Наконечник відсмоктувача хірургічного

1. Наконечник відсмоктувача хірургічного, що містить порожнистий корпус із різзю на робочому його кінці під знімну головку, циркулярно розташованими у торці прорізами, прямокутним отвором на протилежному кінці, розміщену усередині корпуса аспіраційну трубку, установлену з можливістю зворотно-поступального руху під дією пружини і оснащену циркулярно розташованими на її робочому кінці виступами, які розміщені з можливістю входу в прорізі корпуса, крім того, який має боковий отвір з різзю для кріплення уведеного через вікно корпуса болта, виконаного для переміщення аспіраційної трубки, і штуцер під шланг відсмоктувача, закріплений на протилежному робочому кінці порожнистого корпуса, який відрізняється тим, що знімна головка виконана у вигляді порожнистого конуса з отвором у центрі її зрізаної частини і чотирма прорізами з боку основи, які збігаються з прорізами корпуса, а на торці аспіраційної трубки закріплений робочий елемент у формі півсфери за допомогою чотирьох радіально розташованих планок, жорстко закріплених до зовнішньої поверхні виступів аспіраційної трубки, при цьому U 2 (19) 1 3 структур). При закупорці отворів наконечника аспіратора хірург виймає його з рани й очищає за допомогою марлевої серветки. Це збільшує тривалість виконання операції і суттєво погіршує якість її виконання, оскільки часті виймання наконечника аспіратора з рани перешкоджають своєчасній евакуації з неї крові, що утруднює візуалізацію тканин і тягне за собою пошкодження внутрішніх органів. У цьому зв'язку запропонований ряд конструкцій, які передбачають очищення наконечника аспіратора без його виймання з рани. Відомий аспіратор Гатаулліна Н.Г. і Байкова Б.А. [Гатауллин Н.Г., Байков Б.А. Аспиратор для эвакуации содержимого кишечника // Хирургия. 1972. - №2. - С. 140-142], який складається з жорсткого фасонного наконечника і двоканального гумового зонда. Наконечник складається з металевого фасонного корпуса циліндричної форми з двома діаметрально протилежними втисненими шийками біля головки для зручності просування наконечника по кишечнику, патрубків для приєднання зонда. Патрубок є продовженням внутрішньо відсмоктуючої трубки, інший патрубок сполучається з присисним простором корпуса наконечника. У корпусі наконечника є центральний отвір з боку головки, три ряди отворів циліндричної форми на утворюючій поверхні для присмоктування вмісту кишечнику. Двоканальний гумовий зонд еліптичного розтину довжиною 150см з відсмоктуючими і присмоктуючими каналами має на дистальному кінці присисного каналу протягом 50см 16-20, розташованих у два ряди в шаховому порядку, циліндричні отвори. Відсмоктуючий канал своїм проксимальним кінцем з'єднується зі шлангом електровідсмоктувача, а присмоктуючий за допомогою триходового краника з'єднаний зі шлангом від резервуара для рідини, укріпленого на штативі на висоті 1м над рівнем операційного стола. При працюючому електровідсмоктувачі відповідне положення трійничка забезпечує вільне надходження повітря по присисному каналу у наконечник аспіратора. Недоліком пристрою є його технічна складність, а також неможливість очищення його просвіту без виймання з рани при обтурації отворів наконечника згустками крові. Це пов'язано з тим, що для очищення отворів наконечника від обтуруючих їх згустків необхідно одномоментно створити рівномірний тиск біля кожного отвору, що можливо лише у випадку одночасної обтурації відразу всіх отворів, імовірність чого вкрай мала. У супротивному випадку промивна рідина буде переміщатися по шляху найменшого опору - тобто через вільні отвори надходити в черевну порожнину і не очистить обтуровані згустками крові отвори. Також недоліком пристрою є необхідність використання промивного розчину, що накладає додаткові вимоги до пристрою, а саме - застосування стерильних розчинів і необхідність стерилізації всіх сполучних трубок, які постачають цей розчин до Кемеровського Ю.Т. і Відомий аспіратор наконечника. Форисюка Л.Н. [Кемеровский Ю.Т., Форисюк Л.Н. Кишечный и брюшинный ирригоаспитаторы для эвакуации застойного кишечного содержимого и 32684 4 гнойного экссудата при илеусе и разлитом перитоните // Клиническая хирургия. - 1969. - №6. С. 82-85], який складається з розбірної металевої головки, металевої рукоятки, нагнітаючої системи та електровідсмоктувача, з'єднаних за допомогою гумових трубок. Головка приладу складається з кришки і зовнішньої (аспіраційної) трубки, які нагвинчуються на розширену дистальну частину внутрішньої (іригаційної) трубки. Для подачі кисню й рідини з резервуара головки в кришці та біля основи розширеної частини внутрішньої трубки є відповідно отвори діаметром 1мм. У дистальній частині зовнішньої трубки є отвори діаметром 4мм, які відсмоктують вміст кишечнику. Напрямок струму рідини й газу назовні й усередині аспіраційної трубки попереджає закупорку відсисних отворів і присисання стінки кишки. Рукоятка складається з основної (аспіраційної) трубки та герметично спаяної з нею додаткової (іригаційної) трубки. Дистальна частина цієї трубки розташована усередині, проксимальна - назовні основної. По зовнішній окружності рукоятки є два фіксуючих кільця і невеликий компресійний виступ. Проксимальний кінець зовнішньої трубки головки та дистальний кінець основної трубки рукоятки з'єднані гумовим (аспіраційним) кишковим зондом довжиною 1,5м. У його просвіті є друга тонка (іригаційна) гумова трубка, яка з'єднує проксимальний кінець внутрішньої трубки головки й дистальний кінець додаткової трубки рукоятки. Нагнітаюча система складається з кисневого балона з редуктором, запобіжним клапаном і додатковим манометром та двох сполучених судин-резервуарів типу банки Боброва, ємністю 3л кожний. Вони з'єднані нагнітаючими гумовими трубками з кисневим балоном і зовнішнім кінцем додаткової трубки рукоятки. При цьому дистальний кінець нагнітаючої трубки проходить через обидва фіксуючих кільця рукоятки. Кисень надходить з балона під тиском (200мм рт. ст.) через трубку спершу в судини-резервуари, а потім при закритому за допомогою затискача просвіту трубки в резервуар головки з судини через трубки та внутрішню трубку головки; при перекритій трубці з судини через трубки в резервуар головки цим же шляхом надходить рідина. При натисненні на трубку в зоні компресійного виступу або накладанні затискача на її проксимальний відділ надходження кисню й рідини з нагнітаючої системи припиняється. Після витрачення рідини в судині змінюють положення нагнітаючих трубок судини і використовують існуючу в ньому рідину. Відключають судину для повторного наповнення, для цього знімають нагнітаючі трубки, які відразу з'єднують для забезпечення безперервної подачі кисню. Кишковий вміст, кисень і промивна рідина надходять у резервуар електровідсмоктувача через зовнішню трубку головки, гумовий зонд, основну трубку рукоятки і відсмоктуючу гумову трубку при негативному тиску. Іригоаспіратор у просвіт шлунково-кишкового тракту під час лапаротомії вводять при включеній відсмоктуючій системі після гастротомії або ентеротомії. Безпосередньо перед ентеротомією асистент звільняє відповідну ділянку порожнистого органа 5 від вмісту і перекриває з обох боків пальцями рук. Відсмоктування кишкового вмісту здійснюють при поперемінній подачі кисню і рідини, повільно просувають зонд і проводять головку приладу по усьому кишковому тракту проксимальніше місця непрохідності, нанизуючи кишку на гумовий зонд. Недоліком пристрою є його технічна складність, а також неможливість очищення його просвіту без виймання з рани при обтурації отворів наконечника згустками крові. Це пов'язано з тим, що для очищення отворів наконечника від обтуруючих їх згустків необхідно одномоментно створити рівномірний тиск біля кожного отвору, що можливо лише у випадку одночасної обтурації відразу всіх отворів, імовірність чого вкрай мала. У супротивному випадку промивна рідина буде переміщатися по шляху найменшого опору - тобто через вільні отвори надходити в черевну порожнину і не очистить обтуровані згустками крові отвори. Також недоліком пристрою є необхідність використання промивного розчину, що накладає додаткові вимоги до пристрою, а саме застосування стерильних розчинів і необхідність стерилізації всіх сполучних трубок, які доставляють цей розчин до наконечника. До недоліків пристрою належить також і застосування кисню, надходження якого в черевну порожнину обмежує застосування електрокоагулятора. Відома конструкція наконечника відсмоктувача хірургічного [Патент №2308300 России, МПК А61М 23/00. Наконечник отсасывателя хирургического / Г.В. Бондарь (UA), Г.Г. Псарас (UA). №2004117933/14; Заявл. 16.06.2004; Опубл. 20.10.2007. Бюл. №29], обраного за прототип, який містить порожнистий металевий корпус і розміщену усередині корпуса аспіраційну трубку, виконану заодно зі штуцером під шланг відсмоктувача. При цьому, порожнистий корпус постачений установленою на внутрішньому різьбленні знімною головкою і має циркулярно розташовані в торці прорізи, при цьому на протилежному кінці корпуса виконано прямокутне вікно, а аспіраційна трубка встановлена з можливістю зворотно-поступального руху і постачена циркулярно розташованими на робочому кінці виступами, розміщеними з можливістю входу в прорізі, причому між знімною головкою та аспіраційною трубкою встановлена пружина, а на аспіраційній трубці на протилежному до робочого кінця боці розташований боковий отвір з різьбленням для кріплення уведеного через вікно болта, виконаного для переміщення аспіраційної трубки. Крім того, виступи виконані зі скосом під кутом 45° до осі аспіраційної трубки, а знімна головка постачена шипом, розташованим з її внутрішнього боку. Основним недоліком пристрою прототипу є неможливість здійснювати процес торцевої аспірації, що робить неможливим його застосування в глибоких порожнинах при малих обсягах аспірованого середовища. Корисна модель вирішує задачу торцевої аспірації крові та інших біологічних рідин з глибоких порожнин організму при малих обсягах аспірованого середовища. Поставлена задача вирішується тим, що 32684 6 знімна головка виконана у вигляді порожнистого конуса з отвором у центрі її усіченої частини і чотирма прорізами збоку основи, які збігаються з прорізами корпуса, а на торці аспіраційної трубки закріплений робочий елемент у формі півсфери за допомогою чотирьох радіально розташованих планок, жорстко закріплених до зовнішньої поверхні виступів аспіраційної трубки, при цьому кут між верхньою поверхнею виступів аспіраційної трубки і зовнішньою поверхнею планок дорівнює куту між зовнішньою поверхнею головки і поверхнею корпуса, крім того, пружина поміщена назовні порожнистого корпуса усередині кришки, установленої на протилежному робочому кінці порожнистого корпуса, причому один кінець пружини жорстко закріплений до шайби, яка, у свою чергу, жорстко закріплена до внутрішньої поверхні задньої стінки кришки, а інший кінець пружини виконаний у вигляді петлі, фіксованої навколо болта. Діаметр отвору, виконаного в центрі усіченої частини головки, дорівнює діаметру робочого елемента аспіраційної трубки. Крім того, з протилежного кінця порожниста трубка має дві ділянки меншого діаметра - проміжна ділянка для пружини і термінальна ділянка з різьбленням, ще меншого діаметра, для шайби, кришки і з'єднання зі штуцером. На межі порожнистої трубки з проміжною ділянкою виконаний бортик із прорізом для петлі пружини, причому зовнішній діаметр бортика дорівнює внутрішньому діаметру кришки, а на болту виконаний циркулярний жолоб під петлю пружини. Новизна пристрою полягає в тому, що пристрій, поряд з боковою аспірацією, забезпечує і торцеву аспірацію, а також виключає необхідність видалення його з порожнини для очищення торцевого отвору аспіратора у випадку його обтурації біологічним матеріалом. Можливість торцевої аспірації дозволяє використовувати розроблений пристрій для видалення біологічних рідин з глибоких порожнин організму при малих обсягах аспірованого середовища. Таким чином, сукупність ознак пристрою дозволяє забезпечити безперебійну роботу аспіратора і виключити травму здорових органів при їх присисаннях до прорізів аспіратора під час видалення біологічних рідин з глибоких порожнин організму при малих обсягах аспірованого середовища. Суть заявленого пристрою пояснюється на Фіг.1-54. На Фіг.1 представлений загальний вигляд пристрою в розібраному стані, де: 1 - корпус; 2 - головка; 3 - аспіраційна трубка; 4 - рукоятка; 5 - пружина; 6 - шайба; 7 - кришка; 8 - штуцер; 9 - йорж. На Фіг.2 представлений загальний вигляд корпуса пристрою, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 7 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса; 12 - різьблення, виконане на зовнішній поверхні робочого кінця порожнистої трубки корпуса;- проміжна ділянка порожнистої трубки 13 корпуса; 14 - термінальна ділянка порожнистої трубки корпуса; 15 - різьблення на зовнішній поверхні термінальної ділянки порожнистої трубки корпуса; 16 - бортик, виконаний на порожнистій трубці на межі з проміжною ділянкою; 17 - проріз бортика; 18 - вікно прямокутної форми на верхньому півколі порожнистої трубки. На Фіг.3 представлений вигляд корпуса збоку, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса; 12 - різьблення, виконане на зовнішній поверхні робочого кінця порожнистої трубки корпуса;- проміжна ділянка порожнистої трубки 13 корпуса; 14 - термінальна ділянка порожнистої трубки корпуса. На Фіг.4 представлений вигляд корпуса зверху, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса; 12 - різьблення, виконане на зовнішній поверхні робочого кінця порожнистої трубки корпуса;- проміжна ділянка порожнистої трубки 13 корпуса; 14 - термінальна ділянка порожнистої трубки корпуса; 15 - різьблення на зовнішній поверхні термінальної ділянки порожнистої трубки корпуса; 16 - бортик, виконаний на порожнистій трубці на межі з проміжною ділянкою; 17 - проріз бортика; 18 - вікно прямокутної форми на верхньому півколі порожнистої трубки. На Фіг.5 представлений вигляд корпуса в подовжньому січенні, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса; 13 - проміжна ділянка порожнистої трубки корпуса; 14 - термінальна ділянка порожнистої трубки корпуса; 16 - бортик, виконаний на порожнистій трубці на межі з проміжною ділянкою; 17 - проріз бортика; 18 - вікно прямокутної форми на верхньому півколі порожнистої трубки. На Фіг.6 представлений вигляд корпуса спереду, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 16 - бортик, виконаний на порожнистій трубці на межі з проміжною ділянкою; 17 - проріз бортика. На Фіг.7 представлений вигляд корпуса ззаду, 32684 де: 8 13 - проміжна ділянка порожнистої трубки корпуса; 14 - термінальна ділянка порожнистої трубки корпуса; 16 - бортик, виконаний на порожнистій трубці на межі з проміжною ділянкою; 17 - проріз бортика. На Фіг.8 представлений вигляд корпуса в розтині АА, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса. На Фіг.9 представлений вигляд корпуса в розтині ББ, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса. На Фіг.10 представлений вигляд корпуса в розтині ВВ, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 16 - бортик, виконаний на порожнистій трубці на межі з проміжною ділянкою. На Фіг.11 представлений вигляд корпуса в розтині ГГ, де: 10 - порожниста трубка корпуса; 17 - проріз бортика; 18 - вікно прямокутної форми на верхньому півколі порожнистої трубки. На Фіг.12 представлений вигляд корпуса в розтині ДД, де: 16 - бортик, виконаний на порожнистій трубці на межі з проміжною ділянкою; 17 - проріз бортика. На Фіг.13 представлений вигляд корпуса в розтині ЕЕ, де: 13 - проміжна ділянка порожнистої трубки корпуса. На Фіг.14 представлений вигляд головки збоку, де: 2 - головка; 21 - прорізи головки. На Фіг.15 представлений вигляд головки в подовжньому січенні, де: 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 21 - прорізи головки; 22 - різьблення на внутрішній поверхні головки. На Фіг.16 представлений вигляд головки спереду, де: 19 - усічена частина головки; 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 21 - прорізи головки. На Фіг.17 представлений вигляд головки ззаду, де: 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 21 - прорізи головки. На Фіг.18 представлений загальний вигляд головки, де: 19 - усічена частина головки; 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 9 21 - прорізи головки. На Фіг.19 представлений загальний вигляд аспіраційної трубки, де: 3 - аспіраційна трубка; 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки; 26 - боковий отвір аспіраційної трубки з різьбленням. На Фіг.20 представлений вигляд аспіраційної трубки збоку, де: 3 - аспіраційна трубка; 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки. На Фіг.21 представлений вигляд аспіраційної трубки зверху, де: 3 - аспіраційна трубка; 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки; 26 - боковий отвір аспіраційної трубки з різьбленням. На Фіг.22 представлений вигляд аспіраційної трубки в подовжньому січенні, де: 3 - аспіраційна трубка; 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки; 26 - боковий отвір аспіраційної трубки з різьбленням. На Фіг.23 представлений вигляд аспіраційної трубки спереду, де: 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки. На Фіг.24 представлений вигляд аспіраційної трубки ззаду, де: 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки. На Фіг.25 представлений вигляд аспіраційної трубки в розтині АА, де: 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки. На Фіг.26 представлений вигляд аспіраційної трубки в розтині ББ, де: 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки. На Фіг.27 представлений вигляд аспіраційної трубки в розтині ВВ, де: 3 - аспіраційна трубка. На Фіг.28 представлений вигляд аспіраційної трубки в розтині ГГ, де: 3 - аспіраційна трубка; 32684 10 26 - боковий отвір аспіраційної трубки з різьбленням. На Фіг.29 представлений вигляд рукоятки збоку, де: 27 - вузька частина рукоятки; 28 - широка частина рукоятки; 29 - жолоб, виконаний на вузькій частині рукоятки. На Фіг.30 представлений вигляд рукоятки зверху, де: 28 - широка частина рукоятки. На Фіг.31 представлений вигляд рукоятки знизу, де: 27 - вузька частина рукоятки; 28 - широка частина рукоятки. На Фіг.32 представлений вигляд рукоятки в розтині, де: 27 - вузька частина рукоятки; 28 - широка частина рукоятки. На Фіг.33 представлений загальний вигляд рукоятки, де: 27 - вузька частина рукоятки; 28 - широка частина рукоятки; 29 - жолоб, виконаний на вузькій частині рукоятки. На Фіг.34 представлений вигляд пружини збоку, де: 5 - пружина; 30 - петля пружини. На Фіг.35 представлений вигляд пружини зверху, де: 5 - пружина; 30 - петля пружини. На Фіг.36 представлений вигляд пружини ззаду, де: 5 - пружина. На Фіг.37 представлений загальний вигляд пружини, де: 5 - пружина; 30 - петля пружини. На Фіг.38 представлений вигляд кришки збоку, де: 7 - кришка. На Фіг.39 представлений вигляд кришки спереду, де: 7 - кришка; 31 - внутрішня стінка кришки; 32 - наскрізний отвір, виконаний у внутрішній стінці кришки. На Фіг.40 представлений вигляд кришки ззаду, де: 7 - кришка; 32 - наскрізний отвір, виконаний у внутрішній стінці кришки. На Фіг.41 представлений вигляд кришки в подовжньому січенні, де: 7 - кришка; 31 - внутрішня стінка кришки; 32 - наскрізний отвір, виконаний у внутрішній стінці кришки. На Фіг.42 представлений загальний вигляд кришки, де: 7 - кришка. На Фіг.43 представлений вигляд штуцера з йоржем збоку, де: 11 8 - штуцер; 9 - йорж. На Фіг.44 представлений вигляд штуцера з йоржем спереду, де: 8 - штуцер; 9 - йорж. На Фіг.45 представлений вигляд штуцера з йоржем у подовжньому січенні, де: 8 - штуцер; 9 - йорж; 33 - внутрішнє різьблення на штуцері. На Фіг.46 представлений загальний вигляд штуцера, де: 8 - штуцер; 9 - йорж; 33 - внутрішнє різьблення на штуцері. На Фіг.47 представлений вигляд пристрою в зібраному стані в подовжньому січенні, де: 1 - корпус; 2 - головка; 3 - аспіраційна трубка; 4 - рукоятка; 5 - пружина; 6 - шайба; 7 - кришка; 8 - штуцер. На Фіг.48 представлений загальний вигляд пристрою в зібраному стані, де: 1 - корпус; 2 - головка; 3 - аспіраційна трубка; 4 - пружина; 7 - кришка; 8 - штуцер. На Фіг.49 представлений вигляд пристрою в зібраному стані в подовжньому січенні в положенні для аспірації, де: 4 - рукоятка; 5 - пружина; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса; 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 21 - прорізи головки; 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки. На Фіг.50 представлений вигляд пристрою в зібраному стані в подовжньому січенні в положенні для очищення пристрою, де: 4 - рукоятка; 5 - пружина; 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки. На Фіг.51 представлений вигляд пристрою в зібраному стані в подовжньому січенні в момент аспірації, де: 3 - аспіраційна трубка; 32684 12 5 - пружина; 8 - штуцер; 10 - порожниста трубка корпуса; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса; 13 - проміжна ділянка порожнистої трубки корпуса; 14 - термінальна ділянка порожнистої трубки корпуса; 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 21 - прорізи головки; 34 - напрямок аспірації крові й/або інших біологічних середовищ. На Фіг.52 представлений вигляд пристрою в зібраному стані в подовжньому січенні при закритті згустками крові й/або інших біологічних середовищ отвору головки і прорізів головки та корпуса, і напрямок зміщення рукоятки, який здійснює хірург для очищення пристрою, де: 3 - аспіраційна трубка; 4 - рукоятка; 10 - порожниста трубка корпуса; 11 - прорізи на робочому кінці порожнистої трубки корпуса; 20 - наскрізний отвір, виконаний в усіченій частині головки; 21 - прорізи головки; 35 - згустки крові й/або інших біологічних тканин; 36 - напрямок зміщення рукоятки; 37 - напрямок зміщення аспіраційної трубки. На Фіг.53 представлений вигляд пристрою в зібраному стані в подовжньому січенні в момент витиснення згустків крові й/або інших біологічних середовищ з отвору головки та прорізів головки й корпуса,де: 3 - аспіраційна трубка; 23 - виступи на робочому кінці аспіраційної трубки; 24 радіально розташовані планки аспіраційної трубки; 25 - робочий елемент аспіраційної трубки; 35 - згустки крові й/або інших біологічних тканин; 38 - напрямок витиснення згустків крові та інших біологічних тканин з отвору головки і прорізів головки та порожнистої трубки. На Фіг.54 представлений вигляд пристрою в зібраному стані в подовжньому січенні в момент повернення рукоятки та аспіраційної трубки на колишнє місце, де: 3 - аспіраційна трубка; 4 - рукоятка; 5 - пружина; 39 - напрямок зміщення рукоятки під впливом пружини. Пристрій складається з корпуса 1, головки 2, аспіраційної трубки 3, рукоятки 4, пружини 5, шайби 6, кришки 7, штуцера 8 з йоржем 9. Корпус 1, виконаний у вигляді порожнистої трубки 10, яка з робочого кінця постачена чотирма циркулярно розташованими на однаковій відстані одна від одної прорізами 11 і по зовнішній поверхні має різьблення 12 під головку 2. З протилежного 13 кінця порожниста трубка 10 має дві ділянки меншого діаметра - проміжна ділянка 13 для пружини 5 і термінальна ділянка 14, ще меншого діаметра, з різьбленням 15 для шайби, кришки і з'єднання зі штуцером 8. На межі порожнистої трубки 10 з проміжною ділянкою 13 для пружини 5 виконаний бортик 16 з прорізом 17. При цьому зовнішній діаметр бортика 16 дорівнює внутрішньому діаметру кришки 7. На верхньому півколі порожнистої трубки 10 виконано вікно 18 прямокутної форми. Головка 2 виконана у вигляді порожнистого скошеного конуса, внутрішній діаметр основи якого дорівнює зовнішньому діаметру робочого кінця порожнистої трубки 10, а діаметр усіченої частини менший від діаметра його основи. У центрі усіченої частини 19 головки 2 виконаний наскрізний отвір 20. З боку основи в головці 2 виконані чотири циркулярно розташовані на однаковій відстані один від одного прорізи 21, ширина яких дорівнює ширині прорізів 11 порожнистої трубки 10 корпуса 1. На внутрішній поверхні головки 2 збоку її основи виконано різьблення 22 під різьблення 12 порожнистої трубки 10. Аспіраційна трубка 3 постачена циркулярно розташованими на її робочому кінці виступами 23, виконаними у вигляді паралелепіпеда, які розміщені з можливістю входу в прорізи 11 порожнистої трубки 10. Крім того, на торці аспіраційної трубки 3 за допомогою чотирьох радіально розташованих планок 24 жорстко закріплений робочий елемент 25 у формі півсфери. При цьому планки 24 жорстко закріплені до зовнішньої поверхні виступів 23 аспіраційної трубки 3. Кут між верхньою поверхнею виступів 23 аспіраційної трубки і зовнішньою поверхнею планок 24 дорівнює куту між зовнішньою поверхнею головки та поверхнею порожнистої трубки 10. В аспіраційній трубці 3 на її верхньому півколі, з боку протилежної до робочого кінця, виконаний боковий отвір 26 з різьбленням. Рукоятка 4 виконана у вигляді стрижня з вузькою 27 і широкою 28 частинами. На зовнішній поверхні її вузької частини 27 нанесене різьблення. Крім того на вузькій частині виконаний циркулярний жолоб 29. Пружина 5 виконана із внутрішнім діаметром, який дорівнює зовнішньому діаметру проміжної ділянки 13 для пружини порожнистої трубки 10 корпуса 1, і зовнішнім діаметром, що дорівнює внутрішньому діаметру кришки 7. З одного боку пружина 5 жорстко закріплена до шайби 6, а з іншого має петлю 30 під циркулярний жолоб 29 рукоятки 4. Шайба 6 виконана із внутрішнім діаметром, який дорівнює зовнішньому діаметру термінальної ділянки 14 трубки 10 корпуса 1, і зовнішнім діаметром, котрий дорівнює внутрішньому діаметру кришки 7. При цьому, з одного боку, до шайби 6 жорстко закріплена пружина 5, а з іншого боку шайба 6 жорстко закріплена до внутрішньої стінки 31 кришки 7. Кришка 7 виконана у вигляді порожнистого циліндра, відкритого з одного боку, і закритого з іншого боку, на внутрішній стінці 31 якого є наскрізний отвір 32. При цьому діаметр 32684 14 наскрізного отвору 32 дорівнює зовнішньому діаметру термінальної ділянки 14 порожнистої трубки 10 корпуса 1. Штуцер 8 з йоржем 9, виконаний із внутрішнім діаметром, котрий дорівнює зовнішньому діаметру термінальної ділянки 14 порожнистої трубки 10 корпуса 1. Штуцер 8 має внутрішнє різьблення 33 для з'єднання з різьбленням 15 термінальної ділянки 14 порожнистої трубки 10 корпуса 1. Пристрій збирають таким чином. Аспіраційну трубку 3 уводять всередину порожнистої трубки 10 корпуса 1 таким чином, щоб виступи 23 аспіраційної трубки 3 увійшли в прорізи 11 порожнистого корпуса 1, причому боковий отвір 26 аспіраційної трубки 3 повинен розташовуватися навпроти вікна 18 порожнистої трубки 10 корпуса 1. Пружину 5 разом із шайбою 6 і кришкою 7 надягають на корпус 1 з боку, протилежного до робочому кінця. При цьому петлю 30 пружини 5 піднімають уверх для проходження через проріз 17 бортика 16, після чого відпускають. У результаті цього петля 30 пружини 5 розташовується над вікном 18 корпуса 1. Таким чином, пружину 5 розташовують на проміжній ділянці 13 корпуса 1, а шайбу 6 і кришку 7 - на термінальній ділянці 14 корпуса 1, упираючи шайбу 6 у стінку корпуса 1, розташовану між проміжною ділянкою 13 і термінальною ділянкою 14. З боку робочого кінця кришку 7 розташовують над бортиком 16 корпуса 1. Фіксують штуцер 8 з йоржем 9 до термінальної ділянки 14 порожнистої трубки 10 корпуса 1 за допомогою різьблення 33 штуцера 8 і різьблення 15 термінальної ділянки 14 порожнистої трубки. Рукоятку 4 вводять у петлю 30 пружини 5, проводять через вікно 18 порожнистого корпуса 1, після чого фіксують у боковому отворі 26 з різьбленням аспіраційної трубки 3 за допомогою різьблення, нанесеного на зовнішній поверхні її вузької частини 27. Після цього фіксують головку 2 за допомогою різьблення 22 до робочого кінця порожнистої трубки 10 корпуса 1, на якому нанесене різьблення 12. При цьому прорізи 21 головки 2 повинні збігатися з прорізами 11 порожнистої трубки 10 корпуса 1. На штуцер 8 надягають шланг відсмоктувача. Пристрій готовий до роботи. Пристрій працює таким чином. Наконечник уводять у порожнину, котра містить кров і починають її аспірацію. Пружина 5 витискує аспіраційну трубку 3 у бік, протилежний до робочого кінця. При цьому аспірацію 34 здійснюють через отвір 20 і прорізи 21 головки, а також через прорізи 11 порожнистої трубки 10 корпуса 1. Далі аспірат просувають усередині аспіраційної трубки 3 і далі усередині проміжної ділянки 13 і термінальної ділянки 14 порожнистої трубки до штуцера 8, через який аспірат видаляють у шланг відсмоктувача. Коли згустки крові та інші біологічні тканини 35 обтурують отвір 20 і прорізи 21 головки, а також прорізи 11 порожнистої трубки 10, хірург зміщує 36 рукоятку 4. У результаті відбувається зміщення 37 аспіраційної трубки 3 у напрямку до головки і витиснення 38 згустків крові та інших біологічних тканин 35 з отвору 20 і прорізів 21 головки, а також прорізів 11 порожнистої трубки 10. При цьому, за 15 допомогою робочого елемента 25 аспіраційної трубки 2 витісняють згустки крові та біологічних тканин з отвору 20 головки 2. За допомогою радіально розташованих планок 24 витісняють згустки крові та біологічних тканин з прорізів 21 головки. За допомогою виступів 23 аспіраційної трубки 3 витісняють згустки крові та біологічних тканин з прорізів 11 порожнистої трубки 10. Надання робочому елементу 25 аспіраційної трубки 3 форми півсфери виключає травму органів у випадку їх присисання до отвору 25. З'єднання планок 24 до зовнішньої поверхні виступів 23 аспіраційної трубки 3 забезпечує виштовхування згустків крові та інших біологічних тканин з прорізів 21 головки 2 і прорізів 11 порожнистої трубки 10 з 32684 16 одного боку і з іншого - виключає можливість обмеження стінки органів у випадку їх присисання до названих прорізів. Після очищення отвору 20 і прорізів 21 головки 2, а також прорізів 11 порожнистої трубки 10 хірург відпускає рукоятку 4, у результаті чого остання зміщається 39 у колишнє положення під впливом пружини 5. У результаті цього відкривається отвір 20 і прорізи 21 головки 2, а також прорізи 11 порожнистої трубки 10, що дає можливість продовжити процес аспірації. Таким чином, процес видалення біологічних рідин з глибоких порожнин організму при малих обсягах аспірованого середовища здійснюють безперервно, не виймаючи наконечник з порожнини для його очищення від згустків. 17 32684 18 19 32684 20 21 32684 22 23 32684 24 25 32684 26 27 32684 28 29 32684 30 31 32684 32 33 32684 34 35 32684 36 37 32684 38 39 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 32684 Підписне 40 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601