Спосіб підвищення завадозахищеності багатоканальних систем зв’язку з повторенням

Винахід має відношення до електрозв'язку і призначений для підвищення завадозахищеності багатоканальних систем зв'язку з повторенням однакової інформації в кожному з паралельних каналів зв'язку. Відомі аналогічні способи підвищення завадозахищеності багатоканальних систем зв'язку з повторенням, в яких підвищення завадозахищеності інформації забезпечується введенням в кожний з каналів зв'язку системи передачі інформації часової затримки сигналу таким чином, щоб сигнали, які передаються по цим каналам, на передавальному і приймальному кінцях системи зв'язку були зсунуті на певний час затримки, а загальний час затримки сигналів в кожному з каналів залишався б однаковим (А.с. 544153 МКИ HO4L1/16, Пат. ФРГ №2637422, МКИ НO4КЗ/00, А.с. 111231, Кл. 21а1,7/01). Найбільш близьким за технічною суттю до способу, який заявляється, є вибраний в якості прототипу спосіб підвищення завадозахищеності багатоканальних систем з повторенням (А.с. 111231, Кл. 21а1,7/01), який полягає в тому, що при дії імпульсних завад, або перервах зв'язку в кожен канал системи передачі інформації вводять постійну часову затримку сигналу, яка розподіляється між передавальним і приймальним кінцями системи таким чином, щоб короткочасна завада, або перерва зв'язку у різних каналах створювала помилки в передачі інформації в різні моменти часу. Недоліки цього способу, а також аналогічних способів полягають у наступному: лінії затримки на передавальному і приймальному кінцях системи передачі інформації мають постійний час затримки і не можуть перестроюватись у деякому діапазоні значень часу затримки, тобто система не є адаптивною в умовах реальної зміни завадової обстановки у каналах; схема блоку додавання, яка підключена на виходах ліній затримки для кожного з каналів зв'язку на приймальній стороні багатоканальної системи, повинна мати складну стр уктуру для того, щоб визначити корисний сигнал такого каналу, в якому імпульсна завада відсутня; в системі передачі, що побудована на базі способу, не визначено порогове значення величини відношення сигнал-завада, при якому система є працездатною. Таким чином, прототип запропонованого винаходу має низьку завадозахищеність у таких ситуаціях, коли відбувається змінювання завадової обстановки. Це пояснюється відсутністю в системі передачі інформації режимів адаптивного регулювання часу затримки і порогової величини відношення сигнал-завада. В основу вина ходу поставлена задача підвищення завадозахищеності багатоканальної системи зв'язку з повторенням шляхом введення можливості адаптивного регулювання часу затримки сигналу на передавальному і на приймальному кінцях системи передачі інформації, а також послідовного вимірювання величини відношення напруг сигналу і завади в кожному з каналів у приймальному тракті системи. Крім того, визначають порогове значення величини відношення сигнал-завада і вибирають тільки такий канал, в якому величина відношення сигнал-завада не менша порогової. Розв'язання цієї технічної задачі здійснюється тим, що згідно зі способом, який полягає в тому, що при дії в каналах зв'язку системи передачі інформації імпульсних завад, або короткочасної перерви зв'язку у кожен канал системи вводять постійну для даного каналу часову затримку, яка розподіляється між передавальним і приймальним кінцями тракту таким чином, щоб короткочасна завада або перерва зв'язку у різних каналах створювала помилки в передачі інформації в різні моменти часу, різні часові затримки сигналів в кожному каналі на передавальному і приймальному кінцях системи передачі інформації формують з допомогою блоків селекції виходів демультиплексора і відповідно входів мультиплексора, причому сигнали з виходів всіх каналів зв'язку послідовно з різною часовою затримкою підключають до входу блоку вимірювання відношення сигнал-завада і вимірюють величину цього відношення для кожного з каналів зв'язку, при цьому заздалегідь визначають порогове значення відношення сигнал-завада, а також селектують тільки такий канал зв'язку, в якому величина відношення сигнал-завада не менша порогової. При порівнянні з прототипом запропонований спосіб забезпечує підвищення завадозахищеності сигналу за рахунок того, що в багатоканальній системі інформації з повторенням в передавальному і приймальному трактах реалізується режим адаптивного регулювання різних величин часових затримок сигналів в кожному каналі зв'язку. Останнє забезпечує можливість адаптації системи передачі інформації до різних умов завадової обстановки в каналах, що неможливо виконати в прототипі. Крім того, в запропонованому способі створюється можливість адаптивного вибору тільки такого з каналів зв'язку, в якому величина відношення сигнал завада є не менша, ніж заздалегідь вибране її порогове значення. Структурна схема системи передачі інформації, яка пояснює запропонований спосіб, зображена на фіг.1. На фіг.2 наведена часова діаграма розподілу часових затримок на передавальному і приймальному кінцях тракту, а також сигнали на виході демультиплексора і на вході мультиплексора з короткочасною імпульсною завадою, яка діє в каналах. Схема (фіг.1) містить в собі: послідовно сполучені джерело сигналу 1, демультиплексор 2, канали зв'язку 3, 31, 3-2, ..., 3-n, мультиплексор 4, блок вимірювання величини відношення сигнал-завада 5, електронний ключ 6 і приймач сигналу 7, а також блок визначення порогової величини відношення сигнал-завада 8, блок селекції виходів демультиплексора 9 і блок селекції входів мультиплексора 10. Схема, яка реалізує запропонований спосіб (фіг.1), працює таким чином. Сигнал з виходу джерела сигналу 1 подають до входу демультиплексора 2. На кожному з виходів демультиплексора за допомогою блоку селекції виходів 9 демультиплексора створюють різну часову затримку сигналів, яку можна регулювати (див. фіг.2). Короткочасна імпульсна завада, протяг якої значно менший, ніж час затримки, наприклад, попадає у момент часу t1 в другий канал зв'язку (фіг.2). Інші канали зв'язку в цей же момент часу не спотворюються завадою. З кожного виходу демультиплексора 2 затримані сигнали на час t , 2t , 3t , 4t (фіг.2) подають до відповідних входів каналів зв'язку 3, 3-1, 3-2, ...,3-n, з виходів яких сигнали кожного каналу подають до відповідних входів мультиплексора 4. 3 допомогою блоку селекції входів 10 мультиплексора на вході останнього послідовно формуються сигнали кожного каналу з регулюємою затримкою ( t , 2t , 3t , 4t ) (див. фіг.2). Час затримки сигналів у каналах збільшується на відповідну затримку, яку формує блок селекції входів 10. При цьому імпульсна завада у момент часу t 1 + D t + 2t , де Dt - час затримки сигналу в каналі зв'язку, попадає на приймальному кінці системи у третій канал (дів. фіг.2). Сигнали кожного каналу зв'язку послідовно подають до входу блоку вимірювання величини відношення сигнал-завада 5. Цей блок відомий і виконаний за А.с. 146367, Класс 21а4, 71. Блок 5 послідовно вимірює величину відношення сигнал-завада в кожному каналі зв'язку і результат вимірювання надається до входу блоку визначення порогової величини відношення сигнал-завада 8, вихід якого з'єднаний з керуючим входом (Вхід 2) електронного ключа 6. Якщо виміряна величина відношення сигнал-завада в блоці 5 дорівнює пороговій, яка визначається і може регулюватися у блоці 8, або більша порогової, то електронний ключ 6 замикається (насичується) і підключає вихід мультиплексора 4 через перший інформаційний вхід (Вхід 1) електронного ключа 6 до входу приймача сигналу 7. Запропонований спосіб забезпечує більшу завадозахищеність при порівняні з прототипом завдяки тому, що в ньому здійснюється адаптивне регулювання часу затримки сигналів в кожному каналі на передавальному і приймальному кінцях системи, а також адаптивна селекція на приймальній стороні такого каналу, в якому величина відношення сигнал-завада не менша порогової, причому порогова величина в процесі функціонування системи може регулюватися згідно з завадовою обстановкою. Наведемо розрахунок виграшу в завадозахищеності, який може бути одержаним від використання запропонованого способу. Припустимо, що в системі передачі інформації імпульсна завада не є короткочасною, а триває на протязі часу, який дорівнює 2t . Тоді в прототипі при умові, що імпульсна завада протягом 2t діє в першому каналі, такою завадою будуть спотворені сигнали не тільки першого каналу, а також другого і частково третього. При збільшені протягу імпульсної завади ще більша кількість каналів зв'язку в прототипі будуть мати низьку завадозахищеність. В запропонованому способі в кожному каналі затримка сигналів відбувається і в передавальному, і в приймальному трактах системи. Це призводить до того, що у таких же умовах (імпульсна завада протягом 2t діє в першому каналі зв'язку) завада не попадає в інші канали (другий, третій і т.д.), бо крім часу затримки 2t на приймальному кінці системи сигнал другого каналу має час затримки 2t + Dt + 2t , сигнал третього каналу - 3t + Dt + 3t і т.д., де Dt - час затримки сигналу в каналі зв'язку. Крім того, в запропонованому способі передбачена можливість адаптивного регулювання часової затримки сигналів на передавальному і приймальному кінцях системи з допомогою блоків селекції виходів демультиплексора і входів мультиплексора (фіг.1). З урахуванням цього можна вважати, що в запропонованому способі при порівнянні з прототипом в 2-3 рази зменшується кількість каналів зв'язку, які спотворюються імпульсною завадою великого протягу. Техніко-економічна ефективність запропонованого способу полягає в зменшенні в 2-3 рази кількості каналів зв'язку, які спотворюються імпульсною завадою.