Спосіб лікування парезу лицьового нерва

Винахід відноситься до медицини, переважно до пластичної хірургії та неврології, і може бути використаний при лікуванні хворих з парезом лицьового нерва. Відомий спосіб лікування пареза лицьового нерва, що містить реінервацію, у відповідності з яким, шляхом аутотрансплантації частки тендітного м'яза, яку вводять підшкірно між кутом рота та виличною дугою, здійснюють сполучення між низхідною гілкою лицьового нерва та периферичним відрізком під'язикового нерва, м'язовим трансплантатом з литковим нервом та щічною гілкою здорового лицьового нерва [1]. Сукупність цих дій приводить до реінервації окремих гілок лицьового нерва, зокрема, щічної та низхідної. Це зумовлено тим, що реінервація здійснюється шляхом хірургічного втручання, а саме, аутотрасплантацією м'язових шматків з під'язиковим та литковим нервами, що приводить до підвищення ризику інтра- та післяопераційних ускладнень. Все це зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способу. Причиною, що стримує досягнення очікуваного технічного результату є лікування тільки однобічного пареза та збільшення строку реабілітації хворих з парезом лицьового нерва. Відомий спосіб лікування пареза лицьового нерва, що містить реінервацію, у відповідності з яким, шляхом рефлексотерапії та мікроіглотерапії здійснюють гальмування або збудження рухови х волокон лицьового нерва крізь загальнозакріплюючі та локальні точки [2]. Сукупність цих дій значно підвищує ризик розвитку контрактур м'язів обличчя . Це зумовлено тим, що м'язи обличчя мають різні терміни відновлення. Такі явища призводять до деформації обличчя внаслідок вираженої тракції більш сильних м'язів. Все це зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способа. Причиною, що стримує досягнення очікуваного технічного результату є довготривале лікування (3-5 курсів) щоденно по 12-15 сеансів на курс та додаткова корекція контрактур м'язів обличчя. Відомий спосіб лікування пареза лицьового нерва, що містить реінервацію, у відповідності з яким, шляхом хірургічного втр учання проводять деінервацію шийного симпатичного вузла та зшивання лицьового з додатковим нервом [3]. До недоліків, що стримують досягнення очікуваного технічного результату належить подовження строку реабілітації хворих з парезом лицьового нерва та розвиток контрактур м'язів обличчя. Це викликано тим, що відновлення провідності по нервовому стовбуру при хірургічному зшиванні відбувається через 2-3 місяці, коли вже у хворого з парезом лицьового нерва з'являються ознаки контрактури м'язів. Це також зумовлює низьку ефективність вищеприведеного способа. Означені заходи, безумовно, є малоефективними у порівнянні з рішенням задачі, що заявляється. Найбільш близьким до винаходу, що заявляється, є спосіб лікування пареза лицьового нерва, що містить реінервацію, шляхом чрезшкірного, ендоурального та інтраопераційного впливу інфрачервоного лазера з довжиною хвилі 0,67мкм в імпульсному режимі на уражений лицьовий нерв та його чрезшкірну електростимуляцію [4]. Це дозволяло розробити оптимальний спосіб лікування пареза лицьового нерва зі скороченими термінами лікування. Але відоме рішення задачі також стримує досягнення очікуваного технічного результату, бо відновлення втраченої функції лицьового нерва проходило неповністю, що призводить до стійкого косметичного дефекту, за рахунок розвитку м'язових контрактур, що з умовлює низьку ефективність вищенаведеного способу лікування пареза лицьового нерва. В основу винаходу поставлено задачу створити такий спосіб лікування пареза лицьового нерва, при якому шляхом випромінювання гелій-неоновим лазером з довжиною хвилі 0,63нм та щільністю випромінювання 25мВт/см 2, підшкірним введенням розчину прозерина 0,05% - 1мл на площині локального парезу та розчину озону 10-20мг/мл - 2мл в проекції м'яза-мішені забезпечується підвищення ефективності при використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при використанні відомого способу лікування пареза лицьового нерва, що містить реінервацію, додатково шляхом випромінювання гелій-неоновим лазером з довжиною хвилі 0,63нм та щільністю випромінювання 25мВт/см 2, підшкірним введенням розчину прозерина 0,05% - 1мл та розчину озону 10-20мг/мл - 2мл в проекції м'яза-мішені, здійснюється місцева активація процесів метаболізму клітин та тканин, стимуляція як периферичних, так і центральних відділів лицьового нерва, що викликає посилення регенераторних процесів в нерві. Створений спосіб лікування пареза лицьового нерва дозволяє отримати максимальний лікувальний ефект, запобігти розвитку м'язових контрактур обличчя у значно більшій мірі (на 90-95%) ніж за прототипом при мінімальному інтраопераційному втручанні. Відомості, що підтверджують можливість здійснення винаходу з досягненням вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. При здійсненні способу лікування пареза лицьового нерва проводиться лікування по запропонованій схемі. Обробка випромінюванням гелій-неонового лазера в проекції ділянки ураженого м'яза обличчя протягом 10 хвилин щодня на протязі 5 діб. Підшкірно проводять ін'єкції прозерина 0,05% - 0,1мл на одну ін'єкцію на площині ураженої ділянки до 10 ін'єкцій на відстані 3-5мм через день на протязі 5 діб. Підшкірно вводять озон в концентрації 10-20мг/мл - 0,2мл на ін'єкцію до 2мл на площині з інтервалом 3-5мм через день на протязі 5 діб. Приклад 1. Хвора З., 1962 р. н. № I.X.37. Звернулась до клініки зі скаргами на локальний парез м'я зів обличчя в ділянці правої верхньої повіки, опущення правої верхньої повіки та брови. Свій стан пов'язувала з ін'єкцією токсину ботулізму препарату "Диспорт" за 18 днів до звернення в косметологічний салон з метою ліквідації мімічних зморшок обличчя. Заходи по корекції стану на місці лікування були не ефективні. Лікування по запропонованій нами схемі. Лазеротерапія: обробка випромінюванням гелій-неонового лазера ділянки верхньої повіки та надбрів’я праворуч протягом 10 хвилин кожного дня на протязі 5 діб. Ін'єкції прозерина підшкірно 0,05% 0,1мл на ін'єкцію на площині ураженої ділянки до 10 ін'єкцій на відстані 3-5мм через день на протязі 5 діб. Озонотерапія підшкірно 0,2мл на ін'єкцію до 2мл на площині з інтервалом 3-5мм в концентрації 10-20 мг/мл через день на протязі 5 діб. Эффект покращення проявився на 2-у добу. На 5 день - повне відновлення функції ураженого м'яза. Лікування продовжено в амбулаторних умовах. Приклад 2. Хвора P., 1962 р. н. звернулась до клініки зі скаргами на опущення в ділянці медіальних країв брів після корекції препаратом "Диспорт" вертикальних міжбрівних зморшок. Лікування по запропонованій нами схемі. Лазеротерапія: обробка випромінюванням гелій-неонового лазера в ділянці медіальних країв брів протягом 10 хвилин кожного дня на протязі 5 діб. Ін'єкції прозерина підшкірно 0,05% - 0,1мл на ін'єкцію на площині ураженої ділянки до 10 ін'єкцій на відстані 3-5мм через день на протязі 5 діб. Озонотерапія підшкірно 0,2мл на ін'єкцію до 2мл на площині з інтервалом 3-5мм в концентрації 10-20мг/мл через день на протязі 5 діб. Эффект покращення проявився на 2-у добу. На 5 день - повне відновлення функції уражених м'язів. Лікування продовжено в амбулаторних умовах. Сукупність вищеозначених заходів дозволяє значно скоротити терміни реінервації гілок лицьового нерва, завдяки запропонованій нами схемі лікування, що сприяє профілактиці контрактур м'язів обличчя, підвищенню косметичного ефекту і скороченню термінів реабілітації. Тож, заходи заявника, що запропоновані у винаході, значно перевершують досягнення об'єктів-аналогів, що дозволяє отримати максимальний косметичний ефект, скоротити терміни реінервації ушкоджених гілок лицьового нерва та зменшити потенційну можливість контрактур м'язів обличчя, що підтверджується прикладом конкретного використання. Джерела інформації: 1. Пат. №2112442, России, № заявки 96106172/14 Способ лечения одностороннего лицевого паралича / А.И. Неробеев, Ц.М. Шургая, В.И. Мала ховская / Россия, МПК А61В17/24 Заявл. 29.03.1996, Опубл. 10.06.1998 2. Мачерет Е.Л., Самосюк И.З. Руководство по рефлексотерапии. - Киев: Вища школа, 1982. - С. 182-188. 3. Справочник невропатолога и психиатра / Под общей редакцией академика АМН СССР Н.И. Гращенка и академика АМН СССР А.В. Снежневского. - М.: Изд-во "Медицина", 1969. - С. 121-123. 4. Ланченко А.С., Мальченко О.В. Лазеротерапия и электростимуляция в лечении периферических парезов лицевого нерва. - М: Ар тпресс, 2000. - С. 68-74.