Спосіб одержання льонотрести

Винахід відноситься до галузі первинної переробки, а саме, до способів біологічного приготування льонотрести, які забезпечують підвищення інтенсивності мікробіологічних процесів і скорочення строків вилежування льоносоломи на стелищах або льонищах з одержанням однорідної трести. Відомий спосіб одержання льонотрести, який полягає в обробці на повітрі стебел луб'яних культур 40-44% водним розчином сечовини при витраті розчину 0,2-0,4л на 1кг стебел 25% вологості. Згаданий спосіб обробки дозволяє забезпечити можливість зберігання стебел на повітрі за рахунок інгібірування росту грибів "Altemaria, Cladosporium" і підвищити екологічну безпеку (А.с. №1583482 А1. СССР, МКИ D01С 1/02. Способ защиты стеблей лубяных культур от биопоражения / Кузьменко Л.О., Жуплатова Л.М. (СССР). - №4401852/30-12; Опубл. 07.08.90. Бюл. №29). Такий спосіб використовується з метою захисту луб'яних культур в процесі зберігання, але не забезпечує одержання льонотрести і не може бути використаний при розстилі. Відомо також про спосіб одержання льонотрести, який полягає в тому, що стрічку льоносоломи на льонищах оброблюють розчином вуглеамонійних солей з концентрацією 2,0-2,5% мас. при витраті розчину 100л на 1 тону льоносоломи з послідуючою росяною мочкою (Пат. 10853 С2 Україна, МПК6 D01C/02, C01C/26. Спосіб приготування льнотрести / Мокринський В.М., Хілевич B.C., Сторчак М.М. (Україна); №93007429; Заявл. 13.08.1993; Опубл. 15.09.2000. Бюл. №4). Такий спосіб має недоліки, а саме, утворюється неоднорідна треста в зв'язку з відсутністю компонентів, які б знижували поверхневий натяг на стеблах соломи і збільшували проникну дію вуглеамонійних солей. Така треста має погану відокремлюваність, а одержане з неї лляне волокно низькі міцність і гнучкість. В основу винаходу покладено задачу створити такий спосіб одержання льонотрести, який буде сприяти утворенню однорідної трести з підвищеною відокремлюваністю лляного волокна від деревини, отриманню в подальшому високоякісного волокна за такими показниками, як міцність і гнучкість. Поставлена задача досягається способом одержання льонотрести, який згідно до винаходу полягає в тому, що стрічку льоносоломи оброблюють композицією, що містить фосфат сечовини, поверхнево-активну речовину і воду при такому співвідношенні компонентів, мас. %: фосфа т сечовини 7,0-38,0 поверхнево-активна речовина 3,0-15,0 вода до 100,0 до вологості 15-35%, розстилають на льонищі або на стелищі. Стрічку льоносоломи оброблювали водним розчинам композиції при концентрації 1,0-15,0г/л. Концентрація її нижче 1,0г/л не дає бажаного ефекту для одержання льонотрести. Підвищення концентрації композиції вище 15,0г/л є економічно неефективним. При обробці витрачали композицію 22-114л на 1 тону льоносоломи. Спосіб здійснюється таким чином: стрічку льоносоломи оброблюють композицією, що містить фосфат сечовини, поверхнево-активну речовину і воду при такому співвідношенні компонентів, мас. %: фосфа т сечовини 7,0-38,0 поверхнево-активна речовина 3,0-15,0 вода до 100,0 до вологості 15-35%, розстилають на льонищі або на стелищі. Концентрація фосфату сечовини в композиції оптимальна і складає 7,0-38,0мас.%. Зниження кількості фосфа ту сечовини буде сприяти зниженню кислотності розчину, збільшенню кількості патогенної флори і, як наслідок, приведе до неоднорідності трести, зниження відокремлюваності лляного волокна від деревини і до руйнівності самого лляного волокна. Підвищення концентрації фосфату сечовини вище оптимальних показників є недоцільним. Концентрація поверхнево-активної речовини нижче 3,0мас.% призведе до нерівномірного просочування льоносоломи розчином композиції, постійного небажаного висушування льоносоломи і льонотрести, збільшення строку вилежування, а одержана льонотреста не буде відповідати вимогам за основними показниками і лляне волокно буде неякісним. Концентрація поверхнево-активної речовини вище 15,0мас.% буде сприяти не раціональним витратам цієї речовини. Ознакою описаного способу від відомого є те, що запропонований спосіб одержання льонотрести здійснюється із застосуванням водного розчину фосфату сечовини в присутності поверхнево-активної речовини. Така обробка сприяє пригніченню і зменшенню патогенної мікрофлори, стимулює ріст та розвиток мікроорганізмів, які є пектиноруйнівними і відіграють роль у відокремлюваності лляного волокна від деревини. Отримане лляне волокно набуває високої якості. Строк вилежування льоносоломи за описаним способом зменшується з 30 діб до 14 діб. Такий спосіб є екологічно чистим. Запропонований спосіб дозволяє одержати льонотресту, яка в свою чергу забезпечить отримання лляного волокна, за показниками, що відповідають ГОСТ 2975-73 "Треста льняная". Показники випробування наведені в таблиці. Відокремлюваність льонотрести визначали по ГОСТ 24383-89. Міцність лляного волокна визначали по ГОСТ 28285-89. Гнучкість лляного волокна визначали по ГОСТ 10330-76. Таблиця Зміна показників льонотрести і лляного волокна в процесі обробки стрічок льоносоломи Термін розстилання, доба 0 6 Відокремлюваність льонотрести, одиниця запропонований контроль спосіб 1,0 г/л 15,0 г/л 1,4 1,4 1,4 3,6 7,8 7,7 Міцність волокна, кгс контроль 29,8 17,8 Гнучкість, мм запропонований контроль спосіб 1,0 г/л 15,0 г/л 29,8 28,8 11,3 24,5 24,3 24,0 запропонований спосіб 1,0 г/л 15,0 г/л 11,3 11,3 31,5 32,0 10 14 18 21 25 30 4,0 5,6 6,1 6,3 6,4 6,4 8,0 8,8 8,7 8,7 8,7 8,7 7,9 8,6 8,7 8,9 9,0 9,0 16,0 12,5 9,8 9,7 9,7 9,7 21,0 17,8 17,5 16,8 16,7 16,8 21,5 17,9 17,8 16,9 16,8 16,9 30,8 45,2 46,5 47,4 47,6 47,9 46,1 54,5 69,5 80,8 81,2 81,2 46,3 55,4 70,1 81,0 81,4 81,5