Спосіб лікування внутрішнього ендометріозу

Винахід, що заявляється відноситься до медицини, точніше гінекології, і може бути використаний для лікування внутрішнього ендометріозу (аденоміозу). Ендометріоз займає третє місце в структурі гінекологічної патології і четверте місце - серед причин порушень менструальної функції і безпліддя у жінок [1]. Не дивлячись на значні досягнення науки, на сьогоднішній день, в лікуванні різноманітних патологічних станів жіночих статеви х органів, питання лікування внутрішнього ендометріозу й надалі залишається до кінця не вирішеним. На даний час існує декілька алгоритмів лікування ендометріозу з використанням різних гр уп гормональних препаратів, але жоден з них не може задовільнити всі вимоги щодо ефективності терапії [2]. І тому, продовжується пошук нових, більш ефективних способів лікування даного патологічного стану. При призначенні гормональних препаратів потрібно враховувати загальний стан здоров’я жінки, ступінь поширеності ендометріозу, стан її репродуктивної функції, а також, що є немаловажним на сьогоднішній день, спроможність жінки придбати деякі лікарські препарати. Виходячи з вищенаведеного, найбільш поширеним способом патогенетичного лікування внутрішнього ендометріозу є призначення гормональних препаратів з групи гестагенів, наприклад оргаметрілу (лінестренол). Його призначають per os по 5-15мг щоденно з першого дня менструального циклу протягом 5-6 місяців в безперервному режимі. Препарат, загалом, не погано переноситься пацієнтками, доступний по ціні. До суттєви х недоліків даного способу слід віднести наявність "кровотеч прориву" (до 24%) [3], посилення потовиділення, зниження лібідо. Значно рідше зустрічаються нудота, блювота, біль в ділянці правого підребер’я. Враховуючи те, що вн утрішній ендометріоз зустрічається переважно у жінок репродуктивного віку, відсутність менструацій протягом всього періоду прийому препарату, в деяких випадках, супроводжується порушенням психоемоційного стану. Широко в наш час використовуються агоністи гонадотропін-рилізінг-гормонів. [4] Механізм дії препаратів побудований на знищенні чутливості рецепторів клітин передньої долі гіпофіза до гонадотропін-рилізінг-гормону, який приводить до зменшення виділення гонадотропінів, зниженню вмісту естрогенів до рівня, що відповідає такому при менопаузі, і викликає, в більшості випадків, виражену регресію ендометріоїдних вогнищ шляхом заміщення їх сполучною тканиною. В зв'язку з цим, при застосуванні даного способу лікування, більшість побічних ефектів зумовлені розвитком гіпоестрогенного стану: приливи, пітливість, головний біль, сухість в піхві, лабільність настрою, депресії та інше, що в свою чергу вимагає призначення малих доз естрогенів разом з прогестинами, або призначення тільки гестагенних препаратів. Найбільш близьким за технічним вирішенням до запропонованого способу є спосіб лікування внутрішнього ендометріозу за допомогою гестагену, наприклад, у вигляді левоноргестрел-виділяючої внутріматкової системи "Мірена" (внутріматкова спіраль з гестагеном). Як показали проведені дослідження через 12 місяців після початку лікування спостерігалось значне покращення загального стану жінок, зниження інтенсивності або зникнення болей під час менструацій, зменшення менструальної крововтрати, нерегулярних кров'янистих виділень, відсутність больових відчуттів під час статевого акту [5]. При проведенні додаткових інструментальних досліджень автори також відмічали позитивну динаміку. Недивлячись на вищенаведене, все ж таки є досить вагомий недолік даного способу, зберігається механічна дія на слизову матки (ендометрій), що в свою чергу може провокувати гіперпластичні і передракові стани ендометрію. У зв'язку з викладеним є необхідність у розробці способу лікування внутрішнього ендометріозу, який не мав би вказаних вище недоліків, або знизив їх частоту і інтенсивність. Задачею винаходу є удосконалення способу лікування внутрішнього ендометріозу шляхом корекції патологічних процесів, які проходять в стінці матки, в результаті чого до мінімуму зводяться описані вище не бажані ускладнення такі як гіперпластичні та передракові стани ендометрію. Поставлена задача досягається тим, що в способі лікування внутрішнього ендометріозу, який включає введення гестагену в порожнину матки, згідно з винаходом, гестаген вводять у вигляді дисперсної композиції з ентеросгелем у терапевтично ефективному співвідношенні гестаген-ентеросгель, при чому введення здійснюється в дозі на дві доби через пупочний катетер через день в першу фазу менструального циклу з 4-5 дня по 12-13 день, а в другу фазу - призначають гестаген в терапевтичній дозі per os з 14 по 25 день і загальний курс лікування становить 6 місяців. Заявляємий спосіб передбачає введення на слизову матки (ендометрій) екстемпорально приготовленої дисперсної композиції, яка складається з гестагену і ентеросгелю, взятих у терапевтично ефективних співвідношеннях. Дія вказаної композиції на вогнища внутрішнього ендометріозу зумовлена тим, що гестаген активно зв’язується з естроген- і прогестеронзв’язуючими рецепторами в тканинах-мішенях, проявляючи цим самим виражений прогестероновий стабілізуючий вплив на ендометрій і терапевтичний ефект у вогнищах ендометріозу. А ентеросгель, в свою чергу, забезпечує рівномірне дозоване поступлення гестагену на слизову матки, тим самим зумовлює його пролонговану дію. Гестаген вводився в порожнину матки тільки в першу фаз у менструального циклу, так як в цій фазі мінімальний риск пошкодження ендометрію маніпуляціями, що, в свою чергу, могло б сприяти поширенню ендометріозу. Враховуючи це, в другій фазі менструального циклу ми призначали гестаген per os, добиваючись максимальної дії останнього протягом всього циклу. Курс лікування складав 6 місяців, термін протягом якого можна добитись найбільш бажаних результатів і не мати ускладнень, які можуть бути при прийомі гестагенів. При приготуванні дисперсної композиції беруть, наприклад, "Оргаметрил" (джерело гестагену) і "Ентеросгель". В агатовій ступці, поверхня якої попередньо "затерта" відваженою кількістю "Ентеросгелю", проводять змішування препарату з попередньо відваженою кількістю препарату "Оргаметрил". Суміш ретельно перетирають до утворення візуально однорідної маси, переносять в скляний бюкс та висушують при певній температурі до постійної маси. Готову суміш розтирають в агатовій ступці та розфасовують в герметичну тару. Композиція підлягає подальшій стерилізації. Отриману дисперсну композицію вводять шприцем через пупочний катетер в порожнину матки через день в першу фаз у менструального циклу з 4-5 по 12-13 день в дозі розрахованій на дві доби. В другу фазу менструального циклу призначають оргаметрил в таблетках per os в дозі 5мг з 14 по 25 день. Курс лікування 6 місяців. При використанні запропонованого способу лікування внутрішнього ендометріозу не створюється медикаментозна менопауза (у жінки продовжуються регулярні менструації), що приводить до відсутності клінічних проявів останньої, і враховуючи застосування дисперсної композиції немає механічної дії на слизову матки (ендометрій), як у випадку використання відомого способу. Враховуючи ви щенаведене, ми впливаємо на рецептори в органах мішенях не травмуючи останніх, але не втр учаємось в складний процес регуляції менструальної функції, тобто не виключаємо регулярні менструальні цикли. Суть запропонованого способу лікування внутрішнього ендометріозу може бути проілюстровано наступними прикладами. Приклад 1. Хвора P., 36 років, діагноз: внутрішній ендометріоз підтверджено інструментальними методами і гістологічне. При регулярному прийомі синтетичного прогестагену оргаметріл в дозі 5мг/добу з першого дня менструального циклу в безперервному режимі на 10 тижні прийому відмічала збільшення маси, нудоту, дискомфорт в ділянці живота, а також в неї викликало занепокоєння відсутність менструацій і зниження лібідо. При використанні запропонованого способу вказані небажані недоліки не зустрічались. Гестаген вводився у вигляді дисперсної композиції з ентеросгелем при терапевтично ефективному співвідношенні гестагенентеросгель, при чому введення здійснюється в дозі, яка розрахована на дві доби через пупочний катетер через день в першу фазу менструального циклу з 4-5 дня по 12-13 день, а в другу фазу менструального циклу призначають гестаген в терапевтичній дозі per os з 14 по 25 день, при чому загальний курс лікування складає 6 місяців. Після лікування ознак внутрішнього ендометріозу при повторних інструментальних дослідженнях не було виявлено. Запропонованим способом проліковано 16 хворих з клінічними проявами внутрішнього ендометріозу. Всі пацієнтки відмічали покращення загального стану, відсутність больового і вираженості передменструального синдромів вже після другого місяця лікування. Через 4 місяці менструальний цикл нормалізувався у 15 пацієнток (93,75%). У 4 випадках після проведеного лікування протягом року наступила бажана вагітність. При контрольному використанні інструментальних методів діагностики ознаки внутрішнього ендометріозу спостерігались в 6 жінок (37,5%). Перевагою винаходу, який заявляється, є відсутність клінічних проявів медикаментозної менопаузи, зменшення втручання в механізм регуляції менструальної функції та сприяння прискоренню наступанню бажаної вагітності. Враховуючи отримані результати, є підстави рекомендувати цей спосіб лікування для впровадження в медичну практику з метою покращення якості лікування внутрішнього ендометріозу. Література: 1. Адамян Л.В., Кулаков В.И. Эндометриозы: Руководство для врачей. - М., Медицина, 1998. - 320 с. 2. Стрижаков А.Н., Давыдов А.И. Эндометриоз. Клинические и теоретические аспекты. - М., Медицина. - 1996. - 330 с. 3. Венцковская И.Б. Возможности сохранения репродуктивной функции при генитальном эндометриозе // Ліки України. - 1999. - №2. - с. 65-66. 4. Вихляева Е.М. // Гормональная терапия эндометриоза. - М., 1993. - С. 7-13. 5. Fedele L., Bianchi S., Raffaelli R., Portuese A., Dorta М. Treatment of adenomyosis-associated menorrhagia with a levonorgestrel-releasing intrauterine device // Fertility and Sterility. - 1997. Vol. 68, N.3. - p. 426-429.