Спосіб лікування гострих порушень кровообігу в судинах сітківки

Винахід належить до медицини, а саме офтальмології, і може бути використаний для лікування гострих порушень кровообігу в судинах сітківки. Відомий спосіб лікування гострих порушень кровообігу в судинах сітківки - комплексне лікування із застосуванням антиоксидантних препаратів токоферолу ацетату, аскорбінової кислоти, рутину, глютамінової кислоти, ксантинолу нікотинату та глюкокортикоїдів з протизапальною метою (Антонова A.I., 1989). Недоліком цього способу є необхідність прийому великої кількості препаратів, залежність їх дії від стану шлунково-кишкового тракту; прийом глюкокортикоїдів є обмеженим при ряді захворювань (артеріальна гіпертензія, цукровий діабет та ін.). Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб лікування гострих порушень кровообігу в судинах сітківки - комплексне лікування із застосуванням в якості антиоксиданту 2,5% розчину "тіатриазоліну" (Мазур І.А., Беленічєв Т.Ф., Максименко С.Ф., та ін., пат. №21465 Україна, МІЖ А61F9/00). Недоліком цього способу є відсутність імуномодулюючого та протизапального ефекту такої терапії. Згідно досліджень останніх років, імунні розлади відіграють значну роль в розвитку гострих порушень кровообігу в судинах сітківки (Теплинская Л.Е., Архипова Л.Т., Калибердина А.Ф., 1991). В основу винаходу поставлена задача створення способу лікування гострих порушень кровообігу в судинах сітківки, що забезпечував би корекцію усіх патогенетичних ланок цього захворювання. Це досягається тим, що у способі лікування гострих порушень кровообігу в судинах сітківки, що включає введення антиоксидантного препарату на фоні традиційної терапії, згідно з винаходом, в якості антиоксиданту призначають ербісол щоденно протягом 8-12 днів внутрішньом'язово 2,0мл або парабульбарно 0,5мл., що забезпечує також імуномодулюючий і протизапальний ефект Ербісол - вітчизняний препарат природного походження, містить гомогенізовану тваринну ембріональну тканину. Ербісол у своєму складі містить низькомолекулярні специфічні "сигнальні" молекули, виділені з маркерів фізіологічного стану клітин, що активізують природні, еволюційно сформовані механізми пошуку й усунення патологічних змін в органах і тканинах і сприяють більш повній реалізації генетичного потенціалу організму. Препарат містить біологічно-активні пептиди, зокрема специфічні глікопептиди, що володіють імуномодулюючою, протизапальною і антиоксидантною дією. Призначення ербісолу на фоні традиційної терапії хворим з гострими порушеннями кровообігу в судинах сітківки забезпечує мебраностабілізуючий і антиоксидантний ефект, а також імуномодулюючу і протизапальну дію. Сумарна оцінка ефективності лікування обґрунтовувалася на визначені динаміки ряду лабораторних (показники перекислого окиснення ліпідів (ПОЛ) і антиоксидантного статусу, аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули та гострофазних реакцій, імунограма) та клінічних (гострота зору, поле зору, резорбція геморагій сітківки і макулярного набряку) показників. Стійкість віддалених результатів лікування триває 7-10 місяців. Хворим призначають традиційну терапію із застосуванням вказаного нами препарату. Контролем ефективності призначеного лікування була оцінка клінічного перебігу, стану очного дна (розсмоктування гемо- і плазморагій, резорбція макулярного набряку), зорових функцій (гострота і поле зору), динаміка показників лабораторного контролю (показники ПОЛ і антиоксидантного статусу, аналіз крові з визначенням лейкоцитарної формули та гострофазних реакцій, імунограма). Результати досліджень, проведених 25 хворим з гострими порушеннями кровообігу в судинах сітківки, показали, що поряд із поліпшенням клінічного перебігу і офтальмологічної картини очного дна обстежених пацієнтів наступила позитивна динаміка зорових функцій та досліджуваних нами показників лабораторного контролю. Приклад конкретного виконання Хвора К., 1941 року народження, історія хвороби №3574/5650, перебувала на стаціонарному лікуванні в очному відділенні Полтавської обласної клінічної лікарні (ПОКЛ) з 06.03.01р. по 16.03.01p. з гострим порушенням кровообігу в судинах сітківки: тромбоз верхньо-темпоральної гілки центральної вени сітківки лівого ока. Ангіопатія сітківок обох очей. При поступленні скарги на знижений зір на ліве око. Із анамнезу: хворіє протягом 2 місяців, відмічала періодичне погіршення зору, появу "мушок" перед очима, лікувалася амбулаторне. В березні зір значно знизився, звернулася в лазерний центр ПОКЛ, госпіталізована. Гострота зору правого ока = 0,1 з корекцією + 1,25 D=0,6. Гострота зору лівого ока = 0,1, не коригує. Об'єктивно: праве око - спокійне, оптичні середовища прозорі, диск зорового нерва (ДЗН) блідо-рожевий, межі чіткі, артерії звужені, вени звивисті. Ліве око - спокійне, оптичні середовища прозорі, очне дно: ДЗН блідорожевий з темпорального боку межі стушовані, вени різко розширені, явища перифлебіту, артерії звужені, за ходом верхньотемпоральної гілки центральної вени сітківки - масивні геморагії, які займають всю верхню парамакулярну ділянку і частково макулу, регіональний набряк сітківки. Поле зору правого ока в нормі, лівого - з темпорального боку звужене до 50°. Загальний стан хворої задовільний. Шкіра та слизові оболонки блідо-рожеві. Дихання в легенях везикулярне. Тони серця ясні, ритмічні, межі серця в нормі. Живіт м'який, безболісний. Фізіологічні відправлення в нормі. Дані лабораторних методів обстеження: загальний аналіз крові: Еr-4,0´1012/л; Нb-132г/л, КП-0,96; ШОЕ-20мм/год; L-6,0´109/л; лейкоцитарна формула: базофіли - 0%, еозінофіли - 4%, мієлоцити - 0%, юні -0%, паличкоядерні - 1%, сегментоядерні - 66%, лімфоцити - 23%, моноцити -6%; загальний аналіз сечі: питома вага - 1018, солом'яно-жовта, L - 1-2 в полі зору; Еr -немає; білок, цукор немає; слиз - норма; епітелій - перехідний 1-2 в полі зору. Згортання крові: початок - 3хв, кінець - 4хв; тривалість кровотечі - 2хв 30 сек. Аналіз крові біохімічний: загальний білок - 70г/л; ACT-0,5; АЛТ-0,3; тимолова проба - 3,0 ОД; білірубін загальний - 18ммоль/л, прямий 4ммоль/л, непрямий - 14ммоль/л; холестерин - 5,0ммоль/л. Показники ПОЛ і антиоксидантної активності: перекисна резистентість еритроцитів - 8,35 (% гемолізу); накопичення продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою за 1,5 год. інкубації - 3,86мкмоль/л; супероксиддисмутаза - 0,69 ОД; каталазний індекс - 1,85 ОД; церулоплазмін сироватки - 87,5мг/л. Імунограма: лейкоцити - 6,0г/л; лімфоцити - 1,38г/л; Т-лімфоцити (CD 3-49,3%; CD 4 - 26,18%; CD 8 - 23,8%; CD 4/CD 8 - 1,1; CD 3+16+36 – 3,4%); B-лімфоцити (CD 19) - 10,2%; циркулюючі імунні комплекси (ПІК) - 3,5г/л. Показники мікроциркуляторного гемостазу: кут агрегації - 50,5°; зміна оптичної щільності плазми - 28%; час агрегації - 10,2хв; підсумовуючий індекс агрегації тромбоцитів - 56%. Показники коагуляційного гемостазу: час рекальцифікації - 97 сек; активований парціальний тромбопластиновий час (АПТЧ) - 35 сек; антитромбін III - 67%; фібриноліз еуглобулінів - 195хв. Хворій на фоні III режиму, дієти №5 призначені фраксипарин 0,1мл парабульбарно в 0,3мл ізотонічного розчину натрію хлориду щоденно, фібринолізин парабульбарно 0,3мл через день та в інстиляціях, дицинон парабульбарно 0,5мл та внутрішньом'язово 1,5мл через день; трен тал парабульбарно 0,5мл та внутрішньом'язово 4,5мл через день; вітамін В;2 1,0мл та нікотинова кислота 1,0мл в скроню підшкірне через день; ербісол 2,0мл внутрішньом'язово щоденно протягом 10 днів. В результаті проведеного лікування стан хворої значно покращився. Суб'єктивно хвора відмічає зменшення миготінь перед очима, покращення зору. При виписці: гострота зору правого ока = 0,1 з корекцією + 1,5 D=0,6; гострота зору лівого ока = 0,1 з корекцією + 1,5 D=0,5. Об'єктивно: праве око - ДЗН блідо-рожевий, межі чіткі, артерії звужені, вени звивисті. Поле зору в нормі. Ліве око - на очному дні ДЗН з чіткими межами, блідо-рожевий, геморагії сітківки в значній мірі розсмокталися, набряк сітківки та явища перифлебіту значно зменшились. Поле зору покращилося -темпорального боку розширення в порівнянні з 6.03.01 на 20°. Дані лабораторних методів обстеження: загальний аналіз крові: Еr-4,5´1012/л; Нb-140г/л, КП-0,98; ШОЕ8мм/год; L-5,2´109/л; лейкоцитарна формула: базофіли - 0%, еозінофіли - 2%, мієлоцити - 0%, юні - 0%, паличкоядерні - 2%, сегментоядерні - 70%, лімфоцити - 24%, моноцити - 4%. Показники ПОЛ і антиоксидантної активності: перекисна резистентість еритроцитів - 5,42 (% гемолізу); накопичення продуктів, що реагують з тіобарбітуровою кислотою, за 1,5 год. інкубації - 1,82мкмоль/л; супероксиддисмутаза - 0,98 ОД; каталазний індекс - 2,72 ОД; церулоплазмін сироватки - 109,6мг/л. Імунограма: лейкоцити - 5,2´109/л; лімфоцити - 1,8г/л; Т-лімфоцити (CD 3 - 64,3%; CD 4 - 36,4%; CD 8 - 30,8%; CD 4/CD 8 - 1,18; CD 3+16+36-4,9%); В-лімфоцити (CD 19) - 6,24%; циркулюючі імунні комплекси (ПІК) -1,88 г/л. Показники мікроциркуляторного гемостазу були наступними: кут агрегації - 44,5°; зміна оптичної щільності плазми - 22,5%; час агрегації - 13,8хв.; підсумовуючий індекс агрегації тромбоцитів - 49,5%. Показники коагуляційного гемостазу: час рекальцифікації 108,5 сек; АПТЧ - 47 сек; антитромбін III - 82%; фібриноліз еуглобулінів - 215хв. Стійкість віддаленого результату продовжується більше 7 місяців. Таким чином, спосіб що заявляється, забезпечує високу ефективність лікування гострих порушень кровообігу в судинах сітківки, що знаходить відображення в достатній антиоксидантній, імуномодулюючій і протизапальній дії.