Спосіб одержання добрив пролонгованої дії

Винахід відноситься до технології одержання мінеральних добрив і може бути використаний при виробництві комплексних незлежувальних добрив пролонгованої дії. Відомий спосіб одержання гранульованої аміачної селітри шляхом введення в плав добрива добавки алюмінійвмістної з подальшою грануляцією і обпудрюванням гранул перлітом і гідрофобізованими кремнійорганічними сполуками (Авт. свид. СССР №1033490, кл. С05С1/02, 1982). Перліт в цьому способі використовується для одержання незлежувального добрива. Найбільш близьким за технічною суттю і досягаємого результату до запропонованого винаходу є спосіб одержання азотного добрива поступової дії шляхом обробки пористого носія спученого перліту з розміром часток 0,1-0,3мм розчином амонійвмістних сполук (Авт. свид. СССР №1161503, кл. С05С1/02, 1983). Одержується добриво у вигляді капсул мінералу, заповнених аміачною селітрою або аморфосом, які отримуються головним чином за рахунок високої пористості та капілярних сил спученого перліту. Подібним чином можливо отримувати і інші мінеральні добрива з пролонгованою дією. Однак це явище (пролонгована дія) може обмежуватися властивостями того чи іншого мінералу, що виражається в утраті іонообмінних та адсорбційних властивостей носія - спученого перліту. Тому добрива, одержані таким чином, можуть бути малоефективними. В основу винаходу, що заявляється, поставлена задача одержання високоефективного мінерального добрива пролонгованої дії шляхом підвищення пролонгуючих властивостей спученого перліту за рахунок його змішування з біоенергетично активним фосфорним добривом. Поставлена мета досягається тим, що в способі одержання мінеральних добрив пролонгованої дії, що включає змішування спученого перліту з розчином мінерального добрива, згідно з винаходом, в суміш додатково вводять активовану форму кісткового борошна, яку отримують шляхом її термообробки в розчині 0,5-1,0н оцтової кислоти. Активовану форму кісткового борошна вводять в суміш в кількості 5-10 вагових частин на 1 вагову частину спученого перліту. При цьому термообробку кісткового борошна ведуть в розчині 0,5-1,0н оцтової кислоти при температурі 100120°С. В якості розчину мінерального добрива може бути розчин дигідрофосфату: магній-цинк, магній-марганець, магній-кобальт тощо, а також аміачні розчини фосфату міді, амінофосфатів кобальту, міді або розчини солей вказаних металів. В суміш також можна вносити окремо або одночасно з розчином мінеральних добрив дозований вміст хімічних засобів захисту рослин. Цей спосіб дозволяє одержувати комплексні високоефективні мінеральні добрива з покращеними властивостями пролонгації як з органічною часткою кісткового борошна (протеїн, жир, тканини тощо), так і її мінеральною часткою (кальцій, калій, фосфор тощо). Величина молекулярної адсорбції органічної частини кісткового борошна залежить від різниці концентрації розчиненої речовини до і після адсорбції. Вона збільшується з підвищенням молекулярної маси складової частини і зниженням розчинності. При адсорбції її з розчину спостерігається зміна конформаційного стану макромолекул, і чим більша енергія взаємодії їх з поверхнею перліту, тим більша кількість елементарних ланок взаємодіє з поверхнею. Найбільш корисна частина кісткового борошна 3Са3(РО4)2+1СаСО3 або 90% P2О5 у формі Са3(РО4)2 і 10% СаНРО4, а також частково зв'язана з магнієм Н 3РО4 разом з органічною часткою осеіном (колчеданом), що містить 18% азоту, при термообробці переходить у розчин у вигляді Н 3РО4 або СаН4(РО4)2 та частк у студневидної маси і легко поглинаються перлітом, що має дуже розвинуту відкриту пористу поверхню фаз з великою кількістю тріщин і міжзернових пустот. Для зерен перліту розміром 0,1-0,6мм розмір пор в ньому досягає 1/3 розміру зерна. Розвинута питома поверхня спученого перліту, наявність на ній нескомпенсованих зарядів і обмінних іонів обумовлює високу реакційну здатність з мінеральною іонною корисною частиною активованої форми кісткового борошна. Пористість перліту впливає не лише на збільшення кількості адсорбованої речовини корисної частини кісткового борошна, але й на доступність поверхні для молекул адсорбату, ди фузії в пори, адсорбції потенціалозумовлюючих іонів безпосередньо на поверхні, їх скупченню в шарі рідини поблизу поверхні та розміщенню в середині твердого тіла. Для прискорення дифузії систему інтенсивно перемішують або струшують. Інтенсивне капілярне всасування має місце в перші 3-10хв. Протягом цього часу спучений перліт набирає 50% розчину електроліту корисної частини, поглинаючого за 24 години. При цьому вона разом з водою розповсюджується по всьому об'єму проби. Поглинання підвищується із зменшенням зернового складу, а також із зменшенням об'ємно-носійної маси. Кількість кісткового борошна, яка вноситься в суміш, повинна складати 5-10 вагових частин на 1 вагову частину перліту, тому що якщо внести більше 10 частин, то добриво буде грудкуватися і гранули не будуть створюватися. Якщо ж менше ніж 5, то гранули можуть бути крихкими. При термообробці також знешкоджуються шкідливі домішки, які можуть міститися в кістяних тканинах і які можуть порушити екологію середовища. Технологія цього способу проста і дозволяє використовувати всі види мінеральних добрив і не потребує зміни системи і технології його внесення в ґрунт. Одержані добрива пролонгованої дії в вигляді окремих сухи х капсул мінералу не злежуються в процесі зберігання. При цьому виключається процес доупарювання і грануляції. Кремнійвмістна сполука спучений перліт, що містить SiО2(75,90-75,93% за масою), решта Аl 2О3 , Fе 2О3 , FeO, ТіО2, CaO, MgO, Na 2O, K2O, SO3 - легкий пористий мінерал різного гранулометричного складу, з успіхом використовується в багатьох галузях народного господарства, зокрема і як ефективний засіб при вирощуванні сільськогосподарських культур. Запропоноване добриво майже позбавлено недоліків, що мають легкорозчинні добрива. Воно практично не вимивається з ґрунту і не забруднює навколишнє середовище, а сам нерозчинний носій покращує структуроутворення ґрунту, підвищує вміст корисної мікрофлори, покращає аерацію і теплоізоляційні якості ґрунтового шару, забезпечує умови для оптимального вмісту вологи. Спосіб одержання різного асортименту добрива здійснюють наступним чином. Приклад 1 Спучений перліт фракції 0,1-6,0мм змішували за 20-80°С і з насиченням при цій же температурі розчином, одержаним повністю водорозчинним подвійним дегідрофосфатом цинк-кобальт, а потім добавляли у суміш кісткове борошно в активованій формі, яку отримують шляхом її термообробки в розчині 0,5-1,0н оцтової кислоти. Кісткове борошно вносили в кількості 10 вагових частин на 1 вагову частину перліту. Суміш нагрівали протягом 10-20 хвилин, продавлювали через отвори фідера, а далі висушували одержані капсули мінералу. Попередня агрохімічна оцінка одержаного фосфорного добрива в поживних розчинах показала вміст всіх поживних речовин, поглинути х спученим перлітом із розчину солі при 40°С складає 85% (в перерахунку на Р2О5). Вимивання поживних речовин із носія не перевищує 0,1-1% відносних (в перерахунку на P2O 5), а злежування дорівнює 0кг/см 2 (нулю). Вплив поживних речовин, що містяться в перліті, на довжину коріння і стебла (см) через 4 і 11 діб після посіву озимої пшениці, сорту Харківська-45 позитивно вплинула на їх зростання в усіх трьох послідовних посадкахпосівах, що безсумнівно повинно вплинути на якість і врожайність сільськогосподарської продукції. Приклад 2 Спосіб здійснювався таким же чином, що і в прикладі 1, але використано одержаний повністю водорозчинний подвійний дегідрофосфат магній-марганець. В суміш вносили кісткове борошно у кількості 5 вагових частини на 1 частину перліту. Проведена оцінка агрохімічної ефективності показала можливість ефективного і збалансованого внесення мікроелемента з мінеральним добривом. Приклад 3 Спосіб здійснювався таким же чином, що і в прикладі 1, але використано одержаний повністю розчинний подвійний дегідрофосфат магнію-кобальту. В суміш вносили кісткове борошно у кількості 3 вагові частини на 1 частину перліту. Приклад 4 Спосіб здійснювався таким же чином, що і в прикладі 1, але використано одержаний розчиненням наважки середнього фосфата міді в водному розчині аміаку. Приклад 5 Спосіб здійснювався таким же чином, що і в прикладі 1, але використано лінурон-похідний фенилмочевина-N(3,2-дихлорфеніл)- N' - метокси - N' -метилмочевина, що використовують в сільському господарстві як ґрунтовий гербіцид вибіркової системної дії. Запропоноване добриво дозволяє усун ути конструкцію бур'янистих рослин і таким чином сприяти покращенню харчового і водного режиму рослин, а також підвищити коефіцієнт поглинання культурними рослинами добрива. При внесенні таких добрив одночасно відбувається підкорм культурних рослин і знищення бур'янів в початковій фазі росту рослин. При цьому досягається виважена дозировка вносимого разом з добривом гербіцида, попереджуючи надлишкове внесення препарату в ґр унт, що має місце за його роздільному внесенні, блокується надходження гербіцида в навколишнє середовище. Одержані дані мікрополевих дослідів по впливу добрив, одержаних пропонованим способом, придатні для внесення при посівах та підживлені культурних рослин і видаленням бур'янів при вирощувані зернобобових культур: к укур удзи, сої, гороху та овочів: картоплі, моркви. Приклад 6 Спосіб здійснювався таким же чином, що і в прикладі 1, але використано бисизотиурониєві похідні галогеноефірів алифотичного ряду 1-бром-3-йод-2-метоксипропана та 1-бром-3-йод-2-етоксипропана (Авт. свид. СССР №1154253, С05С1/02, 1983), які проявляють рістстимулюючі властивості у відношенні картоплі та сажанців кущів і дерев. Попередні дослідження вказали, що одержані добрива мають покращені біологічні характеристики, можуть бути використані із низьким вмістом концентрацій препаратів, не змінюють морфологію рослин, а в концентрації 0,0001 і 0,001% не чинять дію на тварин: білих безпородних пацюків (масою 200-220г), білих безпородних мишей (масою 20г) і морських свинок (масою 350г).