Спосіб хірургічного лікування мастоптозу

Винахід відноситься до медицини, переважно до пластичної хірургії, і може бути використаний при лікуванні птозу молочної залози. Відомий спосіб хірургічного лікування мастоптозу, що містить передопераційну розмітку на молочній залозі, з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення сосково-ареолярного комплексу, розтин шкіри з послідовним відшаруванням, переміщення та фіксацію сосково-ареолярного комплексу на новому місці, у відповідності з яким, шляхом хір ургічного втр учання спочатку виконують секторальну резекцію на верхньому полюсі молочної залози зі зміщенням сосково-ареолярного комплексу доверху, а через 3-4 тижні - резекцію на нижньому полюсі [1]. Сукупність цих дій призводить до формування грубих келоідних рубців на верхній та нижній половинах молочної залози, підвищення травматичності хірургічного втручання, неможливості контролю післяопераційного рівня сосково-ареолярного комплексу та зменшення залозистого об'єму з ураженням молочних ходів. Це зумовлено тим, що оперативне лікування на молочній залозі проводиться в два етапи - на верхній та нижній половинах; секторальна резекція значно зменшує об'єм залозистої частини, формуються складні умови для репарації тканин залози. Все це зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способу. Причиною, що стримує досягнення очікуваного технічного результату є недостатній косметичний ефект та наявність грубих келоідних рубців на молочній залозі. Відомий спосіб хірургічного лікування мастоптозу, що містить передопераційну розмітку на молочній залозі, з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення сосково-ареолярного комплексу, розтин шкіри з послідовним відшаруванням, переміщення та фіксацію сосково-ареолярного комплексу на новому місці, у відповідності з яким, виконують два операційні розрізи на молочній залозі - верхній та нижній. З залози резецирують ділянки паренхіми трикутної форми. Отримані дефекти зшивають кетгутом, залозу фіксують до апоневроза великого грудного м'яза, сосково-ареолярний комплекс вшивають в заздалегідь намічений отвір на верхньому шматку шкіри [2]. До недоліків, що стримують досягнення очікуваного те хнічного результату належить недостатній косметичний ефект, наявність грубих келоідних рубців на молочній залозі та підвищення ризику ранніх та пізніх післяопераційних ускладнень. Це викликано тим, що під час хірургічного лікування використовується шовний матеріал з кетгута, підвищується травматичність операції, виникає неможливість контролю післяопераційного рівня сосково-ареолярного комплексу. Все це зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способу. Означені заходи, безумовно, є малоефективними у порівнянні з рішенням задачі, що заявляється. Найбільш близьким до винаходу, що заявляється, є спосіб хірургічного лікування мастоптозу, що містить передопераційну розмітку на молочній залозі, з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення сосковоареолярного комплексу, розтин шкіри з послідовним відшаруванням, переміщення та фіксацію сосковоареолярного комплексу на новому місці, відповідно з яким, нову локалізацію сосково-ареолярного комплексу визначають за допомогою специфічної розмітки на залозі та розробленої таблиці, шкіру відшаровують по периферії, фіксацію здійснюють шляхом накладання швів на паренхіму залози за ходом концентричних ліній [3]. Це дозволяло розробити оптимальний спосіб хірургічного лікування мастоптозу з одержанням більш кращого косметичного ефекту, з об'єктивним визначенням локалізації сосково-ареолярного комплексу. Але відоме рішення задачі також стримує досягнення очікуваного технічного результату, бо для визначення необхідного об'єму резекції шкіри здійснюють здавлення відміченого місця фіксації сосково-ареолярного комплексу з інвагінацією його на максимальну глибину, для закріплення та підйому нижнього полюса залози накладають циркулярні шви, що зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способу хір ургічного лікування мастоптозу. В основу винаходу поставлено задачу створити такий спосіб хірургічного лікування мастоптозу, при якому шляхом деепідермізації здійснюється видалення збитків шкіри, шляхом накладання 3-х горизонтальних матрацних швів здійснюється мобілізація шкірного шматка та сосково-ареолярного комплексу в верхньому полюсі, а шляхом накладання 2-х горизонтальних матрацних швів здійснюється фіксація нижнього полюса та зменшення відстані між сосково-ареолярним комплексом та субмамарною складкою, що забезпечує підвищення ефективності при використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при використанні відомого способа хірургічного лікування мастоптозу, що містить передопераційну розмітку на молочній залозі, з позначенням операційних розрізів, векторів переміщення сосково-ареолярного комплексу, розтин шкіри з послідовним відшаруванням, переміщення та фіксацію сосково-ареолярного комплексу на новому місці, додатково шляхом накладання 3-х горизонтальних матрацних швів здійснюється мобілізація шкірного шматка та сосково-ареолярного комплексу в верхньому полюсі, а шляхом накладання 2-х горизонтальних матрацних швів здійснюється фіксація нижнього полюса та зменшення відстані між сосково-ареолярним комплексом та субмамарною складкою. Створений спосіб хірургічного лікування мастоптозу дозволяє за рахунок застосування матрацних швів забезпечити підйом та фіксацію сосково-ареолярного комплексу та нижнього полюсу молочної залози у значно більшій мірі (на 85-95%) ніж за прототипом при мінімальній операційній травмі. Відомості, що підтверджують можливість здійснення винаходу з досягненням вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. Для здійснення способу використовують звичайні матрацні шви, які використовуються в пластичній хірургії. При здійсненні способу хір ургічного лікування мастоптозу шля хом накладання 3-х горизонтальних матрацних швів здійснюється мобілізація шкірного шматка та сосково-ареолярного комплексу в верхньому полюсі, а шляхом накладання 2-х горизонтальних матрацних швів здійснюється фіксація нижнього полюса та зменшення відстані між сосково-ареолярним комплексом та субмамарною складкою. Приклад 1. Пацієнтка 27 років. Клінічний діагноз: постлактаційний птоз молочних залоз III ступеня. Протокол операції. Під загальним ендотрахеальним наркозом після обробки операційного поля кутасептом і гідропрепаровки розчином лідокаіна 0,1% - 250мл та розчином адреналіну 0,1% - 0,3мл фігурними розрізами деепідермізована ділянка шкіри навколо сосково-ареолярного комплексу у формі букви "В", редукція ареоли до 5см у діаметрі, відшаровано шкірно-жировий шматок над молочною залозою. Гемостаз. Двома горизонтальними матрацними швами в радіальному напрямку зменшена відстань від субмамарної складки до соска до 6см на нижньому полюсі. 3 швами ниток PDS II 1/0 від фасції великого грудного м'яза до периареолярного м'язу через паренхіму молочної залози здійснюється одномоментна пексія залози, транспозиція периареолярного комплексу, повернення нормального анатомічного положення залози. Рана пошарово ушита косметичними швами. Активний дренаж через лінію швів. Асептична пов'язка. Приклад 2. Пацієнтка 35 років. Клінічний діагноз: Постінволюційний птоз молочних залоз II ступеня. Протокол операції. Під загальним ендотрахеальним наркозом після обробки операційного поля кутасептом і гідропрепаровки розчином лідокаіна 0,1% - 250мл та розчином адреналіну 0,1% - 0,3мл фігурними розрізами деепідермізована ділянка шкіри навколо сосково-ареолярного комплексу у формі букви "В", редукція ареоли до 5см у діаметрі, відшаровано шкірно-жировий шматок над молочною залозою. Гемостаз. Двома горизонтальними матрацними швами в радіальному напрямку зменшена відстань від субмамарної складки до соска до 6см на нижньому полюсі. 3-ма швами ниток PDS II 1/0 від фасції великого грудного м'яза до периареолярного м'язу через паренхіму молочної залози здійснюється одномоментна пексія залози, транспозиція периареолярного комплексу, повернення нормального анатомічного положення залози. Рана пошарово ушита косметичними швами. Активний дренаж через лінію швів. Асептична пов'язка. Сукупність вищеозначених заходів дозволяє забезпечити довгострокову та ретельну фіксацію сосковоареолярного комплексу та молочної залози на новому місці. Тож, заходи заявника, що запропоновані у винаході, значно перевершують досягнення об'єктів-аналогів завдяки відсутності видалення паренхіми молочної залози, зовнішніх рубців та повторних оперативних втручань, що підтверджується прикладом конкретного використання. Джерела інформації: 1. Ма тяшин И.М., Глузман А.М. Справочник хирургических операций. - Киев: "Здоров'я", 1979. - С. 16. 2. Ма тяшин И.М., Глузман А.М. Справочник хирургических операций. - Киев: "Здоров'я", 1979. - С. 13. 3. Спосіб хірургічного лікування мастоптозу: Пат. 22806 України, МКИ А61В17/00. І.О. Гіленко, І.Ю. Слюсарєв, В.М. Соколов, О.А. Крижановський (Україна); Заявлено 31.05.96; Опубл. 30.06.98 Бюл. № 3.