Олива для двотактних бензинових двигунів

Винахід відноситься до олив, які використовуються в двотактних бензинових двигунах моторолерів, мопедів, мотоциклів, моторних човнів, ланцюгових пил, газонокосарок, снігоходів, снігоприбиральних машин, ножниць для підстригання живоплоту тощо, шля хом попереднього змішування оливи з паливом чи роздільним автоматичним вприскуванням їх в камеру згорання. Відома олива М-12ТП (ТУ 38401666-87) [1], до складу якої входить базова нафтова олива (96,5%) і детергентно-диспергувальні присадки - ВНИИНП-714 (1,5%), С-5А (1,5%), ТЭФ-3 (0,5%), яка забезпечує змащувальні властивості старої тихохідної те хніки. Недоліком цієї оливи є недостатні змащувальні властивості сучасних швидкісних двигунів імпортного і вітчизняного виробництва та утворення при роботі значних високотемпературних (нагари, лак) і низькотемпературних (шлами) вуглецевих відкладів на деталях двигунів [2]. Крім цього нафтова олива має низьку біорозкладуваність - 10-30%. Через сповільнений розклад вона тривалий час утримуються на поверхні землі і водойм, створюючи несприятливі умови для життєдіяльності живих організмів. Задачею винаходу є розробка екологічно сприятливої оливи з покращеними експлуатаційними властивостями. Поставлена задача досягається тим, що до складу заявленої оливи замість нафтових олив вводять рослинні олії, наприклад, ріпакову чи соняшникову, а в якості присадки детергентно-диспергувального типу алкілсаліцилатну середньолужну присадку Детерсол-140 чи імпортний аналог АС-60С і сукцинімідну бензольну присадку С-5А або імпортний аналог Лубризол 890 при наступному співвідношенні інгредієнтів, %мас.: рослинна олія (ріпакова, соняшникова) 94,0-98,5 присадка Детерсол-140 чи імпортний аналог АС-60С 0,5-2,0 присадка С-5А обо імпортний аналог Лубризол 890 1,0-4,0 Одержані оливи аналізують шляхом визначення складу, характеристик та властивостей з використанням загальноприйнятих стандартних методик: в'язкості кінематичної за ГОСТ 33-82, індексу в'язкості - ГОСТ 25371-82, зольності сульфатної - ГОСТ 12417-73, лужного числа - ГОСТ 11362-76, температури застигання - ГОСТ 2028791, стабільності за індукційним періодом утворення осаду протягом 25 годин - ГОСТ 11063-77, мастильних властивостей на чотирьохкульковій машині тертя за діаметром плями зношування Di - ГОСТ 9490-75, біорозкладуваність протягом 21 дня за CEC-L-33-T-82. Заявлений склад олив ілюструється прикладами. Приклад 1. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 95,5кг рафінованої ріпакової олії, якість якої відповідає ГОСТ 8988 і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають при постійному перемішуванні 0,5кг алкілсаліцилатної середньолужної присадки Детерсол-140 (ТУ 3810 110-90-88) і 4,0 кг сукцинімідної беззольної присадки С-5А (ТУ 38101-146-77). Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 2. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 96,0кг рафінованої соняшникової олії, якість якої відповідає ГОСТ 1129-93 і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають при постійному перемішуванні 1,0кг алкілсаліцилатної середньолужної присадки Детерсол-140 і 3,0кг сукцинімідної беззольної присадки С-5А. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 3. Проводять аналогічно прикладу 1. В реактор завантажують 97,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають при постійному перемішуванні 1,0кг алкілсаліцилатної середньолужної присадки Детерсол140 і 2,0кг сукцинімідної беззольної присадки С-5А. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 4. Проводять аналогічно прикладу 1. В реактор завантажують 96,5 кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають при постійному перемішуванні 1,5кг алкілсаліцилатної середньолужної присадки Детерсол140 і 2,0кг сукцинімідної беззольної присадки С-5А. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 5. Проводять аналогічно прикладу 3. В реактор завантажують 97,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають при постійному перемішуванні 2,0кг алкілсалі-цилатної середньолужної присадки Детерсол140 і 1,0кг сукцинімідної беззольної присадки С-5А. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 6. Проводять аналогічно прикладу 3. В реактор завантажують 97,0кг рафінованої ріпакової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають при постійному перемішуванні 1,0кг присадки АС-60С і 2,0кг присадки Лубризол 890. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Приклад 7. Проводять аналогічно прикладу 4. В реактор з механічним перемішуванням завантажують 96,5г нафтової олії і підігрівають до температури 70°С. В нагріту олію поступово додають при постійному перемішуванні 1,5 г присадки ВНИИНП-714, 1,5г сукцинімідної бензольної присадки С-5А (ТУ 38101-146-77) і 0,5г присадки ТЭФ-3. Перемішування продовжують до повного розчинення присадок і одержання однорідної гомогенної оливи. Після охолодження оливи до кімнатної температури досліджують її експлуатаційні властивості і біорозкладуваність. Одержані результати приведені в таблиці. Таблиця Фізико-хімічні показники олив для двотактних бензинових двигунів Назва показника В'язкість кінематична при 100оС, мм 2/с (сСт) Зольність сульфатна, % Лужне число, мг КОН на 1 г оливи Температура застигання, оС Індекс в'язкості Стабільність по індукційному періоду утворення осаду за 25 годин: осад ,% Діаметр плями зношування Di при осьовому навантаженні 196Н (20±5°С, протягом однієї години), мм Біорозкладуваність за CEC-L-33-T-82 Значення показників для прикладів: 1 2 3 4 5 6 9,5 0,08 0,8 -16 225 8,6 0,15 1,4 -15 230 9,1 0,15 1,35 -15 225 9,2 0,23 2,15 -15 224 9,0 0,30 2,7 -16 228 9,2 0,17 1,38 -15 225 7 прототип 11,45 0,27 2,45 -15 90 1,85 1,7 1,7 1,6 1,5 1,6 2,6 0,5 95 0,5 95 0,5 97 0,45 96 0,45 96 0,45 95 0,6 30 З таблиці видно, що у порівнянні з відомою оливою за прототипом (приклад 7), заявлені композиції олив (приклади 1-6) характеризуються кращими мастильними властивостями - діаметр плями зношування при осьовому навантаженні 196 Н протягом години зменшується з 0,60мм до 0,50-0,45мм - і в'язкісно-температурними властивостями - в'язкість кінематична при 100°С зменшується з 11,45мм 2/с до 8,6-9,5 мм 2/с, а індекс в'язкості підвищується в 2,4-2,6 рази. Нові оливи забезпечують зменшення вуглецевих відкладів (нагари, лаки, шлаки), високу чистоту двигуна, хороші пускові якості при холодному і гарячому старті, хороший стан поршневих кілець і захист від зношування та корозії. Поруч з цим, біорозкладуваність олив на основі рафінованих рослинних олій за CEC-L-33-T-82 збільшується з 30% до 95-97%, що забезпечує високу екологічність і покращення стану довкілля внаслідок їх використання. Розроблена технічна документація - ТУ У 23.2-30084964-005-2003 і Технологічний регламент на одержання екологічно чистої оливи на основі рослинних олій, за якими під товарною назвою "Олива моторна РЕНА-ЮМ-БЮ для двотактних двигунів" олива вироблятиметься на заводі НВК "Галичина" (М.Дрогобич). Використані джерела. 1. Масла, вырабатываемые предприятиями Миннефтехимпрома СССР. Каталог-справочник. -М: ЦНИИТЭнефтехим.- 1990. -56с. 2. Топлива, смазочные материалы, технические жидкости. Справочник под ред. В.М.Школьникова.-М.: Химия.-1989. -324с.