Спосіб збору та зберігання пилку рослин

Винахід стосується охорони здоров'я, зокрема лікувально профілактичного харчування. Відомо, що в природі немає більш цінного лікувального засобу та продукту харчування, як пилкові зерна рослин. Пилок - це чоловічий елемент квітки. Він являє собою найтонкіший порошок різного кольору. Розрізняють два види пилку анемофільних рослин та ентомофільних. Запилення рослин, які мають анемофільний пилок, відбувається за допомогою вітру. Анемофільний пилок викидається з пиляків, які тріскаються під впливом сухого теплого повітря. У ентомофільних рослин пилок липкий і переноситься з рослини на рослину комахами. Цим пилком бджоли наповнюють корзинки (обніжки) на третій парі ніжок і додають до нього трохи секрету особливої залози та слини і нектару. Пилок має внутрішню оболочку-інтину та зовнішню-екзину, яка вкрита шаром спорополеніну, і одну або кілька пор. Розміри пилку залежать від виду рослини і можуть бути від 13мкм (у багаторічних злакових трав) до 120мкм (у гарбуза). У одному пиляку рослини налічується пилку від 200-500шт. до 10000 і більше штук залежно від розміру пилку та пиляків. У цитоплазмі вегетативної клітини, крім ядра, мітохондрій, пластид та інших структур знаходяться фізіологічно-активні та запасні поживні речовини. У різних видів рослин пилок має різну кількість тих чи інших речовин: білків, жирів, вуглеводів, амінокислот (у тому числі і незамінних), вітамінів (тіамін, рибофлавін, біостин), кислот: (нікотинова, пантотенова, фолієва та аскорбінова), 35 мікроелементів, глюкозид рутин, холестерин, каротиноїди, антибіотики, стимулятор росту та інші біологічно-активні сполуки (Охотский Б. Микроэлементы в продуктах пчеловодства. В кн.: Ценный продукт пчеловодства: Прополис. Бухарест. «Изд. Апимондия», 1981г.). Крім того, в пилку виявлено понад 30 активних речовин, що мають широкий спектр дії на багато хвороб та функціональні розлади у організмі людини. Пилок із різних рослин має цінні лікувальні властивості: справляє на організм людини різну терапевтичну дію, сприяє нормалізації кровообігу, цілюще впливає на печінку і статеву залозу, добре діє на нирки, сечовий міхур, міокард серця, зміцнює капілярні судини, оберігає організм від крововиливів, регулює ритм серця. Пилок позитивно впливає на організм людини при лікуванні ішемічної хвороби серця, простати, варікозного розширення вен, різних видів анемії, бронхітів, колітів, регулює шлунковий метаболізм і нервову систему, відновлює апетит, особливо у людей після 45-50 років, коли ендокринна система організму виробляє менше, ніж потрібно гормонів та інших необхідних речовин. Тому вимоги до якості пилку підвищуються у першу чергу у зв'язку зі зберіганням, транспортуванням та реалізацією пилку. Найбільш близьким за сукупністю ознак до запропонованого є спосіб збору та збереження біологічної повноцінності пилку рослин (Ален Кайяс. Пыльца (сбор-свойства-применение) Изд. "Апимондия", Бухарест. 1968), який передбачає збір пилку ентомофільних рослин бджолами і відбір у них обніжок з пилком за допомогою пилкозбирача, і є досить тривалим, тому що бджоли для збору його використовують невелику кількість видів ентомофільних рослин, а сам процес збору у значній мірі залежить від метеорологічних умов. При таких умовах важко одержати повністю сухий пилок, тому що бджоли, збираючи його в обніжки, змочують пилок нектаром квіток та секретом особливої залози, який характеризується гігроскопічністю. Отриманий таким чином пилок, містить 15-20% вологи, яка заважає його доброму зберіганню. Тому обов'язковим заходом є правильна сушка пилку. Її проводять інфрачервоними променями на спеціальному сушильному апараті. Проте сушіння досить дороге. Щоб отримати пилок високої якості, зібраний бджолами у обніжках, його потрібно очищати, віялкою та вручну до або після сушки. Пилок - продукт, що важко перетравлюється та засвоюється організмом. Щоб поліпшити цей процес пилок подрібнюють у порошок. Зробити це досить важко, тому що пилок містить гігроскопічні цукри, які навіть після сушки зберігають тістоподібну, маслянисту консистенцію, що перешкоджає їх розтиранню. Замість порошку буде лише тістоподібна маса. Щоб отримати кращі результати, застосовують подрібнювачі промислового виготовлення. Ця процедура довготривала, витратна і до цього часу повністю не вирішена. Як би ретельно не проводили сушку та подрібнення пилку консервація його залишається складною проблемою. Для її вирішення пропонується попередньо оброблений у сушарці або у печі та подрібнений подрібнювачами пилок фасувати у вигляді пігулок за допомогою лактози і зберігати у посудинах чи пакетах, які щільно закриваються. Процес консервації пилку є досить тривалим та витратним, тому що для виконання послідовних етапів її (сушка, подрібнення пилку для кращого засвоювання, фасування його у пігулки за допомогою лактози) потрібен час та дороге обладнання (спеціальний сушильний апарат та подрібнювач промислового виробництва). Ці недоліки роблять відомий спосіб малопридатним для практичного використання через уповільнення всього процесу та збільшення його вартості. В основу винаходу поставлена задача створити спосіб збору та зберігання пилку рослин, у якому нове виконання пропонованих прийомів та дій дозволить одночасно прискорити цей процес та знизити витрати. Поставлена задача вирішується тим, що у способі збору та збереження пилку рослин, який включає збір, очистку, консервацію та зберігання пилку згідно з винаходом, збір пилку анемофільних рослин виконують механічним способом, а консервацію його проводять медом у співвідношенні 1:3, при зниженій температурі. У відомому способі (прототипі) досить тривалим є процес збору бджолами пилку ентомофільних рослин, через те, що бджоли використовують невелику кількість видів рослин, а сам процес у значній мірі залежить від метеорологічних факторів (температура, період доби, вітер і т. і.). У винаході тривалість процесу збору пилку скорочується за рахунок розширення ареалу видів анемофільних рослин та зниження залежності цього збору від метеорологічних умов. Крім того, механічне збирання пилку анемофільних рослин, на відміну від збирання пилку ентомофільних рослин бджолами, має перевагу у тому, що проміжок часу від збирання пилку і консервуванням відсутній, через виключення збирання його в обніжки, перенесення до вулика і закладання в комірки, ущільнення та закриття його плівкою із слини бджоли. У відомому способі пилок з ентомофільних рослин, зібраний бджолами у обніжках та змочений нектаром квіток та секретом особливої залози бджіл, містить 15-20% вологи, тому потребує спеціальної сушки, яка дорого коштує. У винаході, на відміну від прототипу, пилок збирають механічним способом у анемофільних рослин, при цьому зникає необхідність висушування пилку перед консервуванням. У відомому способі (прототипі) процес консервації пилку багатоетапний (сушка, очистка, подрібнення, фасування його у пігулки) що потребує складного обладнання, і робить процес досить тривалим та витратним. Крім того, при збиранні пилку бджолами відбір пилку обніжки відбувається через решітку з отворами 4,9мм. Обніжка з підвищеною вологістю потрапляє у коробочку, де пилок при пошаровому розміщенні швидко піддається впливу різних грибів. При збиранні пилку механічним способом таке "зацвітання" пилку виключається. На відміну від прототипу у винаході процес консервації пилку прискорюється за рахунок зменшення кількості етапів з чотирьох до двох - чистка та консервація пилку з медом у співвідношенні 1:3, а витрати зменшуються за рахунок виключення з процесу дорогого обладнання. Для консервації від пилку відділяють механічні домішки і розміщують у резервуарі (25%) з медом (75%), перемішують міксером. Законсервований пилок ставлять на 48 годин у холодильник. При такому зберіганні маси не відбувається переміщення пилку у верхню частину посудини. Мед, як консервуюча речовина, що має вищий осмотичний тиск клітинного соку у порівнянні з пилком, зневоднює його, на нього не впливають хімічні речовини бджіл та температура при висушуванні, тому повністю зберігається біологічна цінність пилка для подальшого використання у фармакології. Саме внаслідок послідовного використання у винаході пропонованих прийомів дало можливість забезпечити збирання та зберігання біологічно-цінного пилку з одночасним прискоренням процесу та зниженням витрат на його. виконання Так, у пилку, який збирають механічним способом і законсервують медом у співвідношенні 1:3 при зниженій температурі пилкові зерна не піддаються дії хімічних речовин (із залоз бджіл) та температури (при висушуванні), тому зберігають свою біологічну цінність. Спосіб збору та зберігання пилку рослин здійснюється таким чином. Приклад 1 На початку масового цвітіння анемофільної однодольної роздільностатевої перехреснозапильної рослини рогози, коли суцвіття батьківських квіток мають жовто-зелений чи жовтий колір (коли пиляки ще не лопаються), верхні листки розводять руками збирача пилку. При цьому суцвіття з батьківськими квітками оголюють, відламують і розміщуютьдля дозрівання на спеціально зроблені дерев'яні піддони, розмірами 1,0х0,5м з бортиками висотою 6-8см. У таких піддонах пиляки лопаються і пилок легко висипається на його дно. Пилок просівають на ситах з діаметром отворів 0,25-1,0мм, звільняються від можливих домішок і засипають у скляні трилітрові банки на чверть об'єму. Потім цей пилок заливають медом і розмішують міксером до гомогенно-рідкого стану. Для цього минулорічний мед перетворюють у рідкий шляхом підігрівання до температури не вище +30°С. Банки з такою сумішшю ставлять на дві доби у холодильник з t°+8-+9°С). При цьому мед з 18-20% вологістю має високий осмотичний тиск, а тому і високі консервуючі властивості. Використовують таку суміш для підкормки бджіл весною та у фармакології. Приклад 2 Пилок сосни збирають, коли пиляки ще не лопнули, і пилок не висипається. Для цього пиляки відокремлюють від гілок рослин і розміщують на дерев'яні піддони. При дозріванні пиляки лопаються, пилок висипається, після цього просівають на ситах і консервують медом. Наступна переробка зібраного пилку здійснюється так, як і пилку рогози. Пилок інших анемофільних рослин (кукурудза, жито та інші) також збирають механічним способом та консервують медом, тобто не застосовують дороге обладнання. При консервації пилку медом повністю зберігається його хімічний склад, фізіологічна активність складових частин, що захищає цю суміш від виникнення на його поверхні патологічної мікрофлори. Наведені приклади підтверджують досягнення високого технічного результату при виконанні заявленого способу. Так, нове виконання пропонованих у способі операцій забезпечує збір та зберігання біологічно-цінного пилку анемофільних рослин з одночасним прискоренням цього процесу та зниженням витрат на виконання його.