Спосіб вирощування кукурудзи на зерно при зрошенні

Спосіб вирощування кукурудзи на зерно при зрошенні, що включає дискування, внесення мінеральних добрив, ранню зяблеву оранку, боро Винахід відноситься до галузі сільського господарства, до технології вирощування сільськогосподарських культур Відома технологія вирощування зерна кукурудзи включає в себе дискування, внесення мінеральних добрив, зяблеву оранку, боронування, внесення гербіцидів, культивацію, сівбу, вегетаційні поливи, збирання врожаю (Лебідь Є М , Пабат І А Енергозберігаючі технології вирощування зернових культур у Степу України, - Дніпропетровськ, Пороги, 1995 - С 27-33), Цей спосіб не враховує специфіку ґрунтово-кліматичних умов південного Степу та відгукливість різних за скоростиглістю гібридів кукурудзи на різні схеми густоти посіву та поливних режимів Задачею винаходу є отримання високих врожаїв зерна кукурудзи в умовах зрошення при раціональному використанні поливної води, енергетичних та трудових ресурсів Поставлена задача вирішується тим, що районовані гібриди кукурудзи ранньої та середньоранньої груп стиглості висіваються з густотою стояння рослин 80 тис,/ га, гібриди середньої та середньопізньої груп стиглості з густотою 65тис/га, строки вегетаційних поливів та поливні норми визначаються за показниками вологості 0,5 метрового шару ґрунту на рівні 70 процентів найменшої вологоємкості та зменшенням поливних норм на прогнозовану КІЛЬКІСТЬ опадів міжпо нування, внесення гербіцидів, культивацію, сівбу, вегетаційні поливи, збирання врожаю, який відрізняється тим, що районовані гібриди кукурудзи ранньої та середньоранньої груп стиглості висівають з густотою стояння рослин 80 тис /га, гібриди середньої та середньопізньої груп стиглості з густотою 65 тис /га, строки вегетаційних поливів та поливні норми визначають за показниками вологості 0,5 метрового шару грунту на рівні 70 процентів найменшої вологоємкості та зменшенням поливних норм на прогнозовану КІЛЬКІСТЬ опадів міжполивного періоду за показниками середньодобового випарування ливного періоду за показниками середньодобового випарування Спосіб був екпериментально проведений в лабораторії зрошення Інституту землеробства південного регіону УААН у 1998-2000 р р , Досліди розміщувалися у зрошуваній СІВОЗМІНІ ПІСЛЯ озимої пшениці з післяжнивною сівбою кукурудзи на зелений корм Основний обробіток ґрунту складався з двократного лущіння, внесення аміачної селітри (30кг д р/га) і подвійного суперфосфату (90кг др/га), зяблевої оранки на глибину 27-ЗОсм, планування ґрунту дослідного поля планувальником ПА-3 Весняний обробіток ґрунту включав у себе боронування зябу в два сліди, внесення азотного добрива (аміачної селітри 90кг д р/га) під передпосівну культивацію на глибину загортання насіння (5-7см) з коткуванням Перед культивацією вносили гербіцид дуал з розрахунку Зл/га Сівба проводилася в першій - другій декаді травня (коли ґрунту на глибині загортання насіння стійко прогрівався до 12-14°С) сівалкою СУПН8, Посівну норму встановлювали згідно схеми досліду Догляд за посівами включав в себе застосування страхового гербіциду (лентагран-комбі в дозі 4л/га в фазі 3-5 листків), один-два міжрядних обробітки ґрунту та нарізання поливних борозен 00 ю 00 ю 58958 глибиною 15-І8см Поливи проводилися та схемою досліджень дощувальним агрегатом ДДА100 МА за показниками вологості ґрунту з тимчасового зрошувача Фактична величина поливної норми визначалась за допомогою лічильника дощувального агрегату Збирання качанів проводили у фазу повної стиглості зерна КСКУ-6 Схемою досліду передбачалося вивчити ефективність застосування різних методів управління вегетаційними поливами (фактор А) Контролем був варіант 1 - без подивів Варіант 2 строки поливів та поливні норми визначалися за показниками вологості 0,5м шару ґрунту 70% НВ У варіанті 3 поливи призначалися за показниками вологості 0,5м шару ґрунту 70% НВ, однак поли вна норма зменшувалася на прогнозовану КІЛЬКІСТЬ опадів міжполивного періоду КІЛЬКІСТЬ ДНІВ МІЖПОЛИВНОГО періоду визначалася за показниками середньодобового випарування кукурудзи, а прогнозована КІЛЬКІСТЬ опадів за багаторічними показниками Херсонської агрометеостанцм У варіанті 4 поливи нормами 400-450м3/га проводилися тільки у критичний період розвитку рослин - за 10-12 днів до викидання волоті - формування зерна У варіанті 5 строки і норми поливів визначалися згідно показників вихідної вологості у 0,5м шарі ґрунту і середньодобового випарування рослин з цього ж шару фунту (табл 1) Таблиця 1 Середньобагаторічні показники опадів та добового випарування зрошуваної кукурудзи з 0,5м шару ґрунту Місяць Декада Травень III І II III І II III І II III І Червень Липень Серпень Вересень Сума опадів, м^/га (105 років) 14 15 16 15 13 12 11 11 11 11 9 Об'єктом досліджень були гібриди різних груп стиглості Борисфен 191, 275, ОдМа 310, ОдМа 338, ОдМа 408, ДнОд 417, Кадр 397, Кадр 413, Дніпровський 472 і три густоти стояння рослин 50, 65 і 80тис / га Досліди проводилися у 4-х разовій повторності, площа посівної ділянки 550-600м2, облікової 52м2 Роки проведення досліджень під час вегетації кукурудзи за дефіцитом випарування були 1998середній, 1999 - середньосухий і 2000- вологий Опади осінньо-зимового та весняного періодів Середньодобове випарування, м3/га (14 років) 12 18 23 29 35 42 46 40 28 18 12 забезпечили достатнє зволоження 2м шару ґрунту За вегетацію сума опадів становила 278мм у 1998 р , 157,1мм у 1999 р і 319,3мм у 2000 році, що дорівнює 191,112 і 200% від середньобагаторічних показників, ВІДПОВІДНО Однак, розподіл їх по місяцях був вкрай нерівномірним У 1998 і 1999рр, сума опадів у липні та серпні була 19,8 і 13,8мм та 8,7 і 12,9мм, або 50,6 і 40,8% та 223 і 38,2% норми Погодні умови вегетації та нерівномірний розподіл опадів зумовили різні показники режиму зрошення по роках досліджень (табл 2) Таблиця 2 Фактичний режим зрошення кукурудзи по варіантах досліду № варіанту 1 2 3 4 5 КІЛЬКІСТЬ ПОЛИВІВ ПО роках Група стиглості Середньорання, середня Середньопізня Всі групи стиглості Всі групи стиглості Всі групи стиглості Зрошувальна норма, м^/га по роках 1998 1999 2000 1998-2000 1998 1999 2000 1998-2000 3 3 3 2,7 1500 1550 1050 1370 3 3 3 3 4 4 3 3 3 3 3 3 3,3 3,3 3 3 1500 1050 1350 1350 2100 1550 1600 1550 1250 1000 1150 1250 1620 1200 1370 1380 Найбільші зрошувальні норми при всіх методах визначення строків і норм наливів спостерігалися у 1999р, а найменші - у вологому 2000р Різниця у зрошуваних нормах між досліджуваними методами формування режиму зрошення незначна і це свідчить про те, що кожен з них можна ви 58958 користовувати у практичній роботі Найбільш ефективним, щодо витрат поливної води, виявився метод зі скороченням поливної норми на прогнозовану КІЛЬКІСТЬ опадів, який поєднує показники вологості ґрунту, метеорологічні умови і біологічні особливості рослин Сумарне водоспоживання кукурудзи, залежали від умов вегетаційного періоду, вологозабезпеченості рослин та скоростиглості гібридів У неполивних варіантах найменші показники його (25442629 м3/га) були у посушливому 1999 році, коли за період вегетації сума опадів становила 157,1мм У більш вологі роки (сума опадів 278-319,3мм) показники сумарного водоспоживання неполивної ку курудзи збільшувалися на 829-1308 м /га і, в середньому за 3 роки, становили 3209-3285м3/га Зрошення сприяло збільшенню сумарного водоспоживання на 739-1319м3/га, особливо на гібридах середньопізньої групи стиглості (9221319м3/га) В балансі сумарного водоспоживання питома вага вегетаційних поливів становила, в середньому, 28-34%, а у посушливому 1999 р 3748% Результати обліку врожаю показали, що в умовах зрошення гібриди ранньої та середньоранньої груп стиглості (Борисфен 191, 275) забезпечили максимальну врожайність при густоті стояння рослин 80тис /га (табл, 3) Таблиця З Урожайність гібридів кукурудзи прирізній густоті стояння рослин при зрошенні, ц/га (в середньому за 1998-2000 рр) Густота стояння рослин, тис / га (фактор В) 50 65 80 Борисфен 191 58,2 68,1 67,6 Борисфен 275 65,3 71,0 74,1 ОдМаЗЮ 85,0 97,1 90,8 ОдМа338 89,4 92,5 90,0 ОдМа408 78,1 88,7 85,7 ДнОд417 85,7 96,7 94,2 Кадр 397 93,6 106,3 97,1 Кадр 413 93,0 104,1 103,3 Дніпровський 472 93,2 93,4 93,01 Середнє по фактору В, ц/га 90,9 88,4 HIPos, Ц/га А=2,0-4,5, В=3,0-5,3, АВ= 5,0-9,2 Гібрид (фактор А) Гібриди середньої та середньопізньої груп стиглості максимальну врожайність формують при густоті стояння рослин 65тис / га Гібрид Дніпровський 472 не реагує на збільшення густоти з 50 до 65 і 80тис, рослин на гектар В середньому за роки досліджень, в групі ранніх та середньоранніх гібридів найвищу врожайність зерна забезпечив Борисфен 275 (70,1 ц/га), в групі середньостиглих ОдМа 310(91 ц/га) і групі середньопізніх Кадр 413 і Кадр 397 (100,1 і 99,0ц/га) Аналіз врожайності кукурудзи на зерно за різними варіантами поливних режимів показує, що завдяки великим вихідним запасам вологи у 2м шарі ґрунту і значної КІЛЬКОСТІ опадів протягом ве Середнє по фактору А, ц/га 64,6 70,1 91,0 90,6 84,2 92,2 99,0 100,1 93,2 гетації отримана висока врожайність зерна по всіх гібридах у неполивних варіантах (табл 4), В середньому за 3 роки, вона становила 28,7 39,4ц/га в залежності від біологічних особливостей гібриду, а по фактору 35,8ц/га Незважаючи на сприятливі, щодо вологозабезпеченості рослин умови, зрошення, в середньому по фактору, підвищувало врожай зерна на 51,1-53,0ц/га або 143148% В окремі роки і по окремих гібридах ці показники були значно вищими Найбільш позитивно реагують на зрошення середньопізні гібриди ДнОд 411, Кадр 397 і Кадр 413, на яких проведення вегетаційних поливів збільшувало врожайність зерна на 53,4-66,1ц/га (147-172%) Таблиця 4 Вплив режимів зрошення на продуктивність гібридів кукурудзи, ц/га(у середньому за 1998-2000 рр ) Гібрид (В) Режим зрошення (А) 1 2 3 4 5 Середнє по ВНІР05лЦ/га Борисф 191 28,7 68,4 68,1 67,8 70,1 60,6 Борисф 275 32,6 71,2 74,3 79,2 78,4 67,1 ОдМа 310 ОдМа 338 ОдМа 408 ДнОд 417 Кадр 397 Кадр 413 Дніпр 472 37,3 90,9 89,3 92,4 90,8 80,1 36,5 87,5 85,1 85,2 88,2 76,5 36,3 84,5 82,6 82,5 85,2 74,2 36,4 95,0 101,3 89,8 91,3 82,8 38,5 104,6 96,1 95,6 96,6 86,3 39,4 104,6 101,8 98,2 100,4 88,9 36,4 92,6 86,5 91,8 85,9 78,6 Середнє по А НІР05Л цл~а 35,8 88,8 87,2 86,9 87,4 58958 Застосування різних методів визначення строків і норм вегетаційних поливів забезпечило, в середньому за 3 роки, практично однакову врожайність зерна Однак, у 1999 р, всі нові методи поступалися за врожайністю методу за вологістю ґрунту (вар 2)» при застосуванні якого зрошувальна норма на середньопізніх гібридах була на 500550 м /га менше (24-26%) Серед гібридів, що вивчалися, найбільшу врожайність у роки досліджень забезпечили Кадр 413 і Кадр 397 В середньому за 3 роки, врожайність зерна у зрошуваних варіантах становила 101,2 і 98,2ц/га, ВІДПОВІДНО В групі середньостиглих гібридів найвищу врожайність як в середньому по фактору (80Л ц/га) так і при зрошенні (90,8ц/га), Комп'ютерна верстка О Лисенко 8 забезпечив гібрид ОдМа 310 За окупністю поливної води нові методи визначення строків і норм вегетаційних подивів забезпечили кращі показники, ніж загальноприйнятий метод по вологості ґрунту, В середньому за три роки і по фактору, максимальну прибавку врожаю на один кубічний метр поливної вода (4,3кг) отримано при застосуванні методу, в якому розрахункова поливна норма зменшувалася на прогнозовану КІЛЬКІСТЬ опадів міжполивного періоду Серед гібридів найкращу віддачу від зрошення (44,5кг/м3) забезпечили Кадр 413, Кадр 397, ДнОд 417іОдМаЗЮ Підписано до друку 05 09 2003 Тираж39 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, Львівська площа, 8, м Київ, МСП, 04655, Україна ТОВ "Міжнародний науковий комітет", вул Артема, 77, м Київ, 04050, Україна