Спосіб лікування аденоїдних вегетацій у дітей

Винахід відноситься до медицини, а саме до оториноларингології, може бути використаним в клінічних умовах для лікування дітей з аденоїдними вегетаціями. Аденоїдні вегетації є однією з найбільш розповсюджених патологи дитячого віку, основним методом лікування якої був і залишається хірургічний (Протасевич Г.С. До питання про післяопераційні рецидиви аденоїдних вегетацій у дітей // Журнал вушни х, носових і горлових хвороб. - 1999. - №3, додаток. - С. 612613). Аденоїдні вегетації - одні з найчастіших осередків інфекції верхніх дихальних шляхів. Особливості цього вогнища інфекції зумовлені його локалізацією на перехресті травної і дихальної систем та мікрофлорою, яка представлена, головним чином, грампозитивними коками. Тому для дітей з АВ ІІ-ІІІ ступеню характерні явища хронічного аденоїдиту (Быкова В.П., Антонова Н.А., Юн усов А.С., Архангельская И.И. Клинико-морфологический анализ аденоидных вегетации у детей // Вестник оториноларингологии. 2000. - №5. - С.9-12). Існуючі методи лікування аденоїдних вегетацій у дітей передбачають планову аденотомію з наступним місцевим використанням засобів з антимікробною активністю, переважно у вигляді крапель в ніс. За прототип обрано спосіб лікування аденоїдних вегетацій шляхом планової аденотомії із використанням в післяопераційному періоді в'яжучих крапель (1-2% протарголу) (Протасевич Г.С. До питання про післяопераційні рецидиви аденоїдних вегетацій у дітей // Журнал вушних, носових і горлових хвороб. -1999. - №3, додаток. - С. 612-614). До недоліків цього способу слід віднести: 1. Не враховується, що у великої частини дітей з аденоїдними вегетаціями слизова оболонка порожнини носа і носоглотки виявляється контамінованою умовно патогенними стафілококами, що може привести до виникнення післяопераційних ускладнень запального характеру. 2. При призначенні засобів з антисептичною і в'яжучою активністю після операції не враховується мікробіоценоз слизової оболонки порожнини носа і носоглотки, що призводить до швидкої контамінації і колонізації умовно патогенною мікрофлорою слизової оболонки незабаром після закінчення лікування. 3. Використання лікарського препарату у вигляді носових крапель не дозволяє досягти достатньо ефективного контакту активної речовини з слизовою всієї носової порожнини і носоглотки. 4. Місцеве використання будь-якого антибактеріального чи антисептичного препарату пригнічує активність війок миготливого епітелію верхніх ди хальних шляхі в. З метою усунення вищезазначених недоліків нами пропонується спосіб лікування хворих з аденоїдними вегетаціями, який полягає в тому, що в передопераційному періоді на протязі 5 днів проводять промивання порожнини носа, носоглотки і біляносових пазух методом переміщення із використанням розчину біфідумбактерину (5ОД на 100мл теплого фізіологічного розчину). Біфідобактерії є природними антагоністами стафілококової флори, не мають негативної дії на активність миготливого епітелію, сприяють заселенню вільної біологічної ніші автохтонними облігатними бактеріями. Промивання проводиться один раз в день, ніяких антибактеріальних чи антисептичних засобів дитина не отримує. Після операції з другої доби на протязі 5 днів продовжують промивати носову порожнину, носоглотку розчином біфідумбактерину. В основу винаходу поставлено задачу створення способу лікування аденоїдних вегетацій у дітей, який був би максимально ефективним та безпечним, а також позбавлений недоліків прототипу. Поставлена задача вирішується тим, що на протязі 5 днів до та 5 днів після операції місцеве використовують розчин біфідумбактерину (5ОД сухої речовини в 100мл теплого ізотонічного розчину хлориду натрію) один раз на день протягом 5 днів. Винахід також відрізняється тим, що розчин застосовують методом переміщення. Перевагами винаходу є те, що біфідобактерії, як природні антагоністи стафілококової флори, не тільки сприяють ерадикації умовно патогенної флори, але й колонізації слизової оболонки автохтонними облігатними мікроорганізмами, які є одними з факторів захисту даної екологічної ніші. На противагу використанню назальних крапель промивання водним розчином методом переміщення дозволяє ефективно підвести препарат до слизової оболонки порожнини носа і носоглотки. При цьому не пригнічується мукоциліарна активність миготливого епітелію верхніх ди хальних шляхів. Використання біфідумбактерину в передопераційному періоді дозволяє підготувати слизову оболонку порожнини носа і носоглотки до оперативного втручання, полегшити післяопераційний перебіг, запобігти швидкій колонізації носоглотки патогенними мікроорганізмами. Спільними ознаками прототипу і винаходу є місцеве використання препарату з протимікробною активністю в післяопераційному періоді. На відміну від прототипу, при якому використовують протаргол, що володіє антисептичною та в'яжучою властивостями, винахід відрізняється тим, що використовується інший препарат із протимікробною дією, а проводиться лікування шляхом промивань порожнини носа, носоглотки і біляносових пазух (методом переміщення), що сприяє колонізації слизової оболонки верхніх дихальних шляхів автохтонною облігатною мікрофлорою. При цьому промивання з використанням біфідумбактерину проводять також в доопераційний період. Порівняння винаходу та прототипу Ознака Спосіб використання препарату Термін використання Місцеве інтраназальне використання біфідумбактерину + використання методу переміщення Місцеве використання в вигляді Місцеве використання методом крапель переміщення В передопераційному і Тільки в післяопераційному періоді післяопераційному періодах Місцеве використання протарголу Препарат, що використовується Бактерії, що є природними антагоністами стафілококової флори Достатня Не впливає на роботу миготливого епітелію Антисептик Протимікробна активність Вплив на активність роботи миготливого епітелію Достатня Пригнічує роботу миготливого епітелію Негативний, протимікробний Вплив на мікробіоценоз слизової Сприяє колонізації слизової оболонки препарат діє як на патогенну оболонки верхніх дихальних мікроорганізмами, характерними для флору, так і на облігатні автохтонні шляхів даного біотопу. мікроорганізми Приклад практичного використання способу: Під спостереженням знаходилось 33 пацієнта з аденоїдними вегетаціями, які в післяопераційному періоді місцеве отримували 2% протаргол у вигляді носових крапель. Друга група дітей з аденоїдними вегетаціями (34 дитини) лікувалась згідно запропонованого способу, що заявляється як винахід. Критеріями оцінки ефективності були об'єктивні клінічні ознаки реактивного запалення носоглотки (реактивний набряк та гіперемія слизової носоглотки та піднебіння, температурна реакція). Реактивні запальні явища носоглотки та піднебіння оцінювались від одного до трьох плюсів в залежності від інтенсивності прояву на 1-й, 3-й та 5-й дні після операції. Враховувались також результати мікробіологічного дослідження, яке проводилось не раніше, ніж за 2 доби після закінчення лікування та відміни всіх лікарських засобів та маніпуляцій. Для віддалених результатів лікування мікробіологічне дослідження проводилось також через місяць після операції. При аналізі динаміки реактивного набряку та гіперемії слизової оболонки носоглотки, м'якого піднебіння (таблиця 1) встановлено, що вже на третій день кількість пацієнтів з мінімально вираженими проявами реактивного запалення була ви щою в др угій гр упі. Аналіз динаміки температурної реакції пацієнтів засвідчив значно швидку нормалізацію температури серед дітей другої гр упи (таблиця 2). Таблиця 1 Динаміка реактивних запальних явищ в носоглотці серед досліджуваних гр уп 1-й день 3-й день 5-й день + 8(24,2%) 10(30,3%) 18(54,5%) Перша група (n=33) ++ +++ 12(36,4%) 13(39,4%) 15(45,5%) 8(24,2%) 12(36,4%) 3(9,1%) + 9(26,5%) 17(50%) 26(76,5%) Друга група (n=34) ++ 13(38,2%) 13(38,2%) 8(23,5%) +++ 12(35,3%) 4(11,8%) Таблиця 2 Динаміка температурної реакції серед досліджуваних гр уп 1-й день 3-й день 5-й день до 37°С 8(24,2%) 10(30,3%) 10(30,3%) Перша група (n=33) 37-37,5°С вище 37,5°С 15(45,5%) 10(30,3%) 18(54,5%) 5(15,2%) 23(69,7%) до 37°С 7(20,6%) 26(76,5%) 24(70,6%) Друга група (n=34) 37-37,5°C вище 37,5°С 16(47,1%) 11(32,4%) 8(23,5%) 10(39,4%) Згідно даних мікробіологічного дослідження, проведеного після курсу лікування та через один місяць, носова порожнина була контамінована умовно патогенними стафілококами у 5,9% пацієнтів другої групи на відміну від 18,2% першої. При цьому бактеріоносіями виявились виключно хворі першої групи (в 12,1%). Через місяць позитивний результат посіву був отриманий в 27,3% серед пацієнтів першої групи та 8,8% другої. Частота бактеріоносійства становила 18,2% та 5,9% відповідно. Таким чином, застосування запропонованого способу лікування аденоїдних вегетацій дозволяє покращити післяопераційний перебіг, запобігти контамінації слизової оболонки умовно патогенною мікрофлорою, знизити частоту стафілококового бактеріоносійства.