Вибір показників кореня в багатофазних послідовностях cazac

1. Спосіб формування послідовності каналу синхронізації для використання в системі бездротового зв'язку, який включає етапи, на яких: - встановлюють оптимальний показник кореня в першій області відповідно до першого критерію продуктивності; - визначають показник кореня в двох областях для оптимального показника кореня в першій області і обчислюють показник продуктивності для показника кореня в двох областях; - формують базову послідовність довжиною N (позитивне ціле число) з оптимальним показником кореня в першій області; і - формують на основі базової послідовності першу послідовність основного каналу синхронізації (PSC). 2. Спосіб за п. 1, в якому етап, на якому встановлюють оптимальний показник кореня в першій області, додатково включає етап, на якому обчислюють показник продуктивності для набору показників в першій області. 3. Спосіб за п. 2, який додатково включає етап, на якому сполучають і перемикають знак у базовій послідовності і асоціюють результат з другою послідовністю PSC. 4. Спосіб за п. 3, який додатково включає етапи, на яких модулюють базову послідовність з kперіодичною послідовністю і асоціюють результат 2 3 96329 число) з оптимальним показником кореня часової області. 14. Пристрій за п. 13, в якому процесор додатково сконфігурований для асоціації базової послідовності Задова-Чу з першою послідовністю основного каналу синхронізації (PSC). 15. Пристрій за п. 14, в якому процесор додатково сконфігурований для сполучення і перемикання знака у базовій послідовності Задова-Чу і асоціації результату з другою послідовністю PSC. 16. Пристрій за п. 15, в якому процесор додатково сконфігурований для модулювання базової послідовності Задова-Чу з послідовністю періоду k  N , коли k є цілим числом; і асоціації результату з третьою послідовністю PSC. 17. Пристрій за п. 16, в якому показник продуктивності дорівнює 1 N / 21 k  N / 2 k 1  (kl  (k ))2   (kl  (k ))2 , де l (k )  k(modN)  N / 2 ; причому l , k , N є цілими числами, а  є показником кореня, який має цілочислове значення. 18. Пристрій бездротового зв'язку, який містить: - засіб для обчислення першого показника продуктивності для набору показників кореня часової області; - засіб для встановлення оптимального показника кореня часової області відповідно до першого критерію продуктивності; - засіб для визначення показника кореня частотної області для оптимального показника кореня часової області; - засіб для обчислення другого показника продуктивності для показника кореня частотної області; і - засіб для формування послідовності Задова-Чу довжиною N (позитивне ціле число) з оптимальним показником кореня в першій області. 19. Пристрій бездротового зв'язку за п. 18, який додатково містить засіб для асоціації послідовності Задова-Чу з першою послідовністю основного каналу синхронізації (PSC). 20. Пристрій бездротового зв'язку за п. 19, який додатково містить: - засіб для сполучення і перемикання знака у послідовності Задова-Чу; і - засіб для асоціації результату з другою послідовністю PSC. 21. Пристрій бездротового зв'язку за п. 20, який додатково містить: - засіб для модулювання послідовності Задова-Чу з послідовністю періоду k  N , коли k є цілим числом; і - засіб для асоціації результату з третьою послідовністю PSC. 22. Машиночитаний носій інформації, що містить: - код для призначення комп'ютеру обчислити перший показник продуктивності для набору показників кореня часової області; - код для призначення комп'ютеру вибрати оптимальний показник кореня часової області відповідно до першого критерію продуктивності; 4 - код для призначення комп'ютеру визначити показник кореня частотної області для оптимального показника кореня часової області; - код для призначення комп'ютеру обчислити другий показник продуктивності для показника кореня частотної області; і - код для призначення комп'ютеру сформувати послідовність Задова-Чу довжиною N (позитивне ціле число) з оптимальним показником кореня в першій області. 23. Машиночитаний носій інформації за п. 22, який додатково містить код для призначення комп'ютеру асоціювати послідовність Задова-Чу з першою послідовністю основного каналу синхронізації (PSC). 24. Машиночитаний носій інформації за п. 23, який додатково містить код для призначення комп'ютеру виконати сполучення і перемкнути знак у послідовності Задова-Чу, і асоціювати результат з другою послідовністю PSC. 25. Машиночитаний носій інформації за п. 23, який додатково містить код для призначення комп'ютеру модулювати послідовність Задова-Чу з послідовністю періоду k  N , коли k є цілим числом, і асоціювати результат з третьою послідовністю PSC. 26. Пристрій для формування послідовності каналу синхронізації для використання в системі бездротового зв'язку, який містить: - засіб для встановлення оптимального показника кореня в першій області відповідно до першого критерію продуктивності; - засіб для визначення показника кореня в двох областях для оптимального показника кореня в першій області і обчислення показника продуктивності для показника кореня в двох областях; - засіб для формування базової послідовності довжиною N (позитивне ціле число) з оптимальним показником кореня в першій області; і - засіб для формування на основі базової послідовності першої послідовності основного каналу синхронізації (PSC). 27. Пристрій за п. 26, в якому засіб для встановлення оптимального показника кореня в першій області додатково містить засіб для обчислення показника продуктивності для набору показників в першій області. 28. Пристрій за п. 27, який додатково містить засіб для сполучення і перемикання знака у базовій послідовності і асоціації результату з другою послідовністю PSC. 29. Пристрій за п. 28, який додатково містить засіб для модулювання базової послідовності з kперіодичною послідовністю і засіб для асоціації результату з третьою послідовністю PSC, коли k  N є цілим числом. 30. Пристрій за п. 27, причому показник продуктивності дорівнює 1 N / 21 k  N / 2 k 1  (kl  (k ))2   (kl  (k ))2 , де l (k )  k(modN)  N / 2 причому l , k і N є цілими числами, а  є показником кореня, який має цілочислове значення. 5 96329 6 31. Пристрій за п. 30, причому базова послідовність є послідовністю Задова-Чу. 32. Пристрій за п. 27, причому показник продуктивності є відхилення частоти. 33. Пристрій за п. 27, причому перша область є щонайменше однією з часової області або частотної області. 34. Пристрій за п. 32, причому подвійна область є однією з частотної області або часової області. Дана патентна заявка вимагає на перевагу Попередньої заявки США з порядковим номером 60/915434, зареєстрованої 2 травня 2007 р. і озаглавленої "CHU SEQUENCE FREQUENCY TRACKING IN COMMUNICATIONS". Весь вміст цієї заявки в прямій формі включається в цей документ шляхом посилання. Розкриття предмета винаходу стосується загалом бездротового зв'язку, а конкретніше виконання каналу синхронізації для оцінки оптимального відходу частоти. Системи бездротового зв'язку широко використовуються, щоб надати різні типи комунікаційного контента, такого як мовлення, відео, дані і так далі. Ці системи можуть бути системами колективного доступу, що допускають підтримання одночасної взаємодії декількох терміналів з однією або декількома базовими станціями. Зв'язок з колективним доступом засновується на спільному використанні доступних ресурсів системи (наприклад, смуги пропускання і потужності передачі). Приклади систем колективного доступу включають в себе системи колективного доступу з кодовим розділенням каналів (CDMA), системи колективного доступу з часовим розділенням каналів (TDMA), системи колективного доступу з розділенням каналів по частоті (FDMA) і системи колективного доступу з ортогональним частотним розділенням каналів (OFDMА). Зв'язок між терміналом в бездротовій системі (наприклад, системі колективного доступу) і базовою станцією здійснюється за допомогою передач по бездротовій лінії зв'язку, що складається з прямої лінії зв'язку і зворотної лінії зв'язку. Така лінія зв'язку може встановлюватися за допомогою системи з одним входом і одним виходом (SISO), з багатьма входами і одним виходом (MISO) або з багатьма входами і виходами (МІМО). Система МІМО складається з передавача (передавачів) і приймача (приймачів), обладнаного відповідно декількома передавальними (NT) антенами і декількома приймальними (NR) антенами для передачі даних. Системи SISO і MISO є окремими випадками системи МІМО. Канал МІМО, утворений NT передавальними і NR приймальними антенами, може бути розкладений на NV незалежних каналів, які також називаються просторовими каналами, де NVmin{NT, NR}. Кожний з NV незалежних каналів відповідає вимірюванню. Система МІМО може забезпечувати підвищену продуктивність (наприклад, більш високу пропускну спроможність або підвищену надійність), якщо використовується додаткова розмірність, створена декількома передавальними і приймальними антенами. Незалежно від особливостей багатьох доступних систем бездротового зв'язку в кожній з цих систем бездротовий пристрій повинен виконувати входження в синхронізм зі стільником, щоб включитися в роботу при перемиканні на неї, і стеження для підтримання зв'язку (зв'язків). Входження в синхронізм із стільником є процедурою, за допомогою якої термінал одержує часову і частотну синхронізацію з мережею, ідентифікацію стільника і додаткову ідентифікацію системної інформації, важливої для роботи, такої як смуга пропускання системи і конфігурація антени у передавача стільника. Потрібно брати до уваги, що услід за входженням в синхронізм із стільником мобільний термінал може продовжити синхронізацію часу і частоти для цілей стеження; наприклад, для виправлення відходів частоти, викликаних різними джерелами, наприклад, доплеровським ефектом. У поділених на сектори бездротових середовищах входження в синхронізм повинно проводитися для кожного сектора, присутнього в стільнику. Входження в синхронізм із стільником або сектором основується на контрольних сигналах або послідовностях входження в синхронізм, фізичних каналів синхронізації, що повідомляються через набір і широкомовний канал. При передачі каналів синхронізації від базової станції стільника або сектора приймач зіставляє сигнал входження в синхронізм з набором припущень локальних послідовностей, щоб визначити відходи частоти і часу для прийому трафіку по низхідній лінії зв'язку. Також базова станція може зіставити сигнали входження в синхронізм, прийняті від мобільного термінала, щоб успішно декодувати керуючі сигнали висхідної лінії зв'язку. У залежності від використовуваних послідовностей входження в синхронізм реальна чутливість до систематичних помилок в оцінці відходу частоти або часу може привести до поганого зв'язку по низхідній або висхідній лінії зв'язку. Тому в даній галузі техніки є потреба у виконанні каналу синхронізації, яке стійко по відношенню до систематичних помилок часових зсувів і надає оцінку оптимального відходу частоти. Нижченаведене представляє спрощену суть винаходу, щоб забезпечити базове розуміння деяких особливостей розкритих варіантів здійснення. Ця суть винаходу не є всебічним загальним уявленням і не призначена ні для визначення ключових або важливих елементів, ні для окреслення об'єму таких варіантів здійснення. її мета - представити деякі ідеї варіантів здійснення, що описуються в спрощеній формі як вступ до більш докладного опису, який представляється пізніше. Винахід, що розглядається, надає систему (системи) і спосіб (способи) для формування набору послідовностей каналів синхронізації, які оптимізують входження в синхронізм за часом і частотою. Встановлюється набір показників кореня у 7 багатофазних послідовностей Задова-Чу в першій зоні (наприклад, часовій зоні), які оптимізують показник продуктивності або критерій якості. Встановлення виконується за допомогою моделювання. Визначається оптимальний показник, який також оптимізує показник продуктивності в зворотній зоні (наприклад, частотній зоні). Оптимальні показники задовольняють центрально-симетричне співвідношення відносно половинного значення довжини послідовності: коли  є оптимальним показником, N- також є оптимальним показником кореня. Для 2 послідовностей з довжиною Q =N базова послідовність, сформована за допомогою оптимальної послідовності, може використовуватися для формування щонайменше двох неоднакових оптимальних послідовностей: однієї послідовності, сформованої за допомогою операції перемикання [зміни] знаку і сполучення над оптимальною базовою послідовністю, і другої послідовності, яка з'являється з операції Q-періодичної модуляції. У одному аспекті винахід описує спосіб виконання каналу синхронізації, що містить: встановлення оптимального показника кореня в першій зоні відповідно до першого критерію продуктивності; визначення показника кореня в двох зонах для оптимального показника кореня в першій зоні і обчислення показника продуктивності для показника кореня в двох зонах; і збереження оптимального показника кореня, коли показник кореня в двох зонах задовольняє другий критерій продуктивності. У іншому аспекті розкривається пристрій, який працює в системі бездротового зв'язку, що містить: процесор, сконфігурований для обчислення показника продуктивності для набору показників кореня часової зони; для вибору оптимального показника кореня часової зони відповідно до першого критерію продуктивності; для визначення показника кореня частотної зони для оптимального показника кореня часової зони; для обчислення показника продуктивності для показника кореня частотної зони; і запам'ятовуючий пристрій, сполучений з процесором. У ще одному аспекті винахід описує пристрій бездротового зв'язку, причому пристрій містить: засіб для обчислення показника продуктивності для набору показників кореня часової зони; засіб для встановлення оптимального показника кореня часової зони відповідно до першого критерію продуктивності; засіб для визначення показника кореня частотної зони для оптимального показника кореня часової зони; засіб для обчислення показника продуктивності для показника кореня частотної зони; і засіб для формування послідовності Задова-Чу довжиною N (додатне ціле число) з оптимальним показником кореня в першій зоні. У додатковому аспекті розкривається комп'ютерний програмний продукт, причому комп'ютерний програмний продукт включає в себе машиночитаний носій інформації, що містить: код, щоб примусити комп'ютер обчислити показник продуктивності для набору показників кореня часової зони; код, щоб примусити комп'ютер вибрати оптимальний показник кореня часової зони відповідно до першого критерію продуктивності; код, щоб 96329 8 примусити комп'ютер визначити показник кореня частотної зони для оптимального показника кореня часової зони; код, щоб примусити комп'ютер обчислити показник продуктивності для показника кореня частотної зони; і код, щоб примусити комп'ютер сформувати послідовність Задова-Чу довжиною N (додатне ціле число) з оптимальним показником кореня в першій зоні. Для виконання вищезазначених і пов'язаних задач один або декілька варіантів здійснення містять ознаки, що повністю описуються нижче і окремо винаходи, що указуються в формулі. Нижченаведений опис і прикладені креслення детально викладають деякі пояснювальні особливості і є вказуючими лише небагато які з різних способів, в яких можуть бути застосовані принципи варіантів здійснення. Інші переваги і нові ознаки стануть очевидними з нижченаведеного докладного опису при розгляді в поєднанні з кресленнями, і розкриті варіанти здійснення призначені для включення всіх таких особливостей і їх еквівалентів. Фіг. 1 ілюструє зразкову бездротову систему зв'язку з колективним доступом відповідно до різних особливостей, що викладаються в цьому документі. Фіг. 2- блок-схема зразкової системи, яка формує, передає і обробляє набір синхронізуючих послідовностей відповідно до особливостей, описаних в описі предмета винаходу. Фіг. З - схема зразкової відповідності між набором основних синхронізуючих послідовностей і набором секторів в стільнику бездротового зв'язку, відповідно до описаних в цьому документі особливостей. Фіг. 4 зображає першу і другу схеми, які відповідно представляють показник продуктивності взаємної кореляції (наприклад, 1/(критерій якості) для відповідним чином заданого критерію якості) для основних синхронізуючих послідовностей часової зони, частково заданих за допомогою показника кореня часової зони, і показник продуктивності для перетворених по Фур'є основних синхронізуючих послідовностей. Фіг. 5 ілюструє першу і другу схеми, які зображають фактичне обчислення критерію якості для послідовностей Задова-Чу з довжиною N=64 і N=71 відповідно, в порівнянні з показником  кореня часової зони, де g..c.d. (,N)=1. Фіг. 6 ілюструє діаграму з результатами моделювання показника продуктивності, який вимірює величину "помилкового" або уявного відходу частоти для часового зсуву, відповідного елементу основного коду синхронізації для частоти дискретизації в 1,92 МГц. Фіг. 7 схематично ілюструє побудову трьох оптимальних послідовностей, які зменшують уявний відхід Ау частоти відповідно до особливостей, описаних в описі предмета винаходу. Фіг. 8 представляє блок-схему алгоритму зразкового способу для вибору показника кореня або у часовій зоні, або в частотній зоні у багатофазній послідовності типу CAZAC, відповідно до описаних в цьому документі особливостей. Фіг. 9 - блок-схема алгоритму зразкового способу для формування набору з трьох основних 9 синхронізуючих послідовностей на основі, щонайменше частково, базової послідовності з оптимальним показником кореня або у часовій зоні, або в частотній зоні. Фіг. 10 - блок-схема варіанту здійснення системи передавача і системи приймача, які передбачають зв'язок в стільнику/секторі відповідно до особливостей, описаних в описі предмета винаходу. Фіг. 11 ілюструє блок-схему зразкової системи, яка дає можливість виконання основного каналу синхронізації відповідно до особливостей опису предмета винаходу. Різні варіанти здійснення тепер описуються з посиланням на креслення, в яких однакові номери посилань використовуються для посиланняна однакові елементи по всьому опису. У нижченаведеному описі для цілей пояснення викладаються численні спеціальні подробиці, щоб забезпечити всебічне розуміння одного або декількох варіантів здійснення. Проте може бути очевидним, що такий варіант(и) здійснення може бути застосований на практиці без цих спеціальних подробиць. У інших випадках широко відомі структури і пристрої показуються у вигляді блок-схеми, щоб полегшити опис одного або декількох варіантів здійснення. При використанні в даній заявці терміни "система", "компонент", "модуль" і т.п. призначені для посилання на пов'язаний із застосуванням комп'ютера об'єкт, будь-який з апаратних засобів, мікропрограмного забезпечення, поєднання апаратних засобів і програмного забезпечення, програмного забезпечення або програмного забезпечення в ході виконання. Наприклад, компонент може бути, але не обмежується цим, працюючим на процесорі процесом, процесором, об'єктом, виконуваним файлом, потоком виконання, програмою і/або комп'ютером. Як ілюстрація і додаток, працюючий на обчислювальному пристрої, і обчислювальний пристрій можуть бути компонентом. Один або більше компонентів можуть знаходитися в процесі і/або потоку виконання, і компонент може розташовуватися на одному комп'ютері і/або розподілятися між двома або більше комп'ютерами. До того ж ці компоненти можуть виконуватися з різних машиночитаних носіїв, що мають записані на них різні структури даних. Компоненти можуть взаємодіяти за допомогою локальних і/або віддалених процесів, наприклад, відповідно до сигналу, що має один або більше пакетів даних (наприклад, даних від одного компонента, взаємодіючого з іншим компонентом в локальній системі, розподіленій системі і/або по мережі, такій як Інтернет, з іншими системами за допомогою сигналу). Крім того, термін "або" має на меті означати те, що включає "або", а не що виключає "або". Тобто, поки не вказане інше або не ясно з контексту, "X застосовує А або В" має на меті означати будь-яку з природних включаючих перестановок. Тобто, якщо X застосовує А; X застосовує В; або X застосовує як А, так і В, то "X застосовує А або В" виконується в будь-кому з вищезазначених випадків. До того ж, артиклі "а" і "an" при використанні в цій заявці і прикладеній формулі винаходу потрібно загалом тлумачити що означають "один або 96329 10 декілька", поки не вказане інше або не ясно з контексту, що наказується форма однини. Крім того, терміни "код" і "послідовність символів" або більш простий термін "послідовність" мають на меті виражати однакове поняття і застосовуються взаємозамінно. Треба зазначити, що в описі предмета винаходу термін "код" також використовується для вказівки "коду в комп'ютерному програмуванні". Контекст розділів цього опису, в яких застосовується "код", передасть звичайному фахівцеві в даній галузі техніки призначене значення для терміну, що розглядається; у випадках, де контекст може бути недостатньо ясний, надається пряме посилання на значення терміну "код". У цьому документі описуються різні варіанти здійснення стосовно до бездротового термінала. Бездротовий термінал може стосуватися пристрою, що надає користувачеві можливість передачі мовлення і/або даних. Бездротовий термінал може бути підключений до обчислювального пристрою, такого як переносний комп'ютер або настільний комп'ютер, або він може бути самодостатнім пристроєм, таким як персональний цифровий помічник (PDA). Бездротовий термінал також може називатися системою, абонентським модулем, абонентською станцією, мобільною станцією, мобільним терміналом, мобільним, віддаленою станцією, точкою доступу, віддаленим терміналом, терміналом доступу, користувацьким терміналом, агентом користувача, користувацьким пристроєм, обладнанням в приміщенні абонента або користувацьким обладнанням. Бездротовий термінал може бути абонентською станцією, бездротовим пристроєм, стільниковим телефоном, телефоном PCS, бездротовим телефоном, телефоном Протоколу ініціювання сеансу зв'язку (SIP), станцією бездротової місцевої системи зв'язку (WLL), персональним цифровим помічником (PDA), кишеньковим пристроєм, що має можливість бездротового з'єднання, або іншим обробляючим пристроєм, підключеним до бездротового модему. Базова станція може стосуватися пристрою в мережі доступу, який взаємодіє по радіоінтерфейсу через один або декілька секторів з бездротовими терміналами і з іншими базовими станціями через передачу по транзитній мережі. Базова станція може діяти як маршрутизатор між бездротовим терміналом і іншою мережею доступу, яка може включати в себе мережу по IP-протоколу, шляхом перетворення прийнятих кадрів радіоінтерфейсу в IP-пакети. Базова станція також координує керування ознаками для радіоінтерфейса. Крім того, різні варіанти здійснення описуються в цьому документі застосовано до базової станції. Базова станція може використовуватися для взаємодії з мобільним пристроєм (пристроями) і також може називатися точкою доступу (АР), Вузлом Б, вдосконаленим Вузлом Б (eNodeB), вдосконаленою базовою станцією (eBS), мережею доступу (AN) або якою-небудь іншою термінологією. Посилаючись тепер на креслення, фіг. 1 є ілюстрацією бездротової системи 100 зв'язку з колективним доступом відповідно до різних особливостей, розкритих в описі предмета винаходу. У одному прикладі бездротова система 100 зв'язку з 11 колективним доступом включає в себе декілька базових станцій 110а-110с і декілька терміналів 120а-120с. Більш того одна або декілька базових станцій 110а-110с можуть взаємодіяти з одним або декількома терміналами 120. Як необмежувальний приклад базова станція (наприклад, базова станція 110а) може бути точкою доступу, Вузлом Б і/або іншим відповідним мережевим об'єктом. Кожна базова станція 110 забезпечує зону радіозв'язку для конкретної географічної області 102а-с. При використанні в даному документі і взагалі в даній галузі техніки термін "стільник" може стосуватися базової станції (наприклад, 110а) і/або її зони обслуговування (наприклад, 102а) в залежності від контексту, в якому використовується термін. Для підвищення пропускної спроможності системи зона 102а, 102b або 102с обслуговуючі, відповідна базовій станції 110, може бути розділена на декілька менших зон (наприклад, зони 104а, 104b і 104с). Кожна з менших зон 104а-104с може обслуговуватися відповідною базовою приймально-передавальною підсистемою (BTS, не показана). При використанні в даному документі і взагалі в даній галузі техніки термін "сектор" може стосуватися BTS і/або її зони обслуговування в залежності від контексту, в якому використовується термін. Як приклад сектори 104а, 104b, 104с в стільнику 102а (або стільниках 102b і 102с) можуть бути утворені групами антен (не показані) на базовій станції, асоційованій з таким сектором (наприклад, базової станції 110а), де кожна група антен відповідає за взаємодію з терміналами 120а-с в ділянці стільників 102а, 102b або 102с. Таке використання певної групи антен відоме як формування пучка, в якому декілька антен застосовуються для передачі сигналу по спрямованому обмеженому шаблону. Наприклад, базова станція 110 обслуговуюча стільник 102а, може мати першу групу антен, яка відповідає сектору 104а, другу групу антен, яка відповідає сектору 104b, і третю групу антен, яка відповідає сектору 104с. В одній особливості кожний сектор 104а, 104b і 104с в поділеному на сектори стільнику 102а (або стільниках 102b і 102с) може мати ідентифікатор сектора. Такий ідентифікатор може виконуватися під час пошуку стільників. Потрібно брати до уваги, що різні особливості винаходу, описані в цьому документі, можуть використовуватися в системі, що має поділені або не поділені на сектори стільники, оскільки входження в синхронізм із стільником відбувається між базовою станцією і одним або декількома терміналами 120а-с незалежно від розподілу на сектори. Крім того, все відповідні мережі бездротового зв'язку, що мають практично будь-яку кількість поділених або не поділених на сектори стільників, призначені для входження в об'єм прикладеної до цього документа формули винаходу. Для простоти термін "базова станція" (або інша термінологія, яка вказує "базову станцію"), який застосовується в цьому документі, може стосуватися як станції, яка обслуговує сектор, а також станції, яка обслуговує стільник. Хоча нижченаведений опис переважно стосується системи, в якій кожний термінал має для простоти з однією обслу 96329 12 говуючою точкою доступу, потрібно брати до уваги, що термінали можуть взаємодіяти з будь-якою кількістю обслуговуючих базових станцій. Відповідно до однієї особливості термінали 120а-с можуть бути розосереджені по всій системі 100. Кожний термінал 120а-с може бути стаціонарним або мобільним. Як необмежувальний приклад, термінал може бути терміналом доступу (AT), мобільною станцією, користувацьким обладнанням, абонентською станцією, бездротовим пристроєм, стільниковим телефоном, персональним цифровим помічником (PDA), бездротовим модемом, кишеньковим пристроєм або іншим відповідним пристроєм, який обмінюється інформацією по бездротовому зв'язку. Як приклад система 100 може використати централізовану архітектуру шляхом застосування контролера 130 системи, який може з'єднуватися з однією або декількома базовими станціями 110а-с і забезпечувати координацію і керування для базових станцій 110а-с. Відповідно до альтернативних особливостей, контролер 130 системи може бути одиночним мережевим об'єктом або сукупністю мережевих об'єктів. Більш того система 100 може використовувати розподілену архітектуру, щоб дозволити базовим станціям 110 обмінюватися інформацією одна з одною при необхідності. У одному прикладі контролер 130 системи додатково може містити одне або декілька з'єднань з декількома мережами. Ці мережі можуть включати в себе Інтернет, інші пакетні мережі і/або мережі з комутацією мовлення, які можуть надавати інформацію до і/або від терміналів 120 у взаємодії з однією або декількома базовими станціями 110 в системі 100. У іншому прикладі контролер 130 системи може включати в себе або з'єднуватися з планувальником (не показаний), який може планувати передачі до і/або від терміналів 120. Як альтернатива планувальник може знаходитися в кожному окремому стільнику 102, кожному секторі 104 або їх поєднанні. У прикладі система 100 може використовувати одну або декілька схем колективного доступу, наприклад, CDMA, TDMA, FDMA, OFDMA, FDMA з однією несучою (SC-FDMA) і/або інші відповідні схеми колективного доступу. TDMA використовує мультиплексовані з часовим розділенням (TDM), в якому передачі для різних терміналів 120 ортогоналізуються шляхом передачі в різні інтервали часу. FDMA використовує мультиплексовані з розділенням по частоті (FDM), в якому передачі для різних терміналів 120а-с ортогоналізуються шляхом передачі на різних піднесучих частоти. Наприклад, системи TDMA і FDMA також можуть використати мультиплексування з кодовим розділенням (CDM), в якому передачі для декількох терміналів можуть ортогоналізуватися з використанням різних ортогональних кодів (наприклад, кодів Уолша, кодів Голда, кодів Касамі, послідовностей ЗадоваЧу), навіть якщо вони відправляються в одному інтервалі часу або на одній піднесучій частоти. OFDMA використовує мультиплексування з ортогональним частотним розділенням каналів (OFDM), a SC-FDMA використовує мультиплексування з розділенням каналів по частоті з єдиною 13 несучою (SC-FDM). OFDM і SC-FDM можуть розділяти смугу пропускання системи на декілька ортогональних піднесучих (наприклад, тонів, елементів дискретизації, …), кожний з яких може модулюватися з даними. Як правило, символи модуляції відправляються в частотній зоні за допомогою OFDM, а у часовій зоні за допомогою SC-FDM. Додатково і/або як альтернатива смуга пропускання системи може розділятися на одну або декілька несучих частоти, кожна з яких може містити одну або декілька піднесучих. Система 100 також може використати поєднання схем колективного доступу, наприклад, OFDMA і CDMA. Хоча методики регулювання потужності, надані в цьому документі, загалом описуються для системи OFDMA, потрібно брати до уваги, що описані в цьому документі методики можуть застосовуватися аналогічним чином до будь-якої системи бездротового зв'язку. У іншому прикладі базові станції 110а-с і термінали 120а-с в системі 100 можуть передавати дані з використанням одного або декількох каналів даних і сигналізацію з використанням одного або декількох каналів керування. Канали даних, що використовуються системою 100, можуть призначатися активним терміналам 120 так, що кожний канал даних використовується тільки одним терміналом в будь-який заданий час. Як альтернатива канали даних можуть призначатися декільком терміналам 120, які можуть накладатися або ортогонально плануватися в каналі даних. Щоб зберегти ресурси системи, що використовуються системою 100 канали керування також можуть спільно використовуватися декількома терміналами 120, використовуючи, наприклад, мультиплексування з кодовим розділенням. У одному прикладі канали даних, мультиплексовані ортогонально тільки по частоті і часу (наприклад, канали даних, не мультиплексовані з використанням CDM), можуть бути менш сприйнятливі до втрати ортогональності через умови в каналі і дефекти приймача (наприклад, систематичні помилки у часових зсувах), чому відповідні канали керування. Відповідно до однієї особливості система 100 може застосовувати централізоване планування за допомогою одного або декількох планувальників, реалізованих, наприклад, на контролері 130 системи і/або кожній базовій станції 110. У системі, що використовує централізоване планування, планувальник (планувальники) можуть основуватися на зворотному зв'язку від терміналів 120 для прийняття відповідних рішень по плануванню. Як приклад такий зворотний зв'язок може включати в себе зміщення, додане для прийому інформації про перешкоди інших секторів, щоб дозволити планувальнику оцінити прийнятну пікову швидкість зворотної лінії зв'язку для термінала 120а-с, від якого приймається такий зворотний зв'язок, і для відповідного розподілу смуги пропускання системи. Фіг. 2 є блок-схемою системи 200, яка формує, оптимізує, передає і обробляє набір послідовностей каналів синхронізації, які полегшують часову і частотну синхронізацію, а також визначення робочих параметрів бездротової системи (наприклад, ідентифікатор стільники, синхронізація символів). 96329 14 Вузол Б 210 може формувати набір послідовностей каналів синхронізації, або контрольних сигналів входження в синхронізм, за допомогою генератора 215 каналу синхронізації. Такі синхронізуючі послідовності, наприклад, основний канал 245 синхронізації (Р-SCH), можуть застосовуватися для часової і частотної синхронізації стільники/сектори і передаються по прямій лінії 240 зв'язку (FL) в бездротовій системі терміналу 260 доступу, який обробляє послідовність PSC за допомогою компонента 265 обробки каналу синхронізації. Потрібно брати до уваги, що канал синхронізації також може містити додатковий канал синхронізації (S-SCH). Як тільки термінал 260 доступу декодує контрольні сигнали входження в синхронізм, які можуть містити як P-SCH 245, так і SSCH (не показані), стануть доступні робочі параметри бездротової системи; а саме, (і) смуга пропускання системи, що визначається розміром FFT у випадку системи FDMA; (іі) профіль пропусків у випадку розподілу спектра з пропусками; (ііі) вказівка дуплекса з часовим розділенням (TDD) або частотного дуплексного рознесення (FDD) з додатковою вказівкою конкретного розділення TDD і напівдуплекса FDD (останнє додатково несе вказівку захисних часових інтервалів, а також захисного інтервалу частотної зони для прямої лінії зв'язку і зворотної лінії зв'язку); (iv) довжина циклічного префікса; (V) вказівка синхронної або асинхронної операції; (vi) повторне використання частоти; (vii) індекс ідентифікації стільники/сектори або ідентифікатор стільники/сектори; і (viii) конфігурація антени на базовій станції (наприклад, Вузлі Б 210), і так далі. До того ж, потрібно брати до уваги, що прийнята синхронізуюча послідовність може застосовуватися як опорна фаза для когерентного виявлення прийнятого каналу даних. Відповідно до особливості генератора 215 каналу синхронізації, компонент 218 формування послідовності може формувати послідовність розрядів або комбінованих символів довжиною N (N додатне ціле число), яка може містити щонайменше частину пошукової інформації (i)-(viii) стільника/сектора. Послідовності можуть бути псевдовипадковими кодами або псевдошумовими послідовностями, послідовністю Голда, послідовністю Уолша - Адамара, експонентною послідовністю, послідовністю Голомба, послідовністю Райса, М-послідовністю, послідовністю Касамі або багатофазовою послідовністю, наприклад, узагальненою послідовністю з внутрішньоімпульсною лінійною частотною модуляцією (GCL) (наприклад, послідовність Задова-Чу). Треба зазначити, що багатофазні послідовності з довжиною N задаються за допомогою коріння з одиниці N-oro порядку на комплексній площині, і сімейства з N послідовностей, причому кожна частково визначена показником кореня =0, 2, … N-1. Компонент 218 формування послідовності, як правило, формує контрольну послідовність у відповідності зі специфікацією бездротової системи, в якій відбувається взаємодія. Як необмежувальний приклад, в E-UTRA (вдосконалений універсальний наземний радіодоступ) сигнал P-SCH відповідає послідовному об'єднанню двох послідовностей 15 Задова-Чу в частотній зоні з довжиною 31, заданий одним з трьох показників ідентичності фізичного рівня, a S-SCH є перемежовуваним об'єднанням двох 31-розрядних послідовностей, якими скремблюються перед модуляцією. До того ж, основний код синхронізації (PSC), повідомлений в PSCH 245, може бути пов'язаний з ідентифікатором сектора або стільника, який може бути повторно використовуваним серед декількох стільників в бездротовій системі. Наприклад, в E-UTRA показник 1 кореня, який визначає кожну з послідовностей Задова-Чу, які містять PSC, залежить від показника фізичного рівня. Як описано в цьому документі, оптимальні ,-и визначаються так, щоб зменшувалися шум або помилка в оцінці відходу частоти. У зразковій системі 200, компонент 222 оптимізації може вибирати послідовності входження в синхронізм, які задовольняють певним обмеженням, асоційованим з приреченим показником продуктивності. Наприклад, такий показник може бути помилкою в оцінці відходу частоти для заданої невизначеності в оцінці часового зсуву. Щоб вибрати оптимальні послідовності з набору послідовностей, наприклад, сімейства з N багатофазних послідовностей з довжиною N, компонент оптимізації може виконувати різні операції і обчислення за допомогою процесора 225, який конфігурується для виконання щонайменше частини таких операцій і обчислень. Наприклад, оптимізації операції, що виконуються компонентом, можуть включати в себе пошуки максимальної правдоподібності, регресію, спектральний аналіз, наприклад, перетворення Фур'є, перетворення Габора, перетворення Адамара і їх відповідні протилежності, і так далі. Структури даних, команди і результати операцій, що виконуються процесором 225 застосовано до оптимізації, що проводиться компонентом 222 оптимізації, можуть зберігатися в запам'ятовуючому пристрої 235. У доповнення до обчислень і операцій, згаданих вище, компонент 215 формування послідовності може застосовувати процесор 225 для виконання деякої частини формування і асоціації послідовностей, наприклад, формування псевдовипадкових чисел, маніпуляції з матрицями, пов'язаної з побудовою послідовностей УолшаАдамара, формування послідовностей GCL, визначення ідентифікаторів стільника/сектора, формування вказівки об'єднання, а також ініціалізації регістрів і збереження сформованих послідовностей і оновлених значень лічильника в запам'ятовуючому пристрої 225. Крім того, процесор 225 може виконувати маніпуляції з даними, необхідні для передачі послідовності, а також керуючих каналів і каналів даних. В одній особливості в бездротовій системі FDMA процесор 225 може виконувати прямі/зворотні перетворення Фур'є (D/IFT) необхідні для перетворення послідовності в частотно-часовий блок ресурсів перед передачею - перетворення Адамара, додання циклічних префіксів до послідовності, модуляцію керуючих потоків і потоків даних, а також послідовнопаралельні/паралельно-послідовні маніпуляції. У бездротовій системі CDMA (наприклад, надширо 96329 16 космугового мобільного зв'язку) скремблювання символів в керуючій послідовності або послідовності трафіку може виконуватися процесором 222. Потрібно брати до уваги, що процесор 222 може виконувати інші дії, що стосуються взаємодії Вузла Б 210 з терміналом 260 доступу, такі додаткові дії були б очевидні звичайному фахівцеві. Запам'ятовуючий пристрій 225 може зберігати команди в кодах/модулі, що застосовуються для формування послідовностей і асоціації послідовностей з індексами ідентифікації стільника/сектора, а також команди в кодах для операцій, необхідних для маніпулювання і передачі таких послідовностей, керування і даних по прямій лінії 240 зв'язку. Застосовано до термінала 260 доступу компонент 265 обробки каналу синхронізації виявляє і декодує (або демодулює) сигнали каналу синхронізації. В одній особливості розряди або комбіновані символи, скрембльовані або нескрембльовані, які передані в P-SCH 245 або S-SCH (не показаний) за допомогою Вузла Б 210 через FL 240 при формуванні послідовності на основі ортогонального коду (наприклад, Уолша - Адамара, експонентного або аналогічного) або неортогонального коду, декодуються шляхом зіставлення з кожною з відповідних ортогональних або неортогональних послідовностей (наприклад, кодові припущення). Виявлення P-SCH (або демодуляція PSC) може привести до визначення інформації про синхронізацію, наприклад, відходів часу і частоти, і тривалості часового інтервалу або циклічного префікса. До того ж виявлення PSC може привести до визначення інформації, пов'язаної з PSC, наприклад, ідентифікатор стільника/сектора, який вказаний вище. Треба зазначити, що термінал 260 доступу звертається, наприклад, за допомогою запам'ятовуючого пристрою 285, до набору припущень послідовностей, сумісних з послідовностями, сформованими компонентом 218 формування послідовності, щоб виконати кореляцію з прийнятим PSC, щоб визначити відповідний індекс стільника/сектора. Потрібно брати до уваги, що ефективне виявлення PSC звичайно може виконуватися шляхом застосування перетворення Адамара для послідовностей Уолша - Адамара і швидкого перетворення Фур'є для експонентних послідовностей. Як частина входження в синхронізм з каналом синхронізації компонент, корелятор 268, зіставляє (у часовій зоні або частотній зоні) неоднакові послідовності і використовує суматор 271 для когерентного об'єднання частин зіставленої послідовності, щоб витягнути інформацію про синхронізацію (наприклад, часовий зсув або виявлення кордону суперкадру, кадру і символу), синхронізацію частоти і іншу системну інформацію, наприклад, ідентифікатори стільника/сектора. Корелятор 268 і суматор 271 розраховують на процесор 232 для виконання часової кореляції, інтеграції, а також інших операцій, наприклад, зворотного FFT (IFFT). Способи часової і частотної синхронізації, наприклад, спосіб Муса, спосіб Ван ДеБінка і спосіб Шмідла, пропонують конкретні кодові послідовності з ділянками послідовності переданих розрядів, 17 що повторюються, або послідовності комбінованих символів (наприклад, PSC) для оцінки межі кадру і субкадру, а також відходу частоти. Інші способи також можуть використовуватися для часової кореляції, виявлення кордону суперкадру, кадру і символу; тривалість СР; і синхронізації частоти. Фіг. З - схема 300 зразкової відповідності між набором основних синхронізуючих послідовностей і набором секторів в стільнику бездротового зв'язку. На схемі 300, стільник 305 розділяється на три сектори 3101, 3102 і 3103, які обслуговуються базовою станцією 315. Стільник 305 ілюструється у вигляді шестикутної, хоча можуть використовуватися інші геометричні елементи; як правило, геометрія стільника продиктована різними чинниками, наприклад, ландшафтом зони обслуговування, робочими характеристиками (наприклад, планування частот) системи бездротового зв'язку і так далі. В одній особливості кожний сектор 310 має ( ) ідентифікатор N  (=1, 2, 3) сектора, який може бути повторно використовуваним, наприклад, кожний перший сектор в стільнику може застосовувати загальний перший ідентифікатор в кожному стільнику зв'язку в стільниковому бездротовому середовищі, кожний другий сектор в стільнику може застосовувати загальний другий ідентифікатор, і так далі. Сектор 310 асоційований з {PSC1} 320 1 (1) зв'язаним з ідентифікатором N ; сектор 3102 має (2) {PSC2} 3202, зв'язаний з N ; і сектор 3103 має (3) {PSC3} 3203, зв'язаний з N . Як згадувалося вище, () кожний ідентифікатор N сектора може асоціюватися з показником  кореня який визначає багатофазну послідовність {PSC}, наприклад узагальнену послідовність з внутрішньоімпульсною лінійною частотною модуляцією (GCL) (наприклад, послідовність Задова-Чу). Тому, оскільки кожна основна послідовність полегшує входження в синхронізм її асоційованого сектора, оптимізований показник орt кореня може використовуватися для (opt) задавання оптимального {PSC} для кожного сектора. Треба зазначити, що стільник 305 взагалі може бути розділений на М секторів (М1), і таким (opt) чином відповідний набір з М {PSC} послідовностей може асоціюватися з кожним елементом на( ) бору ідентифікаторів N  (1, 2, …, М-1, М) сектора. Додатково треба зазначити, що в E-UTRA М=3, і відповідно три повторно використовуваних {PSC}, використовуються в такій технології зв'язку. Ще, як згадувалося вище, в E-UTRA застосовуються послідовності Задова-Чу. Оптимальні показники {opt} кореня можуть вибиратися за допомогою, наприклад, компонента 222 оптимізації, який описаний нижче. Фіг. 4 зображує схеми 400 і 450, які відповідно представляють показник 410 продуктивності взаємної кореляції (наприклад, 1/(критерій якості) для відповідним чином заданого критерію якості) для основних синхронізуючих послідовностей часової зони, частково заданих за допомогою показника кореня часової зони, і показник 460 продуктивності для перетворених по Фур'є основних синхронізуючих послідовностей. Потрібно брати до уваги, що показники 410 і 460 продуктивності, як правило, є несхожими. Для визначеності оптимізація основної синхронізуючої послідовності описується для пос 96329 18 лідовності S(,k) Задова-Чу. Однак треба розуміти, що практично будь-яка послідовність, яка стосується категорії багатофазної CAZAC (постійна амплітуда і нульова автокореляція), може оптимізуватися аналогічним чином. Неоднакові показники кореня вказуються за допомогою заштрихованих гуртків, тоді як оптимальні показники кореня ілюструються незаштрихованими кухлями. Треба зазначити, що послідовність S(t,l) Задова-Чу часової зони при перетворенні по Фур'є залишається послідовністю S(,k) Задова-Чу з неоднаковим показником  кореня. Таким чином, виявлення оптимального показника кореня вимагає оптимізації продуктивності у часовій зоні і частотній зоні одночасно. Як правило, продуктивність часової і частотної синхронізації продиктована взаємною кореляцією прийнятої послідовності і еталонного припущення, продуктивність передбачається несприйнятливої до зміни фази в кожному елементі послідовності, що використовується для синхронізації. У світлі того, що послідовність Задова-Чу (наприклад, у часовій зоні) задовольняє N  N  k S(t,k) = -1) S ,   t ,  k , k  0,12,...,  1 (1) , , 2  2  показник продуктивності є центральносиметричним відносно N/2 для послідовностей з парною довжиною або (N-1)/2 для послідовностей з непарною довжиною. (N - додатне ціле число). Остання симетрія послідовності Задова-Чу вказує, що якщо показник opt кореня є оптимальним, то opt = N-opt також є оптимальним. Аналогічним чином, якщо показник демонструє поганий показник продуктивності, те ж саме відбувається з його центрально-симетричним перетворенням. Таким чином, як тільки оптимізується PSC (наприклад, PSC1 3201) другий PSC (наприклад, PSC2 3202) оптимізується одночасно. В одній особливості критерій якості для послідовності Задова-Чу з довжиною N може задаватися у вигляді F 1 2  kl  k  k  -N/2  N / 2 1 2  kl  k  , (2) k 1 де l(k) = -k(modN)-N/2. Де (k) є геометричним місцем окремого максимума кореляції в зворотному просторі показника k; а саме, якщо  вказує показник у часовій зоні, то k вказує показник в частотній зоні, і навпаки. Треба зазначити, що F також може використовуватися для інших багатофазних послідовностей з довжиною N. Фіг. 5 ілюструє схеми 500 і 550 реальних обчислення критерію F якості [Рівн. (2)] для послідовностей Задова-Чу з довжиною N=64 і N=71 відповідно, в порівнянні з показником  кореня часової зони, де g..c.d.(,N) = 1. Потрібно зазначити, що F полегшує порівняння між неоднаковими показниками {} кореня, хоча він не вимірює відхід  частоти. Коливання в F можуть досягати порядку величини, коли знаходяться в залежності від показника кореня. Показник о=1 кореня і його центрально-симетричне значення 0 = N-1 є найгіршими сценаріями. Фактична помилка по частоті 19 96329 може бути пов'язана з F за допомогою межі Крамера - Рао, а не за допомогою прямого співвідношення. Для порогового значення 0,1 (в довільних одиницях) набір хороших, або оптимальних, показників кореня для N=64 становить ( good ) ={21,25,26,30,41,45,46,50}, тоді як для N=71 64 набір хороших показників кореня ( good ) ={21,25,26,30,41,45,46,50}. 71 становить Потрібно брати до уваги, що набори хороших значень сприйнятливі до вибраного порогового значення. Фіг. 6 ілюструє діаграму 600 з результатами моделювання показника продуктивності, який вимірює величину "помилкового" або уявного відходу частоти для часового зсуву, відповідного елементу основного коду синхронізації для частоти дискретизації в 1,92 МГц. Моделювання відходів частоти передбачають безшумний односмуговий статичний канал без фактичного відходу частоти і послідовність з довжиною N=64 з вставкою нулів і без неї. Щоб змоделювати уявний відхід частоти, передбачається диференціальний пристрій оцінки зміщення, такий пристрій оцінки може бути реалізований в компоненті 265 обробки каналу синхронізації. Диференціальний пристрій оцінки приймає сигнал (наприклад, основний код синхронізації) і ділить його на два сегменти, які зіставляються (наприклад, за допомогою корелятора 268) з локальним припущенням послідовності. Кожний сегмент інтегрується по послідовних довжинах 1,2,…, N/2, і обчислюється диференціальне вироблення двох сегментів, а фаза  результату використовується для оцінки відходу  частоти. Треба зазначити, що для оцінки уявної частоти може мати місце більш двох сегментів. Для N=64 оптимальні показники {opt} кореня часової зони включають в себе {23, 25, 29, 31, 33, 35, 39, 41}. Такі показники є центральносиметричними, як передбачалося. В одній особливості показники 31, 33 і 39 мають відповідно наступні оптимальні показники частотної зони: 33, 31 і 41. З результатів моделювання підмножина оптимальних показників ділиться на =8; наприклад, opt=31 і opt=39. Цей результат моделювання узгодиться з наступним співвідношенням:  -i k 2 , S(39,k)= e 8 S31 k  , яке виявляє, що S(39, k) є модульованою копією S(31, k). Послідовність модулювання відповідає кореню одиниці 8-го ступеi  i  i  i  ня: {1, e 8 , i,-e 8 ,1,-e 8 , i,e 8 } . Остання модуляція відповідає сузір'ю 8-PSK. Крім того, для послідовності з довжиною N=64=82, загальний результат полягає в тому, що показник =opt+8 кореня є оптимальним показником кореня. Ще для послідов2 ності з довжиною М (М - додатне ціле число) показник =opt+M кореня є оптимальним показником. Фіг. 7 схематично ілюструє побудову трьох оптимальних послідовностей, які зменшують уявний відхід . частоти. Базова послідовність S (opt, k) 710 з показником opt кореня може асоціюватися з 20 першим основним кодом PSC1 синхронізації і використовуватися для формування другого PSC2 715 шляхом операції сполучення і перемикання знаку в базовій послідовності. Такий результат відбувається з співвідношення S(N-,k) = (1)S*(,к), яке є альтернативним виразом для центрально-симетричної властивості, розглянутої вище. Третій основний код PSC3 725 синхронізації може формуватися з базової послідовності PSC1 710 за допомогою модуляції базової послідовності з періодичною послідовністю Вk з періодом N . У зв'язку із зразковими системами, представленими і описаними вище, методології для формування набору основних синхронізуючих послідовностей Задова-Чу, які мінімізують відхід частоти при наявності систематичних часових зсувів, які можуть бути реалізовані відповідно до розкритого предмета винаходу, будуть краще сприйматися з посиланням на блок-схеми алгоритмів з фіг. 8 і 9. Не дивлячись на те, що з метою простоти роз'яснення методології показуються і описуються у вигляді послідовностей етапів, треба розуміти і брати до уваги, що заявлений предмет винаходу не обмежується числом або порядком цих етапів, оскільки деякі етапи можуть зустрічатися в інших порядках і/або одночасно з іншими етапами з тих, що зображені і пояснені в цьому документі. Крім того, не всі проілюстровані етапи можуть зажадатися для реалізації методологій, що описуються нижче. Треба розуміти, що функціональні можливості, асоційовані з етапами, можуть бути реалізовані за допомогою програмного забезпечення, апаратних засобів, їх поєднання або будь-якого іншого відповідного засобу (наприклад, пристрою, системи, процесу, компонента, …). Більш того потрібно ще брати до уваги, що методології, розкриті далі і протягом всьому цього опису винаходу, допускають зберігання на виробі для полегшення транспортування і передачі таких методологій різним пристроям. Фахівці в даній галузі техніки зрозуміють і братимуть до уваги, що як альтернатива методологія могла б бути представлена як послідовність взаємопов'язаних станів або подій, наприклад, на діаграмі станів. Фіг. 8 представляє блок-схему алгоритму зразкового способу 800 для вибору показника кореня або у часовій зоні, або в частотній зоні у багатофазної послідовності типу CAZAC. Методологія може застосовуватися в мережевому пристрої в бездротовому середовищі, і результуючі послідовності можуть використовуватися для синхронізації на низхідній лінії зв'язку або для сигналізації на висхідній лінії зв'язку, наприклад, через канал з довільним доступом (RACH). Такий пристрій може бути компонентом керування мережею, базовою станцією або мобільним терміналом. Коли методологія реалізовується для виконання каналу синхронізації, може підтримуватися множинний розподіл на сектори (наприклад, Q секторів при Q>1) обслуговуючого стільника, що прив'язує окрему послідовність до кожного сектора. На етапі 810 обчислюється показник продуктивності для набору показників кореня часової зони. Показник продуктивності може визначатися окремою функцією взаємної кореляції між першою послідовністю і 21 другою послідовністю. До того ж показник продуктивності може бути оцінкою відходу частоти за допомогою моделювання синхронізації. На етапі 820 визначається оптимальний корінь відповідно до критерію продуктивності, наприклад, конкретною пороговою величиною для показника продуктивності. На етапі 830 показник кореня частотної зони або з подвійною частотою, визначається для оптимального показника кореня часової зони. Такий подвійний показник кореня існує, оскільки перетворення Фур'є багатофазної послідовності CAZAC також є багатофазною послідовністю CAZAC, які щонайменше частково задаються за допомогою показника кореня. На етапі 840 показник продуктивності або критерій якості обчислюється для показника кореня частотної зони або з подвійною частотою. На етапі 850 виконується підтвердження, щоб визначити, чи задовольняє показник продуктивності в частотній зоні критерію продуктивності, який може бути пороговим значенням. Коли критерій продуктивності виконується, оптимальний показник у часовій зоні, який одночасно оптимізує продуктивність у часовій зоні і частотній зоні, збережуться на етапі 860. Навпаки, алгоритм прямує до етапу 820, і визначається неоднаковий оптимальний показник кореня часової зони. Потрібно брати до уваги, що зразковий спосіб 800 може починатися в частотній зоні замість часової зони, оскільки оптимальний показник кореня оптимізує показники продуктивності в деякій зоні і її зворотній зоні. Фіг. 9 - блок-схема алгоритму зразкового способу 900 для формування набору з трьох основних синхронізуючих послідовностей на основі, щонайменше частково, базової послідовності з оптимальним показником кореня або у часовій зоні, або в частотній зоні. Хоча формування трьох послідовностей стосується виконання оптимального основного каналу синхронізації, який забезпечує оптимальну синхронізацію частоти в E-UTRA, за допомогою зразкової методології 900 може формуватися декілька послідовностей з оптимальними показниками. На етапі 910 формується базова послідовність з довжиною N (N - додатне ціле число) з оптимальним показником 0. кореня (наприклад, за допомогою компонента 218 формування послідовності) і асоціюється з першим основним кодом синхронізації (наприклад, PSC1 3201). Вибір оптимального показника кореня може здійснюватися за допомогою зразкового способу 800. На етапі 920 операція сполучення і перемикання знаку застосовується до базової послідовності з довжиною N і показником о кореня, і результат асоціюється з другим PSC (наприклад, PSC2 3202). Треба зазначити, що операція сполучення і перемикання знаку еквівалентна формуванню послідовності з показником о кореня. На етапі 930 перевіряється, чи є N цілим числом. У негативному випадку алгоритм прямує до етапу 940, і послідовність з довжиною N з оптимальним показником 1 кореня (наприклад, за допомогою компонента 218 формування послідовності) формується і асоціюється з третім PSC (наприклад, PSC3 3203). У по 96329 22 зитивному випадку алгоритм прямує до етапу 950, і базова послідовність модулюється з періодичною послідовністю Вк періоду k = N . Фіг. 10 - блок-схема 1000 варіанту здійснення системи 810 передавача (наприклад, Вузла Б 210 або базових станцій 110а, 110b або 110с) і системи 850 приймача (наприклад, термінала 260 доступу) в допускаючій МІМО системі, яка може забезпечувати зв'язок в стільнику/секторі в середовищі бездротового зв'язку відповідно до однієї або декількох особливостей, викладених в цьому документі - наприклад, формування, оптимізація, передача і декодування синхронізуючих послідовностей (наприклад, P-SCH) може відбуватися, як описано вище. У системі 1010 передавача дані трафіку для деякої кількості потоків даних можуть надаватися від джерела 1012 даних процесору 1014 даних, що передаються (ТХ). У одному варіанті здійснення кожний потік даних передається по відповідній передавальній антені. Процесор 1014 даних, що передаються, форматує, кодує і перемежовує дані трафіку для кожного потоку даних на основі конкретної схеми кодування, вибраній для цього потоку даних, щоб надати кодовані дані. Кодовані дані для кожного потоку даних можуть мультиплексуватися з контрольними даними, використовуючи методики OFDM. Контрольні дані звичайно є відомим шаблоном даних, який обробляється відомим чином і може використовуватися в системі приймача для оцінки характеристики каналу. Мультиплексованний контрольний сигнал і кодовані дані для кожного потоку даних потім модулюються (наприклад, посимвольно перетворюються) на основі конкретної схеми модуляції (наприклад, двопозиційної фазової маніпуляції (BPSK), квадратурної фазової маніпуляції (QPSK), багаторівневої фазової маніпуляції (MPSK) або М-позиційної квадратурної амплітудної модуляції (M-QAM)), вибраної для цього потоку даних, щоб надати символи модуляції. Швидкість передачі даних, кодування і модуляція для кожного потоку даних можуть визначатися командами, що виконуються процесором 1030, при цьому команди, а також дані можуть зберігатися в запам'ятовуючому пристрої 1032. До того ж процесор 1030 може формувати канали синхронізації відповідно до функціональних можливостей генератора 215 каналу синхронізації. Для досягнення такого результату процесор 1030 може спиратися на команди і структури даних, збережені в запам'ятовуючому пристрої 1032. Символи модуляції для всіх потоків даних потім надаються процесору 1020 передачі МІМО, який може додатково обробляти символи модуляції (наприклад, OFDM). Процесор 1020 передачі МІМО потім надає NT потоків символів модуляції NT прийомопередавачам 1022А 1022T (TMTR/RCVR). У деяких варіантах здійснення процесор 1020 передачі МІМО застосовує ваги формування пучків (або попереднє кодування) до символів з потоків даних і до антени, з якої передається символ. Кожний прийомопередавач 1022 приймає і обробляє відповідний потік символів, щоб надати один або декілька аналогових сигналів, і додатково обробляє (наприклад, посилює, 23 фільтрує і перетворює з підвищенням частоти) аналогові сигнали, щоб надати модульований сигнал, відповідний для передачі по каналу МІМО. NT модульованих сигналів від прийомопередавачів 1022А - 1022т потім передаються від NT антен 10241 – 1024T відповідно. У системі 1050 приймача передані модульовані сигнали приймаються NR антенами 10521-1052R, і прийнятий сигнал від кожної антени 1052 надається відповідному прийомопередавачу 1054А-1054R (RCVR/TMTR). Кожний прийомопередавач 10541 1054R обробляє (наприклад, фільтрує, посилює і перетворює з пониженням частоти) відповідний прийнятий сигнал, оцифровує оброблений сигнал для надання вибірок і додатково обробляє вибірки, щоб надати відповідний "прийнятий" потік символів. Процесор 1060 даних, що приймаються, потім приймає і обробляє NR прийнятих потоків символів від NR прийомопередавачів 10541 1054R на основі конкретної методики обробки на приймачі, щоб надати NT "виявлених" потоків символів. Процесор 1060 даних, що приймаються, потім демодулює, усуває перемежовування і декодує кожний виявлений потік символів, щоб відновити дані трафіку для потоку даних. Обробка процесором 1060 даних, що приймаються, комплементарна тій, що виконується процесором 1020 передачі МІМО і процесором 1014 даних, що передаються в системі 1010 передавача. Процесор 1070 періодично визначає, яку матрицю попереднього кодування використати, і така матриця може зберігатися в запам'ятовуючому пристрої 1072. Процесор 1070 формулює повідомлення зворотної лінії зв'язку, що містить частину індексу матриці і частину значення рангу. Запам'ятовуючий пристрій 1072 може зберігати команди, які при виконанні процесором 1070 приводять до вироблення повідомлення зворотної лінії зв'язку. Повідомлення зворотної лінії зв'язку може містити різні типи інформації щодо лінії зв'язку або прийнятого потоку даних, або їх поєднання. Як приклад така інформація може містити відрегульований ресурс зв'язку, зміщення для регулювання запланованого ресурсу і інформацію для декодування формату пакету даних. Повідомлення зворотної лінії зв'язку потім обробляється процесором 1038 даних, що передаються, який також приймає дані трафіку для деякої кількості потоків даних від джерела 1036 даних, модулюється модулятором 1080, обробляється прийомопередавачами 1054A-1054R і передається зворотно системі 1010 передавача. До того ж процесор 1070 може обробляти прийняті канали синхронізації у відповідності, щонайменше частково, з функціональними можливостями, асоційованими з компонентом обробки каналу синхронізації. Для досягнення останнього процесор 1070 може спиратися на команду в кодах і алгоритми, збережені в запам'ятовуючому пристрої 1072. У системі 1010 передавача модульовані сигнали від системи 1050 приймача приймаються антенами 10241-1024T, обробляються прийомопередавачами 1022А-1022т, демодулюються демодулятором 1040 і обробляються процесором 1042 даних, що приймаються, щоб витягнути повідомлення зворотної лінії зв'язку, передане системою 96329 24 1050 приймача. Процесор 1030 потім визначає, яку матрицю попереднього кодування використати для визначення ваги формування пучка і обробляє витягнуте повідомлення. Однокористувацький (SU) режим роботи МІМО відповідає випадку, в якому одна система 1050 приймача взаємодіє з системою 1010 передавача, як проілюстровано на фіг. 10 і відповідно до операції, описаної вище. Потрібно брати до уваги, що в режимі роботи, що розглядається, потужність між стільниками може забезпечуватися, як описано вище. У системі SU-MIMO NT передавачів 10241 1024т (також відомі як передавальні антени) і NR приймачів 10521 - 1052R (також відомі як приймальні антени) утворять матричний канал (наприклад, канал Релея або гаусовський канал) для бездротового зв'язку. Канал SU-MIMO, як правило, описується за допомогою матриці NRxNT з випадкових комплексних чисел. Ранг каналу рівний алгебраїчному рангу NRxNT каналу. У просторовочасовому або просторово-частотному кодуванні ранг рівний кількості потоків даних або рівнів, які відправляються по каналу. Потрібно брати до уваги, що ранг частіше за все рівний min{NT, NR}. Канал МІМО, утворений NT передавальними і NR приймальними антенами, може бути розкладений на NV незалежних каналів, які також називаються просторовими каналами, де NVmin{NT, NR}. Кожний з NV незалежних каналів відповідає вимірюванню або рівню зв'язку. Генератор 215 каналу синхронізації може перетворити сформовану послідовність після її модуляції в NV рівнів зв'язку, в яких може бути розкладений канал МІМО. Процесор 225 може виконувати частину перетворення. В одній особливості передані/прийняті символи з OFDM на тоні со. можуть бути змоделювати за допомогою:   Hc  n . (3) Тут   - прийнятий потік даних і є вектором NR1, H - матриця NRNT характеристик каналу на тоні  (наприклад, перетворення Фур'є матриці h характеристик каналу з часовою залежністю), с() - вектор NT1 вихідного символа, і n() - вектор NR1 перешкод (наприклад, адитивий білий гаусовський шум). Попереднє кодування може перетворити вектор Nv1 рівня у вихідний вектор NT1 попереднього кодування. Nv є фактичною кількістю потоків даних (рівнів), переданих передавачем 1010, a Nv може плануватися на розсуд передавача (наприклад, точки 250 доступу) на основі, щонайменше частково, умов в каналі і рангу, повідомлених терміналом. Потрібно брати до уваги, що с () є результатом щонайменше однієї схеми мультиплексування і щонайменше однієї схеми попереднього кодування (або формування пучок), застосованої передавачем. Більше того с() згортається за допомогою матриці посилень по потужності, яка визначає величину потужності, яку передавач 1010 виділяє для передачі кожного потоку Nv даних. Потрібно брати до уваги, що така матриця посилень по потужності може бути ресурсом, який виділяється терміналу 240 доступу, і може справлятися шляхом регулювання відхилень 25 потужності, як описаний в цьому документі. У зв'язку з взаємністю прямої лінії зв'язку/зворотної лінії зв'язку у бездротового каналу потрібно брати до уваги, що передача від приймача 1050 МІМО також може моделюватися у вигляді Рівняння (3), що включає практично такі ж елементи. До того ж приймач 1050 також може застосовувати схеми попереднього кодування перед передачею даних по зворотній лінії зв'язку. Потрібно брати до уваги, що формування оптимізованих PSC (наприклад, 3201, 3202 або 3203) передує перетворенню сформованої послідовності в частотно-тимчасовій блок ресурсів OFDM. Як згадувалося вище, генератор 215 каналу синхронізації може перетворити сформовану послідовність, яка може передаватися описаним вище способом. У системі 1000 (фіг. 10), коли NT=NR=1, система скорочується до системи з одним входом і одним виходом (SISO), яка може передбачати зв'язок в секторі в середовищі бездротового зв'язку відповідно до однієї або декількох особливостях, викладених в цьому документі. Як альтернатива режим роботи з одним входом і багатьма виходами (SIMO) відповідає NT>1 і NR=1. Крім того, коли декілька приймачів взаємодіють з системою 1010 передавача, встановлюється багатокористувацький (MU) режим роботи МІМО. Далі стосовно до фіг. 11 описується система, яка може ввести в дію особливості розкритого предмета винаходу. Така система може включати в себе функціональні блоки, які можуть бути функціональними блоками, які представляють функції, що реалізовуються процесором або електронною машиною, програмним забезпеченням або їх поєднанням (наприклад, мікропрограмним забезпеченням). Фіг. 11 ілюструє блок-схему зразкової системи 1100, яка дає можливість виконання основного каналу синхронізації відповідно до особливостей опису предмета винаходу. В одній особливості виконання основної синхронізації містить формування, оптимізацію і передачу набору основних синхронізуючих послідовностей, як описано в цьому документі. Система 1100 може знаходитися, щонайменше частково, на бездротовій базовій станції (наприклад, Вузлі Б 210). Система 1100 включає в себе логічне угрупування 1110 електронних компонентів, які можуть діяти спільно. В одній особливості логічне угрупування 1010 включає в себе електронний компонент 1015 для обчислення показника продуктивності для набору показників кореня часової зони; електронний компонент 1025 для встановлення оптимального показника кореня часової зони відповідно до першого критерію продуктивності; електронний компонент 1035 для визначення показника кореня частотної зони для оптимального показника кореня часової зони; електронний компонент 1045 для обчислення показника продуктивності для показника кореня частотної зони; і електронний компонент 1055 для формування послідовності ЗадоваЧу з довжиною N (додатне ціле число) з оптимальним показником кореня в першій зоні. Система 1100 також може включати в себе запам'ятовуючий пристрій 1160, який зберігає ко 96329 26 манди для виконання функцій, асоційованих з електронними компонентами 1115, 1125, 1135, 1145 і 1155, а також виміряні і обчислені дані, які можуть формуватися під час виконання таких функцій. Треба розуміти, що один або більш електронних компонентів 1115, 1125, 1135, 1145 і 1155 можуть існувати всередині запам'ятовуючого пристрою 1160, хоча і показані як зовнішні відносно запам'ятовуючого пристрою 1160. Для програмної реалізації описані в цьому документі методики можуть реалізовуватися за допомогою модулів (наприклад, процедур, функцій і так далі), які виконують описані в цьому документі функції. Коди програмного забезпечення можуть зберігатися в запам'ятовуючих пристроях і виконуватися процесорами. Запам'ятовуючий пристрій може реалізовуватися всередині процесора або поза процесором, в цьому випадку він може бути комунікаційно з'єднаний з процесором через різні засоби, які відомі в даній галузі техніки. Різні особливості або ознаки, що описуються в цьому документі, можуть бути реалізовані у вигляді способу, пристрою або виробів, використовуючи стандартні програмні і/або технічні методики. Термін "виріб" при використанні в цьому документі призначений для включення в себе комп'ютерної програми, доступної з будь-якого машиночитаного пристрою, несучої або носіїв інформації. Наприклад, машиночитані носії інформації можуть включати в себе, але не обмежуються, магнітні запам'ятовуючі пристрої (наприклад, жорсткий диск, дискета, магнітні стрічки і т.д.), оптичні диски (наприклад, компакт-диск (CD), цифровий універсальний диск (DVD) і т.д.), смарт-карти і пристрої флеш-пам'яті (наприклад, EPROM, карта пам'яті, "флешка" і т.д.). Більш того різні носії інформації, описані в цьому документі, можуть представляти один або більше пристроїв і/або інші машиночитані носії для зберігання інформації. Термін "машиночитаний носій інформації" може включати в себе, не будучи обмеженим, бездротові канали і різні інші носії інформації, що допускають зберігання, вміст і/або переміщення команди (команд) і/або даних. При застосуванні в цьому документі термін "процесор" може стосуватися класичної архітектури або квантового комп'ютера. Класична архітектура має на меті містити, але не обмежується вмістом одноядерних процесорів; одноядерних процесорів з можливістю програмного багатопотокового виконання; багатоядерних процесорів; багатоядерних процесорів з можливістю програмного багатопотокового виконання; багатоядерних процесорів з апаратною багатопотоковою технологією; паралельних платформ; і паралельних платформ розподіленою пам'яттю, що спільно використовується. Більш того процесор може стосуватися інтегральної схеми, спеціалізованої інтегральній схемі (ASIC), цифрового процесору сигналів (DSP), програмованої користувачем вентильної матриці (FPGA), програмованого логічного контролера (PLC), складного пристрою з програмованою логікою (CPLD), схеми на дискретних компонентах або транзисторній логіці, дискретних апаратних компонентів або будь-якого їх поєднан 27 ня, призначеного для виконання описаних в цьому документі функцій. Архітектура квантового комп'ютера може засновуватися на квантових розрядах, реалізованих на керованих або амоскалодених квантових точках, платформах ядерного магнітного резонансу, надпровідних переходах Джозефсона і т.д. Процесор може використати наноархітектуру, наприклад, але не тільки, молекулярні і засновані на квантових точках транзистори, перемикачі і вентилі, щоб оптимізувати використання простору або підвищити продуктивність користувацького обладнання. Процесор також може бути реалізований у вигляді поєднання обчислювальних пристроїв, наприклад, поєднання DSP і мікропроцесора, безлічі мікропроцесорів, одного або декількох мікропроцесорів спільно з ядром DSP, або будь-якої іншої подібної конфігурації. Крім того, в описі предмета винаходу термін "запам'ятовуючий пристрій" стосується сховищ даних, фондів алгоритмів і інших інформаційних сховищ, наприклад, але не тільки, сховищу зображень, сховищу цифрової музики і відео, таблицям і базам даних. Треба буде брати до уваги, що описані в цьому документі компоненти запам'ятовуючого пристрою можуть бути або енергозалежним запам'ятовуючим пристроєм, або енергонезалежним запам'ятовуючим пристроєм, або можуть включати в себе як енергозалежний, так і енергонезалежний запам'ятовуючий пристрій. Як ілюстрація, а не обмеження, знергонезалежний запам'ятовуючий пристрій може включати в себе постійний запам'ятовуючий пристрій (ROM), програмований ROM (PROM), електрично програмований ROM (EPROM), і ROM (EEPROM), що електрично стирається і програмується або флеш 96329 28 пам'ять. Енергозалежний запам'ятовуючий пристрій може включати в себе оперативний запам'ятовуючий пристрій (RAM), який діє як зовнішня кеш-пам'ять. Як ілюстрація, а не обмеження, RAM доступний в багатьох видах, таких як синхронний RAM (SRAM), динамічний RAM (DRAM), синхронний DRAM (SDRAM), SDRAM з подвоєною швидкістю обміну (DDR SDRAM), вдосконалений SDRAM (ESDRAM), DRAM з синхронним каналом обміну (SLDRAM) і RAM з прямим доступом від Rambus (DRRAM). Більш того розкриті компоненти запам'ятовуючого пристрою в системах або способах в цьому документі мають на меті містити, без обмеження, ці і будь-які інші відповідні типи запам'ятовуючого пристрою. Те, що описано вище, включає в себе приклади одного або декількох варіантів здійснення. Звичайно, неможливо описати кожне можливе поєднання компонентів або методологій з метою опису вищезазначених варіантів здійснення, однак звичайний фахівець в даній галузі техніки може визнати, що допустимі багато які додаткові поєднання і перестановки різних варіантів здійснення. Відповідно, описані варіанти здійснення призначені для обхвату всіх таких змін, модифікацій і варіацій, які знаходяться в межах суті і об'єму прикладеної формули винаходу. Крім того, у випадку, коли термін "включає в себе", що "включає", "має"," що має" або його варіанти використовуються або в докладному описі, або в формулі винаходу, такі терміни мають на меті бути що включає, в деякому розумінні аналогічно терміну що "містить", оскільки той, що "містить" інтерпретується, коли застосовується як проміжне слово в формулі винаходу. 29 96329 30 31 96329 32 33 96329 34 35 96329 36 37 96329 38 39 96329 40 41 96329 42 43 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков 96329 Підписне 44 Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601