Спосіб сумішоутворення в двигуні внутрішнього згоряння

Винахід відноситься до області двигунобудування і стосується способів сумішоутворення в дизельних двигунах. Дизельні двигуни є найбільш економічними силовими установками, у зв'язку з чим широко використовуються у всіх областях народного господарства. Однак даний тип двигуна має резерв подальшого зниження витрати палива, про що свідчить наявність часток сажі в газах, що відробили, які, по суті, є частками палива неустиглими випаруватися в процесі сумішоутворення внаслідок збільшених розмірів, у порівнянні з загальною масою часток (крапель) палива середнього діаметру в складі паливоповітряної суміші і які підверглися термічному крекінгові в зоні високої температури продуктів згоряння маси паливного заряду що випарувалася і згоріла. Наявність сажі в газах, що відробили, у даному випадку, показує недостатню ефективність існуючих способів сумішоутворення, що негативно впливає на еколого-економічні показники двигуна. Відомий - плівковий спосіб сумішоутворення [1] реалізований у розділених камерах згоряння, зокрема у вихрових, передбачає подачу палива од-нодірчастою форсункою на стінку камери згоряння, при цьому інтенсивний повітряний вихор, сформований в обсязі камери, забезпечує розподіл плями палива по поверхні камери згоряння у виді плівки і сприяє випарові палива з її поверхні. Характерною рисою плівкового сумішоутворення є додаткове підвищення температури повітряного заряду, крім нагрівання внаслідок стиску, за рахунок наявності у вихрових камерах згоряння «гарячих» поверхонь, температура яких досягає 6ОО...7ОО°С. Традиційно в якості гарячої використовується поверхня технологічної вставки, що забезпечує разом з розточенням у голівці циліндра сферичну форму камери згоряння і нагрівається до високої температури при перетіканні продуктів згоряння з вихрової камери в надпоршневу порожнину [2]. В окремих конструкціях вихрових камер «гарячої» є поверхня тарілки випускного клапана,, що нагрівається також до високої температури продуктами згоряння [3]. Додаткове нагрівання повітряного заряду і прискорення процесу випару паливної плівки, при її утворенні на нагрітих поверхнях камери згоряння, забезпечують задовільне протікання процесу сумішоутворення. Недоліком плівкового сумішоутворення варто розглядати складність утворення паливної плівки однакової товщини на всій площі її розподілу по поверхні камери згоряння на усіх швидкісних і навантажувальних режимах роботи автомобільного двигуна, що є основною причиною неповного випару палива в процесі сумішоутворення й утворення сажі при згорянні. За прототип прийнятий об'ємний спосіб сумішоутворення, при використанні якого досягаються найменші значення питомої ефективної витрати палива [4]. Даний спосіб сумішоутворення передбачає подачу палива багато-дирчатою форсункою у відкриту (нерозділену) камеру згоряння і випар часток палива в зваженому стані в обсязі нагрітого стиском повітряного заряду. Подібний спосіб сумішоутворення ефективний у нешвидкохідних двигунах (и