Гідравлічна олива

Винахід відноситься до олив, які використовуються в гідродинамічних передачах тепловозів та інших машин. Відома олива ГТ-50 (ТУ 38101487-80), до складу якої входить доочищена індустріальна олива І-12А (95,7%) і присадки: ИХП-21 (1,15%), ДФ-11 (2,5%), фенілнафтіламін (0,3%), ПМС-200А (0,005%) [1,2]. Недоліком цієї оливи є низька біорозкладуваність, невисокий індекс в'язкості і недостатні в'язкіснотемпературні властивості при використанні оливи як все сезонної. Задачею винаходу є розробка екологічно сприятливої оливи з покращеними в'язкісно-температурними і мастильними властивостями. Поставлена задача досягається тим, що до складу заявленої оливи вводять рафіновані рослинні олії, наприклад, ріпакову чи соняшникову (ГОСТ 8988-77 чи ГОСТ 1129-93), в суміші з нафтовими базовими оливами (ГОСТ 10121-76, ТУ 38101890-81) і присадки: антиокиснювальну і протизношувальну ДФ-11 (ОСТ 381348-86) чи імпортний аналог типу OLOA-267 та алкілсаліцилатну середньолужну детергентну Детерсол-140 чи імпортний аналог АС-60С, при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. %: нафтова трансформаторна олива 57,5-73,0 рослинна рафінована олія 25,0-40,0 присадка ДФ-11 чи імпортний аналог типу OLOA-267 0,5-2,0 0,3-1,5 присадка Детерсол-140 чи імпортний аналог АС-60С Одержані оливи аналізують шляхом визначення складу, характеристик та властивостей з використанням загальноприйнятих стандартних методик: в'язкості кінематичної за ГОСТ 33-82, індексу в'язкості - ГОСТ 25371-82, кислотного числа - ГОСТ 11362-76, температури застигання - ГОСТ 20287-91, стабільності за індукційним періодом утворення осаду протягом 25 годин - ГОСТ 11063-77, мастильних властивостей на чотирьохкуль-ковій машині тертя за діаметром плями зношування Di - ГОСТ 9490-75, біорозкладуваність протягом 21 дня за CEC-L33-T-82. Заявлений склад олив ілюструється прикладами. Приклад 1. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 73,0кг трансформаторної оливи, 25,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту оливу поступово додають при постійному перемішуванні 0,5кг дітіофосфатної присадки ДФ-11 і 1,5кг алкілсаліцилатної присадки Детерсол-140. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біо-розкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 2. В реактор з механічним перемішуваанням завантажують 68,7кг траансформаторної оливи, 30,0кг рафінованої соняшникової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають 1,0кг дітіофосфатної присадки ДФ-11 і 0,3кг алкілсаліцилатної присадки Детерсол-140. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 3. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 63,0кг трансформаторної оливи, 35,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту оливу поступово додають 1,0кг дітіофосфатної присадки ДФ-11 і 1,0кг алкілсаліцилатної присадки Детерсол-140. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 4. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 57,5 кг трансформаторної оливи, 40,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту оливу поступово додають при постійному перемішуванні 1,5 кг дітіофосфатної присадки ДФ-11 і 1,0кг алкілсаліцилатної присадки Детерсол-140. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 5. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 62,0кг трансформаторної оливи, 35,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту оливу поступово додають при постійному перемішуванні 2,0кг дітіофосфатної присадки ДФ-11 і 1,0кг алкілсаліцилатної присадки Детерсол-140. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біо-розкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 6. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 63,0кг трансформаторної оливи та 35,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту оливу поступово додають при постійному перемішуванні 1,5кг дітіофосфатної присадки OLOA-267 і 0,5кг алкілсаліцилатної присадки АС-60С. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біо-розкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 7. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 96,045кг базової нафтової оливи І-12А і підігрівають до температури 70°С. В нагріту оливу поступово додають при постійному перемішуванні 1,15 кг присадки ИХП-21, 2,5кг присадки ДФ-11,0,3кг фені-лнафтіламіну і 5г ПМС-200А. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Таблиця Фізико-хімічні показники гідравлічних олив Назва показника В'язкість кінематична при 50°С, мм/с Індекс в'язкості Температура спалаху у відкритому тиглі, °С Температура застигання, °С Кислотне число(без присадок), мг КОН/г Стабільність по індуційному періоду утворення осаду за 25 годин: осад, % Діаметр плями зношування Di при осьовому навантаженні 196Н (20±5°С, протягом однієї години), мм Біорозкладуваність за CEC-L-33-T-82 1 11,7 142 150 -32 1,4 Значення показників 2 3 4 12,1 12,7 13,4 150 155 160 150 152 156 -31 -30 -30 1,5 1,5 1,6 для прикладів: 5 6 7 прототип 12,8 12,5 12,6 153 157 90 153 154 167 -30 -30 -28 1,45 1,5 1,8 2,1 1,8 1,7 1,7 1,5 1,9 3,5 0,48 0,45 0,45 0,42 0,40 0,45 0,65 63 64 65 67 66 65 30 Із даних таблиці виходить, що у порявнянні з відомою оливою за прототипом (приклад 7), заявлені композиції олив (приклади 1-6) характеризуються кращими мастильними властивостями - діаметр плями зношування Di при осьовому навантаженні 196 Н протягом години зменшується з 0,65мм до 0,40-0,48мм, а також в'язкіснотемпературними властивостями - індекс в'язкості підвищується в 1,58-1,68 раз при одночасному підвищенні миючих і антиокиснювальних властивостей - після окиснення на повітрі протягом 25 год осад зменшується з 3,5% для прототипа до 1,5-2,1% для заявлених олив. Поруч з цим, біорозкладуваність нових олив на основі рафінованих рослинних олій за CEC-L-33-T-82 збільшується з 30% до 63-67%, що забезпечує високу екологічність і покращення стану довкілля при їх використанні. Завершується розробка технічної документації, за якою запланована організація виробництва екологічно сприятливої оливи на заводі НВК "Галичина" (М.Дрогобич). Використані джерела. 1. Масла, вырабатываемые предприятиями Миннефтехимпрома СССР. Каталог-справочник. - М: ЦНИИТЭнефтехим.-1990.- 56с. 2. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Справочник под ред. В.М.Школьникова.-М.: Химия.-1989.- 324с.