Спосіб добору селекційних матеріалів цукрових буряків, стійких до гнилей коренеплодів

Винахід стосується галузі сільського господарства, зокрема, селекції цукрових буряків, і може бути використаний для підвищення ефективності добору біотипів, стійких до гнилей сходів і коренеплодів. Цукрові буряки уражуються багатьма хворобами, із них найбільш поширеними і шкодочинними в Україні є коренеїд сходів та інші гнилі коренеплодів впродовж вегетації, а також кагатна гниль при зберіганні буряків. Хвороби викликають порушення нормальних фізіологічних функцій, морфолого-біологічної будови рослин, що призводить до пригнічення їх росту і навіть загибелі. Коренеїд уражає молоді проростки і сходи цукрових буряків у фазі вилочки або першої-другої пари справжніх листочків. При пізніх строках сівби, які мають місце в окремі роки, і особливо при пересіві цукрових буряків для селекційних посівів, коли температура ґрунту прогрівається до 20-40°С і більше складаються умови для розвитку збудників різних видів гнилей. Так, при підвищеній температурі і надлишку вологи активно розвиваються збудники Aphanomyces cochlioides, Rhizoctonia; Soiani; Rhizoctonia Violaceae, а при нестачі вологи і високій температурі повітря активно розмножуються гриби роду Fusarium. Тому потрібно проводити добір на стійкість до комплексу збудників для яких оптимальними будуть взяті вище умови, а також необхідно поєднувати з добором до інших збудників, які виникають пізніше (кагатна гниль) Botrytis cinerea, Rhizopus, sp, Rhizoctonia sp., Fusarium sp. Відомий спосіб діагностики стійкості селекційних матеріалів цукрових буряків до гнилей коренеплодів (патент України №34611, МКВ АО 1Н 1/04, 15.03.01, Бюл. №2), який включає висів насіння на інфекційному фоні, оцінку рослин та добір стійких біотипів. Відомий спосіб має спільні суттєві ознаки з винаходом що заявляється, це висів насіння, утворення інфекційного фону, оцінка та добір стійких біотипів. Проте не зважаючи на ці спільні ознаки відомий спосіб не забезпечує достатньої ефективності добору на групову стійкість до основних збудників та є більш затратним. Відомий спосіб відбору за стійкістю цукрових буряків до коренеїду (В.Н.Шевченко Селекция сахарной свеклы на устойчивость против болезней. Биология и селекция сахарной свеклы, М.Колос, 1968, с.688-705), який включає інфікування насіння збудником гнилей, висів його у ґрунт та штучне утворення ґрунтової кірки. Відомий спосіб має спільні ознаки із винаходом, що заявляється, це нанесення збудника гнилей на насіння (без замочування в збуднику гнилей) та утворення ґрунтової кірки. Однак, відомий спосіб не забезпечує стійкість селекційного матеріалу цукрових буряків до основних збудників гнилей, тому що насіння уражують одним збудником гнилей, а цього не досить для виявлення стійких біотипів. Відомий спосіб відбору стійких форм буряків до коренеїду (а.с. СССР №935019, А01Н1/04, Бюл. №22, 15.06.82), який включає замочування насіння у водному розчині міцелія грибів - збудника кореневої гнилі сходів, висушування насіння та висів, оцінку і відбір цінних біотипів. Відомий спосіб має такі спільні суттєві ознаки з винаходом - як замочування насіння у збуднику гнилей, висів насіння, оцінку та відбір цінних біотипів, однак відомий спосіб не забезпечує стійкість селекційних матеріалів до основних збудників гнилей, тому що насіння уражують одним збудником гнилей, а цього не досить для виявлення стійких біотипів. Найбільш близьким за сукупністю ознак до запропонованого винаходу є спосіб діагностики стійкості селекційних матеріалів цукрових буряків до гнилей коренеплодів (патент України №49688А, МПК А01 Н 1 /04, 16.09.02 Бюл. №9) що включає замочування насіння у воді, висів насіння, одержання проростків, розміщення проростків на інфекційному фоні з одним збудником гнилей з повторним нанесенням іншого збудника та висадка проростків із живильним середовищем у ґрунт, інфікований ще одним збудником, оцінку і добір на групову стійкість до основних збудників гнилей сходів та коренеплодів. Ці суттєві ознаки, крім замочування насіння у воді, співпадають з винаходом, що заявляється. Але, незважаючи на наявність у відомому способі цих спільних ознак, відомий спосіб не забезпечує високу ефективність добору до всіх основних збудників гнилей, тому що не враховуються такі природні фактори як висока температура ґрунту і надмірна вологість або нестача вологи з підвищеною температурою що сприяє утворенню ґрунтової кірки та провокує розмноження збудників основних видів гнилей. В основу винаходу поставлено задачу удосконалити спосіб добору селекційних матеріалів цукрових буряків, стійких до гнилей коренеплодів, шляхом замочування насіння у водній витяжці токсинів грибів-збудників гнилей та їх пророщування в екстремальних умовах, що забезпечує ефективність добору стійких біотипів в єдиному технологічному процесі впродовж одного календарного року і знижує трудові і економічні витрати на проведення добору. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі добору селекційних матеріалів цукрових буряків, стійких до гнилей коренеплодів, який включає замочування насіння, висів, одержання проростків, розміщення проростків на інфікованому фоні, повторного нанесення на проростку ще одного збудника гнилей та їх висадку у ґрунт, інфікований збудником, оцінку і добір стійких біотипів, згідно з винаходом насіння замочують у водній витяжці токсинів грибів-збудників гнилей і пророщують при високих температурах, а після висадки проростків у ґрунт створюють ґрунтову кірку, добір на групову стійкість до основних збудників гнилей проводять з найбільш життєздатних біотипів. Нові ознаки способу при взаємодії з відомими ознаками забезпечують виявлення нових технічних властивостей винаходу. Так, замочування насіння у водній витяжці токсинів грибів - збудників гнилей - четвертого збудника, пророщування проростків при високих температурах та утворення ґрунтової кірки дозволяє відібрати проростки цукрових буряків з підвищеною життєздатністю, більш енергійним проростанням, які краще переносять посушливі умови, більш стійкі до підвищених температур та менше уражуються мікроорганізмами. А це дає змогу здійснити добір селекційних матеріалів, стійких до гнилей коренеплодів, в результаті чого зменшується кількість випадково відібраного селекційного матеріалу цукрових буряків. Крім цього, нові ознаки винаходу забезпечують прискорення процесу добору стійких до гнилей селекційних матеріалів в екстремальних умовах і в єдиному технологічному процесі впродовж одного календарного року, що забезпечує зниження витрат на проведення добору в 3-4 рази. Результати практичного використання запропонованого способу добору селекційних матеріалів цукрових буряків, стійких до гнилей коренеплодів, наведені у таблиці. Досліди проводили на Ялту m пінські й дослідноселекційній станції із 146 номерами ліній О типу - компонентів перспективних гібридів і їх аналогів. Еталоном взято гібрид Ялтушківська 72. В загальній кількості 146 номерів, вивчених за стійкістю до одного з основних збудників (Fusarium sp), відносно стійкими виявились 12 номерів, 4 номера дуже сприятливі до гнилей, а 8 номерів виявились найбільш перспективними - з підвищеною стійкістю до гнилей коренеплодів. Найбільш перспективними є матеріали, в яких в основний період оцінки здоровими виявились 7,1-11,2% рослин, що забезпечило добір не менш як 0,1-0,2 % біотипів від числа висіяних. Решта селекційного матеріалу виявилась сприятливою до гнилей. Спосіб добору селекційних матеріалів цукрових буряків, стійких до гнилей коренеплодів, здійснюється таким чином. Таблиця. Ефективність запропонованого способу діагностики селекційних матеріалів цукрових буряків до гнилей коренеплодів Оцінка вихідних матеріалів і добір стійких біотипів, 2000р. Число здорових проростків на період № Селекційний пп. номер оцінки, % Випробування відібраних біотипів, 2002р. запропонований спосіб (винахід) відомий спосіб (прототип) число здорових проростків на період оцінки, % попередній основний середня ураженість відносно еталону, % число біотипів 3 підвищеною стійкістю до загнивання, % попередній 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Ялтушківськи й ЧС 72 440-1-1-3-3 440-1-1-3-6 440-1-9-6-6 440-6-21-1-10 441-1-19-5-7 441-4-4-10-2 441-44-4-4-3 441-6-4-3-9 440-6-21-4-10 441-4-4-5-3 441-4-4-4-6 441-4-4-4-9 основний 0,4 0,0 0,4 0,2 100,0 0,2 1,8 1,7 2.0 2,2 1,9 1,8 2,1 2,3 0,1 0.2 0,1 0,1 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 0,0 12,7 12,3 10,2 10,8 14,2 12,7 16,4 12,3 0,0 0,0 0,0 0,0 7,1 8,3 6,8 7,1 9,2 8,9 11,2 9,4 0 0 0 0 76,3 78,2 73,4 72,3 73,7 78,2 70,3 74,6 0 0 0 0 7,1 8,3 6,8 7,1 9,2 8,9 11,2 9,4 0 0 0 0 Насіння цукрових буряків замочують у 1% водній витяжці одного з збудників гнилей коренеплодів на 24 години і розміщують у вологій камері-термостаті для пророщування при температурі 40-42°С. Після пророщування насіння проростки довжиною до 5-10мм відбирають і висівають по 400-600шт. у чашки Петрі з чистою культурою іншого збудника. Через 5 діб у чашки з висіяними проростками вносять чисту культуру ще одного збудника. Потім не пізніше як через 5 діб проростки з субстратом, на якому вони вирощувались, висаджують у інфікований ґрунт. Висаджені проростки покривають шаром ґрунту товщиною 2-3см, ущільнюють ґрунт котком і зволожують для утворення ґрунтової кірки. Проводять спостереження за сходами. При цьому відбувається масове ураження гнилями сприятливих біотипів цукрових буряків. Добір стійких біотипів до кожного з чотирьох збудників здійснюють при наявності не менш як 1-2% здорових рослин. З їх числа відбирають найбільш розвинені рослини без будь-яких симптомів ураження, які використовують для вирощування коренеплодів і одержання нового покоління.