Спосіб лікування оклюзії в стегново-підколінному сегменті

О МПК6 А 6\ В Г СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ОКЛЮЗІЇ В СТЕГНОВО ПІДКОЛІННОМУ СЕГМЕНТІ. Винахід відноситься до галузі медицини зокрема до судинної хірургії та може бути використаний при реконструктивних операціях в підколіннотібіальному артеріальному просторі. Серед усіх серцево - судинних захворювань частка припадає на атеросклероз, що складає 95 - 97 % від усіх оклюзивних захворювань. Серед оклюзивних захворювань артерій, кровопостачаючих нижні кінцівки, найчастіше зустрічається стегново - тібіальна оклюзія, яка складає 70 - 75 %. В той же час відсоток стегново-підколінних шунтувань від усіх реконструктивних операцій складає тільки 45 - 50 %, а стегново - тібіальних - 8 - 12 %. Про повторні оперативні втручання в стегново - тібіальній позиції публикацій нема. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування оклюзії в стегново-підколінному сегменті, який полягає в виділенні ураженої атеросклерозом ділянки артерії на одній з нижніх кінцівок, на цій же кінцівці виділяють здорову ділянку артерії. Після зазначених дій на другій нижній кінцівці виділяють велику підшкірну вену за розміром, який перевищує розмір ураженої оклюзією ділянки артерії. Виділена ділянка вени (аутовени) використовується як трансплантат або шунт на ураженій артерії. Отриманим трансплантантом або шунтом з'єднують за допомогою анастомозу "кінець-в-бік" верхню здорову ділянку артерії з її нижньою здоровою ділянкою. ( Una. VaSc, $u^9- t /o£.Ut л/3/ Відомий спосіб дозволяє на деякий час відновити нормальний кровоток в нижній кінцівці, але через деякий час виникає повторна оклюзія в стегново - підколінному сегменті, однією з основних причин якої є зростання дистального анастомозу на фоні невідповідності дистального русла до відновленого центрального кровотоку. Таким чином, недоліком відомого способу є його недостатня ефективність. Задачею цього виноходу є удосконалення способу лікування оклюзії в стегново - підколінному сегменті за допомогою врахування анатомічних особливостей артерії та вен нижніх кінцівок та використання заходів шунтування, внаслідок чого досягається значне підвищення ефективності лікування. -2 Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування оклюзії в стегново - підколінному сегменті, який полягає в виділенні ураженої оклюзією дільниці артерії нижньої кінцівки та її здорових дільниць, у виділенні аутовени зі здоровими дільницями артерії по типу "кінець-в-бік", згідно з винаходом, в якості аутовени для шунтування виділяють проміжносну вену верхньої кінцівки з цифалічною біфуркацією, після чого до верхньої здорової ділянки артерії нижньої кінцівки анастомозують одну з бранш цефалічної біфуркації проміжносної вени, при цьому проксимальний кінець виділеної проміжносної вени анастомозують в нижню ділянку артерії нижньої кінцівки, а другу браншу біфуркації використовують для створення артеріовенозної фістули, анастомозують ЇЇ в тібіальну вену. Авторами винаходу розроблено спосіб операції реверсії цефалічної венозної біфуркації, взятої з верхньої кінцівки в підколінно - тібіальній зоні з одномоментно створеною за рахунок однієї з бранш біфуркації проміжностної вени аутовенозної фістули. Через утворену фістулу частина крові з артерії перекидається в вену, за рахунок чого наступає поліпшення трофіки тканей нижньої кінцівки, а в місці анастомозування не виникає оклюзії. В той же самий час використання в якості аутовени для шунтування проміжносної вени верхньої кінцівки не становить будь-якої серйозної небезпеки для організму людини, оскільки за рахунок глубоко!" венозної системи верхньої кінцівки виникає компенсація крововідтоку. Суть винаходу пояснюється прикладом конкретного виконання. Приклад. Хворий К, 1940 р. народження надійшов до відділення судинної хірургії ОКБ м. Ужгорода з попереднім діагнозом - оклюзія стегново підколінного сегменту справа, ішемія правої нижньої кінцівки II ступеня. Діагноз було підтверджено за допомогою інструментальних методів. Хвором у була виконана реконструктивна операція у відповідність з вищенаведеним способом. На артерії в стегново підколінному сегменті правої нижньої кінцівки були виділені уражені оклюзією та здорові ділянки. В якості аутовени для шунтування використали проміжносну вену з цефалічною біфуркацією з верхньої кінцівки. Після цього до верхної здорової ділянки артерії нижньої правої кінцівки анастомозували в нижню здорову ділянку артерії, за - здопомогою другої бранші роблять фістулу, анастомозуючи її в тібіальну вену. Анастомозивиконують по типу "кінець-в-бік". Післяопераційний період проходив без ускладнень, стан хворого поліпшився, пульсація на артеріях стопи відновлена. Явища ішемії зникли. Під час контрольної перевірки через рік виявлено, що пульсація стопи правої кінцівки - задовільна, трофічних змін на нижній кінцівці не виявлено. Таким чином, перевага способу, що заявляється, полягає в тому, що потрібне накладання тільки одного анастомозу на рівні підколінної вени. Крім того, проміжна вена є безклапанною і реверсія ніяким чином не впливає на кровоток в ній. На одному рівні та одночасно за рахунок біфуркації іде скидування та дозований перерозподіл центрального кровотоку. Ще однією суттєвою перевагою способу є те, що коли хворий не має вже власних аутовен, використання цефалічної біфуркації є ідеальним варіантом. Важливою перевагою способу, що заявляється, є його ефективність при повторних реконструктивних операціях.