Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб ідентифікації часу нанесення рани шляхом дослідження виділюваного з рани, який відрізняється тим, що визначають кількість електролітів К+, Na+, Сl-, Mg+ у виділюваному з рани, розраховують дані досліджень на 1 кг маси тіла людини, отримані величини порівнюють з величиною, яка зареєстрована одразу після поранення, виміри здійснюють перші 5 годин щогодини першої доби, та через 24 години після першого вимірювання, і при збільшенні вмісту, наприклад, калію (К+) на 1,4 %, збільшенні натрію (Na+) на 12,6 %, збільшенні магнію (Mg+) на 6,3 % визначають одну годину, що пройшла після нанесення рани, а при зменшенні вмісту калію (К+) на 4,5 %, збільшенні натрію (Na+) на 13,9 %, збільшенні хлору (Сl-) на 8,5 %, визначають дві години, що пройшли після нанесення рани, при зменшенні калію (К+) на 8,7 %, збільшенні натрію (Na+) на 19,3 %, збільшенні хлору (Сl-) на 8 %, зменшенні магнію (Mg+) на 6,3% визначають п'ять годин, що пройшли після поранення, а при зменшенні калію (К+) на 9,2 %, збільшенні натрію (Na+) на 32 %, збільшенні хлору (Сl-) на 8,2 %, зменшенні магнію (Mg+) на 6,3 % визначають 24 години, що пройшли після нанесення рани.

Текст

Спосіб ідентифікації часу нанесення рани шляхом дослідження виділюваного з рани, який відрізняється тим, що визначають кількість електролітів К+, Na+, Сl-, Mg+ у виділюваному з рани, розраховують дані досліджень на 1 кг маси тіла людини, отримані величини порівнюють з величиною, яка зареєстрована одразу після поранення, виміри здійснюють перші 5 годин щогодини першої доби, та через 24 години після першого вимірювання, і при збільшенні вмісту, наприклад, калію (К+) на 1,4 %, збільшенні натрію (Na+) на 12,6 %, збільшенні магнію (Mg+) на 6,3 % визначають одну годину, що пройшла після нанесення рани, а при зменшенні вмісту калію (К+) на 4,5 %, збільшенні натрію (Na+) на 13,9 %, збільшенні хлору (Сl-) на 8,5 %, визначають дві години, що пройшли після нанесення рани, при зменшенні калію (К+) на 8,7 %, збільшенні натрію (Na+) на 19,3 %, збільшенні хлору (Сl-) на 8 %, зменшенні магнію (Mg+) на 6,3% визначають п'ять годин, що пройшли після поранення, а при зменшенні калію (К+) на 9,2 %, збільшенні натрію (Na+) на 32 %, збільшенні хлору (Сl-) на 8,2 %, зменшенні магнію (Mg+) на 6,3 % визначають 24 години, що пройшли після нанесення рани. (19) UA (11) (21) a201004434 (22) 16.04.2010 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) НЕТУДИХАТКА ОЛЕГ ЮРІЙОВИЧ, ЄВСТАФ'ЄВ ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЄВИЧ, МАВЕД ОЛЕНА ОЛЕГІВНА (73) НЕТУДИХАТКА ОЛЕГ ЮРІЙОВИЧ, ЄВСТАФ'ЄВ ВАЛЕРІЙ МИКОЛАЄВИЧ, МАВЕД ОЛЕНА ОЛЕГІВНА (56) Jason Payne-James, Antthony Busuttil, William Smock. Forensic medicine.Clinical and pathological aspects. - London, - 2003. - P. 79-81. Авходиев Г.И., Беломестнова О.В. Судебномедицинское значение определения концентрации воды, ионов калия и натрия при диагностике последовательности причинения колото-резаных ран // Судебно-медицинская экспертиза. - 2008. Том 51, № 2. - С. 8-11. US 5200345 A, 06.04.1993 SU 1711072 A1, 07.02.1992 Toshikazu Kondo Timing of skin wounds // Legal Medicine. - 2007. - V. 9 (2). - P. 109-114. M. Oehmichen. Vitality and time course of wounds // Forensic Science International. - 2004. - V. 144 (2). P. 221-231. Wolfgang Grellner, Burkhard Madea. Demands on scientific studies: Vitality of wounds and wound age C2 2 96664 1 3 96664 В основу винаходу поставлена задача вдосконалення способу ідентифікації часу нанесення рани шляхом визначення в виділюваному з рани кількості електролітів К+, Na+, Mg+, Cl-, кількість яких змінюється в залежності від часу (годин) при загоєнні рани. Поставлена задача вирішується тим, що згідно з винаходом визначають кількість електролітів в виділюваному з рани, розраховують дані досліджень на 1 кг маси тіла людини, отримані величини порівнюють з величиною, яка зареєстрована одразу після поранення, виміри здійснюють перші 5 годин щогодини першої доби, та через 24 години після першого вимірювання і при збільшенні вмісту, наприклад, калію (К+) на 1,4 %; збільшенні натрію (Na+) на 12,6 %; збільшенні магнію (Mg+) на 6,3 % визначають одну годину, що пройшла після нанесення рани; а при зменшенні вмісту калію (К+) на 4,5 %; збільшенні натрію (Na+) на 13,9 %; збільшенні хлору (Сl-) на 8,5 % визначають дві години, що пройшли після нанесення рани; при зменшенні калію (К+) на 8,7 %, збільшенні натрію (Na+) на 19,3 %, збільшенні хлору (Сl-) на 8 %, зменшенні магнію (Mg+) на 6,3 % визначають п’ять годин, що пройшли після нанесення рани; а при зменшенні калію (К+) на 9,2 %, збільшенні натрію (Na+) на 32 %; збільшенні хлору (Сl-) на 8,2 %, зменшенні магнію (Mg+) на 6,3 % визначають 24 години, що пройшли після нанесення рани. Спосіб виконується наступним чином. 1. К+ визначається колориметричним методом за Тазеровим за принципом: калій в присутності іонів міді, свинцю і NO2 утворює нерозчинний осадок, який розчиняють в суміші льодяної оцтової кислоти і риванолу і вимірюють оптичну щільність розчину. Необхідна апаратура: мірні колби, водяна баня, фільтр, центрифугальні пробірки, піпетки, 4 скляні палички, центрифуга, спектрофотометр або ФЕК (довжина променя 540 нм). 2. Na+ визначається за колориметричним методом Олбенсіє-Лейн за принципом: натрій осаджують у вигляді потрійної солі ацетату натрійцинк-уранілу. Осадок розчиняють у воді і колориметрують пофарбований у жовтий колір розчин. Необхідна апаратура: водяна баня, фільтр, холодильник, мірна колба, піпетки, центрифугальні пробірки, спектрофотометр або ФЕК (з довжиною хвилі 420-440 нм). 3. Сl- визначається уніфікованим меркуриметричним методом за принципом: при титруванні каломель, що утворюється, випадає в осадок. Надмір іонів ртуті утворює з дифенілкарбазоном темне синьо-лілове забарвлювання, що є ознакою кінця титрування. Необхідна апаратура: темний посуд, холодильник, сушильна шафа, маленька колба, піпетки, магнітна мішалка. 4. Mg+ визначається колориметричним методом з титановим жовтим за принципом: магній у лужному середовищі утворює з титановим жовтим комплекс червоного кольору. Гідроксиламін стабілізує забарвлювання. Необхідна апаратура: темний посуд, мірні колби, пробірки, мірний циліндр, центрифуга, спектрофотометр або ФЕК (довжина хвилі 500-560 нм). Отримані дані розраховуються на 1 кг маси тіла особи, що обстежується, та порівнюються з даними таблиці. Отримані величини по кожному електроліту порівнюють з величиною, яка зареєстрована зразу після поранення. В порівнянні з прототипом, запропоноване технічне рішення за рахунок співставлення визначених в виділюваному з рани постраждалого електролітів з нормою, дозволяє з високим ступенем точності ідентифікувати час нанесення рани. Таблиця Динаміка електролітів при заживленні чистої рани Час Години 0 1 2 5 24 К+, Мекв/кг Na+, Мекв/кг Сl-, Мекв/кг Mg+, Мекв/кг 90,4±1,4 91,7±1,3 86,3±2,7 82,5±1,4 82,0±3,2 55,3±2,2 62,3±2,4 63,0±0,9 66,0±1Д 73,2±2,2 37,4±1,3 37,8±1,4 40,6±1,8 40,4±1,6 40,5±1,9 23,7±0,8 25,2±0,7 23,1±0,4 22,2±1,1 22,2±0,6 Джерела інформації: 1. Ефимов Е. А. Посттравматическая регенерация кожи. - М.: Медицина, 1975. Комп’ютерна верстка В. Мацело 2. Jason Payne - James, Anthony Busuttil, William Smock. Forensic medicine. Clinical and pathological aspects. London. - 2003. - p. 79-81. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for identification of time of dealing a wound

Автори англійською

Netudykhatka Oleh Yuriiovych, Yevstafiev Valerii Mykolaiovych, Maved Olena Olehivna

Назва патенту російською

Способ идентификации времени нанесения раны

Автори російською

Нетудыхатка Олег Юрьевич, Евстафьев Валерий Николаевич, Мавед Елена Олеговна

МПК / Мітки

МПК: G01N 33/50, A61B 5/1468, A61B 5/145

Мітки: часу, ідентифікації, спосіб, рані, нанесення

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/2-96664-sposib-identifikaci-chasu-nanesennya-rani.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб ідентифікації часу нанесення рани</a>

Подібні патенти