Спосіб ревізії порожнини абсцесу м’яких тканин

Спосіб ревізії порожнини абсцесу м'яких тканин, що передбачає визначення його розмірів, конфігурації та наявність гнійних кишень, який відрізняється тим, що ревізію порожнини абсцесу проводять закритим способом, після його пункції та евакуації гнійного ексудату, за допомогою ґудзикового зонда, який вводять через пункційний отвір. (19) (21) u201109130 (22) 21.07.2011 (24) 12.12.2011 (46) 12.12.2011, Бюл.№ 23, 2011 р. (72) ЦЕМА ЄВГЕН ВОЛОДИМИРОВИЧ, МІШАЛОВ ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ, ЮРКІВ ОЛЕГ ЄВГЕНОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. О.О. БОГОМОЛЬЦЯ 3 - не потребує виконання додаткової анестезії, оскільки після пункції та евакуації гною хворий відмічає значне зменшення больового синдрому, обумовленого внутрішньотканинною гіпертензією; - спосіб не супроводжується кровотечею та крововтратою; спосіб дає можливість вибрати диференційовану тактику подальшого ведення хворого: відкриту (розкриття, пальцева ревізія, санація абсцесу) або закриту (пункція, проточнопромивне чи фракційне дренування) - це в низці випадків дозволяє проводити радикальне лікування хворого амбулаторно, уникаючи необхідності тампонування рани та повторних болісних перев'язок. Приклад: хворий К., звернувся до приймального відділення 18.08.2010 року зі скаргами на гіпертермію, біль, припухлість, почервоніння в місці внутрішньом'язової ін'єкції. Встановлено діагноз: постін'єкційний абсцес правої сідничної ділянки. В екстреному порядку хворому було виконано пункцію абсцесу, евакуйовано гній, через пункційний отвір проведено зондову ревізію порожнини абсцесу, згідно з корисною моделлю, виконано фракційний лаваж розчинами антисептиків. Враховуючи невеликий розмір порожнини абсцесу (25×35 мм) та відсутність гнійних кишень, вибрана закрита лікувальна тактика (повторні пункції, фракційний лаваж, інфільтрація м'яких тканин розчином антибіотика). Хворий лікувався амбулаторно, лікувальні маніпуляції не потребували додаткового знеболення. Пацієнт відновив працездатність через 7 днів після операції. Запропонований спосіб застосовувався при лікуванні 13 пацієнтів з абсцесами м'яких тканин різної локалізації: 7 хворих з постін'єкційним абсцесом сідничної ділянки; 4 пацієнти з абсцесом пахової ділянки, в наслідок гнійного гідраденіту; 2 хворих з абсцесами крижово-куприкової ділянки, внаслідок гострого нагноєння епітеліальнокуприкового ходу. В усіх пацієнтів втручання проводилося без анестезії. Пункція абсцесу та евакуація гною в усіх випадках призводила до значного полегшення больового синдрому, обумовленого внутрішньотканинною гіпертензією. Ревізія порожнини гнійника тривала в середньому 3,6±0,8 хвилини та не супроводжувалася вираженим больовим синдромом, який потребував би додаткового Комп’ютерна верстка А. Рябко 65834 4 знеболення. Втручання у всіх пацієнтів виконувалося практично безкровно. Після ревізії порожнини абсцесу у 6 пацієнтів перейшли до відкритої тактики ведення хворого: розкриття, пальцева ревізія, санація, дренування абсцесу. Показаннями до відкритої лікувальної тактики були: великі розміри абсцесу та наявність глибоких гнійних кишень, адекватне дренування яких через пункційні отвори визнавалося сумнівним. Пацієнти, в яких вибрана відкрита лікувальна тактика лікувалися стаціонарно. У 7 пацієнтів вибрана закрита лікувальна тактика: через додатковий пункційний отвір проводився лаваж (проточно-промивне дренування або фракційний лаваж) порожнини абсцесу розчинами антисептиків та інфільтрація перифакальних тканин розчином антибіотика широкого спектра дії з додаванням місцевого анестетика (0,25-0,5 % новокаїн). Показаннями до закритої лікувальної тактики були абсцеси невеликих розмірів, сферичної конфігурації, без гнійних кишень, або з обмеженими, не глибокими гнійними кишенями, які не заважали адекватному їх дренуванню. Хворі за закритою методикою лікувалися амбулаторно. За способом-прототипом прооперовано 54 пацієнти з абсцесами м'яких тканин різної локалізації. Операція у 11 пацієнтів виконувалася під загальним знеболенням, у 15 - під спинномозковою анестезією, у 28 - під місцевою інфільтраційною анестезією. Середня тривалість пальцевої ревізії порожнини гнійника склала 1,4±0,31 хвилини. 42 пацієнти потребували госпіталізації до стаціонару. У всіх пацієнтів втручання супроводжувалося кровотечею та потребувало тампонування післяопераційної рани, повторних перев'язок. Спосіб, що заявляється апробований на базі кафедри хірургії №4 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, Головного військово-медичного клінічного центру МО України та хірургічного відділення військовомедичного управління СБ України. Отримані позитивні результати дають підстави рекомендувати цей спосіб в широку медичну практику. Джерела інформації: 1. Шаповал С.Д. Гнійно-септична хірургія: навч. посібник / С.Д. Шаповал. - Запоріжжя: Вид-во "Орбіта-Юг", 2007. - 191 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601