Спосіб одержання еритроцитарної маси для приготування діагностичних препаратів

Винахід належить до медицини, зокрема, до бактеріології, і може бути застосований для одержання діагностичних препаратів, що використовуються для серологічної діагностики інфекційних захворювань. Приготування значних об'ємів еритроцитарної маси, яку можна застосовувати для навантаження різними антигенами та імуноглобулінами, є актуальною проблемою для діагностики особливо небезпечних захворювань, а також для індикації бактеріологічної зброї. Відомий спосіб отримання еритроцитарної маси, у якому, кров барана, при частковому кровопуску, збирають у невеликі ємкості (100-200мл) та енергійно струшують із скляними кульками протягом 15-20 хвилин, внаслідок чого кров'яна маса звільняється від фібрину та інших згортуючих факторів крові, в подальшому вона фільтрується через 4-6 шарів стерильної марлі, та відмивається від плазми фізіологічним розчином центрифугуванням, при 2000об/хв. протягом 15 хвилин, тричі [1]. Але даний механічний спосіб одержання еритроцитів є трудомістким, особливо, це має значення за умов отримання великої маси еритроцитів для промислового виробництва еритроцитарних діагностикумів. Крім того, наведений спосіб значно погіршує фізичний стан еритроцитів, порушуючи їхню строму, внаслідок чого еритроцити при подальшій обробці гемолізуються. Отже, за умов застосування такого способу, спостерігаються значні втрати еритроцитарної маси. Слід зазначити також, що дана технологія не сприяє цілковитому видаленню факторів згортання крові, а це призводить до часткової агрегації еритроцитів у грудочки. Цим пояснюється одержання нечітких результатів у реакції аглютинації. До того ж, при відборі крові цим способом, беруть участь 3-4 робітники, а місце відбору крові має знаходитись поряд з лабораторією, для термінової обробки еритроцитів. Задача винаходу полягає у вдосконаленні способу одержання еритроцитарної маси для наступного приготування діагностичних препаратів, шляхом підвищення механічної стійкості еритроцитів, що забезпечить збільшення кінцевого виходу продукту та підвищить його якісні властивості, дозволить обробляти значні маси крові незалежно від місця забору крові, а також скоротити трудозатрати. Задача винаходу вирішується тим, що у способі одержання еритроцитарної маси для приготування діагностичних препаратів, як за прототипом, на етапі забору крові від тварини, у ємкість, призначену для цієї процедури, спочатку додають стерильний протизгортючий розчин з консервуючими властивостями, потім - кров, при цьому, співвідношення крові до розчину становить 3 до 1. Одержану завись перемішують 3-5 хвилин, після чого еритроцитарну масу відмивають центрифугуванням за стандартною процедурою. Спосіб реалізується наступним чином. Кров барана, за умов тотального або часткового кровопуску, збирають у скляні ємкості з консервуючим розчином, на основі гідроцитрату натрію та глюкози. Таким розчином може слугувати сертифікований препарат Глюгіцир або інший аналогічного призначення препарат. Оптимальне співвідношення крові та консервуючого розчину препарату, що було визначено емпіричним шляхом, складає 3:1. Збільшення кількості консервуючого розчину забезпечувало антикоагулянтні та енергопідтримуючі властивості, але вело до зайвих витрат препарату. Зменшення цього параметру не давало можливості отримати якісну завись з-за підвищення агрегації еритроцитів. Отриманий з оптимальним співвідношенням компонентів розчин енергійно перемішують круговими обертами впродовж 3-5 хвилин. Посуд з відібраною кров'ю транспортують у день забору крові або пізніше до лабораторії для подальшої обробки. Коли термінове транспортування є неможливим, одержану завись еритроцитів можна залишити на холоді, 4 ¸ 8 °C до 5 діб., без погіршення властивостей еритроцитарної маси. Завись центрифугують (2000об/хв.-15хв.), відділяють еритроцитарну масу, тричі відмивають фізіологічним розчином від залишків Глюгіциру або іншого консерванту, центрифугують та одержують концентровану еритроцитарну масу, яку у подальшому використовують для приготування діагностичних антигенних та антитільних препаратів. Можливо також застосовувати одержаний препарат як самостійний компонент у серологічних реакціях. У порівнянні зі способом-прототипом кінцевий вихід продукту, одержаного запропонованим способом, збільшується на 10-15%. Має вагоме значення також роз'єднання двох етапів технологічного процесу: отримання вихідної сировини (крові) та її подальшої обробки (одержання еритроцитарної маси). Завдяки цьому зникає необхідність утримувати цілий комплекс заходів для забезпечення терміновості обробки такого нетривалого продукту як кров. При цьому економія трудозатрат досягається не тільки за рахунок скорочення кількості персоналу удвічі (1-2 робітники, замість 3-4), але й зникає необхідність у затратах на утримання тварин-донорів, бо використовується кров баранів, що її зливають як відходи, на м'ясокомбінатах під час забою. З другого боку, вартість витрат на консервуючий розчин є невеликою, тому що препарати типу Глюцигір є достатньо дешевими. Разом з загальною економією в цілому, підвищується також якість продукту (відсутність агрегованих форм еритроцитів), що обумовлює його довгострокове збереження у стабільному стані - за терміном нашого спостереження, до 3-х років. Використання запропонованого способу дає можливість одночасно одержувати значну кількість вихідного продукту, отже, одержувати значні об'єми концентрованої маси еритроцитів для різноманітних діагностикумів, що може стати у нагоді для термінового виготовлення біоіндикаторів за надзвичайних умов, наприклад, при загрозі біотерроризму. Приклад 1. Здійснили тотальний забір крові у барана на м'ясокомбінаті у 15 скляних посудин ємкістю 0,5л, у які заздалегідь було внесено по 100мл розчину Глюцигіру. У кожну посудину додають по 300мл крові, одержуючи співвідношення крові та консервуючого розчину 3 до 1. Завись енергійно круговими обертами протягом 3-5 хвилин. Одержану завись еритроцитів залишали на холоді (t=4°C) у місці забору крові (у холодильниках м'ясокомбінату). Через 5 діб кров транспортували до лабораторії. Завись центрифугували (2000об/хв.-15хв.), відділяли еритроцитарну масу. Тричі відмивали центрифугуванням від залишків консерванту фізіологічним розчином та одержували концентровану еритроцитарну масу. При оцінці якості одержаного продукту на наявність агрегованих грудочок у полі мікроскопу - їх не виявлено (за технологічним регламентом дозволяється до 5 агрегованих грудочок). Джерела інформації: 1. Лабораторные методы исследования в клинике / Справочник, под ред. В.В. Меньшикова.-М.: Медицина, 1987.-365с.