Спосіб підвищення адаптивного потенціалу організму тварин

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до фізіології та біології і може використовуватись при проведенні в експериментальній медицині досліджень з метою подальшого використання способу для підвищення адаптивного потенціалу організму людини. Особливе значення як біостимулятор обмінних процесів має інтервальне гіпоксичне тренування, яке сьогодні знайшло широке впровадження у профілактичній та лікувальній практиці з метою підвищення адаптивного потенціалу організму і захисту від екстремальних гіпоксичних впливів. Важливу роль у посиленні захисних механізмів відіграє підвищення потужності різних антиоксидантних систем та зниження активності систем, що генерують активні форми кисню в організмі. Багатогранний та разом з тим неспецифічний ефект адаптації до інтервальної нормобаричної гіпоксії забезпечив успішне використання цього методу при багатьох захворюваннях та станах: первинній гіперхолестеринемії, гіпертонічній хворобі, бронхіальній астмі, ішемічній хворобі серця (стабільна стенокардія напруження і постінфарктна реабілітація), в клініці виразкового ураження шлунка і дванадцятипалої кишки, лікуванні клімактеричного синдрому, при лікуванні хворих ендометріозом, протипроменевому захисті тканин при лікуванні злоякісних новоутворень, використовується у хірургії при підготовці до планових операцій, покращує функціональний та психофізіологічний стан спортсменів, сприяє висотній преаклімати'зації, для лікування променевої хвороби, хворих хронічним алкоголізмом. Режими ІГТ призначаються індивідуально, залежно від мети проведення та функціонального стану пацієнта. Відомий спосіб підвищення адаптивного потенціалу організму тварин [ст. Зарубина И.В. "Метаболические эффекты бемитила при адаптации крыс к прерывистой гипоксической гипоксии", Hypoxia Medical J, стр.13-16], в якому застосування інтервального гіпоксичного тренування поєднують з застосуванням біологічно активної речовини. В якості біологічно активної речовини використовують бемітіл. В дослідженнях на тваринах на протязі трьох днів переривчатого тренування вироблялась адаптація до гіпоксичної гіпоксії в проточній барокамері. Одноденний цикл тренування складався з шестикратного підйом щурів з швидкістю 15 м/е на висоту 5000 м та експозицією на протязі 30 хв. В середині та наприкінці додатково підимали щурів на висоту 6500 м, після чого зразу здійснювали спуск на висоту 5000 м. Бемітіл вводили внутрішньо в дозі 25 мг/кг маси тіла на протязі трьох днів зразу після закінчення одноденного цикла тренування. Недоліком відомого способу є недосягнення нормалізації показників кисневого гемостазу та відсутні коригуючи обмінні зміни. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалення способу підвищення адаптивного потенціалу організму тварин при поєднаному застосуванням олії амаранту з інтервальним гіпоксичним тренуванням, в якому індивідуально підібраний режим гіпоксичного впливу і контроль за параметрами насичення крові киснем (SaO2) і пульсом (ЧСС) призводить до коригування обмінних змін та нормалізації показників кисневого гомеостазу. Поставлене завдання вирішується тим, що в способі підвищення адаптивного потенціалу організму тварин, що включає поєднане застосування інтервального гіпоксичного тренування з вживанням біологічно активної речовини згідно винаходу в якості біологічно активної речовини використовують олію амаранту та проводять гіпоксичні тренування із тривалістю окремого періоду гіпоксичної експозиції 2-5 хв, до зниження насичення гемоглобіну киснем у крові (SaO2) не менше ніж до 92%, при цьому вміст кисню у повітрі, яке вдихається дорівнює 9-14% та пауза нормобаричної респірації 15 хв., а кількість повторних експозицій в одній серії 5 разів, впродовж 10 днів, з вживанням олії амаранту 15 крапель 3 рази в день. Олія амаранту є джерелом незамінимих поліненасичених жирних кислот (олеїнової, лінолевої та ліноленової), які відіграють важливу роль у життєзабезпеченні функцій клітин і тканин організму. Вони входять до складу фосфоліпідів, беруть участь у підтриманні структури і функції, гомеостазу мембран клітинних та субклітинних структур. Така метаболічна ситуація сприяє посиленню адаптивних резервів, що проявляється через більш швидку та повну детоксикацію ксенобіотиків, ліків, токсинів, в чому може реалізуватися протекторний вплив олії при розвитку патології. Отже, оцінюючи перелічені факти, олія амаранту може підвищувати адаптивний потенціал організму, істотно коригуючи обмінні зміни. Для проведення інтервального гіпоксичного тренування використовують відомий пристрій мембранного типу, розроблений медичною фірмою "Нурохіа Medical Ltd" для отримання гіпоксичної суміші з заданим вмістом кисню. Дихання проводять за допомогою ротоносової маски, яку пацієнт сам утримує на обличчі і при погіршенні самопочуття може відразу зняти її і припинити гіпоксичний вплив. Олію амаранту призначають по 15 крапель 3 рази в день. Критеріями тривалості гіпоксичного навантаження є зниження насичення гемоглобіну киснем у крові (сатурація) нижче 92%, після чого навантаження припиняють. Інтервальне гіпоксичне тренування проводять у вакуумному дзвоні в наступному режимі: п'ятиразове піднімання тварин на висоту 3000 м по 10 хв. Перерви між сеансами гіпоксії - 15 хв, тривалість тренування - 10 днів. Швидкість "піднімання" - 20 м/с. В перший день тренування напруженість кисню відповідала висоті 1000 м, на другий день - 2000 м, на третій і до десяти днів - 3000 м. Олію амаранту призначають по 15 крапель 3 рази в день. Курс гіпоксичних тренувань із тривалістю окремого періоду гіпоксичної експозиції 2-5 хв, пауза нормобаричної респірації 15 хв проводять впродовж 10 днів. Гіпоксичної експозиції 2-5 хв, до зниження насичення гемоглобіну киснем у крові (SaO2) не менше ніж до 92%, при цьому вміст кисню у повітрі, яке вдихається дорівнює 9-14%. Приклад 1. Активність глутатіонпероксидази у крові білих щурів: - у нормі (інтактні тварини) - 1,16±0,08 мкмоль GSH/мл×· хв; - при фтористій інтоксикації - 0,54±0,02 мкмоль GSH/мл×· хв; - при комплексному застосуванні інтервального гіпоксичного тренування та олії амаранту у тварин з фтористою інтоксикацією - 1,14±0,10 мкмоль GSH/мл×хв; - при поєднаній дії натрію фториду та іонізуючого випромінювання - 0,43±0,09 мкмоль GSH/мл×· хв; - при комплексному застосуванні інтервального гіпоксичного тренування та олії амаранту у тварин з поєднананою дією натрію фториду та іонізуючого випромінювання - 1,18±0,10 мкмоль GSH/мл×· хв. При аналізі ультраструктури тканин печінки у тварин з хронічною фтористою інтоксикацією після застосування інтервального гіпоксичного тренування та олії амаранту відмічено розширення каналів агранулярного ендоплазматичного ретикулуму та збільшення кількості пероксисом і мітохондрій в цитоплазмі гепатоцитів. Застосування тільки ІГТ у тварин з хронічною фтористою інтоксикацією призводило до нормалізації у крові тварин лише активності супероксиддисмутази, у тканині печінки поруч зі змінами компенсаторного характеру ультраструктурні параметри свідчили про недостатню активацію процесів репаративної регенерації. При використанні способу здійснюється поступовий приріст гіпоксичної резистентності в результаті тренування фізіологічних механізмів компенсації гіпоксії. Механізми адаптації до ІГТ реалізуються на всіх рівнях організму, системи органів, органів і тканин, клітини, субклітинних структур, макромолекул та їх мікрооточення. Таким чином, ІГТ дозволяє відновити або заново сформувати потужні адаптивні механізми, що і обумовлює можливість використання ІГТ як важливого компоненту в лікуванні і/або в профілактичних заходах. Олія амаранту містить велику кількість неполярних ліпідних компонентів, особливо тригліцеридів з високим ступенем ненасиченості, що, в свою чергу, зумовлює амфіпатичні властивості цих структур, як важливих регуляторів структурно-функціональних взаємодій у мембранах. Комплекс даних речовин в олії амаранту має антиоксидантну, загальнозмщнюючу, адаптогенну, тонізуючу, імуномоделюючу, антианемічну, протизапальну, спазмолітичну, капілярозміцнюючу, онкопротекторну, гіпохолестеринемічну дію, впливає на тканинне дихання і вільнорадикальні процеси. Перевага комплексного застосування інтервального гіпоксичного тренування та олії амаранту полягає у посиленні ефектів ІГТ, забезпеченні потужності антиоксидантного захисту, нормалізації енергетичного обміну і закріпленні процесів адаптації. Переваги поєднаного застосування олії амаранту та інтервального гіпоксичного тренування доказано на наступних прикладах: 1) виявлено нормалізацію загальної антиоксидантної активності, активності супероксиддисмутази, каталази і глутатіонпероксидази у крові тварин з хронічною фтористою інтоксикацією; 2) зафіксовано нормалізацію активності супероксиддисмутази, глутатіонпероксидази у крові тварин з поєднаною дією хронічної фтористої інтоксикації та іонізуючого випромінювання. Застосування тільки ІГТ у тварин з хронічною фтористою інтоксикацією призводило до нормалізації у крові тварин лише активності супероксиддисмутази, у тканині печінки поруч зі змінами компенсаторного характеру ультраструктурні параметри свідчили про недостатню активацію процесів репаративної регенерації.