Спосіб вирощування ярої пшениці на темно-каштанових зрошуваних землях

Спосіб вирощування ярої пшениці на темнокаштанових зрошуваних землях, що включає основне оброблення грунту, внесення мінеральних добрив, передпосівне оброблення грунту, посів, режим зрошення, захист рослин та збір урожаю, який відрізняється тим, що мінеральні добрива вносять під основне оброблення грунту в кількості N70K20 кг/га діючої речовини. Винахід відноситься до галузі сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування ярої пшениці в умовах зрошення включає основне оброблення грунту, внесення мінеральних добрив, культивацію перед сівбою, посів, режим зрошення, який включає проведення вегетаційних поливів для підтримання постійної вологості грунту на рівні 70-75% НВ, захист рослин та збір урожаю. Але недоліком способу є те, що мінеральні добрива вносять у середніх кількостях і не враховують вміст основних елементів живлення в грунті, а також показники з приросту врожаю і відсутність прибавок від внесення калійних добрив. В умовах зрошення півдня України вивчали ефективність внесення під основне оброблення грунту N90P 60 та цю ж кількість добрив і N60 у підживлення (у сумі N150P90) під яру пшеницю сорту Харківська 46, яку вирощували після сої (Собко О.О., Будур В.М. Вплив зрошення та азотного добрива на врожай і якість зерна твердої і ярої пшениці // Зрошуване землеробство. Вип.. 14. Республіканський міжвідомчий тематичний науковий зб. – К.: Урожай, 1972. – С. 47-50). Задача винаходу – підвищення врожайності твердої ярої пшениці, зменшення витрат мінеральних добрив. Поставлена задача досягається тим, що мінеральні добрива вносять під основне оброблення грунту в кількості N70K20 кг/га діючої речовини. Дослідження проводили лабораторією агрохімії Інституту зрошуваного землеробства в 19971999 роки. Агротехніка в дослідах проводилась за загальноприйнятою технологією вирощування ярої пшениці. Після збирання кукурудзи на зерно вносили в розкид мінеральні добрива, аміачну селіт ру, гранульований суперфосфат і калійну сіль. Добрива вносились при різному співвідношенні елементів живлення і кількості азоту на фосфорно-калійному фоні (табл. 1). Схема досліду: без добрив (контроль), N60P60K 30 , N70K20, N90P60K30, N120P 60K 30. Ефективність дози мінерального добрива достатньо висока. При цьому значно менше необхідно внести добрив порівняно з середніми рекомендованими дозами, а врожай отримано 30,8 ц/га (табл. 2). Разом з одержанням значного приросту врожаю, при кількості N70K20 максимальна окупність добрив зерном – практично вдвічі більша порівняно з іншими варіантами досліду. Це дуже важливо, бо в сучасних умовах добрива коштують дуже дорого, як і високозатратне їх перевезення та застосування. Аналіз показує, що при внесенні кількості N70K20 середньодобові витрати елементів живлення в період вегетації ярої пшениці, особливо нітратів, були меншими, ніж при застосуванні повного мінерального добрива. Це ще раз свідчить, що при цьому методі внесення добрива використовуються рослинами ефе (13) 36944 * Розрахунковий шар для NO-3 – 0-100 см, P2O5 і K2O – 0-30 см. (11) Кількість добрив, кг/га діючої речовини N P2O5 K2O 70 0 20 UA Вміст елементів живлення, мг/100 г* NO-3 P2O5 R2O 0,83 2,76 21,3 (19) Кількість добрив, кг/га діючої речовини (у середньому за 1997-1999 рр.) A Таблиця 1 36944 ктивніше і більш економно (табл. 3), що дуже позитивно впливає на вміст білку в зерні та його якості. Аналіз урожайних даних (табл. 2) показує, що при кількості N70K20 отримують урожай при значному зменшенні застосування добрив. Окупність внесеної кількості добрива підвищується майже вдвічі порівняно із застосуванням значно вищих доз мінеральних добрив, про що свідчать показни ки середньодобових витрат елементів живлення (табл. 3). В умовах економічної кризи під зрошувану яру пшеницю на темно-каштанових грунта х доцільно й економічно вигідно застосовувати мінеральні добрива в кількості N70K20 для формування певного рівня врожаю. Таблиця 2 1977 17,7 22,6 22,1 22,8 23,4 0,6 Без добрив N60P60K 30 N70K20 N90P60K 30 N120P60K30 HIP06, ц/га 1988 29,8 36,7 37,5 38,0 38,9 1,0 1999 25,8 31,0 32,0 36,0 36,9 0,8 Окупність 1 кг д.р. добрива зерном 1997-1999 3,8 7,1 4,4 4,1 Прибавка врожаю Роки досліджень Варіант 1997-1999 24,4 30,1 30,8 32,3 33,1 5,7 6,4 7,9 8,7 Таблиця 3 Середньодобові витрати поживних речовин ярою пшеницею, мг/кг (середнє за 1998-1999 рр.) Варіант N60P60K 30 N70K20 N60P60K 30 N70K20 N60P60K 30 N70K20 Елементи живлення NO-3 P2O5 Сходи – колосіння 0,14 0,12 0,09 0,09 Колосіння – повна стиглість зерна 0,07 0,24 0,03 0,27 Сходи – повна стиглість зерна 0,10 0,18 0,08 0,18 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 2 K2O 0,47 0,47 1,22 1,11 0,84 0,78