Спосіб визначення вілтостійких сортів шовковиці

Винахід відноситься до тутівництва і може бути використаний для визначення вілтостійких сортів шовковиці при доборі вихідних форм під час селекційної роботи. Відомо спосіб визначення вілтостийкості у шовковиці (Н.В. Езерская, Л.Н. Назарова. Диагностика вилтоустойчивости у шелковицы. Шелк. - 1991 - №4 -c.3-4). Цей метод досить ефективний, але потребує використання хімічних препаратів, при роботі з якими необхідні додаткові витрати. Крім цього для даного способу необхідно забезпечити достатній рівень техніки безпеки з роботою з цими препаратами. Відомо також спосіб визначення вілтостійкості у шовковиці, при якому ступінь ураження шовковиці вілтом оцінюють візуально. (Методика державного випробування гібридів тутового шовкопряда. - Київ -1997. (с. 12-13 ) Недоліком цього методу є відносно великі витрати часу ,що потребує протягом вегетації ретельно спостерігати за появою ураження шовковиці вілтом. Крім того, цей спосіб не досить точно визначає вілтостійкість, візуальні ознаки часто нагадують симптоми поганого перезимування шовковиці. Мета винаходу - розробка нескладного ефективного методу вілтостійкості у шовковиці. Реалізація способу здійснюється на підставі виявленого взаємозв'язку між анатомічною будовою деревини шовковиці та стійкістю її до вілту. Для досягнення поставленої мети, згідно способу, ранньою весною або восени, зразки деревини шовковиці брали в зоні кореневої шийки у весняній та осінній частині річного шару у дво х місцях (з північного та південного боків) центральної частини стовбура. Приклад. Вивчали особливості анатомічної будови деревини сортів шовковиці, що росли в однакових умовах і визначали стійкість їх до вілту. Для цього пом'якшували деревину кип'я тінням у воді протягом години, а далі поміщали у суміш спирту з гліцерином (1:1). 3 одного річного шару готували 10-20 зразків. Постійні препарати готували занурюванням зразків у суміш гліцерин-желатину. Після чого за допомогою мікроскопу МБІ-3 і окуляр-мікрометра визначали діаметр судин та волокон, лібриформу, товщину оболонок, клітин лібриформу і судин, що мають дотик між собою та волокнами лібриформу у весняній та осінній деревині річного шару. По розмірам елементів деревини визначали вілтостійкість у шовковиці (табл.1). За відомим способом визначали вілтостійкість шовковиці в період накопичення листової маси. Для цього в середині липня-серпня із однорічного пагона брали 3-4 листка і готували листові висічки (диски діаметром 1см) загальною вагою 1г, які настоюють в 10мл дистильованої води протягом 24 годин. Потім до 5мл одержаного настою добавляють 10мл сірчаної кислоти і розводять 1:6 (каталізатором) і 5мл 0,05Н розчину марганцевокислого калію. Суміш підогрівали до 80°С протягом 1 хвилини і титрували 0,05Н розчином щавлевої кислоти до зміни кольору. По об'єму щавлевої кислоти використаної на титрування вираховували кількість органічних речовин екзоосмованих із клітин листя шовковиці (мг/г сухої маси листя). Аналіз даних табл.2 показує, що існує взаємозв'язок між анатомічною будовою деревини шовковиці та ступенем стійкості до вілту. Із цього виходить, якщо клітини лібриформу тонкостінні, діаметр судин і деревних волокон більший, а також більший об'єм судин і серцевинних променів, то сорт нестійкий до вілту (сприйнятливий). Таким чином суть запропонованого методу полягає в тому, що при доборі вихідних форм під час селекційної роботи необхідно вибирати з більшою товщиною стінок лібриформу, меншим діаметром судин і деревних волокон, а також меншим об'ємом судин і серцевинних променів, які обумовлюють стійкість сорту до вілту. Використання запропонованого способу дає змогу неочикуючи накопичення листової маси визначити вілтостійкість у різних сортів шовковиці. Перевагою запропонованого методу порівняно з відомими є те, що із зрізів можна готува ти постійні препарати і визначати вілтостійкість у шовковиці в лабораторних умовах восени, взимку і в найбільш ранні весняні строки, коли зменшені навантаження у гарячий період пізньовесняних і літніх польових робіт. До того ж перевагою цього методу є й те, що цей спосіб не потребує додаткових витрат і достатнього рівня техніки безпеки. Важливо й те, що анатомічне дослідження деревини шовковиці дає можливість установити специфічні структури при захворюванні вілтом. Таблиця 1 Результати визначення вілтостійких сортів шовковиці (середнє за 2000-2002рр.) Розміри анатомічної будови деревини шовковиці, мкм (запропонований) Назва сорту судини діаметр Українська 107 98,6 Українська 475 123,4 Слобожанська 1 85,9 Слобожанська 2 92,8 Харківська 14 89,7 Українська 510 99,8 Харківська 3 116,5 К-22 119,4 №582 128,6 Музатарі-тут 118,9 лібриформ діаметр товщина 20,38 3,85 21,75 2,35 18,80 3,28 19,41 3,43 20,12 3,65 20,41 3,23 21,10 2,13 22,31 2,25 23,51 2,16 21,61 2,31 Серцевинні промені висота 256,1 268,4 246,7 247,2 249,7 254,2 265,3 269,5 271,8 263,5 Ступінь стійкості стійкий нестійкий стійкий стійкий стійкий сл. стійкий сл. стійкий сл. стійкий нестійкий сл стійкий Середня кількість екзоосмованих органічних речовин Ступінь стійкості (відомий) 0,30 0,92 0,35 0,25 0,23 0,44 0,48 0,44 0,80 0,50 стійкий нестійкий стійкий стійкий стійкий сл. стійкий сл. стійкий сл. стійкий нестійкий сл. стійкий Мутант 21 129,8 22,46 2,17 272,5 нестійкий 0,92 нестійкий Таблиця 2 Кореляційний зв'язок між анатомічною будовою деревини і кількістю екзоосмованих органічних речовин у листі шовковиці Розмір елементів деревини Діаметр судин шовковиці Діаметр судин Діаметр лїбрйформа Товщина лібриформа Висота серцевинних променів Екзоосмованої речовини *-0,1 **-0,05 ***-0,005 Діаметр лібриформа Висота Товщина Екзоосмовані лібриформа серцевинних речовини променів 1 ***-0,940715 ***-0,90543 1 **-0,79748 1 ***0,983619 ***0,950642 ***-0,87868 1 ***0,850771 **0,756761 *-0,74722 ***0,817677 1