Пристрій для дослідження стійкості до окиснення мастильних матеріалів

Пристрій для визначення стійкості до окиснення мастильних матеріалів, що містить реактор, електродвигун з приводом, термостат, циркуляційний насос, реометр, прилад для компенсації кисню, потенціометр, пастку для уловлювання газів окиснення, який відрізняється тим, що прилад для компенсації кисню додатково містить електролізер, зв'язаний з реактором, компенсація кисню є фіксованою на діаграмі, причому діапазон температур випробувань 25-200oС. (19) (21) a200706002 (22) 30.05.2007 (24) 26.01.2009 (46) 26.01.2009, Бюл.№ 2, 2009 р. (72) ЖЕЛЕЗНИЙ ЛЕОНІД ВІТАЛІЙОВИЧ, U A, БУТОВЕЦЬ ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, UA, ІЩУК ЮРІЙ ЛУКИЧ, UA (73) ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ НАФТОПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ "МАСМА", U A (56) SU 268734, A, 10.04.1979 SU 116924, A, 21.02.1959 RU 2199114, C1, 20.02.2003 ГОСТ 981-75 3 85455 здатності вважається момент, коли мастило не здатне ефективно змащувати підшипник, що відмічається різким перегином кривої поглинання кисню. При цьому значний вплив на процес динамічного окиснення чинить початковий внутрішній зазор вальниці, температура, навантаження, тип та кількість мастила. У зв'язку зі складністю обладнання та поганою відтворюваністю результатів через перебіг процесу окиснення у дифузійній області цей метод не набув широкого поширення. Отже, можна констатувати , що жоден з найбільш розповсюджених пристроїв для дослідження та оцінювання антиокиснювальної стабільності мастил не дозволяє у повній мірі судити про їх реальну поведінку у вузлі тертя за різних температур і не відповідає зростаючим потребам у вивченні механізму окиснення на різних стадіях процесу та способів його гальмування. Найбільш близьким за технічною сутністю до пристрою, що заявляється, слід вважати установку для визначення антиокиснювальної стабільності мастильних матеріалів [Авт.свид. СССР №560483, кл. G01N19/02, 1977]. Пристрій складається з герметизованого реактора, що виконаний у вигляді замкненого порожнистого барабану з отворами для входу та ви ходу газу. Всередину барабану введено вал, що обертається за допомогою приводу. З валом з допомогою планетарного механізму зв'язані два ролики, які встановлені відносно стінок реактора з необхідним зазором. Для проведення випробувань пристрій підключено до замкнутої системи циркуляції кисню, що містить циркуляційний насос, прилад для вимірювання кількості поглинутого кисню та пастку для продуктів окиснення. Про антиокиснювальну стабільність мастильних матеріалів судять за кількістю поглинутого газу та кількістю летких фракцій продуктів окиснення у газі. Недоліком цього пристрою є те, що він громіздкий, на визначення параметрів окиснення витрачається багато часу та електроенергії, компенсаційний пристрій недостатньо точно фіксує кількість кисню, поглинутого мастилом, а виділення летких продуктів, за кількістю яких судять про схильність мастила до окиснювальних перетворень, що не Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 4 завжди обумовлене протіканням лише процесу окиснення. Завданням винаходу є розроблення пристрою для дослідження та оцінювання стійкості до окиснення мастил, що скоротить тривалість випробування, а також підвищить точність і достовірність його результатів. Поставлене завдання досягається тим, що окиснення мастила відбувається у компактному реакторі, що являє собою модель роликового підшипника. Пристрій відрізняється тим, що конструкція реактора гарантує протікання процесу окиснення мастил у кінетичному режимі; для компенсації кисню, поглиненого мастилом, застосовано електролізер; температура випробувань варіюється у діапазоні 25-200°С; кількість поглинутого кисню фіксується на діаграмі у вигляді кінетичної кривої. Пристрій працює у такому режимі (Фіг.). При заданій температурі реактор (3) нагрівається у термостаті (2), продувається інертним газом, а потім киснем. Зразок мастила (~2г) вводиться у реактор спеціальним шприцом через гумове ущільнення. Включається циркуляційний насос (5), електродвигун (1), електролізер (7) і потенціометр (8). Кількість кисню, що подається у реактор за певний проміжок часу, вимірюється реометром (4) і задається насосом. Газоподібні продукти окиснення виморожуються твердою вуглекислотою ("сухим льодом") у пастці (6), а очищений у такий спосіб кисень надходить на циркуляцію в реактор. У результаті поглинання кисню мастилом тиск у системі стає нижчим атмосферного, рівень електроліту в електролізері підіймається і замикає контакт. Кисень, що виділяється на аноді у результаті електролізу води, надходить у систему до повної компенсації тієї його кількості, що поглинуло мастило. Одночасно сигнал подається на електродвигун потенціометра, який переміщує покажчик кількості поглинутого кисню, що фіксується на діаграмі у вигляді кінетичної кривої. Кінетична крива є джерелом інформації про окиснювальні перетворення у мастилі, що викликані його хімічною структурою, а не дифузійними факторами. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601