Метод фіксації центральної оклюзії

Заявляється винахід, що відноситься до медичної техніки, зокрема, клініки ортопедичної стоматології, до методів фіксації центральної оклюзії, що дозволить покращити якість лікування хворих із частковою втратою зубів. Відомий метод фіксації центрального співвідношення щелеп за В.І. Шевченко (1985p., 1989p.). У лабораторії виготовляють восковий базис із оклюзійним валиком на верхню щелепу, після чого на тій самій моделі формують ще один восковий базис для фіксації верхньої опорної пластини, у яку вставлений центруючий прикусний штифт. Також виготовляють восковий базис на моделі нижньої щелепи і на ньому фіксують нижню пластинку опорного пристрою. У клініці після визначення центрального співвідношення щелеп, пластину прикусного пристрою розміщують на щелепах і просять пацієнта закрити рот. Отриману таким чином висоту нижнього відділу обличчя порівнюють із висотою центрального співвідношення. Якщо вона більша, то обертом центруючого прикусного штифта її зменшують, якщо менша - то збільшують. Для контролю за розміщенням штифта у разі фіксації центрального положення нижньої щелепи, пацієнту пропонують нижню щелепу зміщувати до переду, назад, вправо і вліво. Таким чином штифт викреслює на восковій поверхні нижньої опорної пластини кут чи стрілоподібну фігуру, сторони якої перетинаються у точці першопочаткового контакту центруючого прикусного штифта. З метою надійної фіксації досягнутого положення розводять гіпс і наносять його шпателем між опорними пластинами справа чи зліва від штифта. Контроль за точністю фіксації здійснюють, спостерігаючи за положенням штифта на верхівці кута чи стрілоподібної фігури. Після кристалізації гіпса прикусний пристрій виводять із ротової порожнини. Клінічну частину методу досвідчений лікар здійснює за 15-20 хвилин. Відомий метод досить складний та трудоємнісний, потребує значних затрат часу лікаря. Кожне його повторне використання вимагає виготовлення нових воскових базисів і з послідуючою фіксацією складових пристроїв. Метод не підлягає використанню у разі збереження значної кількості опорних зубів у тому числі і зубівантагоністів. Використання вказаного внутрішньоротового методу реєстрації центрального співвідношення щелеп викликає явище дискомфорту у ротовій порожнині хворого. Технічне завдання винаходу полягає у створенні нового принципу фіксації центральної оклюзії у разі протезування незнімними конструкціями, що дозволить швидко, точно, із цифровою індикацією зафіксувати центральну оклюзію до початку протезування та контролювати фіксовану величину під час етапу препарування, шляхом розміщення на беззубих ділянках коміркового відростка та частини розсувної лінійки-шкали із фіксувальним гвинтом. Суть запропонованого винаходу у створенні методу фіксації центральної оклюзії, який дозволяє отримати цифрове вираження центральної оклюзії із послідуючим використанням отриманої величини на клінічному етапі препарування у разі виготовлення незнімних конструкцій зубних протезів, із метою підвищення якості ортопедичного лікування часткових дефектів зубних рядів. Показаннями до використання запропонованого способу є І та II групи дефектів зубних рядів для визначення центральної оклюзії за Бетельманом. Клінічно - це дефекти зубних рядів, заміщення яких вимагає препарування значної кількості опорних зубів та супроводжуються втратою природного співвідношення всіх пар зубів-антагоністів. Крім того, метод доцільно використовувати у разі заміщення часткових дефектів зубних рядів, ускладнених деформаціями зубних рядів, захворюваннями тканин пародонта, патологічною стертістю, захворюваннями скронево-нижньощелепного суглоба. До початку препарування опорних зубів проводять фіксацію центральної оклюзії наступним чином: між беззубими бічними ділянками коміркового відростку та частини розміщують розсувну лінійку-шкалу (фіг.1. 1) із напівсферичними (за формою відростку чи частини) поверхнями (фіг.1. 2), (фіг.2. 2), виготовленими із еластичної пластмаси. Нанесена шкала, що висовується (фіг.2. 3) має ціну однієї поділки - 1 мм. Виставивши існуючу міжкоміркову висоту у стані центральної оклюзії, фіксуємо її за допомогою гвинта (фіг.2. 4). Прилад утримують у ротовій порожнині за допомогою ручки (фіг.1. 5). Отриманий показник записують в медичну картку хворого (форма №043/0). У разі необхідності під час препарування опорних зубів із метою контролю зміни центральної оклюзії, вводять розсувну лінійку-шкалу у ротову порожнину і виставляють вже визначену висоту змикання зубів. Таким чином, чітко визначають правильність зпрепарування тканин ріжучого краю чи жувальної поверхні відповідно до наміченого виду незнімної конструкції. Наявність суттєвих ознак у винаході - створення нового методу фіксації центрального співвідношення щелеп, що усуває візуальне визначення лікарем необхідної кількості зпрепарованих тканин у разі виготовлення незнімної конструкції зубного протезу, шляхом фіксації центральної оклюзії до протезування із її цифровим вираженням та подальшим контролем за збереженням даного фізіологічного показника. Таким чином, спосіб, який пропонується підвищує якість виготовлення незнімних конструкцій зубних протезів, особливо у складних клінічних випадках. Дозволяє лікарю швидко, точно, індивідуально, багаторазово проводити фіксацію центральної оклюзії, забезпечує якість препарування опорних зубів із послідуючим контролем збереження існуючої до протезування центральної оклюзії, що є гарантією повноцінного заміщення часткових дефектів зубних рядів. Запропонований спосіб фіксації центральної оклюзії у разі ортопедичного лікування часткових дефектів зубних рядів незнімними конструкціями забезпечує збереження існуючих нейро-м'язевих механізмів, попереджує підвищення чи пониження міжкоміркової висоти після протезування, дає можливість уникнути патологічних змін у скронево-нижньощелепному суглобі. Розсувна шкала-лінійка не складна у використанні, підлягає без деформацій передстерилізаційній обробці та стерилізації. Вказаний спосіб фіксації центральної оклюзії, шляхом досягнення об'єктивізації етапу препарування опорних зубів, зменшить загальну кількість ускладнень від використання незнімних конструкцій зубних рядів у клініці ортопедичної стоматології.