Артроподицидна суспензійна концентрована композиція та спосіб боротьби з членистоногим шкідником

1. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, яка містить на масу, базуючись на загальній масі композиції: (а) від приблизно 0,1 до приблизно 40 % принаймні одного карбоксамідного артроподициду, який є твердим при кімнатній температурі, вибраний з антраніламідів формули 1, їх N-оксидів та солей 2 3 95091 4 компонент (d) вибраний з аніонних поверхневоактивних речовин, неіонних поверхнево-активних речовин та їх сумішей, та його кількість складає від приблизно 10 до приблизно 40 мас. % композиції; кількість компоненту (e) складає від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. % композиції; кількість компоненту (f) складає від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. % композиції; та кількість компоненту (g) складає від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. % композиції. 3. Композиція за п. 2, де компонент (с) містить ефір насиченої або ненасиченої С16-С18-жирної кислоти з С1-С2-алканолом, та його кількість складає від приблизно 50 до приблизно 60 мас. % композиції; компонент (d) містить суміш аніонної поверхневоактивної речовини та неіонної поверхневоактивної речовини при співвідношенні аніонної поверхнево-aктивної речовини до неіонної поверхнево-активної речовини в діапазоні від приблизно 2:1 до приблизно 1:10; компонент (e) містить пірогенний кремнезем; компонент (f) містить воду, та кількість води складає від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. % композиції; та компонент (g) містить лимонну кислоту, та кількість лимонної кислоти складає від приблизно 0,01 до приблизно 2 мас. % композиції. 4. Композиція за п. 2, де компонент (с) містить метильовану олію з насіння соняшнику, соєвих бобів, бавовнику або льняного сім'я. 5. Композиція за п. 4, де компонент (с) містить метильовану олію з соєвих бобів. 6. Композиція за п. 2, де аніонна поверхневоактивна речовина являє собою лінійний алкілбензолсульфонат, неіонна поверхнево-активна речовина вибрана з етоксильованих ефірів сорбітану, етоксильованих ефірів сорбіту, етоксильованих ефірів жирних кислот та їх сумішей, та масове співвідношення аніонної поверхнево-активної речовини до неіонної поверхнево-активної речовини знаходиться в діапазоні від приблизно 2:1 до приблизно 1:5. 7. Композиція за п. 6, де компонент (d) містить суміш додецилбензолсульфонатів та етоксильованого гексаолеату сорбіту. 8. Спосіб боротьби з членистоногим шкідником, який включає розбавлення артроподицидної суспензійної концентрованої композиції за п. 1 водою, з одержанням розбавленої композиції, та контактування членистоногого шкідника або його оточення з ефективною кількістю зазначеної розбавленої композиції. 9. Спосіб за п. 8, який включає додавання допоміжної речовини до розбавленої композиції. Область винаходу Даний винахід відноситься до певних суспензійних концентрованих композицій, які містять карбоксамідні артроподициди, способу одержання композицій та застосування композицій за винаходом для боротьби з членистоногими. Передумови створення винаходу Антраніламіди (див. патент US 6,747,047, публікації РСТ WO 2003/015519 та WO 2004/067528) та фталеві діаміди (див. патент US 6,603,044) відносяться до недавно відкритих класів карбоксамідних артроподицидів, що мають активність проти численних членистоногих шкідників, що є економічно важливими. Карбоксамідні артроподициди, подібно до інших сільськогосподарських хімікатів, можуть бути виготовлені у вигляді концентратів в різних формах, включаючи рідкі композиції, такі як суспензійні концентрати, та тверді композиції, такі як змочувані порошки та гранули. Звичайно хімічні сполуки для захисту рослин, наприклад, артроподициди, виготовляють у вигляді композицій (препаративних форм), що містять активну сполуку(и) та інертні інгредієнти, такі як носії та допоміжні речовини. Ці композиції можуть застосовуватися споживачем до цільових рослин/шкідників, нерозбавленими або після розбавлення водою. Концентрати рідких препаративних форм є формами, що найбільш часто використовуються до захисту рослин за допомогою хімікатів, вони легко можуть бути відміряні та відлиті, та при розбавленні водою звичайно надають водні розчини або дисперсії, що легко розприскуються. Оскільки на ефективність та хімічну стабільність активного інгредієнта та фізичну стабільність виготовленої композиції можуть впливати інертні інгредієнти у препаративній формі, прийнятні інертні інгредієнти не повинні викликати розкладання активного інгредієнта, істотно зменшувати його активність при застосуванні або викликати істотне осадження або утворення кристалів на тривалому зберіганні. До того ж, інертні інгредієнти повинні бути нешкідливими для рослин та екологічно безпечними. Інертні інгредієнти для препаративних форм, призначені для розбавлення водою перед застосуванням, повинні бути легко розчинними або диспергованими у воді. В певних препаративних формах інертні інгредієнти (часто названі допоміжними речовинами) навіть можуть збільшувати біологічну активність активного інгредієнта за рахунок полегшення проникнення або поглинання рослинами або членистоногими шкідниками або за рахунок збільшення стійкості до змивання. Хоча такі корисні властивості не є істотними, вони є надзвичайно бажаними. В даний час відкриті нові рідкі суспензійні концентровані препаративні форми, які містять тверді карбоксамідні артроподициди, що мають кращі властивості. Короткий опис суті винаходу Даний винахід відноситься до артроподицидної суспензійної концентрованої композиції, яка 5 містить на масу, базуючись на загальній масі композиції: (a) від приблизно 0,1 до приблизно 40%, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду, який є твердим при кімнатній температурі; (b) від 0 до приблизно 20%, принаймні, одного іншого біологічно активного агента; (c) від приблизно 30 до приблизно 95%, принаймні, одного рідкого носія, що не змішується з водою; (d) від приблизно 0 до приблизно 50%, принаймні, одного емульгатора; (e) від приблизно 0,01 до приблизно 10% кремнеземного загусника; (f) від приблизно 0,1 до приблизно 10%, принаймні, одного протонного розчинника, вибраного з води, С1-С12 алканолу та С2-С3 гліколю; та (g) від приблизно 0,001 до приблизно 5%, принаймні, однієї розчинної у воді карбонової кислоти. Даний винахід також відноситься до способу боротьби з членистоногим шкідником, який включає розбавлення зазначеної суспензійної концентрованої композиції водою та необов'язково додавання допоміжної речовини з одержанням розбавленої композиції та контактування членистоногого шкідника або його оточення з ефективною кількістю зазначеної розбавленої композиції. Детальний опис винаходу Як використовується в даній заявці, мається на увазі, що терміни "містить", "що містить", "включає", "включаючи", "має", "маючи" або будь-яка їх інша варіація відносяться до невиняткового включення. Наприклад, композиція, процес, спосіб, продукт або апарат, який включає перелік елементів, не обмежується обов'язково лише цими елементами, а він може включати інші елементи не зазначені чітко в переліку або властиві такій композиції, процесу, способу, продукту або апарату. Надалі, якщо тільки не зазначено інше, "або" відноситься до включаючого "або" та до не виключаючого "або". Наприклад, умова А або В задовольняє будь-якому з наступного: А вірне (або присутнє) та В невірне (або відсутнє), А невірне (або відсутнє) та В вірне (або присутнє), та як А, так і В вірні (або присутні). Також, мається на увазі, що невизначені артиклі "а" та "an", що передують елементу або компоненту винаходу, необмежені щодо кількості прикладів (тобто випадків) елемента або компонента. Таким чином, потрібно читати, що "а" або "an" включають один або, принаймні, один, та однина елемента або компонента також включає множину, за винятком, коли число явно означає однину. Термін "суспензійна концентрована композиція" та похідні терміни, такі як "артроподицидна суспензійна концентрована композиція", відносяться до композицій, що містять дрібно розділені тверді частинки активного інгредієнта, дисперговані у воді або органічній рідині. Зазначені частинки зберігають ідентичність та можуть бути фізично відділені від рідини. Втілення даного винаходу включають: Втілення 1. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамідний артроподицид) 95091 6 вибраний з антраніламідів (також описаних як антранільні діаміди) Формули 1, їх N-оксидів та солей де X являє собою Ν, CF, CCl, CBr або СІ; 1 R являє собою СН3, Сl, Br або F; 2 R являє собою Н, F, СІ, Br або -CN; 3 R являє собою F, СІ, Br, С1-С4 галогеналкіл або С1-С4 галогеналкокси; 4a R являє собою Н, С1-С4 алкіл, циклопропілметил або 1-циклопропілетил; 4b R являє собою Η або СН3; 5 R являє собою Н, F, СІ або Br; та 6 R являє собою Н, F, СІ або Br. Втілення 1А. Композиція за Втіленням 1, де X 1 2 являє собою N; R являє собою СН3; R являє со3 4a бою СІ або -CN; R являє собою СІ, Br або CF3; R 4b 5 являє собою С1-С4 алкіл; R являє собою Н; R 6 являє собою СІ; та R являє собою Н. Втілення 1В. Композиція за Втіленням 1, де X 1 2 являє собою N; R являє собою СН3; R являє со3 4a бою СІ або -CN; R являє собою СІ, Br або CF3; R 4b являє собою Me або СН(СН3)2; R являє собою Н; 5 6 R являє собою СІ; та R являє собою Н. Втілення 1С. Композиція за Втіленням 1, де, принаймні, один карбоксамідний артроподицид вибраний з N-[4-хлор-2-метил-6-[[(1метилетил)аміно]карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-3-(трифторметил)-1Н-піразол-5карбоксаміду, N-[4-хлор-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-3-(трифторметил)-1Н-піразол-5карбоксаміду, 3-бром-N-[4-хлор-2-метил-6-[[(1метилетил)аміно]карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-1Н-піразол-5-карбоксаміду, 3-бром-N-[4-хлор-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-1Н-піразол-5-карбоксаміду, 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2метил-6-[(метиламіно)-карбоніл]феніл]-1Н-піразол5-карбоксаміду, 1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]-феніл]-3-(трифторметил)1Н-піразол-5-карбоксаміду, 3-бром-1-(2-хлорфеніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[[(1-метилетил)-аміно]карбоніл]феніл]-1Н-піразол5-карбоксаміду, 7 3-бром-1-(2-хлорфеніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[(метиламіно)-карбоніл]феніл]-1Н-піразол-5карбоксаміду, 3-бром-1-(2-хлорфеніл)-N-[2,4-дихлор-6[(метиламіно)карбоніл]-феніл]-1Н-піразол-5карбоксаміду, 3-бром-N-[4-хлор-2[[(циклопропілметил)аміно]карбоніл]-6-метилфеніл]-1-(3-хлор-2-піридиніл)-1Н-піразол-5карбоксаміду, 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2[[(циклопропілметил)-аміно]-карбоніл]-6метилфеніл]-1Н-піразол-5-карбоксаміду, 3-бром-N-[4-хлор-2-[[(1циклопропілетил)аміно]карбоніл]-6-метил-феніл]1-(3-хлор-2-піридиніл)-1Н-піразол-5-карбоксаміду, та 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-[[(1циклопропілетил)-аміно]карбоніл]-6-метилфеніл]1Н-піразол-5-карбоксаміду. Втілення 2. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамідний артроподицид) вибраний з фталевих діамідів Формули 2 та їх солей де 11 R являє собою СН3, СІ, Br або I; 12 R являє собою СН3 або СІ; 13 R являє собою С1-С3 фторалкіл; 14 R являє собою Η або СН3; 15 R являє собою Η або СН3; 16 R являє собою С1-С2 алкіл; та n означає 0, 1 або 2. Втілення 2А. Композиція за Втіленням 2, де 11 12 R являє собою СІ, Br або І; R являє собою СН3; 13 R являє собою CF3, CF2CF3 або CF(CF3)2 (екві14 валентно визначений як (CF3)2CF); R являє со15 16 бою Η або СН3; R являє собою Η або СН3; R являє собою СН3; та n означає 0, 1 або 2. Втілення 2В. Композиція за Втіленням 2, де, принаймні, один карбоксамідний артроподицид 2 являє собою N -[1,1-Диметил-21 (метилсульфоніл)етил]-3-йодо-N -[2-метил-4[1,2,2,2-тетрафтор-1-(трифторметил)етил]феніл]1,2-бензолдикарбоксамід. Втілення 3. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», в якій вміст компоненту (а) (тобто, принаймні, одного карбоксамідного арт 95091 8 роподициду) складає від приблизно 5 до приблизно 25 мас. % композиції. Втілення 3А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 3, в якій вміст компоненту (а) складає від приблизно 5 до приблизно 15 мас. % композиції. Втілення 4. Композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамідний артроподицид) містить карбоксамідний артроподицид, що має точку плавлення вище приблизно 80°С. Втілення 4А. Композиція за Втіленням 4, де компонент (а) містить карбоксамідний артроподицид, що має точку плавлення вище приблизно 100°C. Втілення 4В. Композиція за Втіленням 4А, де компонент (а) містить карбоксамідний артроподицид, що має точку плавлення вище приблизно 120°C. Втілення 5. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (b) (тобто, принаймні, один інший біологічно активний агент) вибраний з інсектицидів, нематоцидів, бактерицидів, акарицидів, молюскоцидів, фунгіцидів, гербіцидів, захисних засобів, регуляторів росту рослин та рослинних живильних речовин. Втілення 5А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 5, де компонент (b) вибраний з абамектину, ацетаміприду, амітразу, авермектину, азадирахтину, біфентрину, бупрофезину, картапу, хлорфенапіру, хлорпірифосу, клотіанідину, цифлутрину, бета-цифлутрину, цигалотрину, лямбда-цигалотрину, циперметрину, циромазину, дельтаметрину, діельдрину, динотефурану, діофенолану, емамектину, ендосульфану, есфенвалерату, етіпролу, фенотіокарбу, феноксикарбу, фенвалерату, фіпронілу, флонікаміду, гексафлумурону, гідраметилнону, імідаклоприду, індоксакарбу, луфенурону, метафлумізону, метомілу, метопрену, метоксифенозиду, нітенпіраму, нітіазину, новалурону, оксамілу, піметрозину, піретрину, піридабену, піридалілу, пірипроксифену, ріанодину, спінетораму, спіносаду, спіродиклофену, спіромезифену, тебуфенозиду, тіаклоприду, тіаметоксаму, тіодикарбу, тіосультапу-натрію, тралометрину, триазамату, трифлумурону, Bacillus thuringiensis subsp. aizawai, Bacillus thuringiensis subsp. kurstaki, нуклеополігедровірусу (NPV) та інкапсульованого дельта-ендотоксину Bacillus thuringiensis. Втілення 5В. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», в якій вміст компоненту (b) (тобто, принаймні, одного іншого біологічно активного агенту) складає від 0 до приблизно 15 мас. % композиції. Втілення 6. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», в якій вміст компоненту (с) (тобто, принаймні, одного рідкого носія, що не змішується з водою) складає від приблизно 30 до приблизно 80 мас. % композиції. Втілення 6А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 6, в якій 9 вміст компоненту (с) складає від приблизно 40 до приблизно 70 мас. % композиції. Втілення 6В. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 6А, в якій вміст компоненту (с) складає від приблизно 50 до приблизно 60 мас. % композиції. Втілення 6С. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (с) (тобто, принаймні один рідкий носій, що не змішується з водою) містить, принаймні, одну речовину, вибрану з групи, що включає ефіри жирних кислот з С1-С4 алканолами (включаючи ефіри, отримані з олій з насіння та плодів), алкоксильовані ефіри жирних кислот (включаючи ефіри, отримані з олій з насіння та плодів), рослинні олії та мінеральні масла. Втілення 6D. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 6С, де компонент (с) містить ефір жирної кислоти з С1С4алканолом. Втілення 6Е. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 6D, де компонент (с) містить ефір насиченої або ненасиченої С10-С22 жирної кислоти з С1-С4 алканолом. Втілення 6F. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 6Е, де компонент (с) містить ефір насиченої або ненасиченої С12-С20 жирної кислоти з С1-С4 алканолом. Втілення 6G. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 6F, де компонент (с) містить ефір насиченої або ненасиченої С16-С18 жирної кислоти з С1-С4 алканолом. Втілення 6Н. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 6G, де компонент (с) містить ефір насиченої або ненасиченої С16-C18 жирної кислоти з С1-С2 алканолом. Втілення 6l. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втілення 6Н, де компонент (с) містить ефір насиченої або ненасиченої С16-С18 жирної кислоти з метанолом. Втілення 6J. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція Втілення 6С, де компонент (с) містить метильовану олію з насіння соняшнику, соєвих бобів, бавовнику або льняного сім'я. Втілення 6K. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція Втілення 6J, де компонент (с) містить метильовану олію з соєвих бобів (метиловий ефір сої). Втілення 7. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», в якій вміст компоненту (d) (тобто, принаймні, одного емульгатору) складає від приблизно 2 до приблизно 50 мас. % композиції. Втілення 7А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 7, в якій вміст компоненту (d) складає від приблизно 10 до приблизно 40 мас. % композиції. Втілення 7В. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 7, в якій вміст компоненту (d) складає від приблизно 20 до приблизно 30 мас. % композиції. Втілення 8. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Корот 95091 10 кий опис суті винаходу», де компонент (d) (тобто, принаймні, один емульгатор) вибраний з аніонних поверхнево-активних речовин; неіонних поверхнево-активних речовин та їх сумішей. Втілення 8А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де аніонні поверхнево-активні речовини вибрані з лінійних алкілбензолсульфонатів та розгалужених алкілбензолсульфонатів. Втілення 8В. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де компонент (d) містить аніонну поверхнево-активну речовину - алкілбензолсульфонат. Втілення 8С. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де компонент (d) містить аніонну поверхнево-активну речовину - додецилбензолсульфонат. Втілення 8D. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де неіонні поверхнево-активні речовини вибрані з етоксильованих ефірів сорбіту, етоксильованих рослинних олій та їх сумішей. Втілення 8Е. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де неіонні поверхнево-активні речовини вибрані з етоксильованих ефіри сорбіту, етоксильованих ефірів сорбітану, етоксильованих ефірів жирних кислот та їх сумішей. Втілення 8F. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де компонент (d) містить неіонну поверхнево-активну речовину, вибрану з етоксильованого триолеату сорбітану, етоксильованого гексаолеату сорбіту, етоксильованої соєвої олії, етоксильованої касторової олії та їх суміші. Втілення 8G. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де компонент (d) містить суміш додецилбензолсульфонату та етоксильованого гексаолеату сорбіту. Втілення 8Н. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де компонент (d) містить етоксильовану касторову олію. Втілення 8I. Артроподицидна суспензійна композиція за Втіленням 8, де компонент (d) містить суміш аніонної поверхнево-активної речовини і неіонної поверхнево-активної речовини та співвідношення аніонної поверхнево-активної речовини до неіонної поверхнево-активної речовини знаходиться в діапазоні від приблизно 2:1 до приблизно 1:10 на масу. Втілення 8J. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 8, де компонент (d) містить суміш аніонної поверхневоактивної речовини і неіонної поверхнево-активної речовини та співвідношення аніонної поверхневоактивної речовини до неіонної поверхневоактивної речовини знаходиться в діапазоні від приблизно 2:1 до приблизно 1:5 на масу. Втілення 8K. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (d) (тобто, принаймні, один емульгатор) знаходиться в співвідношенні до компоненту (с) (тобто, принаймні, одного рідкого носія, що не змішується з водою) від приблизно 1:1 до приблизно 1:20 на масу. 11 Втілення 9. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (e) (тобто, кремнеземний загусник) містить пірогенний кремнезем. Втілення 9А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 9, в якій вміст компоненту (e) складає від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. % композиції. Втілення 10. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», в якій вміст компоненту (f) (тобто, принаймні, одного протонного розчинника) складає від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. % композиції. Втілення 11. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (і) (тобто, принаймні, один протонний розчинник) вибраний з води, С1-С4 алканолів та етилен гліколю (включаючи їх суміші). Втілення 11А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 11, де компонент (f) вибраний з води, метанолу, етанолу та етилен гліколю (включаючи їх суміші). Втілення 11В. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 11, де компонент (f) містить воду. Втілення 11С. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 11В, в якій вміст води складає від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. % композиції. Втілення 12. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», в якій вміст компоненту (g) (тобто, принаймні, однієї розчинної у воді карбонової кислоти) складає від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. % композиції. Втілення 12А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 12, в якій вміст компоненту (g) складає від приблизно 0,01 до приблизно 2 мас. % композиції. Втілення 13. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (g) (тобто, принаймні, одна розчинна у воді карбонова кислота) вибрана з оцтової кислоти, лимонної кислоти, пропіонової кислоти та їх суміші. Втілення 13. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 13, де компонент (g) містить лимонну кислоту. Втілення 13В. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням 13А, в якій вміст лимонної кислоти складає від приблизно 0,01 до приблизно 2 мас. % композиції. На увагу як втілення заслуговують способи одержання артроподицидної суспензійної концентрованої композиції та застосування зазначеної композиції для боротьби з членистоногими. Втілення даного винаходу, включаючи Втілення 1-13В, наведені вище, а також будь-які інші втілення, описані в даній заявці, відносяться до композицій та способів за даним винаходом, які можуть бути об'єднані будь-яким чином. 95091 12 Приклади комбінацій Втілень 1-13В включають: Втілення А. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамідний артроподицид) вибраний з антраніламідів Формули 1, їх N-оксидів та солей де X являє собою Ν, CF, CCl, CBr або СІ; 1 R являє собою СН3, СІ, Br або F; 2 R являє собою Н, F, СІ, Br або -CN; 3 R являє собою F, СІ, Br, С1-С4 галогеналкіл або С1-С4 галогеналкокси; 4a R являє собою Н, С1-С4 алкіл, циклопропілметил або 1-циклопропілетил; 4b R являє собою Η або СН3; 5 R являє собою Н, F, СІ або Br; та 6 R являє собою Н, F, СІ або Br. Втілення В. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамідний артроподицид) вибраний з фталевих діамідів Формули 2 та їх солей де 11 R являє собою СН3, СІ, Br або І; 1 R являє собою СН3 або СІ; 13 R являє собою С1-С3 фторалкіл; 14 R являє собою Η або СН3; 15 R являє собою Η або СН3; 16 R являє собою С1-С2 алкіл; та n означає 0, 1 або 2. Втілення С. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу» або у Втіленні А або В, в якій вміст компоненту (а) (тобто, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду) складає від при 13 близно 5 до приблизно 25 мас. % композиції; вміст компоненту (b) (тобто, принаймні, одного іншого біологічно активного агенту) складає від 0 до приблизно 15 мас. % композиції; компонент (с) (тобто, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою) містить, принаймні, одну речовину, вибрану з групи, що включає ефіри жирних кислот з С1С4 алканолами, алкоксильовані ефіри жирних кислот, рослинні олії та мінеральні масла, та його вміст складає від приблизно 40 до приблизно 70 мас. % композиції; компонент (d) (тобто, принаймні, один емульгатор) вибраний з аніонних поверхнево-активних речовин, неіонних поверхневоактивних речовин та їх сумішей, та його вміст складає від приблизно 10 до приблизно 40 мас. % композиції; вміст компоненту (e) (тобто, кремнеземного загусника) складає від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. % композиції; вміст компоненту (f) (тобто, принаймні, одного протонного розчинника) складає від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. % композиції; та вміст компоненту (g) (тобто, принаймні, однієї розчинної у воді карбонової кислоти) складає від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. % композиції. Втілення D. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням С, де компонент (с) містить ефір насиченої або ненасиченої С16-C18 жирної кислоти з С1-С2 алканолом, та вміст складає від приблизно 50 до приблизно 60 мас. % композиції; компонент (d) містить суміш аніонної поверхнево-активної речовини та неіонної поверхнево-активної речовини в співвідношенні аніонної поверхнево-активної речовини до неіонної поверхнево-активної речовини в діапазоні від приблизно 2:1 до приблизно 1:10; компонент (e) містить пірогенний кремнезем; компонент (f) містить воду, та вміст води складає від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. % композиції; та компонент (g) містить лимонну кислоту, та вміст лимонної кислоти складає від приблизно 0,01 до приблизно 2 мас. % композиції. Втілення Е. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням С, де компонент (с) містить метильовану олію з насіння соняшнику, соєвих бобів, бавовнику або льняного насіння. Втілення F. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням Е, де компонент (с) містить метильовану олію з соєвих бобів (метиловий ефір сої). Втілення G. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням С, де аніонною поверхнево-активною речовиною є лінійний алкілбензолсульфонат, неіонна поверхневоактивна речовина вибрана з етоксильованих ефірів сорбіту, етоксильованих ефірів сорбітану, етоксильованих ефірів жирних кислот та їх сумішей, та співвідношення аніонної поверхнево-активної речовини до неіонної поверхнево-активної речовини знаходиться в діапазоні від приблизно 2:1 до приблизно 1:5 на масу. Втілення Н. Артроподицидна суспензійна концентрована композиція за Втіленням G, де компонент (d) містить суміш додецилбензолсульфонату та етоксильованого гексаолеату сорбіту. 95091 14 Прикладом є композиції за даним винаходом, включаючи Втілення, наведені вище, де компонент (b) (тобто, принаймні, один інший біологічно активний агент) містить компонент, відмінний від спінетораму. Термін "карбоксамідний артроподицид, який є твердим при кімнатній температурі" в даному контексті означає артроподицидну сполуку, яку використовують для боротьби з членистоногими шкідниками, яка містить один або більше карбоксамідний компонент та має точку плавлення вище, ніж 20°C, або альтернативно та звичайно вище, ніж 50°C. Більш звичайно, принаймні, один карбоксамідний артроподицид компоненту (а) має точку плавлення вище, ніж приблизно 80°C, навіть більш звичайно вище приблизно 100°C, та найбільш звичайно вище приблизно 120°C. Часто всі з, принаймні, одного карбоксамідних артроподицидів компоненту (а) мають точки плавлення вище, ніж приблизно 80°C, вище приблизно 100°C, або навіть вище приблизно 120°C. Звичайно, принаймні, один карбоксамідний артроподицид компоненту (а) має розчинність у воді менше, ніж приблизно 10 г/л та більш звичайно менше, ніж приблизно 5 г/л. Як добре відомо з рівня техніки, термін "карбоксамід" відноситься до компоненту, що містить атом вуглецю, азоту та кисню, сполучені в конфігурації, наведеній у Формулі А. Атом вуглецю у Формулі А зв'язаний з атомом вуглецю в радикалі, до якого приєднаний карбоксамідний компонент. Атом азоту у Формулі А зв'язаний з карбонільним вуглецем Формули А, а також зв'язаний з двома іншими атомами, принаймні, один атом з яких вибраний з атома водню або атома вуглецю іншого радикала, до якого приєднаний карбоксамідний компонент. В одному втіленні дані композиції містять, принаймні, один карбоксамідний артроподицид, який є твердим при кімнатній температурі та містить, принаймні, два карбоксамідні компоненти. В іншому втіленні, принаймні, один карбоксамідний артроподицид містить, принаймні, два карбоксамідні компоненти, які суміжно приєднані до атомів вуглецю (тобто, орто-розташування) карбоциклічного або гетероциклічного кільця. В подальшому втіленні карбоциклічне або гетероциклічне кільце, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду є ароматичним (тобто задовольняє правилу Хюкеля 4n+2 для ароматичності). Конкретними прикладами, як карбоксамідні артроподициди, які використовуються в композиціях за даним винаходом, є карбоксамідні артроподициди Формули 1, їх N-оксиди і солі, та Формули 2 і їх солі 15 де X являє собою Ν, CF, CCl, CBr або СІ; 1 R являє собою СН3, СІ, Br або F; 2 R являє собою Н, F, СІ, Br або -CN; 3 R являє собою F, СІ, Br, С1-С4 галогеналкіл або С1-С4 галогеналкокси; 4a R являє собою Н, С1-С4 алкіл, циклопропілметил або 1-циклопропілетил; 4 R являє собою Η або СН3; 5 R являє собою Н, F, СІ або Br; та 6 R являє собою Н, F, СІ або Br; де 11 R являє собою СН3, СІ, Br або І; 12 R являє собою СН3 або СІ; 13 R являє собою С1-С3 фторалкіл; 14 R являє собою Η або СН3; 15 R являє собою Η або СН3; 16 R являє собою С1-С2 алкіл; та n означає 0, 1 або 2. В наведених вище визначеннях, термін "алкіл", який використовується або сам по собі, або в складових словах, таких як "галогеналкіл" або "фторалкіл" включає алкіл з прямим або розгалуженим ланцюгом, такий як метил, етил, н-пропіл, іпропіл або різні ізомери бутилу. "Алкокси" включає, наприклад, метокси, етокси, н-пропілокси, ізопропілокси та різні ізомери бутокси. Термін "галоген", або сам по собі, або в складових словах, таких як "галогеналкіл", включає фтор, хлор, бром або йод. Крім того, коли цей термін використовується в складових словах, таких як "галогеналкіл" або "галогеналкокси", зазначений алкіл може бути частково або повністю заміщений атомами галогену, які можуть бути однаковими або різними. Приклади "галогеналкілу" включають CF3, CH2CI, CH2CF3 та CCI2CF3. Терміни "галогеналкокси" та подібні визначені аналогічно терміну "галогеналкіл". Приклади "галогеналкокси" включають OCF3, OCH2Cl3, OCH2CH2CHF2 та OCH2CF3. 95091 16 Загальна кількість атомів вуглецю в заміщуючій групі вказана за допомогою префіксу "Ci-Cj", де і та j означають числа від 1 до 4. Наприклад, С1-С4 алкіл означає радикали від метилу до бутилу, включаючи різні ізомери. Конкретним прикладом є композиція, описана в частині «Короткий опис суті винаходу», де компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамідний артроподицид) містить карбоксамідні артроподициди, вибрані з групи, що включає 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2метил-6-[(метиламіно)карбоніл]-феніл]-1Н-піразол5-карбоксамід, 3-бром-N-[4-хлор-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-1Н-піразол-5-карбоксамід, N-[4-хлор-2-метил-6-[[(1метилетил)аміно]карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-3-(трифторметил)-1Н-піразол-5карбоксамід, N-[4-хлор-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-3-(трифторметил)-1Н-піразол-5карбоксамід, 3-бром-N-[4-хлор-2-метил-6-[[(1метилетил)аміно]карбоніл]феніл]-1-(3-хлор-2піридиніл)-1Н-піразол-5-карбоксамід, 1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-3-(трифторметил)1Н-піразол-5-карбоксамід, 3-бром-1-(2-хлорфеніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[[(1-метилетил)аміно]-карбоніл]-феніл]-1Н-піразол5-карбоксамід, 3-бром-1-(2-хлорфеніл)-N-[4-ціано-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1Н-піразол-5карбоксамід, 3-бром-1-(2-хлорфеніл)-N-[2,4-дихлор-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1Н-піразол-5карбоксамід, 3-бром-N-[4-хлор-2[[(циклопропілметил)аміно]карбоніл]-6метилфеніл]-1-(3-хлор-2-піридиніл)-1Н-піразол-5карбоксамід, 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2[[(циклопропілметил)аміно]-карбоніл]-6метилфеніл]-1Н-піразол-5-карбоксамід, 3-бром-N-[4-хлор-2-[[(1циклопропілетил)аміно]карбоніл]-6-метилфеніл]-1(3-хлор-2-піридиніл)-1Н-піразол-5-карбоксамід, 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N-[4-ціано-2-[[(1циклопропілетил)аміно]карбоніл]-6-метилфеніл]1Н-піразол-5-карбоксамід, та 2 N -[1,1-диметил-2-(метилсульфоніл)етил]-3йодо-N'-[2-метил-4-[1,2,2,2-тетрафтор-1(трифторметил)етил]феніл]-1,2бензолдикарбоксамід. Карбоксамідні артроподициди (наприклад, Формули 1) для даних композицій також можуть знаходитися у формі N-оксидів. Фахівець в даній галузі техніки прийме до уваги, що не всі гетероциклічні кільця, які містять азот, можуть утворювати N-оксиди, оскільки азоту для окиснення до оксиду необхідна вільна окрема пара; фахівець в даній галузі техніки визначить ті гетероциклічні кільця, які містять азот, що можуть 17 утворювати N-оксиди. Фахівець в даній галузі техніки також визнає, що третинні аміни можуть утворювати N-оксиди. Синтетичні способи одержання N-оксидів гетероциклічних кілець та третинних амінів добре відомі фахівцю в даній галузі техніки, включаючи окиснення гетероциклічних кілець та третинних амінів пероксикислотами, такими як пероксіоцтова та м-хлорпероксибензойна кислота (МСРВА), пероксидом водню, алкіл гідропероксидами, такими як трет-бутил гідропероксид, перборатом натрію та діоксиранами, такими як диметилдіоксиран. Ці способи одержання N-оксидів були докладно описані та переглянуті в літературі, див. наприклад: Т. L. Gilchrist в Comprehensive Organic Synthesis, vol. 7, pp 748-750, S. V. Ley, Ed., Pergamon Press; M. Tisler та В. Stanovnik в Comprehensive Heterocydic Chemistry, vol. 3, pp 1820, A. J. Boulton та A. McKillop, Eds., Pergamon Press; M. R. Grimmett та В. R. Т. Keene в Advances in Heterocydic Chemistry, vol. 43, pp 149-161, A. R. Katritzky, Ed., Academic Press; M. Tisler та В. Stanovnik в Advances in Heterocydic Chemistry, vol. 9, pp 285-291, A. R. Katritzky та A. J. Boulton, Eds., Academic Press; та G. W. H. Cheeseman та Ε. S. G. Werstiuk в Advances in Heterocydic Chemistry, vol. 22, pp 390-392, A. R. Katritzky та A. J. Boulton, Eds., Academic Press. Фахівець в даній галузі техніки визнає, що оскільки в оточуючому середовищі та у фізіологічних умовах солі хімічних сполук знаходяться в рівновазі з їх відповідними несольовими формами, солі розділяють біологічну корисність несольових форм. Таким чином, багато солей карбоксамідних артроподицидів (наприклад, Формули 1 або 2) використовують в даних композиціях (тобто, вони є прийнятними в сільському господарстві). Такі солі включають кислотно-адитивні солі з неорганічними або органічними кислотами, такими як бромистоводнева кислота, соляна кислота, азотна кислота, фосфорна кислота, сірчана кислота, оцтова кислота, бутанова кислота, фумарова кислота, молочна кислота, малеїнова кислота, малонова кислота, щавлева кислота, пропіонова кислота, саліцилова кислота, винна кислота, 4толуолсульфонова кислота або валеріанова кислота. Коли карбоксамідний артроподицид містить кислотний компонент, такий як карбонова кислота або фенол, солі також можуть включати солі, утворені з органічними основами (наприклад, піридином, триетиламіном або аміаком) або неорганічними основами (наприклад, гідридами, гідроксидами або карбонатами натрію, калію, літію, кальцію, магнію або барію). Композиція за винаходом загалом містить компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамідний артроподицид) в кількості звичайно від приблизно 0,1 до приблизно 40 мас. %, більш звичайно від приблизно 5 до приблизно 25 мас. %, та найбільш звичайно від приблизно 5 до приблизно 15 мас. % композиції. Композиції за даним винаходом можуть містити додатково до, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду до приблизно 20 мас. % або до приблизно 15 мас. % компоненту (b) (тобто, принаймні, одного іншого біологічно активного 95091 18 агенту). Принаймні, один інший біологічно активний агент є сполукою, яка відрізняється від, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду, та може включати сполуку, агент або речовину, вибрану з наступних класів: інсектициди, фунгіциди, нематоциди, бактерициди, акарициди, гербіциди, регулятори росту, такі як стимулятори укорінення, хімічні стерилізатори, напівхімікати, репеленти, атрактанти, феромони, стимулятори споживання, включаючи як хімічні, так і біологічні агенти, та суміші декількох сполук, агентів або речовин, вибраних з наведених вище класів. В одному втіленні, принаймні, одинінший біологічно активний агент с твердим при кімнатній температурі, та в іншому втіленні, принаймні, один інший біологічно активний агент має точку плавлення вище, ніж 50°C. Суміші різних біологічно активних агентів можуть мати більш широкий спектр активності, ніж окремий агент сам по собі. Крім того, такі суміші можуть проявляти синергетичний ефект. У втіленні даного винаходу, артроподицидна суспензійна концентрована композиція, крім того, містить, принаймні, один інший біологічно активний агент, де інший біологічно активний агент суспендований або розчинений в, принаймні, одному рідкому носії, що не змішується з водою. Прикладами компоненту (b) (тобто, принаймні, одного іншого біологічно активного агенту) є: інсектициди, такі як абамектин, ацефат, ацетаміприд, ацетопрол, амідофлумет (S-1955), авермектин, азадирахтин, азинфос-метил, біфентрин, біфеназат, бістрифлурон, бупрофезин, карбофуран, картап, хлорфенапір, хлорфлуазурон, хлорпірифос, хлорпірифос-метил, хромафенозид, клотіанідин, цифлуметофен, цифлутрин, бета-цифлутрин, цигалотрин, гама-цигалотрин, лямбда-цигалотрин, циперметрин, циромазин, дельтаметрин, діафентіурон, діазинон, діельдрин, дифлубензурон, димефлутрин, диметоат, динотефуран, діофенолан, емамектин, ендосульфан, есфенвалерат, етіпрол, фенотіокарб, феноксикарб, фенпропатрин, фенвалерат, фіпроніл, флонікамід, флуцитринат, тауфлувалінат, флуфенерим (UR-50701), флуфеноксурон, фонофос, галофенозид, гексафлумурон, гідраметилнон, імідаклоприд, індоксакарб, ізофенфіос, луфенурон, малатіон, метафлумізон, метальдегід, метамідофос, метидатіон, метоміл, метопрен, метоксихлор, метофлутрин, монокротофос, метоксифенозид, монокротофос, нітенпірам, нітіазин, новалурон, новіфлумурон (XDE-007), оксаміл, паратіон, паратіон-метил, перметрин, форат, фосалон, фосмет, фосфамідон, піримікарб, профенофос, профлутрин, протрифенбут, піметрозин, пірафлупрол, піретрин, піридаліл, пірифлухіназон, пірипрол, пірипроксифен, ротенон, ріанодин, спінеторам, спіносад, спіродиклофен, спіромезифен (BSN 2060), спіротетрамат, сульпрофос, тебуфенозид, тефлубензурон, тефлутрин, тербуфос, тетрахлорвінфос. тіаклоприд, тіаметоксам, тіодикарб, тіосультап-натрій, толфенпірад, тралометрин, триазамат, трихлорфон та трифлумурон; фунгіциди, такі як ацибензолар, альдиморф, амісульбром, азаконазол, азоксистробін, беналаксил, беноміл, бентіавалікарб, бентіавалікарб-ізопропіл, біноміал, біфеніл, бітертанол, бластицидин-S, бордоська 19 рідина (триосновний сульфат міді), боскалід/нікобіфен, бромуконазол, бупіримат, бутіобат, карбоксин, карпропамід, каптафол, каптан, карбендазим, хлоронеб, хлороталоніл, хлозолінат, клотримазол, оксихлорид міді, солі міді, такі як сульфат міді та гідроксид міді, ціазофамід, цифлуфенамід, цимоксаніл, ципроконазол, ципродиніл, дихлофлуанід, диклоцимет, дикломезин, диклоран, діетофенкарб, дифеноконазол, диметоморф, димоксистробін, диніконазол, диніконазолМ, динокап, дискостробін, дитіанон, додеморф, додин, еконазол, етаконазол, едифенфос, епоксиконазол, етабоксам, етиримол, етридіазол, фамоксадон, фенамідон, фенаримол, фенбуконазол, фенкарамід, фенфурам, фенгексамід, феноксаніл, фенпіклоніл, фенпропідин, фенпропіморф, ацетат фентину, гідроксид фентину, фербам, феримзон, флуазинам, флудіоксоніл, флуметовер, флуопіколід, флуоксастробін, флухінконазол, флухінконазол, флусилазол, флусульфамід, флутоланіл, флутриафол, фолпет, фозетил-алюміній, фуберидазол, фуралаксил, фураметапір, гексаконазол, гімексазол, гуазатин, імазаліл, імібенконазол, іміноктадин, іпконазол, іпробенфос, іпродіон, іпровалікарб, ізоконазол, ізопротіолан, касугаміцин, крезоксим-метил, манкоцеб, мандипропамід, манеб, мефеноксам, мепаніпірим, мепроніл, металаксил, метконазол, метасульфокарб, метирам, метоміностробін/феноміностробін, метрафенон, міконазол, міклобутаніл, нео-азоцин (метанарсонат заліза), нуаримол, октилінон, офурац, орисастробін, оксадиксил, оксолінова кислота, окспоконазол, оксикарбоксин, паклобутразол, пенконазол, пенцицурон, пентіопірад, перфуразоат, фосфорна кислота, фталід, пікобензамід, пікоксистробін, поліоксинс, пробеназол, прохлораз, процимідон, пропамокарб, пропамокарб-гідрохлорид, пропіконазол, пропінеб, прохіназид, протіоконазол, піраклостробін, піразофос, пірифенокс, піриметаніл, пірифенокс, піролнітрин, пірохілон, хінконазол, хіноксифен, хінтозен, сильтіофам, симеконазол, спіроксамін, стрептоміцин, сірка, тебуконазол, геклофталам, текназен, тетраконазол, тіабендазол, тифлузамід, тіофанат, тіофанат-метил, гирам, тіадиніл, толклофосметил, толіфлуанід, триадимефон, триадименол, триаримол, триазоксид, тридеморф, триморфамід, трициклазол, трифлоксистробін, трифорин, тритиконазол, уніконазол, валідаміцин, вінклозолін, цинеб, цирам та зоксамід; нематоциди, такі як алдикарб, іміціафос, оксаміл та фенаміфос; бактерициди, такі як стрептоміцин; акарициди, такі як амітраз, хінометіонат, хлорбензилат, цигексатин, дикофол, дієнохлор, етоксазол, феназахін, оксид фенбутатину, фенпропатрин, фенпіроксимат, гекситіазокс, пропаргіт, піридабен та тебуфенпірад; та біологічні агенти, включаючи ентомопатогенні бактерії, такі як Bacillus thuringiensis subsp. aizawai, Bacillus thuringiensis subsp. kurstaki, та інкапсульовані дельта-ендотоксини Bacillus thuringiensis (наприклад, Cellcap, MPV, MPVII); ентомопатогенні грибки, такі як зелені мускардинні грибки; та ентомопатогенний вірус, включаючи бакуловірус, нуклеополігедровірус (NPV), такий як Helicoverpa zea нуклеополігедровірус (HzNPV), Anagrapha falcifera нуклеополігедровірус (AfNPV); 95091 20 та гранульоз-вірус (GV), такий як Cydiapomonella гранульоз-вірус (CpGV). Загальні посилання для цих сільськогосподарських захисних агентів (тобто інсектицидів, нематоцидів, акарицидів та біологічних агентів) включають The Pesticide Manual, 13th Edition, С. D. S. Tomlin, Ed., British Crop Protection Council, Farnham, Surrey, U.K., 2003 та The BioPesticide nd Manual, 2 Edition, L. G. Copping, Ed., British Crop Protection Council, Farnham, Surrey, U.K., 2001. Прикладом є композиція за даним винаходом, де компонент (b) (тобто, принаймні, один інший біологічно активний агент) містить біологічно активний агент, вибраний з групи, що включає абамектин, ацефат, ацетаміприд, ацетопрол, алдикарб, амідофлумет, амітраз, авермектин, азадирахтин, азинфос-метил, біфентрин, біфеназат, бістрифлурон, бупрофезин, карбофуран, картап, хінометіонат, хлорфенапір, хлорфлуазурон, хлорпірифос, хлорпірифос-метил, хлоробензилат, хромафенозид, клотіанідин, цифлуметофен, цифлутрин, бета-цифлутрин, цигалотрин, гама-цигалотрин, лямбда-цигалотрин, цигексатин, циперметрин, циромазин, дельтаметрин, діафентіурон, діазинон, дикофол, дієльдрин, дієнохлор, дифлубензурон, димефлутрин, диметоат, динотефуран, діофенолан, емамектин, ендосульфан, есфенвалерат, етіпрол, етоксазол, фенаміфос, феназахін, оксид фенбутатину, фенотіокарб, феноксикарб, фенпропатрин, фенпіроксимат, фенвалерат, фіпроніл, флонікамід, флуцитринат, тау-флувалінат, флуфенерим, флуфеноксурон; фонофос, галофенозид, гексафлумурон, гекситіазокс, гідраметилнон, іміціафос, імідаклоприд, індоксакарб, ізофенфос, луфенурон, малатіон, метафлумізон, метальдегід, метамідофос, метідатіон, метоміл, метопрен, метоксихлор, метоксифенозид, метофлутрин, монокротофос, нітенпірам, нітіазин, новалурон, новіфлумурон, оксаміл, паратіон, паратіон-метил, перметрин, форат, фосалон, фосмет, фосфамідон, піримікарб, профенофос, профлутрин, пропаргіт, протрифенбут, піметрозин, пірафлупрол, піретрин, піридабен, піридаліл, пірифлухіназон, пірипрол, пірипроксифен, ротенон, ріанодин, спінеторам, спіносад, спіридиклофен, спіромезифен, спіротетрамат, сульпрофос, тебуфенозид, тебуфенпірад, тефлубензурон, тефлутрин, тербуфос, тетрахлорвінфос, тіаклоприд, тіаметоксам, тіодикарб, тіосультап-натрій, толфенпірад, тралометрин, триазамат, трихлорфон, трифлумурон, Bacillus thuringiensis subsp. aizawai, Bacillus thuringiensis subsp. kurstaki, нуклеополігедровірус, інкапсульований дельта-ендотоксин Bacillus thuringiensis, бакуловірус, ентомопатогенні бактерії, ентомопатогенний вірус та ентомопатогенні грибки. Додатковим прикладом є композиція за даним винаходом, де компонент (b) (тобто, принаймні, один інший біологічно активний агент) містить біологічно активний агент, вибраний з групи, що включає абамектин, ацетаміприд, амітраз, авермектин, азадирахтин, біфентрин, бупрофезин, картап, хлорфенапір, хлорпірифос, клотіанідин, цифлутрин, бета-цифлутрин, цигалотрин, лямбдацигалотрин, циперметрин, циромазин, дельтамет 21 рин, діельдрин, динотефуран, діофенолан, емамектин, ендосульфан, есфенвалерат, етіпрол, фенотіокарб, феноксикарб, фенвалерат, фіпроніл, флонікамід, флуфеноксурон, гексафлумурон, гідраметилнон, імідаклоприд, індоксакарб, луфенурон, метафлумізон, метоміл, метопрен, метоксифенозид, нітенпірам, нітіазин, новалурон, оксаміл, піметрозин, піретрин, піридабен, піридаліл, пірипроксифен, ріанодин, спінеторам, спіносад, спіродиклофен, спіромезифен, тебуфенозид, тіаклоприд, тіаметоксам, тіодикарб, тіосультап-натрій, тралометрин, триазамат, трифлумурон, Bacillus thuringiensis subsp. aizawai, Bacillus thuringiensis subsp. kurstaki, нуклеополігедровірус та інкапсульований дельта-ендотоксин Bacillus thuringiensis. Особливими прикладами заданим винаходом є артроподицидні суспензійні концентровані композиції, де, принаймні, один інший біологічно активний агент являє собою інсектицид або акарицид, включаючи модулятори натрієвих каналів, такі як біфентрин, циперметрин, цигалотрин, лямбдацигалотрин, цифлутрин, бета-цифлутрин, дельтаметрин, димефлутрин, есфенвалерат, фенвалерат, індоксакарб, метофлутрин, профлутрин, піретрин та тралометрин; антихолінестеразні засоби, такі як хлорпірифос, метоміл, оксаміл, тіодикарб та триазамат; неонікотиноїди, такі як ацетаміприд, клотіанідин, динотефуран, імідаклоприд, нітенпірам, нітіазин, тіаклоприд та тіаметоксам; інсектицидні макроциклічні лактони, такі як спінеторам, спіносад, абамектин, авермектин та емамектин; GABA (-амінобутанова кислота)-регульовані блокатори хлоридних каналів, такі як ендосульфан, етіпрол та фіпроніл; інгібітори синтезу хітину, такі як бупрофезин, циромазин, флуфеноксурон, гексафлумурон, луфенурон, новалурон, новіфлумурон та трифлумурон; ювенільні гормональні міметики, такі як діофенолан, феноксикарб, метопрен та пірипроксифен; ліганди рецептора октопаміну, такі як амітраз; агоністи екдизону, такі як азадирахтин, метоксифенозид та тебуфенозид; ліганди рецептора ріанодину, такі як ріанодин; аналоги нереізотоксину, такі як картап; інгібітори мітохондріального переносу електронів, такі як хлорфенаиір, гідраметилнон та піридабен; інгібітори біосинтезу ліпідів, такі як спіродиклофен and спіромезифен; циклодієнові інсектициди, такі як діельдрин; цифлуметофен; фенотіокарб; флонікамід; метафлумізон; пірафлупрол; піридаліл; пірипрол; піметрозин; спіротетрамат; та тіосультапнатрій. Одне втілення компоненту (b) (тобто, принаймні, одного іншого біологічно активного агенту) для змішування з компонентом (а) (тобто, принаймні, одним карбоксамідним артроподицидом) в композиціях за даним винаходом включає нуклеополігедровірус, такий як HzNPV та AfNPV; Bacillus thuringiensis та інкапсульовані дельта-ендотоксини Bacillus thuringiensis, такі як Cellcap, MPV та MPVII; а також, як природні, так і генномодифіковані вірусні інсектициди, що включають члени сімейства Baculoviridae, а також ентомофільні грибки. На увагу заслуговують композиції за винаходом, де масове співвідношення компоненту (b) (тобто, принаймні, одного іншого біологічно активного агенту) до компоненту (а) (тобто, принаймні, 95091 22 одного карбоксамідного артроподициду) знаходиться в діапазоні від приблизно 1:100 до приблизно 100:1. Компонент (с) (тобто, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою) в композиції за даним винаходом забезпечує рідке текуче середовище, в якому дисперговані, принаймні, один карбоксамідний артроподицид та інші тверді речовини, які можуть бути присутні. Прикладом є композиція за даним винаходом, що містить компонент (с) (тобто, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою) в кількості звичайно від приблизно 30 до приблизно 95 мас. %, більш звичайно від приблизно 30 до приблизно 80 мас. %, навіть більш звичайно від приблизно 40 до приблизно 70 мас. %, та найбільш звичайно від приблизно 50 до приблизно 60 мас. %, базуючись на загальній масі композиції. Термін "рідкий носій, що не змішується з водою", як використовується в даній заявці, відноситься до хімічної сполуки, яка є рідкою при 20°C та розчинною у воді зі ступенем менше, ніж приблизно 2 мас. % при 20°C. Прикладами є композиції за даним винаходом, де, принаймні, один рідкий носій розчинний у воді зі ступенем менше, ніж приблизно 0,1 мас. %, або менше, ніж приблизно 0,01 мас. %, або менше, ніж приблизно 0,001мас.% при 20°C. Низька розчинність рідких сполук у воді є результатом низької молекулярної полярності. Оскільки низька молекулярна полярність рідкого носія, що не змішується з водою, ближче до полярності карбоксамідних артроподицидів, ніж висока полярність води, карбоксамідні артроподициди загалом є більш розчинними в рідких носіях, що не змішуються з водою, ніж у воді, в якій вони мають невелику розчинність. Проте, кількість компоненту (а) (тобто, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду) щодо кількості компоненту (с) (тобто, принаймні, одного рідкого носія, що не змішується з водою) може привести до того, що більша частина карбоксамідного артроподициду буде присутня у вигляді твердих часток замість того, щоб розчинятися в даних композиціях. В одному втіленні даних композицій компонент (с) містить, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою, який має в'язкість нижче 50 сР при 20°C, який може полегшити текучість композиції, та в іншому втіленні даних композицій компонент (с) містить, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою, який має температуру загоряння вище 65°C та/або низьку токсичність (обидві властивості є потенційно переважними з точки зору безпеки). Для певних втілень композицій за даним винаходом, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою, може бути вибраний з ефіру жирної кислоти з С1-С4 алканолом, рослинної олії та мінерального масла. Ці конкретні рідкі носії, що не змішуються з водою, не тільки мають низьку полярність та добре діють в даних композиціях, але вони також є відносно нетоксичними та легко доступними з комерційних джерел за помірною вартістю. Мінеральні масла, також відомі як рідкий вазелін, рідкий парафін, гас та парафінове масло, міс 23 тять суміш рідких вуглеводнів з довгим ланцюгом, отриманих з нафти. Мінеральні масла можуть бути комерційно доступними з багатьох джерел, або як мінеральне масло без присадок або змішані з емульгаторами, як наприклад, Isopar Η (Deutsche Exxon - Chemicals) або Suremix (DuPont, США). Рослинні олії являють собою олії, отримані з рослин. Рослинні олії звичайно отримують за допомогою вижимання або екстрагування розчинником насіння (наприклад, соняшнику, рапсу, сої, кукурудзи (маїсу), льняного сім'я (льон)) або плодів (наприклад, оливок). Прикладами рослинних олій, які є комерційно доступними за помірну вартість, с соняшникова олія, рапсова олія, олія каноли, соєва олія та кукурудзяна олія. Рослинні олії здебільшого містять гліцериди жирних кислот, тобто гліцеринові ефіри жирних кислот. Ефіри жирних кислот з С1-С4 алканолами (тобто, жирні кислоти, естерифіковані С1-С4 алканолами замість гліцерину) мають більш низьку в'язкість, ніж рослинні олії, та особливо можуть бути корисними, як, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою, для даних композицій. Компоненти жирних кислот в ефірах жирних кислот містять карбоксилатний компонент, приєднаний до вуглеводневого ланцюга, який може бути нерозгалуженим або розгалуженим, але звичайно є нерозгалуженим в природних джерелах. Вуглеводневий ланцюг може бути насиченим або ненасиченим; звичайно вуглеводневий ланцюг є насиченим (тобто, алкіл) або містить 1 або 2 вуглецьвуглецевих подвійних зв'язків (тобто алкеніл). В композиціях за даним винаходом використовуються ефіри жирних кислот, отримані з жирних кислот, що містять або непарну кількість атомів вуглецю (тобто, парну кількість атомів вуглецю в вуглеводневому ланцюзі), або парну кількість атомів вуглецю (тобто, непарну кількість атомів вуглецю в вуглеводневому ланцюзі). Хоча в дані композиції можуть бути включені ефіри нижчих жирних кислот (наприклад, які містять лише 4 атоми вуглецю), їх переважно змішують з ефірами вищих жирних кислот для зменшення загальної полярності, розчинності у воді та летючості. Для сприятливих фізичних властивостей композицій за даним винаходом як рідкий носій, що не змішується з водою, використовують ефіри жирних кислот, що містять, принаймні, 10 атомів вуглецю. Оскільки жирні кислоти, отримані з природних джерел, звичайно містять парну кількість атомів вуглецю в діапазоні від 10 до 22 атомів вуглецю, алканольні ефіри цих жирних кислот є переважними внаслідок їх комерційної доступності та вартості. Ефіри С10С22 жирних кислот з парною кількістю атомів вуглецю, наприклад, являють собою ефіри ерукової кислоти, лауринової кислоти, пальмітинової кислоти, стеаринової кислоти, олеїнової кислоти, лінолевої кислоти та ліноленової кислоти. Прикладами є композиції за даним винаходом, в яких компонент (с) містить ефіри жирних кислот, що містять 12-20 атомів вуглецю. Додатковими прикладами є композиції за даним винаходом, в яких компонент (с) містить ефіри жирних кислот, що містять 16-18 атомів вуглецю. 95091 24 С1-С4 алканол-вмісні компоненти ефірів жирних кислот можуть бути нерозгалуженими (тобто, лінійними) або розгалуженими, але звичайно вони є нерозгалуженими. З причин, що включають сприятливі фізичні властивості, комерційну доступність та вартість, на увагу заслуговують ефіри жирних кислот, які являють собою жирні кислоти, естерифіковані С1-С2 алканолами, та більш переважно С1 алканолом (тобто метанолом). Ефіри жирних кислот з алканолами в композиції за даним винаходом також можуть бути отримані з суміші спиртів (наприклад, метанолу та етанолу). Композиції, що містять жирні кислоти, отримані з природних джерел (наприклад, олії насіння), звичайно містять жирні кислоти, що мають діапазон довжин ланцюгів та різні ступені ненасиченості. В композиціях за даним винаходом можуть бути корисними суміші, що містять ефіри жирних кислот, отримані з таких сумішей жирних кислот, без необхідності початкового розділення ефірів жирних кислот. Прийнятні композиції ефірів жирних кислот, отриманих з рослин, включають олії з насіння та плодів соняшнику, рапсу, оливи, кукурудзи, сої, бавовнику та льону. Прикладом є композиція за винаходом, в якій компонент (с) (тобто, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою) містить метилові ефіри жирних кислот, отриманих з олії насіння соняшнику, сої, бавовнику або льону. Конкретним прикладом є композиція за винаходом, в якій компонент (с) містить метилові ефіри жирних кислот, отриманих з соєвої олії (також відомої як метильована соєва олія або метиловий ефір сої). Ефіри жирних кислот з алканолами та способи їх одержання добре відомі з рівня техніки. Наприклад, "біодизель" звичайно містить ефіри жирних кислот з етанолом або більш звичайно з метанолом. Два основні шляхи, що використовуються для одержання ефірів жирних кислот з алканолами, включають трансестерифікацію, виходячи з іншого ефіру жирної кислоти (часто ефір з гліцерином, що існує в природі), та направлену естерифікацію, виходячи з жирної кислоти. Для проведення цих шляхів відомі різні способи. Наприклад, направлена естерифікація може бути здійснена за допомогою реакції жирної кислоти з алканолом в присутності сильного кислотного каталізатора, такого як сірчана кислота. Трансестерифікація може бути проведена за допомогою реакції початкового ефіру жирної кислоти зі спиртом в присутності сильного кислотного каталізатора, такого як сірчана кислота, але більш звичайно сильної основи, такої як гідроксид натрію. Алкіловані олії з насіння є продуктами трансестерифікації олій з насіння з алканолами. Наприклад, метильовака соєва олія, також відома як метиловий ефір сої, включає метилові ефіри, отримані за допомогою трансестерифікації соєвої олії з метанолом. Таким чином, метиловий ефір сої включає метилові ефіри жирних кислот в приблизно молярному співвідношенні, при якому жирні кислоти були естерифіковані гліцерином в соєвій олії. Алкіловані олії з насіння, такі як метиловий ефір сої, можуть бути перегнані, щоб змінити співвідношення метилових ефірів жирних кислот. 25 Алкоксильовані ефіри жирних кислот, включаючи алкоксильовані гліцериди жирних кислот (також відомі як алкоксильовані тригліцериди), часто розглядаються як "напів-природні" поверхневоактивні речовини, оскільки їх отримують в результаті алкоксилування (етоксилування або пропоксилування) ефірів жирних кислот природного походження, таких як рослинна олія (або олія з насіння). Звичайні алкоксильовані ефіри жирних кислот з рослинних олій включають етоксильовані ефіри жирних кислот, які містять 10-60 ланок етилен оксиду. Ефіри жирних кислот (наприклад, тригліцеридні масла) можуть бути етоксильовані в процесі, що звичайно включає нагрівання з каталітичною кількістю гідроксиду або алкоксиду лужного металу, необов'язково каталітичною кількістю спирту (наприклад, гліцерину) та кількістю етилен оксиду, що залежить від бажаного ступеня етоксилування. В цих умовах спиртові компоненти ймовірно етоксилують етилен оксидом з одержанням етоксильованих груп (що звичайно містять в ланцюгу різні ланки етилен оксиду), які конденсуються на термінальному кінці ланцюга етилен оксиду з карбоксильними компонентами з одержанням ефірних зв'язків (наприклад, за допомогою трансестерифікації, каталізованої основою), таким чином, вивільнюючи додаткові спиртові компоненти, які потім гідроксилують та конденсують з карбоксильними компонентами з одержанням ефірів. Етоксилування продовжується, поки не буде поглинута додана кількість етилен оксиду. В цих умовах гідроксильні групи на алкільному або алкенільному ланцюгах карбонової кислоти (наприклад, рицинолевої кислоти в касторовій олії) також можуть бути гідроксильовані. Етоксильовані ефіри жирних кислот та методики їх одержання описані в патенті US 4,536,324. Ефіри жирних кислот можуть бути пропоксильовані за допомогою заміщення пропілен оксидом усього або частини етилен оксиду в процедурах алкоксилування. В композиціях за даним винаходом як компонент (с) особливо корисні РОЕ 25 касторова олія, РОЕ 30 соєва олія та РОЕ 30 рапсова олія. Алкоксильовані ефіри жирних кислот звичайно розглядаються як неіонні поверхневоактивні речовини, але вони також можуть бути використані як рідкий носій, що не змішується з водою, що має здатність перетворюватися на емульсію. Загалом, для того, щоб компонент (с) існував у вигляді дрібно диспергованих крапельок при розбавленні водою, композиції за даним винаходом повинні містити один або більше емульгаторів (тобто, тип поверхнево-активної речовини). Проте, в певних композиціях за винаходом компонент (с) (тобто, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою) має здатність перетворюватися на емульсію; наприклад, коли компонент (с) містить етоксильовані ефіри жирних кислот, такі як етоксильована соєва олія (ПОЕ 20-30), компонент (d) (тобто, принаймні, один емульгатор) може бути відсутній в даних композиціях. Прикладом є композиції за даним винаходом, в яких компонент (с) містить рідкі носії, що перетворюються на емульсію, такі як етоксильовані ефіри жирних кислот, тоді кількість компоненту (d) (тобто, принаймні, 95091 26 одного емульгатору) може складати 0 мас. % композиції. Поверхнево-активні речовини (також відомі як "поверхнево-активні агенти") загалом змінюють, та найбільш часто знижують, поверхневий натяг рідини. Залежно від природи гідрофільних та ліпофільних груп в молекулі поверхнево-активної речовини, поверхнево-активні речовини можуть бути корисними як змочувальні агенти, диспергуючі агенти (тобто, дисперсанти), емульгатори або протиспінюючі присадки (тобто, протиспінювачі). Поверхнево-активні речовини описані як аніонні, неіонні або катіонні поверхнево-активні речовини, базуючись на хімічній природі їх гідрофільних груп. Типові поверхнево-активні речовини описані в McCutcheon's 2005, Volume 1: Emulsifiers and Detergents Annual, Μ С Publ. Co., Glen Rock, New Jersey, а також в Sisely та Wood, Encyclopedia of Surface Active Agents, Chemical Publ. Co., Inc., New York, 1964. Аніонна поверхнево-активна речовина являє собою поверхнево-активну молекулу, в якій гідрофільна група, сполучена з ліпофільною частиною молекули, утворює негативний іон (тобто, аніон), коли її поміщають у водний розчин. Карбоксилат, сульфат, сульфонат та фосфат є гідрофільними групами, що звичайно існують в аніонних поверхнево-активних речовинах. Приклади аніонних поверхнево-активних речовин включають алкілнафтален сульфонати натрію, конденсати нафталенсульфонату з формальдегідом, алкілбензолсульфонати, сульфонати лігніну, алкіл сульфати, сульфати алкілових ефірів, діалкіл сульфосукцинати, Ν,Ν-діалкілтаурати, полікарбоксилати, фосфатні ефіри, етоксильовані тристиролфенол фосфатні солі та солі лугів з жирними кислотами. Неіонна поверхнево-активна речовина являє собою поверхнево-активну молекулу, яка не містить іонізуємих полярних кінцевих груп, але містить гідрофільні та ліпофільні компоненти. Приклади неіонних поверхнево-активних речовин включають етоксильовані спирти, етоксильовані алкілфеноли, етоксильовані ефіри сорбіту, етоксильовані ефіри жирних кислот, блок-кополімери поліоксіетилену/поліоксипропілену, гліцеринові ефіри та алкілполіглікозиди, в яких кількість ланок глюкози, яку називають ступенем полімеризації (С.П.), може знаходитися в діапазоні від 1 до 3 та кількість алкільних ланок може знаходитися в діапазоні від С6 до С14 (див. Pure and Applied Chemistry 72, 1255-1264). Також відомо з рівня техніки, в цих поверхнево-активних речовинах "етоксильований" відноситься до наявності ланцюгів, що містять одну або більше оксіетиленових ланок (-ОСН2СН2-), отриманих за допомогою реакції етилен оксиду з гідроксильними групами на сорбітані, сорбіті або компонентах жирних кислот, відповідно. В етоксильованих ефірах сорбітану та етоксильованих ефірах сорбіту, гідроксильні групи, які присутні після етоксилування, є естерифікованими. У випадку, якщо більше, ніж одна ланка оксіетилену загалом присутня в кожній молекулі поверхнево-активної речовини, "поліоксіетилен" може бути включений в назву поверхнево-активної речовини, або альтернативно число ПОЕ (поліок 27 сіетилен) може бути включене в назву, вказуючи середню кількість ланок оксіетилену на молекулу. Катіонна поверхнево-активна речовина являє собою поверхнево-активну молекулу, в якій гідрофільна група, сполучена з ліпофільним компонентом молекули, утворює позитивний іон (тобто, катіон), коли її поміщають у водний розчин. Приклади катіонних поверхнево-активних речовин включають солі четвертинного амонію, такі як етоксильовані жирні аміни, солі бензилалкіламонію, солі піридинію та сполуки четвертинного імідазолію. Здатність поверхнево-активних речовин знижувати поверхневий натяг залежить від молекулярної структури поверхнево-активної речовини. Зокрема, баланс ліпофільних груп до гідрофільних впливає на те, чи буде поверхнево-активна речовина розчинною у воді та чи можуть рідкі крапельки, що не змішуються з водою, бути стабілізовані (наприклад, емульговані) у воді. Число ГЛБ поверхнево-активної речовини указує на полярність молекул в умовному діапазоні 1-40, поверхневоактивні речовини, що найбільш звичайно використовуються, мають значення від 1 до 20. Число зростає із збільшенням гідрофільності. Поверхнево-активні речовини з числами ГЛБ між 0 та 7 розглядаються як ліпофільні, поверхнево-активні речовини з числами ГЛБ від 12 до 20 розглядаються як гідрофільні, та поверхнево-активні речовини з числами ГЛБ від 7 до 12 розглядаються як проміжні. Приклади гідрофільних поверхнево-активних речовин включають солі натрію, кальцію та ізопропіламіну розгалужених або лінійних алкілбензолсульфонатів. Неіонні поверхнево-активні речовини, такі як етоксильована касторова олія, етоксильовані олеати сорбітану, етоксильовані алкіл феноли та етоксильовані жирні кислоти можуть знаходитися в проміжному діапазоні ГЛБ, залежно від довжини ланцюга та ступеня етоксилування. Триефіри олеїнової кислоти і сорбітану (тобто, триолеат сорбітану) та триефіри стеаринової кислоти і сорбітану (тобто, тристеарат сорбітану) є прикладами ліпофільних поверхневоактивних речовин. Перелік поверхнево-активних речовин та їх відповідні числа ГЛБ докладно описані, наприклад в. A. W. Adamson, Physical Chemistry of Surfaces, John Wiley and Sons, 1982. Поверхнево-активні речовини, які є корисними як емульгатори, звичайно знаходяться на межі поділу масло-вода, при цьому їх ліпофільна частина занурена в рідкі крапельки, що не змішуються з водою, та їх гідрофільна частина пронизує навколишню водну фазу, таким чином викликаючи зниження поверхневого натягу. Емульгатори можуть запобігати з'єднанню рідких крапельок, що не змішуються з водою, у воді та таким чином допомагати підтримувати стійкі дисперсії рідких крапельок, що не змішуються з водою, у водній фазі, яка відома як емульсії. Таким чином, в контексті даної композиції, емульгатори полегшують утворення дисперсій крапельок, що містять компонент (с) (тобто, принаймні, один рідкий носій, що не змішується з водою) (наприклад, гідрофобне масло), компонент (а) (тобто, принаймні, один карбоксамі 95091 28 дний артроподицид) та інші компоненти, включаючи необов'язково компонент (b) (тобто, принаймні, один інший біологічно активний агент), коли суспензійну концентровану композицію розбавляють водою, наприклад, утворюючи суміш для розприскування перед розприскуванням суміші. В одному втіленні композицій за даним винаходом, компонент (d) (тобто, принаймні, один емульгатор) вибирають з аніонної поверхневоактивної речовини та неіонної поверхневоактивної речовини. З причин, що включають сприятливі фізичні властивості, комерційну доступність та вартість, на увагу заслуговують аніонні поверхнево-активні речовини, вибрані з лінійних (нерозгалужених) алкілбензолсульфонатів та розгалужених алкілбензолсульфонатів. На особливу увагу заслуговують аніонні поверхнево-активні речовини, які являють собою лінійні алкілбензолсульфонати. Додатковим прикладом є композиції за даним винаходом, в яких компонент (d) містить, принаймні, одну аніонну поверхнево-активну речовину з класу додецилбензолсульфонатів, наприклад, додецилбензолсульфонат кальцію (наприклад, Rhodacal 70/В (Rhodia) або Phenilsulfonat CA100 (Clariant)) або додецилбензолсульфонат ізопропіламонію (наприклад, Atlox 3300В (Croda)). З причин, що включають сприятливі фізичні властивості, комерційну доступність та вартість, на увагу заслуговують неіонні поверхнево-активні речовини, вибрані з етоксильованих ефірів сорбітану, етоксильованих ефірів сорбіту, етоксильованих ефірів жирних кислот (також відомих як етоксильовані тригліцериди) та їх суміші. Прикладами етоксильованих ефірів сорбітану є етоксильований олеат сорбітану (тобто, моноолеат, триолеат), етоксильований лаурат сорбітану (тобто, трилаурат), кожний з яких містить 10-30 ланок оксіетилену (тобто, ПОЕ 10 - ПОЕ 30). Прикладами етоксильованих ефірів сорбіту є етоксильований олеат сорбіту (тобто, гексаолеат), етоксильований лаурат сорбіту (тобто, гексалаурат). Прикладами етоксильованих ефірів жирних кислот є етоксильовані олії з насіння, такі як етоксильована соєва олія, етоксильована касторова олія та етоксильована рапсова олія, кожна з яких містить 10-30 ланок оксіетилену (тобто, ПОЕ 10 - ПОЕ 30). Прикладом є композиції за даним винаходом, в яких компонент (d) (тобто, принаймні, один емульгатор) містить, принаймні, одну неіонну поверхнево-активну речовину, вибрану з етоксильованих ефірів сорбітану (наприклад, ПОЕ 20 триолеат сорбітану, ПОЕ 20 моноолеат сорбітану), етоксильованих ефірів сорбіту (наприклад, ПОЕ 40 гексаолеат сорбіту) та етоксильованих олій з насіння (наприклад, ПОЕ 30 соєва олія, ПОЕ касторова олія, ПОЕ 30 рапсова олія). Приклади прийнятних неіонних поверхневоактивних речовин включають Emsorb 6900 (Cognis), Tween 80 (Croda), Cirresol G-1086 (Croda), Agnique SBO-30 (Cognis) та Trylox 5904 (Cognis). Суміші сполук-емульгаторів є одним втіленням компоненту (d) для даної композиції та вони можуть бути використані для полегшення регулювання загального ГЛБ, щоб забезпечити оптимальні 29 характеристики. Оскільки для досягнення кращих результатів для конкретної комбінації компоненту (с) (тобто, принаймні, одного рідкого носія, що не змішується з водою), активних інгредієнтів (тобто, компоненту (а) та необов'язково компоненту (b)) та інших компонентів відносні кількості компоненту (d) повинні бути скоректовані, оптимальні результати для композицій за даним винаходом, що містять рідкий носій, що не змішується з водою, вибраний з рослинної олії, мінерального масла, етоксильованої олії з насіння та алкілованої олії з насіння, звичайно досягаються при використанні суміші емульгаторів, що має числа ГЛБ в діапазоні від приблизно 8 до приблизно 15, та більш особливо в діапазоні від приблизно 8 до приблизно 12. Число ГЛБ для суміші емульгаторів розраховують як суму продуктів масової фракції для кожного компоненту емульгатора, помножених на його відповідне число ГЛБ. Наприклад, суміш 6:4 ПОЕ 30 касторової олії (ГЛБ 11,8) з етоксильованим гексаолеатом сорбіту (ГЛБ 10,5) буде мати число ГЛБ 11,3. Додавання монолаурату сорбітану (ГЛБ 8,6) до вмісту 30% та зниження кількості етоксильованого гексаолеату сорбіту до 20%, із залишком, яким є ПОЕ 30 касторова олія (тобто, 50%), буде знижувати число ГЛБ суміші емульгаторів до 10,6. Композиція за даним винаходом загалом містить компонент (d) (тобто, принаймні, один емульгатор) в кількості звичайно від 0 до приблизно 50 мас. %, більш звичайно від приблизно 2 до приблизно 50 мас. %, навіть більш звичайно від приблизно 10 до приблизно 40 мас. %, та найбільш звичайно від приблизно 20 до приблизно 30 мас. %, базуючись на загальній масі композиції. Композиція за даним винаходом може містити суміш аніонної поверхнево-активної речовини та неіонної поверхнево-активної речовини як, принаймні, одного емульгатора, де масове співвідношення аніонної поверхнево-активної речовини до неіонної поверхнево-активної речовини знаходиться в діапазоні від приблизно 2:1 до приблизно 1:10, або від приблизно 2:1 до приблизно 1:5. В одному втіленні даного винаходу масове співвідношення принаймні одного емульгатора до принаймні одного рідкого носія знаходиться в діапазоні від приблизно 1:1 до приблизно 1:20. Загусники являють собою органічні або неорганічні рідкі чи тверді добавки, які збільшують в'язкість суспензійних концентрованих композицій. Більша в'язкість є бажаною для уповільнення осадження суспендованих твердих часток та для зменшення розділення фаз при зберіганні. Розділення фаз звичайно врешті решт відбувається в неструктурованих органічних дисперсіях та суспензійних концентратах. Істотне розділення фаз суспензійної концентрованої композиції може бути сприйняте як ознака поганої якості. Особливо бажаними є суспензійні концентровані композиції, що мають менше, ніж 5 відсотків фазового розділення, але прийнятними можуть бути суспензійні концентровані композиції, що мають до приблизно 20 відсотків фазового розділення. Загусники звичайно додають до суспензійної концентрованої композиції в низьких концентраціях, що дозволяє включати до складу композиції інші інгредієнти. Широкий пере 95091 30 лік загусників та їх застосування можна знайти в McCutcheon's 2005, Volume 2: Functional Materials, опублікованому МС Publishing Company. Було знайдено, що в комбінації з іншими компонентами в композиціях за даним винаходом добре діють загусники, що містять кремнезем. Без прив'язування до будь-якої конкретної теорії, вважають, що кремнезем збільшує в'язкість завдяки утворенню незв'язаної структури сітки, що містить дисперговані частки кремнезему, які тримаються разом за допомогою водневого зв'язку та далекодіючих електростатичних сил. Кремнеземні композиції комерційно виробляють за допомогою осадження, розпилювального сушіння або високотемпературного гідролізу у полум'ї (пірогенний кремнезем). Вільні силанольні (Si-ОН) групи на поверхні роблять кремнезем загалом гідрофільним, за винятком коли силанольні групи закриті гідрофобними групами, як наприклад через контактування з хлортриметилсиланом та 1,1,1,3,3,3гексаметилдисилазаном. Хоча такі оброблені кремнеземи з гідрофобною поверхнею можуть бути використані в даних композиціях, вони є дорогими та їх потрібна більша кількість. Особливо корисним яккремнеземний загусник в композиціях за даним винаходом є пірогенний кремнезем, такий як Aerosil 200 (Degussa AG) або Cab-O-Sil M5 (Cabot Corp.). Пірогенний кремнезем є не тільки гідрофільним, але він також складається з агрегатів підмікронних часток з 2 площею поверхні понад 100 м /г. Такі малі частинки кремнезему з великими площами поверхні сприяють створенню структури, таким чином збільшуючи в'язкість. Крупнозернистий осаджений кремнезем або кремнезем, висушений розпиленням, також можуть бути використані для загущення даних композицій; проте, кращі результати можуть бути досягнуті, якщо розмір часток кремнезему зменшений за допомогою розмелювання або іншим чином для забезпечення порівняних площ поверхні. Переважними кремнеземними загусниками для збільшення в'язкості даних композицій, особливо тих композицій, що містять рослинну олію, мінеральне масло або алкіловану олію з насіння, є кремнеземний загусник, у якого площа поверхні кремнезему складає, принаймні, 2 20 м /г. Іншою перевагою гідрофільного пірогенного кремнезему є те, що він має злегка кислий рН, наприклад рН 4-6 для Aerosil 200, що допомагає запобігати хімічному руйнуванню сполук, чутливих до основ, таких як, принаймні, один карбоксамідний антраніламід Формули 1, його N-оксид або сіль. Деякі осаджені кремнеземи та кремнеземи з обробленою поверхнею мають значення рН в діапазоні від приблизно нейтрального до навіть лужного (тобто, рН більший, ніж 7). Таким чином, гідрофільний пірогенний кремнезем с прикладом кремнеземного загусника в композиціях за даним винаходом. Конкретним прикладом є композиція за даним винаходом, де компонент (e) (тобто, кремнеземний загусник) містить пірогенний кремнезем, такий як Aerosil 200, в кількості звичайно від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. %, та 31 більш звичайно від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. %, базуючись на загальній масі композиції. Для отримання достатньої в'язкості даних композицій загалом не достатньо тільки кремнеземного загусника у відносно невеликих кількостях, які можуть бути включені у суміш. Проте, ця проблема вирішується шляхом включення в дану композицію від приблизно 0,1 до приблизно 10 мас. % компоненту (f) (тобто, принаймні, одного протонного розчинника), вибраного з води, С1-С12 алканолу та С2-С3 гліколю, які діють спільно з кремнеземним загусником та підсилюють його характеристики, забезпечуючи достатню в'язкість. Без прив'язування до будь-якою конкретної теорії, однією ймовірністю для переваг, що забезпечуються за допомогою цього сполучення, є те, що, принаймні, один протонний розчинник при контакті з кремнеземним загусником розширює дальність сил взаємодії між частинками кремнезему кремнеземного загусника та, таким чином, збільшує в'язкість артроподицидної суспензійної концентрованої композиції. С1-С12 алканоли включають алканоли з прямим та розгалуженим ланцюгом, що містять від 1 до 12 атомів вуглецю. Прикладом є композиції за даним винаходом, де компонент (f) містить С1-С4 алканол. С2-С3 гліколі включають етилен гліколь та пропілен гліколь. В одному втіленні компонент (f) містить протонний розчинник, вибраний з води, метанолу, етанолу та етилен гліколю. З причин вартості та екологічної безпеки прикладом є артроподицидна суспензійна концентрована композиція, де, принаймні, одним протонним розчинником є вода. Композиція за даним винаходом загалом містить, принаймні, один протонний розчинник в кількості від приблизно 0,1 до приблизно 10 мас. % або від приблизно 0,5 до приблизно 5 мас. %, базуючись на загальній масі композиції. Коли принаймні одним протонним розчинником є вода, у цьому випадку до композиції за винаходом не потрібно додавати воду як окремий інгредієнт, за умови, що інші інгредієнти в композиції містять достатню кількість води. Включення компоненту (f) (тобто, принаймні, одного протонного розчиннику) в дану композицію також несподівано вирішує іншу проблему. За відсутності компоненту (f), артроподицидна суспензійна концентрована композиція може утворювати щільний гель після піддавання її підвищеній температурі. Під "підвищеною температурою" на увазі мається температура, вище 45°C. Такі гелі можуть бути важкими до повторного зрідження, та вони можуть збільшувати залишок, що залишається в контейнері після того, як композицію виливають з контейнера. Включення компоненту (f) в дану композицію може знизити, та в деяких прикладах, навіть усунути утворення гелю. До того ж, навіть, коли гель утворюється в присутності компоненту (f), гель загалом є слабким, наприклад легко руйнується та повторно зріджується при слабкому струшуванні контейнера, таким чином, мінімізуючи залишок, що залишається в контейнері після виливання композиції. Такі слабкі гелі також мають перевагу в тому, що допомагають запобігати осадженню та фазовому розділенню. Без прив'язування до будь-якої конкретної теорії, існує одна 95091 32 ймовірність утворення слабкого гелю, якщо гель виникає в результаті взаємодії між компонентом (а) (тобто, принаймні, одним карбоксамідним артроподицидом) та компонентом (с) (тобто, принаймні, одним рідким носієм, що не змішується з водою), компонент (f), такий як вода, може оточити карбоксамідний артроподицид та ефективно зробити його більш полярним, та, таким чином, менш ліпофільним та таким, що менше притягується до ліпофільного рідкого носія, що не змішується з водою. Хоча включення компоненту (f) може знизити утворення гелю та підсилити дію кремнеземного загусника, щоб забезпечити достатню в'язкість, компонент (f) в комбінації з компонентом (e) (тобто, кремнеземним загусником) також може підсилити руйнування чутливих карбоксамідних артроподицидів навіть тоді, коли кремнеземний загусник містить помірно кислий пірогенний кремнезем. Проте, ця проблема вирішується за допомогою включення компоненту (g) (тобто, принаймні, однієї розчинної у воді карбонової кислоти) в кількості, що знаходиться в діапазоні від приблизно 0,001 до приблизно 5 мас. %, базуючись на загальній масі композиції. До того ж компонент (g) також може допомагати загущенню суміші. Розчинні у воді карбонові кислоти відносяться до органічних сполук, що містять, принаймні, одну групу карбонової кислоти та які є розчинними у воді при 20°C зі ступенем, принаймні, приблизно 0,1 мас. %. Розчинна у воді карбонова кислота, що використовується, звичайно містить від 1 до 10 атомів вуглецю, та може містити гетероатоми, включаючи замісники, такі як галоген та гідрокси. Гідрокси замісники також можуть бути використані для збільшення розчинності у воді, принаймні, однієї карбонової кислоти. Переважно для попередження руйнування компоненту (а) (тобто, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду), композиція за даним винаходом містить, принаймні, одну карбонову кислоту, де більшість кислих груп карбонової кислоти мають рKа нижче приблизно 5, але вище приблизно 2. Без прив'язування до будь-якої конкретної теорії, вважають, що присутність компоненту (g) збільшує іонну силу компоненту (f) (тобто, принаймні, одного протонного розчинника), оточуючи частинки кремнезему кремнеземного загусника та таким чином, полегшує електростатичні взаємодії між частинками кремнезему, приводячи до збільшеної в'язкості. Оскільки карбонові кислоти з довгим ланцюгом потенційно можуть стерично заважати взаємодії між частинками кремнезему, карбонові кислоти з коротким ланцюгом з молекулярною масою, що не перевищує 300 г/моль, є прикладами компоненту (f) в даній композиції. Приклади прийнятних розчинних у воді карбонових кислот включають оцтову кислоту, пропіонову кислоту та лимонну кислоту. З причин, що включають низьку летючість, а також комерційну доступність та низьку вартість, лимонна кислота є прикладом, принаймні, однієї розчинної у воді карбонової кислоти в даній композиції. Композиція за даним винаходом загалом містить компонент (f) (тобто, принаймні, одну розчинну у воді карбонову кислоту) в кількості від приблизно 0,001 до приблизно 33 5мас. %, більш звичайно від приблизно 0,01 до приблизно 5 мас. %, та найбільш звичайно від приблизно 0,01 до приблизно 2 мас. %, базуючись на загальній масі композиції. В даному винаході можуть бути використані інші інгредієнти для препаративних форм, такі як модифікатори реології, змочувальні агенти, барвники, агенти проти деформування та подібні. Ці інгредієнти відомі фахівцю в даній галузі техніки, та їх опис може бути знайдений, наприклад: в McCutcheon's 2005, Volume 2: Functional Materials, опублікованому МС Publishing Company. Способи одержання суспензій та дисперсій часток добре відомі та включають розмелювання в кульковому млині, в бісерному млині, в піщаному млині, в колоїдному млині та розмелювання на повітрі, об'єднане з високошвидкісним змішуванням, та такі способи можуть бути використані при одержанні артроподицидних суспензійних концентрованих композицій за даним винаходом. Бажаний спосіб застосування розбавлених композицій за даним винаходом, такий як розприскування, розпилення, диспергування або розливання, будуть залежати від бажаних задач та наданих обставин, та легко можуть бути визначені фахівцем в даній галузі техніки. Хоча артроподицидна суспензійна концентрована композиція за даним винаходом може застосовуватися безпосередньо до членистоногого шкідника або його оточення, артроподицидну суспензійну концентровану композицію звичайно спочатку розбавляють водою з одержанням розбавленої композиції, а потім членистоногого шкідника або його оточення піддають контактуванню з ефективною кількістю розбавленої композиції для боротьби з членистоногим шкідником. При змішуванні з водою дана артроподицидна суспензійна концентрована композиція утворює емульсію з крапельок компоненту (с) (тобто, принаймні, одного рідкого носія, що не змішується з водою), що містить суспендовані тверді частки компоненту (а) (тобто, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду) та інших компонентів, включаючи необов'язково компонент (b). Ця розбавлена композиція може бути застосована до членистоногого шкідника або його оточення за допомогою різноманітних засобів, включаючи розприскування. Було відкрито, що дані артроподицидні суспензійні концентровані композиції після розбавлення водою, розприскування та потім сушіння забезпечують надзвичайно ефективний контроль шкідників (наприклад, вбиваючи шкідників, заважаючи їх росту, розвитку або розмноженню, та/або перешкоджаючи їх живленню), який є стійким до подальшого змивання (наприклад, піддавання дощу). При додаванні допоміжних речовин, які включені у пестицидні препаративні форми, окремо виготовлені допоміжні продукти можуть бути додані до сумішей у резервуарі для розприскування. Ці додаткові допоміжні речовини звичайно відомі як "допоміжні речовини для розприскування" або "допоміжні речовини для змішування у резервуарі" та включають будь-яку субстанцію, змішану в резервуарі для розприскування для покращення проведення обробки пестицидом, як наприклад 95091 34 збільшення ефективності (наприклад, біологічної доступності, адгезії, проникнення, рівномірності покриття та стійкості захисту), або мінімізації чи виключення проблем при розприскуванні, пов'язаних з несумісністю, піноутворенням, зміщенням, випаровуванням, летучістю та руйнуванням. Оскільки одна допоміжна речовина загалом не може забезпечити всі ці переваги, сумісні допоміжні речовини часто об'єднують для виконання різних функцій. Для отримання оптимальної дії допоміжні речовини вибирають відповідно властивостей активного інгредієнта, препаративної форми та мети (наприклад, культури, членистоногі). Серед допоміжних речовин для розприскування, масла, включаючи мінеральні масла, концентрати мінеральних масел, концентрати рослинних олій та концентрати метильованих олій з насіння, використовують для покращення ефективності пестицидів, можливо навіть більше за допомогою засобів стимулювання, ніж рівномірності розприскування. Продукти, ідентифіковані як "мінеральні масла", звичайно містять 95-98% парафіну або мінерального масла на основі нафти та 1-2% однієї або більше поверхнево-активних речовин, які діють як емульгатори. Продукти, ідентифіковані як "концентрати мінеральних масел", звичайно містять 80-85% емульгованого масла на основі нафті та 15-20% неіонних поверхнево-активних речовин. Продукція, правильно ідентифіковані як "концентрати рослинних олій", звичайно містять 80-85% рослинної олії (тобто олії з насіння або плодів, найбільш звичайно з бавовнику, льняного сім'я, соєвих бобів або соняшнику) та 15-20% неіонних поверхнево-активних речовин. Дія допоміжної речовини може бути покращена при заміні рослинної олії на метилові ефіри жирних кислот, які звичайно отримують з рослинних олій. Приклади концентратів метильованих олій з насіння включають MSO Concentrate від UAP-Loveland Products, Inc. та Premium MSO Methylated Spray Oil від Helena Chemical Company. Кількість допоміжних речовин на основі масел, які додають до сумішей для розприскування, загалом не перевищує приблизно 2,5об. % та більш звичайно кількість складає від приблизно 0,1 до приблизно 1 об. %. Норми застосування допоміжних речовин на основі масел, які додають до сумішей для розприскування, звичайно складають від приблизно 1 до приблизно 5 л на гектар, та допоміжні речовини на основі метильованих олій з насіння, зокрема, звичайно використовують в нормі від приблизно 1 до приблизно 2,5л на гектар. Знайдено, що допоміжні речовини для розприскування, що містять суміші емульгаторів з маслами, особливо метильованими оліями з насіння, є сумісними в сумішах в резервуарах з даними артроподицидними суспензійними концентрованими композиціями. До того ж, знайдено, що суміші для розприскування, що містять додатково до даних композицій допоміжні речовини на основі олій з насіння, забезпечують надзвичайно покращену контрольну ефективність на певних членистоногих шкідниках (як наприклад для захисту рослин від таких членистоногих шкідників). Таким чином, одне втілення за даним винаходом відно 35 95091 ситься до способу боротьби з членистоногими шкідниками, який включає розбавлення артроподицидної суспензійної концентрованої композиції за даним винаходом водою, та необов'язково додавання допоміжної речовини, такої як метильована олія з насіння (додавання або змішування в будь-якому порядку) з одержанням розбавленої композиції, та контактування членистоногого шкідника або його оточення з ефективною кількістю зазначеної розбавленої композиції. Співвідношення об'єму артроподицидної суспензійної концентрованої композиції до об'єму води, який використовується для розбавлення, загалом знаходиться в діапазоні від приблизно 1:100 до приблизно 1:1000, більш звичайно від приблизно 1:200 до приблизно 1:800, та найбільш звичайно від приблизно 1:300 до приблизно 1:600. Кількість розбавленої композиції, потрібна для ефективного контролю членистоногого шкідника, залежить від різних чинників, включаючи концентрацію, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду в артроподицидній суспензійній концентрованій композиції, ступінь розбавлення у воді, сприйнятливість членистоногого шкідника до, принаймні, одного карбоксамідного артроподициду та умови навколишнього середовища, а також концентрацію інших допоміжних речовин, але вона легко може бути визначена за допомогою розрахунку та 36 простого експериментування фахівцем в даній галузі техніки. Без подальшого уточнення, вважають, що фахівець в даній галузі техніки, використовуючи попередній опис, може застосовувати даний винахід до його найширших меж. Наступні Приклади, таким чином, наведено лише для ілюстрації та вони ні в якому випадку не обмежують розкриття. Загальна методика одержання суспензійної концентрованої композиції Наступну загальну методику використовували для Прикладів А-Е та для Порівняльних Прикладів А-Е. В Таблиці 1 наведені хімічні найменування інгредієнтів, та в Таблицях 2А і 2В наведені кількості, що використовуються в композиціях в Прикладах А-Е та Порівняльних Прикладах А-Е. В 250-мл реакторі з неіржавіючої сталі, постаченому верхньою мішалкою, змішували рідкий носій, карбоксамідний артроподицид, емульгатори та інші інгредієнти (які визначені для кожного Прикладу) з перемішуванням, одержуючи 100 г суміші. Суміш гомогенізували, використовуючи роторностаторний пристрій для змішування (Polytron PT 3000, Kinematica AG, Switzerland) та потім розмелювали до середнього розміру часток приблизно 1 мікрон, використовуючи 50 мл Eiger Motormill (горизонтальний бісерний млин, вироблений Eiger Machinery Inc., Chicago, Illinois), одержуючи суспензійний концентрат. Таблиця 1 Найменування інгредієнтів, що використовуються в прикладах Назва Сполука 1 Сполука 2 Agnique ME 18SDU (Cognis Corp) Cirrasol G-1086(Croda) Agnique  BL2707 (Cognis Corp) Aerosil 200 (Degussa AG) Cab-O-Sil M5 (Cabot Corp.) Найменування 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-Н-[4-ціано-2-метил-6[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1Н-піразол-5-карбоксамід 3-бром-Ν- [4-хлор-2-метил-6-[(метиламіно)карбоніл]феніл]-1-(3-хлорпіридиніл)-1Н-піразол-5-карбоксамід Метильована соєва олія Поліоксіетилен (40) гексаолеат сорбіту Суміш додецилбензолсульфонату Са та ПОЕ 30 етоксильованої касторової олії Пірогенний кремнезем Пірогенний кремнезем Зразок сполуки 1, що використовували в даних Прикладах та Порівняльних Прикладах, одержували, як описано в довідковому Прикладі 1. Зразок сполуки 2, що використовували в даних Прикладах та Порівняльних Прикладах, був сумішшю продуктів, одержаних, використовуючи способи, описані в публікаціях РСТ WO 03/015519 А1 і WO 2006/062978, та мав температуру плавлення в діапазоні від 234 до 236°C. Довідковий приклад 1 Одержання 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-N[4-ціано-2-метил-6-[(метиламіно)карбоніл]феніл]1Н-піразол-5-карбоксаміду До суміші 3-бром-1-(3-хлор-2-піридиніл)-1Нпіразол-5-карбонової кислоти (20,6 кг) та 2-аміно5-ціано-N,3-диметилбензаміду (14,1 кг) в ацетонітрилі (114 кг) додавали 3-піколін (22,2 кг). Суміш охолоджували до від -10 до -14°C, та потім пові льно додавали метансульфоніл хлорид (10,6 кг), таким чином, щоб температура не перевищувала 5°C. Після завершення реакції, яке визначали за допомогою аналізів ВЕРХ та ЯМР, суміш послідовно обробляли додаванням води (72,6 кг) та концентрованої соляної кислоти (7,94 кг), додаючи їх з такою швидкістю, щоб температура не перевищувала 5°C. Після утримання при температурі, що не перевищує 5°C, протягом приблизно 30 хвилин, реакційну суміш фільтрували, збираючи твердий продукт, який послідовно промивали ацетонітрил-вода (2:1, 2x12,3 кг) та ацетонітрилом (2х10,4 кг). Тверду речовину потім сушили при приблизно 50°C під зниженим тиском та потоком газоподібного азоту, одержуючи зазначений у заголовку продукт у вигляді білої кристалічної твердої речовини, яку безпосередньо використовували при одержанні препаративних 37 95091 форм в даних Прикладах та Порівняльних Прикладах. При помірному ступеню нагрівання (нагрівання до приблизно 150°C протягом 5 хвилин та потім поступове збільшення нагрівання від приблизно 4-5°C/хвилина до приблизно 3°C/хвилина 38 до досягнення 210°C протягом ще приблизно 15 хвилин) для полегшення випаровування незв'язаних розчинників з твердого продукту, плавлення відбувалося в діапазоні від 204 до 210°C. Таблиця 2А Композиції Прикладів за даним винаходом. Кількості надані на масу, базуючись на загальній масі композиції Інгредієнт (г) Сполука 1 Сполука 2 Agnique ME 18SDU Agnique BL2707 Cirresol G-1086 Aerosil 200 Cab-O-Sil M5 Вода Лимонна кислота Приклад А 10,0 51,96 25,0 5,0 4,0 4,0 0,04 Приклад В 10,0 54,583 25,0 5,0 1,3 4,1 0,017 Приклад С 20,0 43,48 25,0 5,0 1,5 5,0 0,02 Приклад D 10,0 54,58 25,0 5,0 1,3 4,1 0,02 Приклад Ε 10,0 54,583 25,0 5,0 1,3 4,1 0,017 Таблиця 2В Композиції Порівняльних Прикладів. Кількості надані на масу, базуючись на загальній масі композиції Інгредієнт (г) Сполука 1 Agnique ME 18SDU Agnique BL2707 Cirresol G-1086 Cab-O-Sil M5 Вода Лимонна кислота Порівнял. При- Порівнял. При- Порівнял. При- Порівнял. При- Порівнял. Приклад А клад В клад С клад D клад Ε 10,0 20,0, 20,0 20,0 20,0 57,475 50,0 48,5 45,0 43,5 25,0 25,0 25,0 25,0 25,0 5,0 5,0 5,0 5,0 5,0 0,0 0,0 1,5 0,0 1,5 2,5 0,0 0,0 5,0 5,0 0,025 0,0 0,0 0,0 0,0 Оцінка хімічної, фізичної стабільності та текучості суспензійних концентратів Хімічну стабільність кожного прикладу оцінювали за допомогою старіння зразків в нагрітих печах (тобто, при 54°C протягом 2 тижнів) та потім порівняння вмісту карбоксамідного артроподициду до та після старіння. Вміст карбоксамідного артроподициду визначали шляхом аналізу композицій за допомогою високоефективної рідинної хроматографії (ВЕРХ), використовуючи колонки з оберненою фазою. Відсоток відносного розпаду розраховували за допомогою віднімання кінцевого масового відсотку карбоксамідного артроподициду від початкового масового відсотку карбоксамідного артроподициду, потім ділення отриманої різниці на початковий масовий відсоток карбоксамідного артроподициду, потім множення одержаного коефіцієнта на 100%. Фізичну стабільність зразків суспензійних концентратів визначали шляхом вимірювання фазового розділення зразків, підданих старінню у печі. Ступінь фазового розділення визначали шляхом вимірювання лінійкою товщини шару носія, що не змішується з водою, вільного від суспендованих часток, та повної висоти рідкої речовини в колбі для проб, та потім ділення товщини шару відокремленого носія, що не змішується з водою, на загальну висоту рідкої речовини, та множення на коефіцієнт 100%. У випадку, якщо межа поділу між відокремленим носієм, що не зміщується, та суспензією, не була рівномірною, було зроблено декілька вимірювань та результати усереднювали. Текучість зразків суспензійних концентратів визначали шляхом виливання зразку, підданого старінню у печі, та потім вимірювання маси залишку в контейнері для проб. Відсоток залишку розраховували шляхом ділення маси залишку на масу зразка та множення на коефіцієнт 100%. Текучість суспензійного концентрату очікувано приводить до менше, ніж 5% залишку, хоча, менше, ніж 10% залишку є прийнятним. В Таблицях 3А та 3В наведені результати досліджень хімічної стабільності, фізичної стабільності та/або текучості. Таблиця 3 Хімічна та фізична стабільності одержаних композицій % відносного % фазового розпаду розділення Приклад А 1,1 0,0 Приклад В 1,2 3,4 Порівняльний Приклад 0,81 53,0 39 95091 Результати, наведені в таблиці 3А, ілюструють важливість кремнеземного загусника для композицій за даним винаходом. Зразок Порівняльного Прикладу, що містить 0% кремнеземного 40 загусника, показав істотно більше фазове розділення, ніж зразки Прикладів А та В, які містять 4% та 1,3% кремнеземного загусника, відповідно. Таблиця 3В Хімічна і фізична стабільності та текучість одержаних композицій Приклад С Порівняльний Приклад В Порівняльний Приклад С Порівняльний Приклад D Порівняльний Приклад Ε % відносного розпаду 0,67 0,14 0,14 0,77 0,74 Результати, наведені в таблиці 3В, ілюструють важливість кремнеземного загусника, принаймні, одного протонного розчинника та, принаймні, однієї розчинної у воді карбонової кислоти. Зразки Порівняльних Прикладів В та С не показували ніякого фазового розділення, але утворювали жорсткий гель, та, таким чином, зразки, піддані старінню у пічці, не виливалися. Зразок Порівняльного Прикладу D, що не містив кремнеземного загусника та лимонної кислоти, показав більше фазове розділення та більший % розпаду, ніж зразок Прикладу С. Зразок Порівняльного Прикладу Е, що не містив лимонної кислоти, показаної більший % розпад та більш погану текучість, ніж зразок Прикладу С Біологічні приклади за винаходом дослідження А Для оцінки контролю західного квіткового трипсу (Frankliniella occidentalis Pergande) через контактні та/або системні засоби, кожна тестова одиниця складалася з бобового саджанцю (різні Soleil) з, принаймні, двома вираженими листками, який був посаджений в середовище Redi-earth (Scotts Co.). Один саджанець розглядали як один зразок; на обробку використовували чотири зразки. Технічну речовину (не у вигляді суміші) розчиняли в ацетоні та змішували з водою, що містить 500 м.ч. суміші неіонної поверхнево-активної речовини з органосиліконом (Kinetic, Helena Chemical Co.). Виготовлені речовини розбавляли тільки водою. Концентрації тестових розчинів наведені у вигляді кількості активного інгредієнта в м.ч. Рослини обприскували, використовуючи плоску розпилювальну насадку вентилятора TeeJet, розміщену на 7,5 дюймів (19 см) вище найвищої рослини. Швидкість розприскування коректували до 5,5 мл/с для доставки еквівалента 500 л/га. Після розприскування тестових розчинів, тестові одиниці поміщали у вентильовані загорожі на, принаймні, одну години для висихання. Потім до кожної одиниці додавали тридцять дорослих трипсів та потім рослини поміщали в загороджені ізолятори, щоб запобігти виходу комах. Тестові одиниці утримували протягом 7 днів в камері для вирощування, в якій підтримували температуру при 25°C, зі світловим циклом 16 год при світлі (як вдень) та 8 год в те % фазового розділення 3,9 0,0 0,0 15,4 3,9 % залишку після виливання 9,6 100,0 100,0 1,8 12,6 мноті (як ніччю). Оцінку здійснювали шляхом підрахунку кількості недорозвинутих трипсів на кожній тестовій одиниці. Відсоток контролю розраховували шляхом ділення кількості недорозвинутих трипсів на тестовій одиниці на кількість недорозвинутих трипсів на необробленій одиниці, віднімання показнику від 1 та потім множення різниці на 100%. Результати наведені в Таблиці 4А. Таблиця 4А % контролю західного квіткового трипсу Концентрація (м.ч. а.і.) Необроблений 100 200 74 78 Технічна сполука 1 Приклад D 0 74 72 Результати вказують, що композиція прикладу D за даним винаходом показала рівні ефективності, подібні до Сполуки 1 (не у суміші) при боротьбі із західним квітковим трипсом. Дослідження В Для оцінки контролю білану сріблястого (Bemisia argentifolii Bellows & Perring), тестова одиниця складалася з 14-21-денного саджанця бавовнику з, принаймні, двома вираженими листками, який був посаджений в середовище Rediearth (Scotts Co.). Рослини поміщали в екрановані ізолятори, в які вводили дорослі особини білану сріблястого та їх залишали відкладати яйця протягом приблизно двадцяти чотирьох годин. Для дослідження використовували тільки рослини, на яких були видні відкладені яйця. Перед розприскуванням тестових розчинів рослини повторно перевіряли на виведені яйця та поселення гусениць. Один лист на рослині розглядали як один зразок; на обробку використовували чотири зразки. Тестові розчини виготовляли, як описано у дослідженні А. Також отримували контрольний розчин, що містив 25% ацетону у воді. Після розприскування рослини залишали сохнути у вентильованій загорожі та утримували протягом шести днів в камері для вирощування при відносній вологості 50%, зі світловим циклом 16 год при світлі (як вдень) при 28°C та 8 год в темноті (як ніччю) 41 95091 при 24°C. Після видалення усього листя з кожної тестової рослини, здійснювали оцінку шляхом підрахунку мертвих та живих німф, присутніх на нижньому боку листя. Результати наведені в Таблиці 4В. Таблиця 4В % смертності білану сріблястого Концентрація (м.ч. а.і.) Необроблений 22 66 200 600 89 98 100 100 Технічна сполука1 Приклад D 13 90 91 100 100 Результати вказують, що композиція прикладу D за даним винаходом показала рівні ефективності, подібні до Сполуки 1 (не у суміші) при боротьбі з біланом сріблястим. Дослідження С Для оцінки контролю попелиці персикової зеленої (Myzus persicae) через контактні та/або системні засоби, тестова одиниця складалася з 3тижневих саджанців редису, попередньо заражених 30-40 попелицями за 24 год до обробки тестовими розчинами. Один саджанець розглядали як один зразок; на обробку використовували чотири зразки. Після розприскування виготовлених тестових розчинів, кожну тестову одиницю залишали сохнути та тестові одиниці утримували протягом 6 днів в камері для вирощування, підтримуючи температуру 19-21°C та відносну вологість 50-70%. Для визначення відсотку смертності на кожній тестовій одиниці підраховували кількість мертвих та живих попелиць. Результати наведені в Таблиці 4С. 42 Таблиця 4С % смертності попелиці персикової зеленої Концентрація (м.ч. а.і.) Необроблений 50 100 200 400 71 69 95 100 Технічна сполука 1 Приклад D 2 8 9 19 35 Результати вказують, що композиція прикладу D за даним винаходом показала несподівано підвищену ефективність, порівняно зі Сполукою 1 (не у суміші) при боротьбі з попелицею персиковою зеленою. Дослідження D Для оцінки стійкості до дощу (стійкість до змивання) для контролю совки малої (Spodoptera exigua), тестова одиниця складалася з саджанцю бавовнику, вирощеного в горщику, що містить середовище Redi-earth. Тестові розчини виготовляли, як описано у дослідженні А. Коли рослини знаходилися на стадії росту з 4-6 вираженими листками, рослини обприскували виготовленим тестовим розчином, використовуючи ремінний пульверизатор з насадкою, розміщеною на 19 см вище рослин, та забезпечували об'єм застосування 234 л/га. Після розприскування виготовлених тестових розчинів, кожну тестову одиницю залишали сохнути протягом 2 год та потім піддавали приблизно 95 мм штучному дощу в теплиці. Рослини потім залишали сохнути та листя зрізали та поміщали на агар в 16-лункові пластмасові планшети. Одну 3-денну лабораторно вирощену личинку совки малої поміщали в кожну лунку, та лунки закривали мастиковою кришкою. За обробку використовували два 16-лункові планшети. Планшети утримували в камері для вирощування при відносній вологості 75%, зі світловим циклом 16 год при світлі (як вдень) та 8 год в темноті (як ніччю) при 25°C. Через чотири дні після зараження кожну тестову одиницю оцінювали для визначення смертності личинок, та розраховували середні концентрації, при яких гине 50% популяції (значення LC50), які наведені в Таблиці 4D. Таблиця 4D Значення LC50 для совки малої Дослідження 1 2 3 4 5 6 Композиція Приклад D Технічна Сполука 1 Приклад Ε Технічна Сполука 2 Приклад Ε Технічна Сполука 2 Результати досліджень в Таблиці 4D демонструють, що навіть за відсутності штучного дощу, композиція прикладу Ε за даним винаходом пока Дощ Так Так Ні Ні Так Так Значення LC50 (г а.і./га) 20 дуже невелика активність 0,7 4 4 Неактивна зала помітно підвищену ефективність, порівняно зі Сполукою 2 (не у суміші) (LC50 0,7 проти 4) при боротьбі з совкою малою. Різниця є навіть більш 43 95091 значною після піддавання штучному дощу. Хоча ефективність композиції Прикладу Ε знизилася від LC50 0,7 до 4, ця композиція мала ще досить високу активність. На відміну від цього, ефективність Сполуки 2 (не у суміші) знизилася від LC50 4 до відсутності активності. Також після штучного дощу композиція прикладу D за даним винаходом все ще показувала LC50 20, тоді як Сполука 1 (не у суміші) показала дуже невелику активність. Ці результати указують, що композиції за даним винаходом мають набагато кращу стійкість до дощу та стійкість до змивання порівняно з активним артроподицидами не у суміші. Стійкість до дощу та стійкість до змивання даних композицій робить ці композиції особливо корисними для боротьби з членистоногими шкідниками в польових культурах, фруктових садах та інших областях, підданих опадам. Дослідження Ε Для оцінки впливу метильованої олії з насіння як допоміжної речовини для даної композиції для боротьби з біланом сріблястим (Bemisia argentifolii), тестова одиниця складалася з 14-21денного саджанця бавовнику з, принаймні, двома вираженими листками, який був посаджений в середовище Redi-earth (Scotts Co.). Рослини поміщали в екрановані ізолятори, в які вводили дорослі особини білану сріблястого та їх залишали відкладати яйця протягом приблизно двадцяти чотирьох годин. Для дослідження використовували тільки рослини, на яких були видні відкладені яйця. Перед розприскуванням тестових розчинів рослини повторно перевіряли на 44 виведені яйця та поселення гусениць. Один лист на рослині розглядали як один зразок; на обробку використовували чотири зразки. Композицію Прикладу В розбавляли водою, одержуючи суміш для розприскування, що містить конкретні концентрації активного інгредієнта (Сполуки 1). Також одержували суміші для розприскування, що містять не тільки розбавлену композицію Прикладу В, а також три концентрації (500, 1000 або 3000 м.ч.) допоміжної речовини Premium MSO Methylated Spray Oil, запатентовану суміш метильованих рослинних олій та неіонних поверхнево-активних речовин, що продається Helena Chemical Company, Collierville, TN. Рослини обприскували, використовуючи плоску розпилювальнунасадку вентилятора TeeJet, розміщену на 7,5 дюймів вище найвищої рослини. Швидкість розприскування складала 5,5 мл/с для доставки еквівалента 500 л/га. Після обприскування рослини залишали сохнути у вентильованій загорожі та потім поміщали в камеру для вирощування, забезпечуючи світловий цикл 16 год при світлі (як вдень) при 28°C та 8 год в темноті (як ніччю) при 24°C та відносну вологість 50%. Через шість днів після обприскування рослин здійснювали оцінку шляхом видалення усього листя з кожної тестової рослини та підрахунку кількості мертвих та живих німф, присутніх на нижньому боку листя; дані наведені в Таблиці 4Е. Крім того, розраховували середні концентрації, при яких гине 50% популяції (значення LC50), які наведені в Таблиці 4Е. Таблиця 4Е % смертності білану сріблястого Концентрація а.і. (м.ч.) 75 150 300 600 Концентрація допоміжної речовини на основі метольованої олії з насіння (м.ч.) 0 50 1000 3000 15 44 87 100 56 83 83 100 91 99 99 100 100 99 99 100 Таблиця 4F Вплив концентрації допоміжної речовини на значення LC50 при боротьбі з біланом сріблястим Концентрація допоміжної речовини (м.ч.) 0 121 Значення LC50 (м.ч. а.і.) 500 1000 64 27 3000 * * значення LC50 не може бути розраховане, оскільки всі концентрації надавали 100% смертності. Дані демонструють, що додавання допоміжної речовини у вигляді суміші з композицією Прикладу В у резервуарі для розприскування дуже сильно збільшувало ефективність. Як показано в Таблиці 4Е, суміш для розприскування, що містить 75 м.ч. активного інгредієнта та 3000 м.ч. допоміжної речовини як суміш у резервуарі, була такою ж ефективною, як суміш для розприскування, що містить 600 м.ч. активного інгредієнта без допоміжної речовини, допоміжна речовина збільшувала ефективність, принаймні, приблизно 8-кратно. Дані LC50, наведені в таблиці 4F, показують, що 500 м.ч. допоміжної речовини, додані як суміш у резервуарі, забезпечують 2-кратне збільшення ефективності активного інгредієнта, та 1000 м.ч. забезпечують 4,5-кратне збільшення ефективності. Значимість збільшення ефективності в результаті додавання допоміжної речови 45 95091 ни на основі метильованої олії з насіння є особливо помітною, приймаючи до уваги, що компо Комп’ютерна верстка О. Гапоненко 46 зиція Прикладу В безпосередньо містила 56% метилового ефіру сої, а також емульгатори. Підписне Тираж 24 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601