Спосіб хірургічного лікування абсцесу сідничної ділянки

Спосіб хірургічного лікування абсцесу сідничної ділянки, що передбачає розкриття, ревізію, 3 помогою ґудзикового зонда через пункційний отвір проводять ревізію гнійника за методикою "блукаючого катетера", при цьому вивчають конфігурацію порожнини гнійника. При виконанні зондування рухи зонда повинні бути дуже обережними з мінімальним тиском на оточуючі тканини, щоб запобігти їх травмуванню. За описаною методикою визначають розміри гнійника, його форму, наявність гнійних кишень, їх глибину. Спираючись на отримані параметри, визначають можливість подальшого ведення гнійника закритим (пункційним) чи відкритим (інцизійним) способом. У випадку закритого способу ведення хворого, в порожнину гнійника вводять 10-50 мл (в залежності від об'єму гнійника) розчину антисептика, а м'які тканини сідничної області навколо гнійника обколюють (інфільтрують) розчином антибіотика широкого спектра дії та місцевого анестетика (0,25-0,5 % розчин новокаїну). У випадку відкритого способу ведення хворого переходять до методики лікування згідно зі способом-аналогом. Виконання оперативного втручання, згідно з корисною моделлю, має наступні переваги: - методика є малотравматичною, що дозволяє отримати добрий косметичний результат, без утворення грубого післяопераційного рубця; - не потребує виконання додаткової анестезії, оскільки після пункції та евакуації гною хворий відмічає значне зменшення больового синдрому, обумовленого внутрішньотканинною гіпертензією; - спосіб не супроводжується кровотечею та крововтратою; - спосіб дає можливість вибрати диференційовану тактику подальшого ведення хворого: відкриту (розкриття, пальцева ревізія, санація абсцесу) або закриту (пункція, фракційний лаваж); це дозволяє проводити радикальне лікування хворого амбулаторно, уникаючи необхідності тампонування рани та повторних болісних перев'язок. Приклад: хворий В., звернувся до приймального відділення 07.04.2010 року зі скаргами на лихоманку, біль, припухлість, почервоніння в ділянці лівої сідниці, протягом останнього тижня отримував внутрішньом'язові ін'єкції. Встановлено діагноз гострий постін'єкційний абсцес лівої сідничної ділянки. В екстреному порядку хворому виконано оперативне втручання, згідно з корисною моделлю. При зондуванні порожнини гнійника виявлено, що вона має сферичну форму, розмірами до 6 см та не має додаткових гнійних кишень. Відразу після евакуації гною пацієнт відмітив значне полегшення больового синдрому, пункція абсцесу проводилася без додаткового знеболення. Хворому в амбулаторному порядку проводили парентеральну антибактеріальну терапію (6 днів), виконували повторний лаваж порожнини гнійника розчином Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 65833 4 антисептика протягом 5 днів. Температура тіла нормалізувалася на наступний день після пункції абсцесу, відмічена позитивна динаміка місцевого статусу (зменшилися гіперемія, набряк, болісність при пальпації). Тривалість амбулаторного лікування склала 7 днів. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 7 пацієнтів з гострим постін'єкційним абсцесом сідничної ділянки. В усіх пацієнтів втручання проводилося без анестезії. Пункція абсцесу та евакуація гною в усіх випадках призводила до значного полегшення больового синдрому, обумовленого внутрішньотканинною гіпертензією. Втручання у всіх пацієнтів виконувалося практично безкровно. Після ревізії порожнини абсцесу у 2 пацієнтів перейшли до відкритої тактики ведення хворого: розкриття, пальцева ревізія, санація, дренування абсцесу. Показами до відкритої лікувальної тактики були: великі розміри абсцесу та наявність глибоких гнійних кишень, адекватне дренування яких через пункційні отвори визнавалося сумнівним. У 5 пацієнтів вибрана закрита лікувальна тактика: через додатковий пункційний отвір проводився фракційний лаваж порожнини абсцесу розчинами антисептиків та інфільтрація м'яких тканин навколо абсцесу розчином антибіотика широкого спектра дії з додаванням місцевого анестетика (0,25-0,5 % новокаїн). Показаннями до закритої лікувальної тактики були абсцеси невеликих розмірів, сферичної конфігурації, без гнійних кишень, або з обмеженими, не глибокими гнійними кишенями, які не заважали адекватному їх дренуванню. Хворі за закритою методикою лікувалися амбулаторно. В усіх хворих хірургічне лікування виявилося адекватним. За способом-прототипом прооперовано 48 пацієнтів з гострим постін'єкційним абсцесом сідничної ділянки. Операція у 9 пацієнтів виконувалася під загальним знеболенням, у 15 - під спинномозковою анестезією, у 24 - під місцевою інфільтраційною анестезією. 37 хворих лікувалися стаціонарно. У всіх пацієнтів втручання супроводжувалося кровотечею та потребувало тампонування післяопераційної рани, повторних перев'язок. Спосіб, що заявляється апробований на базі кафедри хірургії № 4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, Головного військово-медичного клінічного центру МО України та хірургічного відділення військовомедичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Література: 1. Шаповал С.Д. Гнійно-септична хірургія: навч. посібник / С.Д. Шаповал. - Запоріжжя: Вид-во "Орбіта-Юг", 2007. - 191 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601