Спосіб лікування переломів ключиці

Спосіб лікування переломів ключиці, який включає введення стержнів у фрагменти ключиці з подальшою їх фіксацією у зовнішній опорі, який відрізняється тим, що один стержень вводять у метафізарний відділ ключиці, а другий - поблизу лінії перелому, після чого закріплюють їх в опорі, яка являє собою плоску планку. Корисна модель відноситься до медицини, а саме до травматології, і може бути застосований для лікування переломів ключиці. Існує спосіб лікування переломів ключиці, за допомогою апарату зовнішньої* фіксації, що був взятий нами як прототип [1]. За даним способом в метафізарні відділи проксимального та дистального фрагмента ключиці вводять по два консольних гвинт - стержні в кожний у сагітальній площині в напрямку спереду дозаду та у фронтальній площині в напрямку зверху - донизу. Після введення стержні кріплять у зовнішніх опорах в вигляді 1/4 окружності апарату Ілізарова: одна опора для стержнів на дистальному фрагменті ключиці, друга опора для стержнів на проксимальному фрагменті ключиці. Опори з'єднуються гвинтовими тягами та шарнірами, діючи на котрі, здійснюють репозицію та подальшу фіксацію фрагментів ключиці. Але даний спосіб має такі недоліки: - опори в вигляді 1/4 окружності апарату Ілізарова і гвинтові тяги та шарніри, що їх з'єднують, є достатньо громіздкою конструкцією, що особливо наявно в області проксимального метафізу і це створює незручності для хворого в період фіксації; - стержні розміщені тільки в метафізарних відділах, внаслідок чого при великій довжині фрагмента виявляється недостатньою жорсткість його фіксації" поблизу зони перелому ; - розташування двох стержнів на одному рівні знижує жорсткість кістки на цьому участку; - монтаж конструкції, яка включає шарніри та репозиційні вузли, є занадто працемістким. У основу корисної моделі поставлене завдання удосконалення способу лікування переломів ключиці, у якому досягається підвищення ефективності за рахунок збільшення жорсткості фіксації, технічного спрощення та зменшення габаритів конструкції. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі лікування переломів ключиці, який включає введення стержнів у фрагменти ключиці з наступною їх фіксацією у зовнішній опорі, згідно до винаходу один стержень вводять у метафізарний відділ ключиці, а другий - поблизу лінії перелому, після чого закріплюють їх в опорі, яка представляє собою плоску планку. Спосіб пояснюється малюнком. Спосіб здійснюється таким чином. Після обробки операційного поля антисептиками у кожний із фрагментів ключиці вводять по два гвинт - стержні: один у метафізарний відділ (1), а другий - поблизу лінії перелому (2). Мануально впливаючи на стержні, виконують одномоментну репозицію фрагментів. У досягнутому положенні гвинт - стержні кріплять на єдиній плоскій планці (3) за допомогою консольних приставок (4) та фіксаторів (5), сумісних з апаратами Ілізарова та "Остеомеханик". Після цього на операційному столі виконують контрольні рентгенограми репонованого перелому ключиці і накладають асептичні пов'язки у місцях введення гвинт - стержнів. Наводимо конкретний приклад здійснення способа. Приклад 1.Хворий Ф., 55 років, історія хвороби №3793. Травма побутова 26.09.02р. упав з упором на ліву руку. Діагноз: Закритий перелом лівої клю 1 00 CD 6787 чиці у середній третині зі зміщенням. 27.09.02р. хворому виконана операція: закритий черезкістковий остеосинтез перелому лівої ключиці запропонованим способом, фрагменти ключиці репоновані та стабільно зафіксовані. Срок прибування у стаціонарі - Є днів, після чого хворий виписаний на амбулаторне лікування. Через 2 місяці констатована консолідація перелому ключиці, апарат знято, функція відновлена у повному обсязі. Вказаним способом прооперовано 28 хворих. Ускладнень не було. Переваги запропонованого способу: - підвищення жорсткості фіксації за рахунок просторового рознесення місць фіксації кожного з фрагментів: метафіз та зона поблизу лінії перелому; Комп'ютерна верстка В Мацело - зменшення габаритів конструкції; - технічне спрощення конструкції та зниження працемісткості її монтажу у порівнянні з прототипом; - підвищення комфортності перебування в апараті для хворого; - зменшення площі пошкодження кістки у місцях введення стержнів, оскільки на кожному рівні вводиться тільки один, а не два стержні, як у прототипу. Джерела інформації, які були прийняті до уваги. 1. Патент РФ №2217090, МПК7 А61В17/64. Опубліковано 27.11.2003 р. Бюлетень №33 друга частина. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ-42, 01601