Спосіб діагностування інсулін-продукуючих пухлин підшлункової залози

Спосіб діагностики інсулін-продукуючих пухлин підшлункової залози, що включає ангіографічне дослідження судин підшлункової залози та послідовну з інтервалом у 5 хвилин селективну 3 67512 Додаткове введення глюконату кальцію в дорзальну панкреатичну артерію та діагностування пухлини по підвищеній концентрації інсуліну в останній забезпечує підвищення точності діагностики пухлини в тілі та хвості підшлункової залози, так як ця артерія відповідає за кровопостачання цих ділянок. Спосіб здійснюють таким чином. Після пункції стегнової вени виконують катетеризацію печінкової вени. Потім катетеризують стегнову артерію, з подальшим підходом до гастродуоденальної, селезінкової, дорзальної панкреатичної, верхньої брижової та власної печінкової артерії, що підтверджується селективним введенням рентгеноконтрастної рідини, під рентгенконтролем. Далі виконують почергове, з тимчасовим інтервалом у 5 хвилин, болісне введення розчину глюканату кальцію 10 % 3 мл, доведеного до об'єму 5 мл фізіологічним розчином 0,9 %, в кожну з вищевказаних артерій. На початку діагностичної маніпуляції беруть зразки крові з правої печінкової вени та через 30, 60, 90 і 120 сек. після ін'єкції глюканату кальцію. Таким чином, при підвищенні рівня інсуліну в печінковій вені, після cтимvляцiї гастродуоденальної артерії діагностують інсулін-продукуючу пухлину, в голівці підшлункової залози та в гачкоподібному відростку. При підвищенні рівня інсуліну, після стимуляції верхньої брижової артерії - діагностують утворення в гачкоподібному відростку і в голівці підшлункової залози. Збільшення рівня інсуліну після ін'єкції в дистальних і проксимальних частинах селезінкової артерії, діагностують пухлину в хвості підшлункової залози. При збільшенні концентрації інсуліну після стимуляції дорзальної панкреатичної артерії, діагностують пухлини, локалізовані в тілі, а в деяких випадках і в хвості підшлункової залози, коли тільки дорзальна панкреатична артерія приймає участь у кровопостачанні лівого анатомо-хірургічного сегмента. Приклад 1. Хворий Д. історія хвороби № 117 був прийнятий на стаціонарне лікування 11.01.2011 зі скаргами на напади різкої слабкості, які супроводжуються втратою свідомості, загальну слабкість. Хворий був обстежений клінічно, лабораторно, інструментально у повному обсязі. По даних інструментальних досліджень в області хвоста визначається утворення неоднорідної структури. Хворому виконано ASVS тест (15.01.2011). Після пункції стегнової вени виконана катетеризація печінкової вени. Далі була катететеризована стегнова артерія, з подальшим підходом до гастродуоденальної, селезінкової, дорзальної панкреатичної, верхньої брижової та власної печінкової артерії, що підтверджувалось селективним введенням рентгеноконтрастної рідини, під рентгеноконтролем. Далі почергово, з тимчасовим інтервалом у 5 хвилин, болісно введено розчин глюканату кальцію 10 % 3 мл, доведеного до об'єму 5 мл фі 4 зіологічним розчином 0,9 %, в кожну з вищевказаних артерій. Були взяті зразки крові з правої печінкової вени на початку дослідження та через 30, 60, 90 і 120 сек. після ін'єкції глюканату кальцію. По даних проведеного дослідження виявлено підвищення рівня інсуліну в печінковій вені, після стимуляції дорзальної панкреатичної артерії, що свідчило про пухлину, локалізовану в хвості підшлунпідшлункової залози, так як по результатах агіографічного дослідження тільки дорзальна атична артерія приймала участь у кровопостачанні лівого анатомо-хірургічного сегмента у даного хворого. Локалізація утворення була підтверджена під час виконання дистальної резекції вої залози. Приклад 2. Хвора З. історія хвороби № 740 була прийнята на стаціонарне лікування 04.02.2011 зі скаргами на загальну слабкість, приступи гіпоглікемії з втратою свідомості. Хвора була обстежена клінічно, лабораторно, інструментально у повному обсязі. По даних інструментальних досліджень в області тіла та хвоста визначається утворення неоднорідної структури 5,234 см. Хворій виконано ASVS тест (07.02.2011). Після пункції стегнової вени виконана катетеризація печінкової вени. Далі була катетеризована стегнова артерія, з подальшим підходом до гастродуоденальної, селезінкової, дорзальної панкреатичної, верхньої брижової та власної печінкової артерії, що підтверджувалась селективним введенням рентгеноконтрастної рідини, під рентгеноконтролем. Далі почергово, з тимчасовим інтервалом у 5 хвилин, болісно введено розчин глюканату кальцію 10 % 3 мл, доведеного до об'єму 5 мл фізіологічним розчином 0,9 %, в кожну з вищевказаних артерій. Були взяті зразки крові з правої печінкової вени на початку дослідження та через 30, 60, 90 і 120 сек., після ін'єкції глюканату кальцію. По даних проведеного дослідження виявлено підвищення рівня інсуліну в печінковій вені, після стимуляції дорзальної панкреатичної артерії, що свідчило про пухлину, локалізовану в тілі підшлункової залози. Локалізація утворення була підтверджена під час виконання субтотальної дистальної резекції підшлункової залози. За запропонованим способом продіагностовано чотирьох хворих, усі результати дослідження були підтверджені інтраопераційно, рівень глюкози виріс до 5.0 ммоль/л вже через годину після проведеного операційного втручання. Проте при дослідженні чотирьох хворих за способом - аналогом в одному випадку виявити пухлину в хвості не вдалось, але остання була виявлена під час операції. Таким чином, використання запропонованого способу дозволяє підвищити точності діагностики інсулін-продукуючих пухлин в тілі та хвості підшлункової залози. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601