Спосіб лікування стафілококового бактеріоносійства у дітей, хворих на хронічний гнійний синуїт

Винахід відноситься до медицини, а саме до оториноларингології, мікробіології і може бути використаним в клінічних умовах для лікування стафілококового бактеріоносійства у дітей, хворих на хронічний гнійний синуїт. В реалізації хронічного гнійного синуїта важливу роль відіграє патогенна та умовно патогенна мікрофлора. За чисельними літературними даними та нашими дослідженнями, одними з провідних збудників хронічного гнійного синуїта є умовно патогенні стафілококи. В 53% випадків серед дітей, хворих на хронічний гнійний синуїт в період ремісії, має місце носійство умовно патогенних стафілококів, що може свідчити про глибокі зміни колонізаційної резистентності слизової оболонки порожнини носа і біляносових пазух, її контамінації, персистенції і колонізації умовно патогенною мікрофлорою [Левицька С.А., Сидорчук І.Й., Плаксивий О.Г., Попко Й.М., Мельник П.О., Калуцький І.В. Носійство умовно патогенних стафілококів серед дітей, хворих на хронічний гнійний синуїт //Журнал вушних, носових та горлових хвороб. - 2001. - №5, додаток. - С. 39.]. Існуючі методи санації стафілококових бактеріоносіїв передбачають місцеве чи загальне застосування препаратів з антибактеріальною активністю. За прототип обрано спосіб лікування стафілококового бактеріоносійства шляхом місцевого інтраназального застосування препарату із антистафілококовою активністю - назального крему "Бактробан", що містить антибіотик мупіроцин [Дмитриева Н.В., Солодовник Ф.И., Петухова И.Н. Опыт применения мупироцина при назальном носительстве золотистого стафилококка у медицинского персонала // Антибиотики и химиотерапия. - 2000. - Т.45, №3. - С.35-39]. До недоліків цього способу слід віднести: Пригнічення мукоциліарної активності при місцевому вживанні антибактеріальних препаратів, особливо в формі назальних мазей. Не враховується мікробіоценоз слизової оболонки порожнини носа та біля носових пазух, що призводить до швидкої контамінації і колонізації умовно патогенною мікрофлорою слизової оболонки одразу ж після припинення санації. Особливі вимоги існують до санації бактеріоносія, хворого на хронічну запальну патологію верхніх дихальних шляхів. Це зумовлене перш за все тим, що хворі даної групи неодноразово змушені приймати курси загальної та місцевої антибіотикотерапії. Останнє сприяє росту полірезистентності умовно патогенної флори, яка колонізує слизову оболонку верхніх дихальних шляхів таких хворих, до більшості протимікробних засобів. Враховуючи, що миготливий епітелій носової порожнини при хронічних запальних процесах верхніх дихальних шляхів зазнає значних змін, а мукоциліарна активність різко знижена, застосування мазевих лікарських засобів у таких пацієнтів недоцільне, оскільки може погіршити роботу війчастих клітин. З метою усунення вищезазначених недоліків нами пропонується спосіб санації носіїв умовно патогенних стафілококів серед пацієнтів, хворих на хронічний гнійний синуїт в стадії ремісії, який полягає в тому, що слизова оболонка порожнини носа і біляносових пазух промивається методом переміщення лікарських речовин. В якості лікарської рідини використовується розчин біфідумбактерина (5ОД сухого біфідумбактерина на 100мл теплого фізіологічного розчину). Процедура проводиться один раз в день, на курс санації - 7 процедур. В основу винаходу поставлено задачу створення способу лікування стафілококового бактеріоносійства у дітей, хворих на хронічний гнійний синуїт, який був би максимально ефективним та безпечним, а також позбавлений недоліків прототипу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі санації стафілококового бактеріоносійства у дітей, хворих на хронічний гнійний синуїт, шляхом місцевого інтраназального застосування препарату із антистафілококовою активністю, згідно винаходу, використовується розчин біфідумбактерину (5ОД сухої речовини в 100мл теплого ізотонічного розчину хлориду натрію) один раз на день протягом 7 днів. Винахід також відрізняється тим, що розчин застосовують методом переміщення. Перевагами винаходу є те, що біфідобактерії, як природні антагоністи стафілококової флори, не тільки сприяють ерадикації умовно патогенної флори, але й колонізації слизової оболонки автохтонними облігатними мікроорганізмами, які є одними з факторів захисту даної екологічної ніші. На противагу використання назальних мазей промивання водним розчином методом переміщення дозволяє ефективно підвести препарат не тільки до слизової оболонки порожнини носа і носоглотки, але й слизової біляносових пазух, яка при хронічному синуїті виявляється колонізованою умовно патогенною мікрофлорою в більшості випадків. При цьому не пригнічується мукоциліарна активність миготливого епітелію верхніх дихальних шляхів, що особливо важливо у пацієнтів з хронічними формами синуїту. Використання даного методу лікування вирішує наступні проблеми: Відсутня побічна дія антибактеріальних препаратів. Окрім ефективної елімінації умовно патогенних стафілококів йде заселення слизової оболонки автохтонною облігатною мікрофлорою, що попереджає можливу контамінацію і колонізацію оболонки патогенними мікроорганізмами. Спільними ознаками прототипу і винаходу є місцеве інтраназальне використання препарату з антистафілококовою активністю (табл.1). На відміну від прототипу, при якому використовують мазь, що містить антибіотик мупіроцим, винахід відрізняється тим, що використовується інший препарат із антистафілококовою дією, а проводиться санація шляхом промивань порожнини носа, носоглотки і біля носових пазух (методом переміщення), що сприяє колонізації слизової оболонки верхніх дихальних шляхів автохтонною облігатною мікрофлорою. Таблиця 1 Порівняння винаходу та прототипу. Ознака Спосіб використання препарату Місцеве інтраназальне Місцеве інтраназальне використання біфідумбактерину використання + використання методу антистафілококового антибіотика переміщення Місцеве використання Місцеве використання Препарат, що використовується Ефективність ерадикації стафілококів Вплив на активність роботи миготливого епітелію Вплив на мікробіоценоз слизової оболонки верхніх дихальних шляхів Дія антибіотика на слизову оболонку біля носових пазух Антибіотик Достатня Пригнічує роботу миготливого епітелію Негативний, антибактеріальний препарат діє як на стафілококову флору, так і на облігатні автохтонні мікроорганізми Практично відсутня Бактерії, що є природними антагоністами стафілококової флори Достатня Не впливає на роботу миготливого епітелію Сприяє колонізації слизової оболонки мікроорганізмами, характерними для даного біотопу. Діє на слизову оболонку при умові функціонування отворів пазух Приклад практичного використання способу: Під спостереженням знаходились 22 пацієнта з хронічним гнійним синуїтом в стадії ремісії, які в результаті мікробіологічного дослідження мазка з порожнини носа визнані носіями золотистого стафілокока. При цьому 10 особам (перша група) санація здійснювалася за прототипом з місцевим використанням мазі "Бактробан"(мупіроцим), а 12 (друга група) - за способом, що заявляється як винахід. Ефективність методики оцінювали за результатами ерадикації мікроорганізмів при контрольному мікробіологічному дослідженні, а також за частотою реколонізації носових ходів умовно патогенними стафілококами. Враховуючи, що носіями були хворі на хронічний синуїт, про ефективність санації свідчила також частота рецидивів захворювання. В результаті проведеної санації ерадикації стафілококів вдалось досягти в 100% в обох групах. Реколонізацію слизової оболонки носових ходів вивчали через 1 і 2 місяці. Мікробіологічне дослідження, проведене через 1 місяць, виявило стафілококову мікрофлору в носових ходах в 6 випадках у хворих першої групи, в 1 випадку - в другій групі. Визначення абсолютної кількості мікроорганізмів дозволило вважати бактеріоносіями 3 хворих (30%) першої групи. В другій групі носіїв золотистого стафілокока виявлено не було. Через 2 місяці серед хворих першої групи виявлено 4(40%) бактеріоносіїв, в той час як в другій групі бактеріоносійство зустрічалось у 2(16,67%) пацієнтів. На протязі 6 місяців спостереження за хворими рецидив хронічного гнійного синуїту було діагностовано в 6(60%) випадках серед осіб першої групи, в 4(33,3%) серед пацієнтів другої групи. Таким чином, місцеве використання запропонованого способу дозволяє досягти ефективної ерадикації стафілококової мікрофлори з порожнини носа. Реколонізація носової порожнини стафілококами відбувається повільніше при санації з місцевим використанням біфідумбактерину в порівнянні з традиційною лікувальною схемою. Використання пробіотика при санації стафілококових носіїв, хворих на хронічний гнійний синуїт, дозволяє майже вдвічі знизити частоту рецидивів синуїту на протязі 6 місяців спостереження.