Спосіб немедикаментозного лікування нейроциркуляторної дистонії

Заявлений винахід відноситься до медицини, зокрема до фізіотерапії. Відомі способи немедикаментозного лікування нейроциркуляторних дистоній з використанням впливу надвисокочастотного (НВЧ) випромінювання на рефлекторні зони або біологічно активні точки, які рефлекторно співвідносяться зі структурами лімбіко-ретикулярного комплекса (Ю.М. Мечетний Спосіб надвисокочастотної мікрохвильової терапії при вегетативних порушеннях // Промислова власність, 2001. - №10. - 43140А. - 7а61В5/02. - 4.12.) Основними недоліками методу рефлекторного лікування нейроциркуляторних дистоній з використанням НВЧ є те, що не завжди досягається позитивний ефект із-за неправильної ідентифікації рефлекторних точок і некоректно підібраного частотного діапазону. Як правило, після закінчення лікування термін стабілізації артеріального тиску короткочасний, що потребує здійснення повторних курсів лікування. Найбільш близьким до заявлюваного способу є спосіб немедикаментозного лікування нейроциркуляторної дистонії по гіпотензивному типу, що включає вплив підвищеного тиску кисню на системи організму людини з використанням барокамери, за рахунок чого підвищується внутрішній тиск, що покращує гемостаз та збільшує насиченість тканин та крові киснем, що в свою чергу приводить до нормалізації мікроциркуляції в органах і системах та усуненню трофічних розладів. (А.Е. Сосюкин, С.Г. Щербак, В.А. Дорошенко, И.Ю. Белокопытов, Т.О. Бадыров, А.М. Сарана, А.Е. Терешин, А.А. Кузин "Клиническая эффективность гипербарической оксигенации в лечении различных заболеваний і отравлений // IV Всеармейская научно-практическая конференция с международным участием. - 24-25 мая 2000г. - Баротерапия в комплексном лечении і реабилитации раненых, больных и пораженных. - Санкт-Петербург, 2000г.) Недоліком відомого способу є недостатній ступінь його ефективності, обумовлений тим, що при підвищенні тиску до допустимих межових величин у барокамері не завжди у пацієнтів з низьким артеріальним тиском він підвищується до нормальних показників. Барокамера не дає можливості регулювати тиск у пацієнтів за рахунок централізації певного об'єму крові і утримувати нормальні параметри тиску протягом терміну (сеансу) лікування. При тривалому перебуванні пацієнта в барокамері може виникати гіпокапнія. В основу винаходу поставлено завдання створити спосіб немедикаментозного лікування нейроциркуляторної дистонії шляхом удосконалення відомого, досягти можливості регуляції тиску у пацієнтів завдяки централізації певного об'єму крові, що створює покращення гемодинаміки в серці та головному мозку, та забезпечити підвищення ступеню ефективності лікування. Поставлене завдання вирішують створенням способу немедикаментозного лікування нейроциркуляторної дистонії, що включає вплив підвищеного тиску на системи організму людини, який, згідно винаходу, відрізняється тим, що підвищення тиску та вплив його на організм людини здійснюють за рахунок використання протишокового пневматичного пристрою з ізольованими пневмокамерами, системою надуву та контролю тиску, причому лікування проводять послідовним надуванням камер в залежності від стану хворого під контролем артеріального тиску, п ульсу, та електрокардіограми (ЕКГ) протягом часу достатнього для одержання позитивного ефекту. Протишоковий пневматичний пристрій (патент України №53641, виданий 17.02.2003, заявка подана 13.08.1998, автори винаходу Скрипніков Микола Сергійович, Балакін Олександр Костянтинович, Журавльов Геннадій Іванович) складається із пневмобрюк, абдомінальної та спинної камер з системою надуву і дистракційної шини. Для досягнення ефекту нормалізації артеріального тиску (AT) пацієнт укладався в протишоковий пневматичний пристрій і здійснювався надув ножних камер (у межах до 2 атмосфер) до підйому AT не вище 120/80мм.рт.ст. при контролі самопочуття пацієнта, пульсу та ЕКГ. Якщо при надуві тільки ножних камер не досягався позитивний ефект, то в такому разі здійснювався надув абдомінальної камери. У деяких пацієнтів нормальні показники AT досягалися при надуві тільки абдомінальної камери, а надув ножних камер навпаки приводив до різкого підйому AT більш ніж 140/90мм.рт.ст. Цей факт можна пояснити особливостями будови нейрорецепторного апарату. В результаті надуву камер протишокового пневматичного пристрою, до регулюючого тиску, кров зміщується з нижніх відділів судинної системи в її верхні відділи, що приводить до збільшення серцевого викиду і підвищення артеріального тиску, завдяки чого покращується гемодинаміка в головному мозку з нівелюванням трофічних розладів у судинному центрі та гіпофізарно-гіпоталамічній ділянці мозку. Регулюємий надув спинної камери створює комфортні умови в період проведення процедури. Контроль тиску в камерах протишокового пневматичного пристрою та артеріального тиску пацієнта здійснювалися за допомогою манометричних приладів. Термін процедури був від 1 до 2 годин в залежності від самопочуття пацієнта, що підтверджувалося об'єктивними методами досліджень (AT, частота пульсу, зміни на ЕКГ) Протягом терміну процедури AT утримувався в межах нормальних величин - 110/60-80, 120/60-80мм.рт.ст. Після закінчення процедури проводилося повільне спускання повітря з камер протягом 15 хвилин з метою усунення можливого розвитку запаморочення свідомості при швидкому перерозподілі крові, який може привести до виникнення гіпотонії. Курс лікування складав 10-15 процедур. Контроль лабораторних методів досліджень проводився на початку і по завершенню лікування. Приклади конкретного виконання. Хвора М., 24 років, звернулася до лікаря зі скаргами на головний біль, періодичне головокружіння і болі в ділянці серця колючого характеру, відчуття нехватки повітря, серцебиття при емоційному та фізичному навантаженні. Хворіє протягом 2 років. При об'єктивному обстеженні виявлено: приглушеність тонів серця, пульс 86 за хвилину, AT 90/55 мм.рт.ст., стійкий червоний дермографізм. На ЕКГ дифузні дистрофічні зміни в міокарді. Був поставлений діагноз: Нейроциркуляторна дистонія з гіпокінетичним та кардіальним синдромами ІІ-го ступеню тяжкості, стабільний перебіг, фаза загострення. СН0 ст. Для лікування був застосований запропонований протишоковий пневматичний пристрій. При надуві ножних камер до 1,5 атмосфери в кожній із них AT у хворої досяг 120/80мм.рт.ст., який утримували протягом 2 годин. Самопочуття хворої значно покращилося, після третьої процедури болі в серці не турбували її, приступи відчуття нехватки повітря не виникали, на ЕКГ дифузні дистрофічні зміни в міокарді не реєструвалися. Хворій було проведено 12 процедур. Контроль здійснювався через півроку та рік. AT був у межах 110/60-70-115/60-70, якість життя значно покращилося. Результати досліджень: Досліджено 150 пацієнтів, які знаходилися на санаторно-курортному лікуванні в санаторії "Роща" з діагнозом нейроциркуляторна дистонія: із них чоловіків - 63, жінок - 87. У групі чоловіків 65% (41) в минулому приймали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС. Підтвердження діагнозу нейроциркуляторної дистонії здійснювалось шляхом: опитування за допомогою розробленої нами анкети, визначення AT та ЕКГ дослідження у спокої та після фізичного навантаження, ФКГ (якщо при аускультативному дослідженні вислуховувалися шуми в ділянці серця); ультразвукового дослідження (ехокадіоскопія). Також проводилися слідуючі дослідження: загального аналізу крові, загального аналізу сечі, визначення загального холестерину, бета-ліпопротеїдів, тригліцеридів, серомукоїдів, титр у антитіл (АСЛ-О, АСГ, АСК); коагулограми (протромбіновий індекс, толерантність крові до гепарину, фібриноген). Проведене лікування із застосуванням протишокового пневматичного пристрою дало позитивний результат у 108 (78,7%) пацієнтів. У 42 пацієнтів стійкого покращення стану здоров'я не спостерігалося, але в період проведення процедур і деякий час після їх закінчення пацієнти відмічали покращення загального стану, підвищення тонусу організму та працездатності. Із 108 пацієнтів, у яких спостерігався загальний позитивний результат (відсутність скарг, дихальних розладів, вираженої тахікардії при емоційному та фізичному навантаженні, вегетативних кризів), в тому числі і відносно нормалізації показників AT в період лікування, після лікування і через півроку та рік у 87 (80%) показники AT були в межах норми 110/70-120/80мм.рт.ст. У решти хворих (21) у зазначені вище терміни часу показники AT були нижчими 110/70, але систолічний тиск не опускався нижче 100мм.рт.ст. і самопочуття пацієнтів було задовільним. Запропонований спосіб немедикаментозного лікування нейроциркуляторної дистонії з використанням протишокового пневматичного пристрою має переваги перед способом лікування з застосуванням барокамери, так як костюм дає можливість, завдяки надуву ножних та абдомінальної камер, регулювати AT пацієнтів в діапазоні, що нормалізує гемостаз за рахунок централізації крові в верхній половині тулуба і збільшення серцевого викиду, який в свою чергу приводить до покращення оксигенації крові при проходженні її через легені та нормалізації трофіки у серці та мозку. AT, завдяки піддуву камер протишокового пневматичного пристрою, утримується на постійному рівні в період терміну проведення процедури. Запропонований спосіб немедикаментозного лікування нейроциркуляторної дистонії повністю виключає розвиток гіпокапнії. У порівнянні з способом-прототипом він простий, доступний, не потребує підключення вогненебезпечних та вибухонебезпечних газів. Вартість протишокового пневматичного пристрою значно менша в порівнянні з барокамерою. Застосування запропонованого способу дозволяє відмовитись від цілого арсеналу медикаментів, які рекомендовані для лікування нейроциркуляторної дистонії.