Спосіб вирощування озимого жита на темно-каштановому грунті

Винахід відноситься до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування озимого жита, який включає основний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, посів, догляд за посівом, збирання врожаю, визначення дози добрива розрахунковим способом, з урахуванням планових балансових коефіцієнтів використання добрив. Під озиме жито в умовах Волгоградської області рекомендовано вносити N95P45K 70-120 (Жуков Ю.П., Дубов Ю.Г., Кириллова Г.Б., Хомякова В.Н., Чухина О.В. Продуктивность горохо-овсяной смеси и озимой ржи при применении расчетных доз удобрений в Волгоградской области //Агрохимия, 1998. - №12. - С.40-44). Недоліком способу є те, що застосовували балансовий метод визначення дози мінеральних добрив, який дає значно завищені результати, у більшості країн від нього відмовилися. Мінеральні добрива вносили в середніх кількостях для ґрунтів різних типів і не враховували вміст поживних речовин у конкретному полі, де висівали озиме жито. Про різну забезпеченість їх елементами живлення свідчать наведені дози мінеральних добрив, які суттєво відрізняються у різних дослідників. До того ж усі рекомендації щодо ефективності добрив наведені для вирощування озимого жита без зрошення. Задачею винаходу є підвищення врожаю зерна озимого жита, покращення його якості при зменшенні витрат мінеральних добрив та високій окупності їх зерном. Поставлена задача досягається тим, що мінеральні добрива вносять під основний обробіток ґрунту в дозах N76 без зрошення та N101 кг/га діючої речовини при зрошенні. Дослідження проводили в польових дослідах відділу агро хімії Інституту землеробства південного регіону УААН у 1999-2002pp. Вирощували озиме жито на зрошуваних і незрошуваних ділянках за загальноприйнятою технологією для умов півдня України. Грунт темно-каштановий із низькою забезпеченістю рухомим азотом, середньою - фосфором і обмінним калієм. Мінеральні добрива вносили врозкид вручну під основний обробіток ґрунту: аміачну селітру, гранульований суперфосфат і калійну сіль. Добрива вносили у різних співвідношеннях елементів живлення за схемою: Без зрошення 1. Без добрив (контроль) 2. N30Р30К30 3. N60Р30К30 4. Р30К 30 5. N30К30 6. N30Р30 7. N30Р30К30 + N 30 8. N60Р60К30 9. N60Р30К30+N30 10. Розрахункова доза на 25 ц/га. На фоні зрошення 1. Без добрив 2. N30Р30К30 + N 30 3. N60Р30К30 4. N60Р30К30 + N 30 5. Розрахункова доза на 35ц/га Дозу внесення основних елементів живлення у варіантах розрахункових доз (10-й і 5-й) визначали за різницею між необхідною кількістю для формування врожаю зерна заданого рівня, оптимальним та фактичним вмістом цих елементів у ґр унті. У середньому за роки досліджень визначена доза добрив становила для незрошуваного озимого жита N76Р0К0, а зрошуваного – N101P 0K0 (табл.1). Таблиця 1 Доза добрива під озиме жито, кг/га діючої речовини (у середньому за 1999-2001pp.) Вміст рухомих елементів живлення*), мг/100 г NO31,12 P2O5 2,78 К2О 27,0 Визначена доза добрив, кг/га діючої речовини для незрошуваного озимого для зрошуваного озимого жита жита N Р2O5 К2O N Р2O5 К2О 76,0 0 0 101 0 0 *) - розрахунковий шар ґрунту для NO 3--0-100см, Р2O5 і К2О-0-30см. Ефективність встановленої дози мінерального добрива достатньо висока. При значному зменшенні кількості внесення добрив (без зрошення на 36,7-49,3%, а на фоні зрошення - на 32,7%) порівняно з середніми рекомендованими дозами, отримано високі рівні врожаїв, навіть виші від запланованого (табл.2). Таблиця 2 Вплив мінеральних добрив та зрошення на врожай озимого жита, ц/га Варіант Без добрив N30Р30К 30 + N30 N60Р60К 30 N60Р30К 30+N 30 Розрахункова доза Роки досліджень Приріст врожаю 2000 2001 2002 середнє, ц/га ц/га % до контролю Зрошення 19,3 22,9 32,3 24,8 100,0 29,8 32,3 37,0 33,0 8,2 133,1 31,0 37,2 37,1 35,1 10,3 141,5 34,8 41,8 40,8 39,1 14,3 157,7 37,1 44,7 42,6 41,5 16,7 167,3 Окупність 1кг NPK зерном, кг 6,83 8,58 9,53 16,53 НІР05 ц/га 1,67 2,00 2,40 Без добрив N30P30K 30 N60Р30К 30 Р30К30 N30К30 N30Р30 N30P30K 30 + N30 N60Р60К 30 N60P30K 30 + N30 Розрахункова доза НІР05 ц/га 13,5 20,4 23,2 14,6 19,8 20,2 22,7 23,9 24,5 24,1 1,71 17,6 23,8 28,1 18,7 22,1 23,8 27,9 28,4 29,2 31,5 1,44 26,7 30,9 34,0 28,1 31,3 32,8 32,2 34,2 33,9 33,3 2,70 Без зрошення 19,3 25,0 5,7 28,4 9,1 20,5 1,2 24,4 5,1 25,6 6,3 27,6 8,3 28,8 9,5 29,2 9,9 29,6 10,3 100,0 129,5 147,2 106,2 126,4 132,6 143,0 149,2 151,3 153,4 6,33 7,58 2,0 8,5 10,5 6,92 6,33 6,60 13,55 Разом з одержанням значного приросту врожаю при дозі добрива N76P0K0 без зрошення забезпечується найвища окупність одиниці добрива зерном, яка склала 13,55, a N101P0K0 на зрошенні - 16,53кг/1 кг діючої речовини добрив. Затрати тільки на закупівлю добрив у наведених варіантах відповідно становили 111,8 та 148,5, а на середній оптимальній дозі (у сумі N90Р30К 30) - 336,5грн./га без урахування витрат на їх внесення. Високий рівень врожаю, висока окупність одиниці діючої речовини добрива, суттєве зменшення затрат на їх застосування забезпечують високий чистий прибуток при використанні розрахункової дози добрива. Це дуже важливо, бо добрива у теперішній час коштують дорого, як і високо затратне їх перевезення та внесення у ґрунт. Аналіз зерна показує, що при внесенні N76 без зрошення та N101 на фоні зрошення, суттєво збільшується вміст білка в зерні, його збір, кількість амінокислот у т.ч. і незамінних та інші показники якості (табл.3), що свідчить про позитивний вплив розрахункової дози добрив на якісні показники зерна озимого жита. Таблиця 3 Біохімічні показники якості зерна озимого жита залежно від добрив (середнє за 2000-2002 pp.) Варіант Без добрив N30Р30К 30+N 30 N60P30K 30 N60P30K 30+N 30 Розрахункова доза на 35ц/га Без добрив N30P30K 30 N60P30K 30 N30Р30К 30+N 30 N60Р30К 30+N 30 Розрахункова доза на 35ц/га Вміст Збір білка, Вміст амінокислот, мг/100г білка, % ц/га сухої речовини сума в т.ч. незамінних На зрошенні 7,24 1,80 6,86 2,12 8,22 2,71 7,56 2,46 8,33 2,92 8,65 3,38 8,17 2,63 8,71 3,61 8,22 2,59 7,23 7,95 8,29 8,42 8,82 8,84 1,40 1,99 2,35 2,32 2,58 2,62 Без зрошення 6,92 2,18 7,80 2,49 7,85 2,44 8,44 2,58 8,41 2,61 Вміст загальних Вміст цукрів, % крохмалю, % 7,59 8,13 7,48 7,45 7,85 53,6 54,0 53,1 53,6 52,3 7,04 7,28 7,3 7,43 7,90 7,85 53,2 54,2 53,3 53,3 53,9 54,2 Аналіз урожайних даних (табл.2) показує, що при дозі N76 без зрошення та N101 в умовах зрошення формується високий урожай. При цьому забезпечується найвища окупність внесеного добрива зерном, порівняно з варіантами, в яких застосовують значно більшу кількість мінеральних добрив. До того ж при використанні розрахункових доз покращуються показники якості зерна озимого жита, перш за все вміст білка, його збір, кількість амінокислот, у т.ч. незамінних, вміст цукрів (табл.3). На темно-каштановому ґрунті з середньою забезпеченістю його рухомими формами фосфору і калію, низькою азоту під озиме жито при вирощуванні його без зрошення доцільно і економічно вигідно застосовувати мінеральне добриво у дозі N76 для формування врожаю зерна на рівні 25-30ц/га, а на зрошенні – N101 для отримання 35-40ц/га зерна з високими показниками його якості.