Спосіб лікування хронічного червоного вовчака

Винахід відноситься до медицини, а саме до дерматології і може бути використаним для лікування хворих на хронічний червоний вовчак. Відомим є той факт, що у хворих на хронічний червоний вовчак виявляються глибокі порушення ліпідного обміну. Дисліпопротеїдемії у хворих з різними формами червоного вовчака є однотипними. Існуючі способи лікування хронічного червоного вовчака не ураховують порушення ліпідного обміну і спрямовані на лікування ураження шкіри. Відомим є спосіб лікування хронічного червоного вовчака, який здійснюють шляхом призначення загальноприйнятої комплексної терапії і проведення плазмоферезу (Шапошников O.K., Горбунов В.Ф., Рыжов С.В. Клеточный и гуморальный иммунитет при плазмолимфоцитаферезе больных красной волчанкой// Республ. сб-к "Системные дерматозы". - Горький, 1985. - с.5-8.). Хворі одержують на курс лікування від З до 5 сеансів плазмоферезу, які проводять 1 раз у 2-3 тижні. Одночасно призначають медикаментозну терапіюкортикостероїди, імуностимулятори, вітаміни. Недоліками способу є нетривала стабілізація процесу, на що вказують незначна позитивна динаміка клінічних проявів в процесі лікування і необхідність збільшення числа повторних сеансів плазмоферезу. Крім того, підвищується вірогідність виникнення рецидивів захворювання після відміни плазмоферезу, так як вже через 2448 часів після процедури відновлюється рівень імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів. Необхідно враховувати і можливість виникнення ускладнень, пов'язаних з видаленням нормальних компонентів плазмі. Найбільш близьким і обраним за прототип є спосіб лікування хронічного червоного вовчака, який містить препарати хінолінового ряду, кортикостероїди, вітаміни, засоби, які стимулюють пігментоутворення (Книговский A.M. Допегит и сернокислая медь в комплексной терапии больных хронической красной волчанкой/УВестник дерматологии и венерологии. - 1982. - №7. - С.56-59). Спосіб не забезпечує тривалої ремісії та стабілізації патологічного процесу, часто виникають рецидиви захворювання. Нестероїдні протизапальні препарати володіють побічною дією. Спосіб не дозволяє впливати на нормалізацію ліпідного обміну. В основу винаходу поставлено задачу удосконалення способу лікування хронічного червоного вовчака, в якому за рахунок зміни препарату, досягається інгібірування біосинтезу холестерину, за рахунок чого відбувається нормалізація рівня ліпідів в сироватці крові. Поставлена задача вирішується в способі лікування хронічного червоного вовчака, який містить застосування препарату хінолінового ряду, згідно з винаходом, додатково призначають ловастатин по 20мг 1 раз на добу, одночасно з вечірнім прийомом їжі протягом чотирьох тижнів. Ловастатин є гіпохолестеринемічною речовиною. Його дія пов'язана з інгібіруванням біосинтезу холестерину. Під впливом ловастатину знижується вміст загального холестерину в плазмі крові, концентрація ліпопротеїдів низької щільності (ЛПНЩ) і ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ) , спостерігається помірне підвищення концентрації ліпопротеїдів високої щільності (ЛПВЩ) і зниження вмісту тригліцеридів. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Хворому на хронічний червоний вовчак при підвищенні рівня ліпідів в сироватці крові додатково до базового лікування призначають ловастатин по 20мг 1 раз на добу, одночасно з вечірнім прийомом їжі протягом чотирьох тижнів. Приклад 1. Хвора К., 35 років, звернулася в поліклініку ШВД із скаргами на появу висипів на шкірі обличчя, грудей, спини. Вважає себе хворою близько 1 року, коли вперше помітила на шкірі спинки носа, потім на щоках декілька рожево-червоних плям з лущенням на поверхні. З часом подібні висипи з'явилися на шкірі спини і грудей. Захворювання пов'язує з надмірним перебуванням на сонці. Лікувалася амбулаторно, але процес продовжував прогресувати. В дитинстві росла і розвивалася нормально. Відзначає часті ОРЗ, ангіни, хронічний холецистит. Хвора середнього росту, з правильною будовою тіла. Периферичні лімфовузли не збільшені. Видимі слизові оболонки блідо-рожевого кольору. Опорно-руховий апарат без патології. Над легенями везикулярне дихання. Тони серця чисті, ритмічні. Артеріальний тиск 140/80мм.рт.ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Дерматологічний статус: еритематозно-інфільтративні осередки (6) діаметром від 1 до 3см з явищами рубцевої атрофії шкіри і фолікулярним гіперкератозом по периферії (на деяких елементах на шкірі спини і грудей фолікулярний гіперкератоз відсутній), розташовуються на шкірі обличчя (спинка носу, щоки), верхньої частини спини і грудей (в зоні декольте). Аналіз крові клінічний: ер.4,7х1012г/л, Нв 110г/л, кольоровий показник 0,9, лейкоцити 5,5х109г/л, еозинофіли 1%, паличкоядерні 3%, сегментоядерні 65%, моноцити 7%, лімфоцити 21%, ШЗЕ 17мм/год. Аналіз сечі клінічний: реакція слабко-кисла, питома вага 1,020; білок і цукор не знайдені, епітелій міхура місцями, лейкоцити 1-2екз. у полі зору, солей оксалатів помірна кількість. Біохімічне дослідження ліпідного спектру крові: загальний холестерин 6,3ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів низької щільності 4,3ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів високої щільності 1,1ммоль/л, тригліцериди 2,0ммоль/л. Діагноз: дисемінований хронічний вовчак. Призначено лікування: делагіл 0,25х2 рази на день, ловастатин 20мг 1 раз на добу одночасно з вечірнім прийомом їжі протягом чотирьох тижнів. Після закінчення курсу лікування значно зменшилася еритема та інфільтрація, деякі з елементів (на шкірі спини) регресували. Біохімічне дослідження ліпідного спектру крові. Загальний холестерин 5,7ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів низької щільності 3,6ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів високої щільності 1,26ммоль/л, тригліцериди 1,8ммоль/л. Приклад 2. Хворий 54 роки, звернувся із скаргами на висипи на шкірі обличчя, які спричиняють незначну сверблячку. Вважає себе хворим майже 2 роки, коли вперше з'явилися плями на шкірі обличчя, потім процес поширився і на волосисту частину голови. Появу змін на шкірі пов'язує з психоемоційним стресом. Лікувався амбулаторно без помітного ефекту. В дитинстві ріс і розвивався нормально. Хворіє на ішемічну хворобу серця та артеріальну гіпертензію. Хворий високого росту з надмірною вагою. Периферичні лімфовузли не збільшені. Видимі слизові оболонки блідо-рожевого кольору. Опорно-руховий апарат без змін. Над легенями везикулярне дихання. Тони серця чисті, ритмічні. Артеріальний тиск 160/80мм.рт.ст. Живіт м'який, безболісний. Печінка і селезінка не збільшені. Симптом Пастернацького негативний з обох сторін. Дерматологічний статус: дерматоз розташовується на шкірі волосистої частини голови, обличчя. Висипи на щоках мають вигляд еритематозних, злегка інфільтрованих бляшок (2) з сухими лусочками і фолікулярним гіперкератозом; на волосистій частині 2 еритематозних осередка рубцевої атрофії округлої форми діаметром до 3см. Хворому на дискоїдний хронічний червоний вовчак призначено лікування: делагіл 0,25х2 рази на день, ловастатин 20мг 1 раз на добу, одночасно з вечірнім прийомом їжі протягом чотирьох тижнів. В клінічному аналізі крові та сечі відхилень від норми немає. В мазку крові LE-клітин не знайдено. Біохімічне дослідження ліпідного спектру крові: загальний холестерин 7,2ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів низької щільності 5,5ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів високої щільності 1,1ммоль, тригліцериди 2,1ммоль/л. Після лікування значно зменшилась еритема та інфільтрація висипів на волосистій частині голови, один з осередків на шкірі обличчя регресував з залишковими явищами ледь помітної атрофії шкіри. Біохімічне дослідження ліпідного спектру крові після лікування загальних холестерин 5,7ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів низької щільності 4,1ммоль/л, холестерин ліпопротеїдів високої щільності 1,2ммоль, тригліцериди 1,8ммоль/л. Таким чином, запропонований спосіб лікування хронічного червоного вовчака дозволяє нормалізувати ліпідний обмін, за рахунок чого покращуються результати лікування хворих.