опуклою поверхнею 2 нагору, над якою горизонтально встановлюють лінійку 3 і вимірюють фактичну стрілу прогину 4 корпусу 1 візка. Далі агломераційний візок установлюють на горизонтальні опори 5. При цьому корпус візка звернений своєю увігн утою поверхнею нагору. Задають еталонне значення стріли прогину 6, що встановлено експериментально і знаходиться в межах від (3-17)мм. Далі визначають величину неузгодженості між фактичною й еталонною величинами стріли прогину. При рівності величини фактичної стріли прогину 4 з еталонним значенням 6, виправлення вигину роблять з боку увігн утого прогину наплавленням і з боку опуклого прогину механічною обробкою. Наплавлення 7 і механічне зачищення 8 роблять до досягнення вихідної проектної форми корпуса. При перевищенні фактичної величини стріли прогину 4 еталонного значення 6, корпус агломераційного візка попередньо розрізають на складові частини 9, 10, що з боку увігн утої поверхні розклинюють. Для чого в розріз між складовими частинами 9,10 уводять клин 11 до досягнення величини стріли прогину еталонного значення 6. Згадані складові частини 9, 10 жорстко зв'язують між собою. Після чого, відповідні поверхні складових частин 9,10 корпуса відновлюють аналогічним образом, а саме наплавленням і механічною обробкою до досягнення вихідної проектної форми.
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for repair of sintering carts
Назва патенту російськоюСпособ ремонта агломерационных тележек
МПК / Мітки
МПК: B21D 3/00, B22D 19/10, B23P 6/00
Мітки: ремонту, спосіб, візків, агломераційних
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/2-64979-sposib-remontu-aglomeracijjnikh-vizkiv.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб ремонту агломераційних візків</a>
Попередній патент: Спосіб ремонту агломераційних візків
Наступний патент: Спосіб ремонту агломераційних візків
Випадковий патент: Ліфт