Спосіб діагностики загального стану організму

Спосіб діагностики загального стану організму за терморегуляторним забезпеченням і збалансованістю основних систем (органів), що передбачає вимірювання температури тіла і шкірного кровотоку, який відрізняється тим, що у пацієнта вимірюють в положенні лежачи і стоячи електропровідність в 24-х шкірних зонах симетричних дерматомерів (сегментів) терморегуляторно активних дистальних ВІДДІЛІВ верхніх і нижніх КІНЦІВОК, причому проводять порівнювання виміряних прямих величин і похідних по відношенню до середньої величини з нормативними вуються, та з врахуванням статі, сезонної динаміки середньомісячної температури і пози тіла, і встановлюють загальний стан організму за типом терморегуляторної збалансованості, який визначають з врахуванням температури тіла і відхилення виміряних по електропровідності локальних величин шкірного кровотоку за верхню і нижню нормативну межу по прямих величинах і з врахуванням відхилення середньої величини шкірного кровотоку (по електропровідності) в положенні стоячи відносно положення лежачи, а по відхиленню виміряних по електропровідності локальних величин шкірного кровотоку за верхню і нижню нормативну межу відносно середньої величини встановлюють загальний стан по збалансованості основних систем (органів) в стані спокою лежачи і в енергетично терморегуляторно активному стані стоячи Винахід відноситься до області медицини, а саме, до інструментальних способів діагностики загального стану організму за результатами вимірювання температури тіла та шкірного кровотоку ВІДОМІ способи діагностики загального стану організму, ВІДПОВІДНО яким оцінюється підвищення або зниження температури тіла ВІДПОВІДНО ЦИМ способам проводять вимірювання температури тіла ртутним термометром або електротермометром, зіставляють отримані дані з нормативними характеристиками і роблять діагностичний висновок про наявність або відсутність гарячкового, ппертермічного або гіпотермічного стану і, ВІДПОВІДНО, про зміни загального стану організму При термометрії будь-яким з відомих методів до місця вимірювання (в паховій ямці, в пахвинній складці, в порожнині рота, в прямій кишці, в ПІХВІ) отримують інформацію про власно температуру тіла При виявлені підвищення або зниження температури тіла в порівнянні з ВІДПОВІДНОЮ МІСЦЮ вимірювання нормативною характеристикою встановлюють зміни загального стану організму Звідси широке використання в ОЦІНЦІ загального стану організму моніторингу добової (ранкової та вечірньої) температури тіла Однак зниження або підвищення температури тіла дозволяє оцінити лише одну складову загального стану, яка відображає неспецифічну реактивність організму Крім того можливості отримання такої оцінки обмежуються лише тими станами, при яких визначається КЛІНІЧНО значима зміна температури тіла, а при нормальній температурі тіла термометрія як метод оцінки загального стану організму втрачає свою діагностичну значимість Це пов'язано з тим, що вимірювання температури тіла дає інформацію фактично про кінцево регулюємий параметр (температуру тіла), але не розкриває загальний стан організму з боку його СТІЙКОСТІ до зміни температури тіла та стану шкірного кровотоку як основного механізму реалізації терморегуляторної функції у людини Тому оцінка загального стану організму за температурою тіла повинна доповнюватись і оцінкою терморегуляторного забезпечення за станом шкірного кровотоку вш даними, отриманими шляхом статистичної обробки параметрів електропровідності, що відображають величину шкірного кровотоку, в шкірних зонах дистальних ВІДДІЛІВ КІНЦІВОК, ЯКІ врахо (О ю CO 43564 Поряд з цим добре відоме ведуче значення терморегуляції в ієрархи біологічних систем організму в забезпеченні його резистентності при адаптації до температурних факторів зовнішнього середовища як в спокої, так і при будь-яких напруженнях організму, включаючи весь діапазон його загальних станів "здоров'я - нездоров'я хвороба" Звідси зрозуміло, чому шкірний кровоток як основний механізм терморегуляції у людини є, як це добре відомо, і найбільш чутливим параметром організму при будь-яких змінах як в загальному стані, так і в стані окремих систем та органів (Рашмер Р Динамика сердечно-сосудистой системы - М Медицина, 1981) Це визначає самостійне діагностичне значення оцінки шкірного кровотоку, як гемодинамічного механізму забезпечення терморегуляторної і функції, а звідси і загальної резистентності організму, і додаткові діагностичні можливості такої оцінки, враховуючи функціональне поєднання шкірного кровотоку з станом основних систем і органів Крім терморегуляторної функції, іншою фізіологічною основою високої індикаторної чутливості шкірного кровотоку являється відомий сегментарний принцип сполучення іннервації внутрішніх органів і функціонально активних елементів шкіри, в тому числі і шкірних судин ВІДПОВІДНИХ дерматометрів (сегментів) Тому при ОЦІНЦІ стану шкірного кровотоку, крім інтегральної організменноі характеристики, можливе отримання відбитої інформації і про стан окремих органів і їх комплексів, які іннерваційно (сегментарно) сполучені з ВІДПОВІДНИМИ шкірними зонами Для вимірювання шкірного кровотоку використовуються плетизмографічні, фотоплетизмографічні, радіоізотопні, термоелектричні, теплометричні та теплографічні методи, за кліренсом інертних газів, лазерна доплер- і флоуметрія (Куритнык ИП, Расторгуев БП Электротермометрия в медицине - М ВНИИМИ, 1978, Мирошников М М и др , Тепловидение и его применение в медицине - М Медицина, 1981, Джонсон П Периферическое кровообращение М Медицина, 1982, Физиология терморегуляции Руководство по физиологии Л Наука, 1984, Оберг А И и др Сравнение лазерной допплеровской флоуметрии и плетизмографии// Вестник АМН СССР, 1988, 2, с 82-88) Однак складність цих методів, включаючи досить складне і дорого коштовне апаратне забезпечення (наприклад кольорова термографія), висувають високі метрологічні вимоги до стандартизації оптичних систем, сигналів і обладнання, а також ІНШІ технічні та методичні обмеження не дозволяють отримати цілісну інформацію про стан організму при всій різноманітності його станів і в різних умовах ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І перед усім у зв'язку з тим, що отримана цими методами інформація по окремій ДІЛЯНЦІ шкірної поверхні або навіть по окремому сегменту тіла Тому така обмежена інформація не може бути використана для оцінки загального стану організму Все це обмежує і можливість користання цих способів, як тих, що тійне діагностичне значення, так стандартній термометрії тіла В той широкого вимають самосі паралельно самий час ли ше при зіставленні даних про температуру тіла (регулюємий параметр) і про стан шкірного кровотоку (регулюючий механізм) можливе отримання найбільш повної і адекватної діагностичної інформації про загальний стан організму за співвідношенням його реактивності і резистентності при змінах температури тіла або оточуючого середовища, а також при різних функціональних та хворобливих станах І в першу чергу мається на увазі дуже широкий діапазон станів організму від, так званого, "практичного здоров'я", донозолопчного стану і до стану стійкої ремісії і, власне, загострення хворобливого стану, яке не супроводжується підвищенням температури тіла, і при якому наявна невідповідність між виміряними температурою тіла та шкірним кровотоком Саме можливість виявлення такої невідповідності і визначає актуальність ВІДПОВІДНОГО діагностичного методу, який, крім всього, дозволив би в повсякденній КЛІНІЧНІЙ практиці отримувати динамічну інформацію про шкірний кровоток Більш зручним і об'єктивним методом є обраний в якості прототипу спосіб локальної термометрії шкіри (Методи і прилади для визначення температури тіла - В кн Курытник И П , Расторгуев Б П Электротермометрия в медицине, глава 2, - М ВНИИМИ, 1981, Измерение кожного кровотока - В кн Джонсон П Периферическое кровообращение, глава 3 - Пер с англ - М Медицина, 1982, Методы исследования теплообмена животного организма - В кн Физиология терморегуляции Руководство по физиологии Глава 14 - Л Наука, 1984), згідно якому, наприклад, електротермометром проводиться локальне вимірювання температури на будь-якій ДІЛЯНЦІ шкірної поверхні тіла, і за отриманими даними судять про стан шкірного кровотоку Зрозуміло, що в умовах лихоманки отримана інформація є інтегральною і в більшій мірі відображає температуру тіла взагалі, ніж стан шкірного кровотоку Позитивною якістю методу є те, що він дозволяє отримати прямі дані про температуру досліджуваної ділянки Обмеженням даного методу є те, що він дозволяє отримати лише опосередковану та наближену характеристику стану шкірного кровотоку Крім того, в цьому відношенні метод не достатньо точний та чутливий Це, перед усім, малий діапазон вимірювань при термометри, тоді як діапазон вимірювань шкірного кровотоку навіть при нормальній температурі тіла може сягати кількох порядків Суттєвим обмеженням розглянутого способу є те, що не при всіх станах організму, включаючи лихоманкові, наявка пряма ВІДПОВІДНІСТЬ МІЖ змінами поверхневої температури шкіри та тепловим потоком (випромінюванням) і шкірним кровотоком Суттєвий вплив на дані локальної термометрії здійснюють умови вимірювання, які важко врахувати Це фізичні умови оточуючого середовища (температура, вологість, рух повітря та ш) і власне стан поверхні шкіри, які суттєво зміннюють умови тепловіддачі Залежність шкірної температури від температури оточуючого середовища і способу втрати тепла роблять її поганим показником кровотоку Тому температура шкіри може змінюватись без змін шкірного кровотоку, а кровоток може змінюватись без змін температури 43564 Через наявність розглянутих обмежень відсутня методика як проведення вимірювань, так і інтерпретації отриманих при локальній термометрії даних для оцінки загального стану організму і не лише за температурою тіла, але і за станом шкірного кровотоку як основного механізму забезпечення температурного гомеостазу і неспецифічної резистентності організму В основу винаходу "Спосіб діагностики загального стану організму" поставлене завдання підвищити точність і розширити можливості діагностики загального стану організму при будь-якій температурі тіла в повному функціональному і клінічному діапазоні "здоров'я-нездоров'яхвороба" шляхом введення нових умов і проведення операцій, використання спеціальних нормативів і принципу співставлення виміряних параметрів Завдання вирішується тим, що в способі діагностики загального стану організму за терморегуляторним забезпеченням і збалансованістю основних систем (органів), що включає вимірювання температури тіла і шкірного кровотоку, згідно з винаходом, у пацієнта вимірюють температуру тіла, в положеннях стоячи і лежачи вимірюють електропровідність в 24-х шкірних зонах симетричних дерматомерів (сегментів) терморегуляторно активних дистальних ВІДДІЛІВ верхніх (кисті) та нижніх (стопи) КІНЦІВОК, причому, проводять співставлення виміряних прямих величин і похідних по відношенню до середньої величини з нормативними даними, отриманими шляхом статистичної обробки параметрів електропровідності, що відображають величину шкірного кровотоку, за шкірними зонами дистальних ВІДДІЛІВ КІНЦІВОК (кисті І СТОПИ), ЯКІ враховують ся, та з врахуванням статі, сезонно динаміки середньомісячної температури і електропровідності шкіри, а також пози тіла (лежачи і стоячи), і встановлюють загальний стан організму за типом терморегуляторної збалансованості, який визначають з врахуванням температури тіла і відхилення виміряних за електропровідністю локальних величин шкірного кровотоку за верхню і нижню нормативні границі за прямими величинами і з врахуванням відхилення середньої величини шкірного кровотоку (за електропровідністю) в положенні стоячи відносно положення лежачи, а по відхиленням виміряних за електропровідністю локальних величин шкірного кровотоку по враховуємих симетричних дерматомерах дистальних ВІДДІЛІВ КІНЦІВОК за верхню і нижню нормативні границі відносно середньої величини встановлюють загальний стан за збалансованістю основних систем (органів) в базових умовах ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ організму - в спокої лежачи і в енергетично і терморегуляторно активному стані в положенні стоячи Спосіб здійснюється наступним чином У пацієнта вимірюють температуру тіла (ТТ) будь-яким з визнаних методів Отримані дані по термометрії зіставляють з ВІДПОВІДНИМИ способу і місцю вимірювання відомими нормативними характеристиками і визначають наступні стани (класифікація 1) 1 Нормативний стан - ТТ(0) при відсутності змін температури тіла 2 Лихоманковий стан - ТТ(+) при температурі в порожнині рота більше 37,3, в прямій кишці більше 37,6 або в пахвинній ямці більше 37 3 Гіпертермічний стан - ТТ(++) при температурі тіла більше 40,5 4 Гіпотермічний стан - ТТ(-) при температурі тіла 35 і менше Потім вимірюють локальний кровоток (за електропровідністю) в шкірних зонах симетрично на ЛІВІЙ (6 зон) і правій (6 зон) кистях (наприклад, навколо променевого суглобу - Н1, Н2, НЗ, Н4, Н5, Н6) - і ВІДПОВІДНО дерматомерам С6-С8 і Тп1 спинномозкових сегментів, а також в шкірних зонах симетрично на ЛІВІЙ (6 зон) і правій (6 зон) стопах (наприклад, навколо гомілкового суглобу і на тилові стопи - F1, F2, F3, F4, F5, F6) - ВІДПОВІДНО дермотомерам L3-L5 і S1-S2 спинномозкових сегментів 1 Після ЦЬОГО проводять співставлення виміряних в положенні лежачи величини локального шкірного кровотоку по 24-м шкірним зонам з нормативними характеристиками Звідси за статистично визначеним розподілом виміряних величин в нормативному діапазоні, верхня і нижня межа якого обмежуються подвійним квадратичним відхиленням середньої величини електрошкірної провідності, визначають наступні стани шкірного кровотоку (ШК) - класифікація 2 2 При збігові статистично значимого числа виміряних величин електропровідності (16 і більше з 24-х шкірних зон) з нормативним діапазоном визначають нормативну ВІДПОВІДНІСТЬ або відсутність змін шкірного кровотоку в порівнянні з нормативним станом - ШК(0) 3 При розподілі 16 і більше з 24 виміряних величин електропровідності за верхню межу нормативного діапазону визначають збільшення шкірного кровотоку- ШК (+) 4 При розподілі 16 і більше з 24 виміряних величин електропровідності за нижню межу нормативного діапазону визначають зменшення шкірного кровотоку- ШК (-) 5 При розподілі 9-15 з 24 виміряних величин електропровідності за верхню і нижню межу нормативного діапазону або при розподілі 16 і більше з 24 виміряних величин електропровідності за верхню та нижню межу нормативного діапазону, якщо більша група складається з менше, як 15 величин, то встановлюють невизначені зміни шкірного кровотоку - ШК(+) 6 При розподілі 16 і більше з 24 виміряних величин електропровідності за верхню і нижню межу нормативного діапазону.якщо більша група складається з 15 і більше величин і розподіляється за верхньою межею нормативного діапазону, то встановлюють переважне збільшення шкірного кровотоку- ШК(Т) 7 При розподілі 16 і більше з 24 виміряних величин електропровідності за верхню і нижню межу нормативного діапазону, якщо більша група складається з 15 і більше величин і розподіляється за нижньою межею нормативного діапазону, то встановлюють переважне зменшення шкірного кровотоку- ШК (і) 8 Потім З врахуванням стану за температурою тіла (ТТ) і стану за шкірним кровотоком 43564 (LUK) визначають показник терморегуляторної збалансованості (ПТЗ) 9 Для нормативного за температурою тіла стану визначають за КІЛЬКІСТЮ величин локального шкірного кровотоку (за електропровідністю), що співпали з нормативним діапазоном відносно всіх виміряних по 24 шкірним зонам Для станів з підвищенням температури тіла (лихоманкового та ппертермічного) визначають за КІЛЬКІСТЮ величин, що вийшли за верхню нормативну межу, відносно всіх виміряних по 24 шкірним зонам, а для гіпотермічного стану- ВІДПОВІДНО за нижню нормативну межу При цьому термозбалансованість стану при ПТЗ = 75-100% (відповідає статистично значимому збігові 16-24 виміряних прямих величин з нормативним діапазоном), а термонезбалансованість при показнику меншому 75% (при збігові 15 і менше величин) 10 Після ЦЬОГО зіставляють ТТ, ШК і ПТЗ (в %) і за співвідношенням встановлюють наступні загальні стани за типом терморегуляторної збалансованості (з вказівкою величини ПТЗ) в умовах спокою в положенні тіла лежачи (класифікація 3) 11 Терморегуляторно збалансований (75100%)-приТТ(0) і ШК(0) 12 Терморегуляторно збалансований (75100%) за пперемічним типом - при ТТ(+) і ШК(+) або у вагітних і ШК(+) 13 Терморегуляторно збалансований (75100%) переважно за пперемічною направленістю приТТ(+) і ШК(Т) 14 Терморегуляторно збалансований (75100%) за анемічним типом - при ТТ(-) і ШК(-) 15 Терморегуляторно збалансований (75100%) переважно за анемічною направленістю приТТ(-) і Ш(1) 16 Терморегуляторно незбалансований (