Склад для обробки нафтових і газових свердловин

1. Склад для обробки нафтових і газових свердловин, що включає суміш соляної та фтористоводневої кислот в неактивній формі, який відрізняється тим, що для одержання суміші кислот використовують композицію з азотнокислого карбаміду І неорганічних галогеновмісних солей. 2. Склад за п 1, який відрізняється тим, що як галогеновмісні солі використовують хлористий натрій або хлористий амоній при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: хлористий натрій або хлористий 10-20 амоній азотнокислий карбамід 90-80. З Склад за п. 1, який відрізняється тим, що як галогеновмісні солі використовують фторид/біфторид амонію при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: фторид/біфторид 1 -20 азотнокислий карбамід 99-80. 4. Склад за п. 1, який відрізняється тим, що суміш хлоридів І фторидів натрію та амонію використовують у наступному співвідношенні компонентів, мас. %: суміш хлоридів і фторидів натрію та амонію 1-20 ,» азотнокислий карбамід 99-80. 5. Склад за п. 4, який відрізняється тим, що суміш хлоридів і фторидів натрію вводять у співвідношенні 1020, мас %.6. Склад за пп. 1-5, який відрізняється тим, що неорганічні галогеновмісні солі чи суміші вводять в процесі одержання азотнокислого карбаміду. Корисна модель належить до нафтогазовидобувної промисловості, зокрема до складів для збудження свердловин з метою підвищення їх продуктивності. У практиці розвідки й освоєння родовищ газоподібних і рідких вуглеводнів виникає необхідність обробки зони свердловин при їх освоєнні, а також привибійної зони продуктивного пласта при експлуатації свердловин. Майже в усіх процесах фізико-хімічного впливу на привибійну зону пласта( ПЗП) з різними за типом колекторами основою у сумішах для обробки свердловин є соляна кислота, яка за своїми хімічними властивостями надзвичайно агресивний і корозійне активний реагент. Відомий спосіб обробки ПЗП Ідив. Сидоровский В.А. Вскрытие пластов и повышение продуктивности скважин. М.: Недра, 1978], в якому застосовують суміш соляної та фтористоводневої' (плавикової) кислоти, поверхнево-активну речовину та воду. Недоліком згаданого способу є висока корозійна активність суміші цих кислот, що при багаторазовій обробці призводить до руйнування насосно-компресорних труб, насосів. Крім того, кислоти контактують з нафтопромисловим обладнанням з утворенням солей заліза, гідролізуються, випадають в осад і закупорюють пори пласта, знижуючи продуктивність свердловини. Найближчим до запропонованого рішення за технічною суттю є спосіб обробки пласта (див. Патент України № 36391, МПК7 Е21В 43/11, публ. 16.04.2001, Бюл. № 3), обраний авторами за прототип. Спосіб передбачає використання суміші кислот в неактивній формі, до складу якої входять соляна, фтористоводнева, фосфорна кислоти та порошок лігносульфанату. Суміш змішують з безводною нафтою або дизельним паливом і 7701 подають у ПЗП водним розчином поверхневоактивної речовини. Кислота в неактивній формі втрачає свої кислотні і корозійні властивості до того часу, поки не буде розведена водою. Отже, активний вплив соляної кислоти переноситься у ПЗП. Проте суттєвим недоліком згаданого винаходу є технологічна складність отримання кислоти в неактивній формі, пов'язана з її обезводненням Це процес, який потребує значних енергетичних і матеріальних витрат В основу корисної моделі поставлена задача одержання кислоти в неактивній формі за спрощеною технологією шляхом синтезу з відомих хімічних сполук. Поставлена задача вирішується тим, що в складі для обробки нафтових і газових свердловин, що включає суміш соляної та фтористоводневої кислот в неактивній формі, відповідно до корисної моделі, для одержання суміші кислот використовують композицію з азотнокислого карбаміду і неорганічних гапогеновмісних солей В якості галогеновмісних солей використовують хлористий натрій або хлористий амоній 10-20 мас. %, азотнокислий карбамід 90-80 мас. %., фторид/б і фторид амонію і азотнокислий карбамід у співвідношенні, мас %, відповідно 1-20, 99-80. Використовують також суміш вищезгаданих сполук і азотнокислий карбамід у співвідношенні, мас. %, відповідно 1-20, 99-80. Суміш хлоридів і фтори дів вводять у співвідношенні 10:20 мас. % Характерною ознакою є те що неорганічні галогеновмісні солі чи їх суміш вводять в процесі одержання азотнокислого карбаміду. Комп'ютерна верстка Г. Паяпьніков Вказані межі співвідношення компонентів обумовлені ефективністю впливу на привибійну зону пласта. Нижню межу визначають, виходячи з необхідної концентрації кислот при їх дії на різну породу пласта. Верхнюмежу визначають отупінню регенерації кислот при дії на неорганічні солі азотної кислоти, виходячи із умов рівноваги хімічної реакції. Заявлений склад одержують в процесі виробництва азотнокислого карбаміду простим змішуванням з неорганічними галогеновмісними солями Якщо взяти хлористий натрій або хлористий амоній, то внаслідок взаємодії з азотнокислим карбамідом одержуємо соляну кислоту у вигляді порошку, тобто в неактивній формі. Фторид/біфторид з карбамідом дає фтористоводневу кислоту, а суміш солей - відповідну суміш кислот. Вплив на ПЗП здійснюють, засипавши порошок відповідної кислоти чи суміші кислот ( в залежності від хімічного складу пласта) в свердловину Для надання кислоті активної форми використовують воду Таким чином, неорганічні галогеновмісні солі в поєднанні з азотнокислим карбамідом дають можливість доступним способом отримати кислоти в неактивній формі, виключивши з процесу складну й витратну операцію з збезводнення. Перевагою використання таких кислот є низька корозійна активність, що забезпечує збереження цілісності насосно-компресорних труб та обсадної колони при доставці складу на вибій свердловини, а реагує кислота безпосередньо в колекторі. Підписне Тираж 28 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вуп. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 42, 01601