Спосіб запобігання інтраопераційної перфорації раку товстої кишки

Спосіб запобігання інтраопераційної перфорації раку товстої кишки, що включає ревізію органів черевної порожнини, визначення об'єму втручання та стану преперфорації пухлини, який відрізняється тим, що перед мобілізацією шляхом заморожування рідким азотом за допомогою кріоаплікатора створюють зону суцільного льоду по місцю усього об'єму пухлини, що знаходиться в стані преперфорації, протягом 5 хвилин при температурі -140 Сº. (19) (21) a200911225 (22) 05.11.2009 (24) 26.04.2011 (46) 26.04.2011, Бюл.№ 8, 2011 р. (72) ЄВТУШЕНКО ОЛЕГ ІВАНОВИЧ, ТАЩІЄВ РАХМАН КУЛІЙОВИЧ, ПРИЙМАК ВІКТОР ВАСИЛЬОВИЧ (73) НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ ІМ. П.Л. ШУПИКА (56) UA 19519 U, 15.12.2006 3 94326 форації, протягом 5 хвилин при температурі 140С°. В результаті кріодії в такому режимі, перфорація пухлини унеможливлюється, загроза попадання кишкового вмісту в черевну порожнину та інфікування операційного поля повністю виключається. Подальша мобілізація ураженого пухлиною сегмента проводиться в безпечних умовах. Поставлену задачу вирішують шляхом інтраопераційного заморожування пухлини, що знаходиться в стані преперфорації, з наступною мобілізацією та видаленням ураженого сегмента згідно з стандартною методикою хірургічного втручання. Спосіб виконується наступним чином: використовують кріотерапевтичну установку "Кріоелектроніка-4" та як кріоагент - рідкий азот. Після лапаротомії та ревізії органів черевної порожнини, визначивши можливість радикального видалення пухлини та відмітивши ділянку в стінці кишки, де має місце найглибше проростання пухлини і є загроза перфорації під час мобілізації сегмента товстої кишки, це місце заморожують рідким азотом, що подають на кріоаплікатор, який підводять до зовнішньої поверхні пухлини так, щоб пухлина була повністю в зоні заморожування. Для швидкого створення зони суцільного льоду температура повинна бути не менше -140°С на робочій поверхні кріоаплікатора, протягом не менше 5 хвилин. Утворена зона суцільного льоду виключає можливість виникнення дефекту по місцю проростання пухлини під час мобілізації та маніпуляцій з ураженим сегментом товстої кишки. Після цього уражений сегмент з замороженою пухлиною мобілізують та резектують, а природну прохідність відновлюють шляхом накладання анастомозу між проксимальною і дистальною куксами. Прикладом конкретного виконання може бути наступний: 1. Хворий С-ко, 62 років, історія хвороби №1352, поступив в стаціонар зі скаргами на постійні больові відчуття в лівій половині живота, здуття живота, закрепи, втрату апетиту. При прийнятті маса тіла 76 кг, зріст 177 см. На підставі даних ендоскопічного, рентгенологічного і патоморфологічного дослідження встановлено діагноз: рак сигмоподібної кишки. В анамнезі гіпертонічна хвороба, гепатит. З боку аналізів крові та сечі - без суттєвих змін. Хворим себе вважає протягом 5 місяців. Вперше звернувся за медичною допомогою 1 місяць тому назад. Хворому виконано резекцію сигмоподібної кишки. Після лапаротомії, ревізії органів черевної порожнини виявили пухлину, яка локалізувалась в середній третині сигмоподібної Комп’ютерна верстка М. Ломалова 4 кишки, розмірами 88 см, посередині якої мало місце втягнення, яке свідчило, що пухлина знаходиться в стані преперфорації і будь-які маніпуляції можуть привести до утворення дефекту у цьому місці та інфікування черевної порожнини. До пухлини підведений попередньо змодельований по розмірах пухлини кріоаплікатор, таким чином, що він повністю охоплював увесь її об'єм. За допомогою апарата "Кріоелектроніка-4" подали на кріоаплікатор рідкий азот. По контурах зони замороження чітко видно, що весь об'єм пухлини повністю знаходиться у зоні замороження. Кріодія тривала протягом 5 хвилин. Мобілізований макропрепарат резектовано в межах здорових тканин на віддалі 78 см від видимої проксимальної і дистальної межі зони заморожування, відразу після пересічення магістральних судин. У процесі мобілізації ураженого сегмента, передумов та загрози утворення дефекту в стінці кишки по місцю пухлини не було. Лапаротомна рана зашита пошарово з підведенням до анастомозу дренажної трубки. Препарат: фрагмент сигмоподібної кишки з пухлиною. Пухлина повністю знаходиться у зоні замороження, про що свідчить багрово-синюшний колір пухлини та слизової оболонки, яка прилягала до неї. По місцю преперфорації зона суцільного льоду. Патогістологічний висновок: помірно диференційована аденокарценома товстої кишки. Метастази раку в регіонарних лімфатичних вузлах відсутні. Перебіг післяопераційного періоду - без особливостей. На 11 добу зняті шви через один, на 12 - всі інші. На 13 добу хворий виписаний зі стаціонару. Хворий пережив 3-річний період спостереження. Стан задовільний. Клінічну апробацію способу запобігання перфорації ракової пухлини товстої кишки під час хірургічного втручання проведено у 5 хворих на рак товстої кишки. Лікування проведено на базах кафедри онкології НМАПО імені П.Л. Шупика. В усіх випадках продемонстровано високу ефективність способу і можливість його використання в клінічній практиці. Джерела інформації: 1. Блохин Н.Н. Рак прямой и ободочной кишки. М., "Медицина". 1981, С. 195. 2. Шалімов C.O., Євтушенко О.І. Сучасні методи діагностики і лікування злоякісних пухлин ободової кишки. К., Четверта хвиля, 2004. C. 248 3. Снешко Л.И. Профилактика рецидивов и метастазов рака толстой кишки. Л., Медицина. 1976. С.175. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601