Пиловловлювач

Винахід відноситься до сільського господарства, а саме до аспіраційних систем зерноочисних машин, і торкається відокремлення дисперсних часток за допомогою гравітаційної, інерційної та відцентрової сил. Досвід експлуатації зерноочисних машин показав, що пиловловлювачі, принцип дії яких базується на використанні інерційних, гравітаційних, відцентрових сил, більш економічні і створюють кращі санітарно-гігієнічні умови обслуговуючому персоналу. Відомий пристрій [1] для відокремлення домішок від повітряного потоку, який містить вхідний патрубок, пилоосадову камеру, криволінійну перегородку з жалюзійним відокремлювачем, пиловивантажуючий пристрій, вихідний патрубок. Принцип дії пристрою полягає в відокремлені часток пилу і домішок під впливом відцентрової (криволінійна поверхня перегородки) і інерційної (жалюзі) сили. Недоліками пристрою є низька ефективність пиловловлювання внаслідок роботи тільки в нагнітальному режимі, забивання жалюзійних елементів при очищенні зернового вороху, недостатнє опускання частинок в нижню зону камери і, як результат - повторний захват повітряним потоком осаджених частинок. Також відомий пристрій [2], який містить вхідний і вихідний патрубки, пилоосадову камеру і перегородку з клапаном. Він вловлює частки пилу і домішок за рахунок зміни траєкторії руху повітряного потоку при огинанні перегородки і зниження його швидкості при збільшенні об'єму камери і має клапан, який регулює подачу повітряного потоку в камеру в залежності від початкової засміченості та типу зернового матеріалу. Недоліками другого пристрою є низька ефективність пиловловлювання внаслідок відсутності криволінійної поверхні, недостатнього опускання частинок в нижню зону камери. За прототип прийнято пристрій [3] для відокремлення домішок і пилу від повітряного потоку, який містить пилоосадову камеру з вхідним і вихідним патрубками, перегородку, зроблену у вигляді криволінійної поверхні, яка переходить у пиловідвідні рукави. В цьому пристрою пиловловлювання відбувається в два етапи: перший - завдяки кривизні поверхні перегородки, другий - завдяки змінювання напрямку руху повітряного потоку в зоні осадження. Недоліками пристрою [3] також є недостатня ефективність пиловловлювання, внаслідок того, що частинки домішок по мірі переміщення по криволінійній поверхні не відокремлюються від потоку повітря, тобто немає активного їх відбору. В основу винаходу покладено завдання створити такий пиловловлювач, у якому шляхом формування додаткового виходу пилу досягається підвищення активізації відбору і виведення пилу в нижню зону камери, тобто ефективності пиловловлювання. Поставлене завдання вирішується тим, що запропоновано пиловловлювач, який містить вхідний і вихідний патрубки, пилоосадову камеру, з розташованою всередині криволінійною перегородкою з основним клапаном, зв'язаною з пиловідвідними рукавами, у якому, згідно з винаходом, перегородка зв'язана з пиловідвідними рукавами через виконану в ній щілину нижня кромка якої оснащена додатковим клапаном. Для відбору домішок і пилу в залежності від товщини шару, додатковий клапан виконано регулювальним. На фіг.1 зображено у повздовжньому розрізі пиловловлювач. На фіг.2 - вид А (без основного клапана 8). Пиловловлювач (фіг.1) складається з пилоосадової камери 1 з вхідним 2 та вихідним 3 патрубками і пиловивантажуючим пристроєм 4. Всередині камери розташована перегородка 5, верхня частина якої виконана в вигляді криволінійної поверхні. Нижня частина містить основний клапан 8, який призначений для регулювання подачі повітряного потоку. В середній частині перегородки 5 виконана поперечна щілина 9 з додатковим клапаном 6, яка з'єднана з пиловідвідними рукавами 7 (фіг.2). Пиловловлювач працює таким чином. Запилений повітряний потік (фіг. 1) через вхідний патрубок 2 поступає в пилоосадову камеру 1 і потрапляє на перегородку 5. Рухаючись по криволінійній поверхні перегородки 5 частинки пилу та домішки зазнають дії відцентрової сили і виділяються з повітряного потоку, створюючи шар, який рухається, притискаючись до криволінійної поверхні перегородки 5. Шар частинок домішок і пилу відсікається від основного потоку додатковим клапаном 6 і потрапляє до щілини 9. Для відбору оптимальної кількості домішок і пилу в залежності від товщини шару, додатковий клапан 6 виконано регулювальним. Зі щілини 9 пил і домішки надходять до пиловідвідних рукавів 7, по яких транспортуються самотоком в нижню зону камери 1 до пиловивантажуючого пристрою 4. Обминаючи основний клапан 8, повітряний потік доочищається від частинок домішок за рахунок сил інерції (поворот на 180°) і гравітації (зниження швидкості руху повітряного потоку за рахунок збільшення об'єму камери). Очищений повітряний потік проходить між пиловідвідними рукавами 7 (фіг.2) і виходить в патр убок 3. Таким чином, активний відбір додатковим клапаном частинок домішок і пилу на початковій ділянці і переміщення їх пиловідвідними рукавами в нижню зону пилоосадової камери, виконання додаткового клапану регулювальним дозволяє відбирати домішки і пил в залежності від товщини шару, що формується на криволінійній поверхні перегородки пилоосадової камери, що в цілому підвищує е фективність пиловловлювання. Джерела інформації 1. Інерційний повітроочисник. Патент РФ №2033845, кл. В01D45/04, опубл. 30.04.95. 2. Маліс А.Я., Демидов А.Р., Машини для очистки зерна повітряним потоком, МАШГИЗ, М., 1962, с.140. 3. Пиловловлювач. А.с. СРСР №1530219, кл. В01D45/06, опубл.23.12.89.