Спосіб лікування гонартрозу у жінок у постменопаузальному періоді

Винахід відноситься до медицини, а саме до ортопедії та ревматології, й призначений для лікування остеоартрозу колінних суглобів І-ІІст. у жінок у постменопаузальному періоді. Останнім часом до середньочасових проявів постменопаузи відносять остеоартроз великих суглобів. Доведено, що жінки старше 50 років мають більший ризик розвитку остеоартрозу колінних суглобів, ніж чоловіки, при цьому спостерігається більш тяжкий перебіг захворювання та ушкодження більшої кількості суглобів. В терапії остеоартрозу широко використовуються хондромодифікуючі та симптоматичні засоби. Не зважаючи на існування рецепторів до естрогенів в тканинах суглобу (синовіоцитах, хондроцитах, синовіальному епітелії, стінках судин то що), доцільність використання замісної гормональної терапії у жінок з остеоартрозом колінних суглобів в постменопаузальному періоді обговорюється. Відомий “Способ консервативного лечения гонартроза" патент РФ №2161478, який передбачає комплексне лікування з розвантаженням суглобу, нормалізацією внутрішньосуглобового тиску шляхом аспірації надлишку синовії, протизапальної терапії, фізіотерапії та регіональних новокаїнових блокад, є інвазивним і викликає стрес ситуації. Інший спосіб лікування остеоартрозу колінних суглобів “Способ консервативного лечения деформирующего остеоартроза коленных суставов" патент РФ №2182832 передбачає введення хондропротекторних препаратів з попереднім впливом на суглоб поляризованим світлом і є також інвазивним й може призводити до небажаних ускладнень. Ще один спосіб лікування гонартрозу - “Способ лечения деформирующего гонартроза” патент РФ №2178680 виконується шляхом трепанації кортикального шару метафізарної частини кістки і спонгіотомії, через трепанаційний отвір переднього великогомілкового м'язу, в результаті чого досягається покращання венозного відтоку крові від ушкоджених тканин суглобу та покращання мікроцирекуляції в цьому відділі кінцівки, є також інвазивним, викликає стрес реакції та може призводити до виникнення побічних ускладнень. Важлива роль в терапії остеоартрозу відводиться нестероїдним протизапальним препаратам (НПЗП). Найбільш близьким прототипом винаходу, що пропонується, є спосіб з використанням НПЗП (Насонов Е.Л. Нестероидные противовоспалительные препараты // РМЖ. - 1999. - Том 7 №8), однак традиційні НПЗП володіють значною побічною дією, а серед факторів її ризику - жіноча стать та вік, тому лікування жінок у постменопаузальному періоді з остеоартрозом колінних суглобів потребує більш широкого використання інших симптоматичних засобів, призначення яких в комплексі з НПЗП зменшувало б ризик побічних ускладнень. Оскільки в патогенезі остеоартрозу колінних суглобів суттєве місце займають порушення в системі мікроциркуляції, бо зниження рухової активності та рецидивуючі синовіїти ведуть до виникнення змін в суглобови х тканинах та гіпоксії, які сприяють склерозуванню навколосуглобових мягких тканин й подальшому прогресуванню захворювання, важливе місце в лікуванні остеоартрозу мають препарати, котрі покращують стан мікроцирекуляції, зокрема Актовегін. Активно діючий субстрат Актовегіну - депротеїнізований гемодериват телячої крові з низькомолекулярними пептидами й дериватами нуклеїнових кислот. Препарат володіє ендотеліотропною та ангіопротекторною дією: його використання стимулює проліферацію фібробластів, синтез колагену стінок судин й ангіогенез, обумовлює місцеву фібринолітичну дію, збільшує кількість функціональних капілярів, покращує мікроциркуляцію. Ефективність Актовегіну доведена при порушеннях периферичного та мозкового кровообігу, в лікуванні серцево-судинних захворювань тощо. Підставою для винаходу, що пропонується, стало завдання лікування остеоартрозу колінних суглобів ІІІст. з больовим синдромом та функціональними порушеннями у жінок в постменопаузальному періоді шляхом використання комплексної терапії з включенням НПЗП, лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичних процедур, вітамінотерапії, який відрізняється тим, що призначають Актовегін у дозі 400мг на 100мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/венно крапельне №10, через день. Спосіб здійснюється таким чином. Після обстеження й підтвердження діагнозу гонартрозу І-ІІст., який характеризується наявністю больового синдрому та обмеженням функціональної активності колінних суглобів, призначають комплексну терапію з включенням НПЗП, лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичних процедур, вітамінотерапії та курсу судинної терапії, яка полягає в призначенні препарату Актовегін у дозі 400мг на 100мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/венно крапельне №10, через день. Лікування за даним способом проводилось 56 жінкам в постменопаузальному періоді з ОА КС І-ІІст. Діагноз ОА КС визначався за критеріями Американської ревматологічної асоціації (1995), а його стадія - за класифікацією Келгрена та Лоуренса. Основну груп у (ІІ) склали 36 пацієнток, котрі на тлі базисної терапії з використанням НПЗП, лікувальної фізкультури, фізіотерапевтичних процедур, вітамінотерапії отримували лікування Актовегіном у дозі 400мг на 100мл ізотонічного розчину хлориду натрію в/венно крапельне № 10, через день. Контрольну груп у (І) склали 20 жінок, стандартизованих за віком, тривалістю постменопаузального періоду, антропометричними параметрами, стадією ОА КС. Обстеження проводилось до та після комплексного лікування. Обстеження, проведене після лікування, в обох групах виявило значне покращання стану пацієнток, проте воно було більш виражене в групі жінок, котрі у складі комплексної терапії отримували Актовегін. Отримані результати функціонального стану КС представлені в табл.1. Зниження інтенсивності стартового болю свідчить про відсутність реактивного синовіїту, нічного болю - про покращання венозного відтоку крові. Таблиця 1 Показник Стартовий біль, бали Хода, бали Групи І II І II До лікування 4,5±0,82 4,36±0,37 5,25±0,53 5,84±0,25 Після лікування 3,0±0,63 2,44± 0,26 4,0±0,53 4,00±0,20 t 1,77 7,84 2,375 6,54 P >0,05