Спосіб формування свердловинного заряду вибуховими речовинами

Спосіб формування свердловинного заряду вибуховою речовиною, що включає розміщення у свердловині поліетиленового рукава змінного перерізу, в якому широкі та звужені частини довжиною 3-4 радіусів свердловини чергуються між со бою з рівним інтервалом, при цьому діаметр широкої частини становить 1,1-1,2 діаметра свердловини, а діаметр звуженої частини рукава - 1,1 критичного діаметра для даного типу вибухової речовини, який відрізняється тим, що заряджання свердловини вибуховою речовиною здійснюється в поліетиленовий рукав діаметром 0,85-0,90 діаметра свердловини, в якому частину рукава, що розміщується між набійкою і нижньою частиною заряду вибухової речовини довжиною 10-12 діаметрів свердловини, виготовляють змінного перерізу, при цьому широкі (діаметром 0,85-0,90 діаметрів свердловини) і звужені (діаметром 0,70-0,72 діаметра свердловини) частини рукава довжиною у 2 діаметри свердловини чергуються між собою з рівним інтервалом. Корисна модель належить до технології заряджання свердловин вибуховими речовинами (ВР) при веденні вибухових робіт на кар'єрах. Відомий спосіб заряджання осушених і обводнених свердловин неводостійкими ВР [1,2], коли для водоізоляції цих ВР використовують поліетиленові оболонки (рукави). При цьому рукав має постійний діаметр по всій довжині свердловини. Діаметр поліетиленового рукава залежить від ступеню обводненності свердловини: для осушених свердловин його величина приймається більшою за діаметр свердловини, а для обводнених - меншою (0,85-0,90) діаметру свердловини. Основний недолік поліетиленових рукавів, особливо із діаметром більшим за діаметр свердловини - це підвищена імовірність поривів рукавів в процесі їх опускання у свердловину Прототипом запропонованого способу вибрано спосіб формування свердловинного заряду вибуховими речовинами, що передбачає заряджання здійснювати в гідроізолюючу оболонку змінного перерізу, в якій широкі та звужені частини довжиною 3-4 радіусів свердловини чергуються між собою з рівним інтервалом. При цьому діаметр широкої частини становить 1,1-1,2 діаметру свердловини, а діаметр звуженої частини оболонки 1,1 критичного діаметру для даного типу ВР [3]. Проте, такий спосіб має ряд недоліків. Як відомо, основна перевага відомого способу - це економія близько 20-25% ВР за рахунок ефекту взаємодії' зосереджених і подовжених зарядів. Але, як показала практика використання свердловинних зарядів із змінним перерізом, при довжині звуженої частини рукава в межах 3-4 діаметрів свердловини рукави не витримують ваги ВР, що розміщена у широкій частині рукава, І рвуться Рівномірне зменшення ВР при цьому на 20-25% по всій висоті свердловини (уступу) не у всіх випадках забезпечує змогу перебороти опір масиву породи дії ВР на рівні підошви уступу. Як наслідок, має місце неякісне руйнування породи нижньої' частини уступу. Крім того, вибір діаметру широкої частини поліетиленового рукава в межах 1,1-1,2 діаметра свердловини обґрунтований лише для сухих свердловин і мало прийнятний для обводнених свердловин. В основу корисної моделі поставлене завдання створення умов якісного руйнування породи на рівні підошви уступу і в цілому всього масиву порід, збереження цілості поліетиленових рукавів при їх заповненні вибуховою речовиною і ефективного занурення рукавів із ВР в обводнені свердловини 00 ю 6518 Поставлене завдання вирішується тим, що поліетиленовий рукав за допомогою невеликого вантажу (кусок породи) опускається в свердловину на повну глибину і закріплюється над свердловиною на спеціальній тринозі. Суть корисної' моделі полягає в тому, що заряджання свердловини вибуховими речовинами здійснюють в поліетиленовий рукав діаметром 0,85-0,90 діаметра свердловини, в якому частину рукава, що розміщена між набійкою і нижньою частиною заряду ВР довжиною 10-12 діаметрів свердловини, виготовляють із змінним перерізом, при цьому широкі (діаметром 0,85-0,90 діаметра свердловини) і звужені (діаметром 0,70-0,72 діаметра свердловини) частини рукава довжиною у 2 діаметра свердловини чергуються між собою з рівним інтервалом. На приведеному креслені відображені конструктивні елементи поліетиленового рукава, які дають змогу здійснити новий спосіб формування свердловинного заряду Технологія формування свердловинного заряду передбачає наступні операції Біля свердловин, що підлягають заряджанню, розкладають поліетиленові рукави, довжина яких ув'язана з висотою уступу і відповідно із глибиною свердловини. Над Комп'ютерна верстка А. Крижанівський свердловиною (1) встановлюють триногу. Поліетиленовий рукав (2) за допомогою невеликого вантажу (кусок породи) опускають в свердловину. Після завершення підготовчих операцій на свердловину наїздить зарядна машина і відбувається заповнення рукава вибуховою речовиною (3) За технологією після заповнення нижньої частини рукава вибуховою речовиною в свердловину опускають на детонуючому шнурі (5) тротилові шашки (6) - проміжний детонатор. Нижня частина рукава має діаметр, який становить 0,85-0,90 діаметру свердловини, що дозволяє максимально підвищити енергію вибуху в зоні перебуру свердловини (найбільш тяжка дільниця для руйнування). В подальшому продовжують засипку ВР в частину рукава з перемінним перерізом. По закінченню заряджання свердловини останню засипають набійкою (4). Використання свердловинних зарядів, які оснащені поліетиленовими рукавами Із змінним перерізом на залізорудних і флюсових кар'єрах України, підтвердила їх ефективність. Зміна конструктивних елементів поліетиленових рукавів (збільшення кількості ВР у нижній частині уступу) підвищує надійність вибухових робіт. Підписне Тираж28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601