Спосіб ненозологічної діагностики настання летального стану організму

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до геронтології і може бути використаний при прогнозі майбутньої тривалості життя. Відомий спосіб діагностики настання летального стану організму /"Геронтология и гериатрия". Ежегодник 1988. - Київ,1988. С.66-69/ шляхом оцінки віддалення від моменту смерті за визначенням темпів старіння пацієнта за критеріями біологічного віку С=БВ-НБВ , де С-темп старіння, БВ - біологічний вік і НБВ-належний біологічний вік. Визначення біологічного віку проводять логіко-математичним моделюванням /відомому/ множинної лінейної регресії. В даному методі для визначення біологічного віку використовують наступні показники: маса, ріст тіла, передньо-задній розмір грудей, мискогребневий розмір, статичне балансування, м’язова сила кисті, життєва ємність легенів, час затримки дихання на вдиху, видиху, систолічний артеріальний тиск, систолічний показник ЕКГ, вібраційна чутливість, символ-цифровий тест Векслера, суб’єктивна оцінка здоров’я. Для того, щоб судити в якій мірі ступінь постаріння відповідає календарному віку обстежуваного, необхідно співставити величину біологічного віку з належним, який характеризує стандарт темпу старіння. Величина належного біологічного віку визначається за формулами. Недоліком відомого способу є те, що за показниками темпу старіння можна лише приблизно передбачити настання летального стану організму, орієнтуючись на загальноприйняте поняття середньої тривалості життя. При відомому методі не враховуються зміни в організмі на цитогенетичному рівні. В основу винаходу поставлено завдання удосконалення способу діагностики наступления летального стану організму, в якому враховують цитогенетичні зміни в культурі лімфоцитів периферійної крові пацієнта, таких як частота аберантних клітин і хромосомних аберацій і їх типи, що забезпечує визначення сукупності ряду клініко-фізіологічних показників і цитогенетичних змін в лімфоцитах і використовують їх як маркери смерті, в результаті чого виникає можливість проводити ранню діагностику настання летального стану організму. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі ненозологічної діагностики настання летального стану організму, що включає визначення темпів старіння пацієнта за його біологічного віку, згідно винаходу додатково проводять мікроскопічне дослідження лімфоцитів периферічної крові пацієнта, в яких визначають кількість аберантних метафазних клітин та хромосомних аберацій, і при показниках їх середньої частоти від 3 до 4%, за умовами, що 23,0±0,40% хромосомних аберацій представлені в одній аберантній метафазній клітині однією хромосомною аберацією, 32,6±0,77% - двома, 30,6±0,58% - трьома, 13,3±0,25% - чотирма; при чому 5,5±1,2% хромосомних аберацій є обмінного тішу, і при показнику темпу старіння менше або дорівнює 20 років діагностують настання летального стану в діапазоні п’яти років. Спосіб здійснюється таким чином. Визначення темпу старіння пацієнта проводять за загальноприйнятою методикою, як вказано в описі прототипу. Цитогенетичні дослідження проводять мікрометодом на культурі лімфоцитів периферичної крові. Культивують лімфоцити протягом 50 годин. Культуральне середовище складається із середовища-199 або середовища Ігла з глютаміном, сироватка великої рогатої худоби або пренатальної телячої сироватки, стимулятора мітозу /фітогемаглютинін/, антибіотика. У флакон вносять 0,4мл. Гепаринизованої цільної крові і культуральне середовище. Поміщають його в термостат при температурі 37,0°С на дві доби. Перед кінцем культивування добавляють робочий розчин колхіцину. Знімають культуру шляхом центрифугування. Надосадну рідину збирають і пробірку заповнюють гіпотонічним розчином /гіпотонія/. Центрифугують, супернатант витягують, осад розмішують і проводять фіксацію сумішшю етанолу з ледяною оцтовою кислотою трикратно. Виготовляють мазок шляхом нанесення краплі осадної суспензії на знежирене предметне скельце, висушують на повітрі і підфарбовують 5% розчином Романовського-Гімзе, занурюють препарат в бальзам і проводять мікроскопію. Вказане приготування мікро культури є одним з відомих методів /"Методи обліку хромосомних аберацій у людини" під ред. К.Бактон, Г.Еванс. - Женева: ВОЗ, 1975p./. Під мікроскопом аналізують 400 метафазних пластинок на пацієнта, які вміщують 44-47 хромосом. Сучасні відомості по ідентифікації хромосом людини не дозволяють враховува ти всі типи структурних перебудов хромосом, тому враховуються тільки ті типи аберацій, які без каріотипного аналізу не викликають двозначної інтерпретації. Приклад: Пацієнт Н.49,36 років. Визначення проводять згідно вище описаного. Показники для визначення біологічного віку такі: вібраційна чутливість /ВЧ/ -17,5 передньо-задній розмір грудей /ПЗР/ - 23 життєва ємність легенів /ЖЕЛ/ - 2,3 символ-цифровий тест Векслера /ТВ/ - 8 м’язова сила кисті /Д/ - 40 субъективна оцінка здоров’я /СОЗ/ - 20 маса тіла /МТ/-100 систолічний артеріальний тиск /АТС/ -145 мискогребневий розмір /ТГР/ - 30 статичне балансування на одній нозі /СБ/ - 5 ріст тіла /РТ/-162 систолічний показник ЕКГ /СП/ - 41 час затримки дихання на вдиху /ЗДВ/ - 8 час затримки дихання на видиху ЗДВИД/ - 7 БВ=-61,70+0,52хВЧ+3,06хПЗР-0,003хЖЕЛ-0,17хТВ+0,15 хД+0,36хСОЗ-0,31 хМТ+0,09 хАТС+0,8хТГР0,04хСБ+0,19хРТ+0,005хСП+0,04хЗДВИД-0,003хЗДВ=68,2 НБВ=46,15+0,795х/49,36-46,15/=48,7 С=БВ-НБВ=19,5 Мікроскопія: вивчено 400 метафаз у пацієнта Н. Виявлено 16 аберант-них клітин, які містять в собі ЗО аберацій. Частота аберантних клітин і хромосомних аберацій на 1 аберантну клітину складає 4%. По одній аберантній метафазі і одній хромосомній аберації виявлено в семи клітинах, що складає 23,3%, по дві - в п’яти 33,3%, по три - в трьох 30,1%, по чотири - в одній 13,3% відповідно. Виявлено 13 аберацій хромосомного типу і 17 хроматидного типу. 28 аберацій представлені парними і одиночними фрагментами -93,3%, 2 аберації обміну - 6,7%. Летальність пацієнта Н. наступила через 3,76 роки після вперше виявлених вище вказаних змін. Висновки: На прикладі з пацієнтом Н. показаний тісний зв’язок /Р