Резервуар та розпилювач, що його містить

Реферат: Першим об'єктом винаходу заявлений резервуар (3) для розпилювача (1), що має деформівну камеру (4) для текучого середовища, що містить текуче середовище (2), де камера (4) для текучого середовища при заповненні текучим середовищем (2) є щонайменше частково здавленою та попередньо стиснутою. Максимальний об'єм камери (4) для текучого середовища більше початкового об'єму заповнення текучим середовищем (2). Резервуар (3) зв'язаний з відокремлюваним або розділювальним пристроєм (32) для попереднього стискання камери (4) для текучого середовища під час заповнення текучим середовищем (2), або резервуар (3) включає цей пристрій. Другим об'єктом винаходу заявлений розпилювач (1) текучого середовища (2), що має вищенаведений резервуар (3) з деформівною камерою (4) для текучого середовища, що містить текуче середовище (2). UA 101364 C2 (12) UA 101364 C2 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід відноситься до резервуару для розпилювача, який має деформівну камеру для текучого середовища, що містить текуче середовище, де камера для текучого середовища при заповненні текучим середовищем є щонайменше частково здавленою та попередньо стиснутою, та де максимальний об'єм камери для текучого середовища більше початкового об'єму заповнення текучим середовищем, причому резервуар зв'язаний з відокремлюваним або розділювальним пристроєм для попереднього стискання камери для текучого середовища під час заповнення текучим середовищем, або резервуар включає цей пристрій, та до розпилювача, що містить такий резервуар. З WO 96/06011 A1 та WO 00/49988 A2 та WO 99/43571 A1 відомо резервуар або контейнер для розпилювача або інгалятора. Контейнер має жорсткий кожух та мішок, що знаходиться в ньому. Мішок містить лікарський препарат, та зменшується у розмірі (мнеться) при витягуванні лікарського препарату. До теперішнього часу, намагалися заповнити мішок рідким лікарським препаратом по суті повністю, зокрема, для витіснення будь-якого газу, який там знаходиться. На практиці, однак, не вдавалося позбутися повністю від залишкового газу або газових пузирів. При зберіганні контейнера, в мішку з лікарським засобом (препаратом) може розвитися істотний тиск. Коли контейнер розкривається в перший раз, особливо шляхом проколювання, це може призвести до небажаного випаровування або втрати лікарського препарату. Якщо, наприклад, використовується лікарський препарат, що містить етиловий спирт, парціальний тиск повітря в камері з текучим середовищем звичайно значно нижче тиску навколишньої атмосфери. Ця різниця парціальних тисків призведе до поступової дифузії повітря в мішок, що може призвести до небажаного підвищення тиску в мішку. Тиск пари етилового спирту, який значно змінюється з температурою, також може призвести до небажаних збільшень або змін тиску. Крім того, збільшення тиску може виникнути за рахунок температурного розширення рідини в камері для текучого середовища. В документі DE 202006017793 описаний резервуар для розпилювача, який має переважно деформівну камеру для текучого середовища, яка містить текуче середовище, причому камера для текучого середовища при заповненні текучим середовищем виконана з можливістю деформації, складалася, згиналася, згортуваася, принаймні частково здавлювалася й (або) попередньо стискалася. Схожі резервуари описані й у ЕР 0386800 та WO2006125577. В основі даного винаходу лежить завдання забезпечення резервуару, що містить текуче середовище, зокрема, лікарський препарат, розпилювача, що включає такий резервуар, та спосіб заповнення резервуару текучим середовищем, в яких можна запобігти або щонайменше звести до мінімуму небажаний ріст тиску, що впливає на текуче середовище в камері для текучого середовища. Вказане завдання вирішується за допомогою заявленого резервуару та розпилювача. Інші ознаки, що дають переваги, розкриті нижче. Згідно з першою особливістю даного винаходу, камера для текучого середовища, що заповнюється текучим середовищем, піддавалася деформації, складалася, згиналася, згорталася, щонайменше частково здавлювалася та (або) попередньо стискалася (м'ялася). В альтернативному варіанті або додатково, максимальний об'єм камери для текучого середовища більше, ніж (початкова або максимальна) кількість текучого середовища, що заповнюється. Завдяки цьому ″недовантаженню″, небажаному росту тиску в камері для текучого середовища, навіть і тоді, коли все ще запечатаний резервуар зберігається протягом тривалих періодів, можна запобігти простим, але ефективним способом. Згідно з іншою особливістю даного винаходу, камера для текучого середовища заповнена текучим середовищем або запечатана при пониженому тиску, та (або) перед заповненням розширена до певного об'єму, який, в кращому варіанті, менше максимального об'єму камери для текучого середовища. В альтернативному варіанті або додатково, камера для текучого середовища попередньо стискається під час або перед заповненням текучим середовищем до об'єму, меншого максимального об'єму, та (або) поміщається під вплив зовнішнього тиску, та (або) обмежується в її просторовому розширенні. Таким шляхом також можна досягнути недовантаження камери для текучого середовища, та можна запобігти або щонайменше звести до мінімуму небажаний ріст тиску в камері для текучого середовища, навіть при тривалому зберіганні запечатаного резервуару. Згідно з іншою особливістю даного винаходу, камера для текучого середовища заповнюється в атмосфері захисного газу, наприклад, двооксиду вуглецю, галію та т.п. При необхідності, в камері для текучого середовища може бути сформований пузир відповідного газу. В кращому варіанті, захисний газ потім поступово дифундує з камери для текучого 1 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 середовища та (або) знову поглинається або розчиняється в текучому середовищі, зокрема, наприклад, двооксид вуглецю в водному середовищі. Відповідно, газовий пузир може бути утворений в процесі заповнення паром, зокрема, що складається з пари розчинника текучого середовища. Згідно з іншою особливістю даного винаходу, камера для текучого середовища заповнюється текучим середовищем так, що щонайменше по суті вільна від залишкового газу та (або) газових пузирів. Відсутність залишкового газу або газових пузирів в поєднанні з недовантаженням або неповним заповненням бажано еластичної, деформованої та (або) стиснутої камери для текучого середовища, дозволяє особливо безпечно та ефективно уникнути наростання небажаного тиску в камері для текучого середовища, навіть при тривалому зберіганні все ще запечатаного резервуару та (або) при сильних змінах умов оточуючого середовища (температури, вологості, тиску та ін.). Згідно з іншою особливістю, також можливо заповнювати контейнер текучим середовищем при підвищеній температурі, тобто, подавати в камеру для текучого середовища, зокрема, підігріте текуче середовище. В кращому варіанті, текуче середовище тільки охолоджують (або воно охолоджується автоматично) після закупорювання камери для текучого середовища або резервуару, в результаті чого потрібне попереднє стиснення або неповне заповнення можуть бути щонайменше частково здійснені без утворення газових пузирів. Згідно з іншою особливістю даного винаходу, камера для текучого середовища спочатку заповнюється до максимуму. Завдяки цьому камера для текучого середовища розширюється в максимальній мірі, та можна обійтися без її попереднього розтягування. Потім частина введеного текучого середовища може бути видалена, зокрема, відсмоктуванням, щоб одержати часткове або неповне заповнення. Описані вище ознаки та особливості даного винаходу, й інші його ознаки та особливості, можуть бути здійснені незалежно одна від одної або в будь-якій потрібній комбінації. Інші особливості, ознаки, властивості та переваги даного винаходу розкриті в формулі та наведеному нижче описі кращих варіантів здійснення з посиланнями на креслення, на яких зображено: на фіг. 1 схематично показано переріз запропонованого розпилювача в ненапруженому стані; на фіг. 2 схематично показано переріз розпилювача у зведеному стані, повернутий на 90° відносно фіг. 1, з резервуаром згідно з даним винаходом; на фіг. 3 наведено вигляд запропонованого резервуару, згідно з другим варіантом здійснення; на фіг. 4 наведено резервуар, показаний на фіг. 3, з витягнутим пристроєм для попереднього зминання; на фіг. 5 схематично наведено переріз резервуару, показаного на фіг. 3; та на фіг. 6 схематично наведено переріз запропонованого резервуару, згідно з третім варіантом здійснення. На кресленнях, одні й ті самі цифрові позначення використовуються для однакових або аналогічних компонентів, коли, зокрема, досягаються відповідні або порівняні властивості та переваги, хоча супроводжуючий опис знову не наводиться. На фіг. 1 та 2 схематично показаний запропонований розпилювач (небулайзер) 1 для дрібнодисперсного розпилення текучого середовища 2, зокрема, текучого середовища або лікарського препарату, в ненапруженому стані (фіг. 1) та у зведеному стані (фіг. 2). Розпилювач виконано у вигляді портативного інгалятора, та (або) функціонує без використання газупропелента. В кращому варіанті, розпиленням текучого середовища 2 або лікарського препарату формується аерозоль 14, призначений для легень (фіг. 1), приймання якого користувачем або пацієнтом (не показано) здійснюється за допомогою вдиху або інгаляції. Звичайно інгаляція препарату проводиться щонайменше раз на день, точніше, декілька разів на день, бажано з встановленими інтервалами, в залежності від захворювання пацієнта. В кращому варіанті, розпилювач 1 має вставний і, при необхідності, замінний резервуар 3, що містить текуче середовище 2, як показано на фіг. 1 та 2. В кращому варіанті, резервуар 3 містить кількість текучого середовища 2 або активної речовини (звичайно від 2 до 10 або від 2 до 15 мл), достатню, наприклад, для формування великої кількості доз, наприклад, 100 або більше доз для забезпечення великої кількості розпилень або застосувань. В кращому варіанті, резервуар 3 має форму циліндра або картриджа та (або) виконаний у вигляді жорсткого контейнера, та (або) може бути вставлений в розпилювач 1 знизу, наприклад, після відкриття розпилювача, та може, при необхідності, бути замінним. 2 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Резервуар 3 має камеру 4 для текучого середовища, в якій міститься текуче середовище 2, та яка, в кращому варіанті, має конструкцію мішка 39 або виконана подібним чином. В кращому варіанті, конструкція камери 4 для текучого середовища або стінки, що обмежує камеру 4 для текучого середовища (в даному випадку, стінки мішку), стає еластичною, деформівною та (або) стискуваною, щонайменше, частинами. В кращому варіанті, розпилювач 1 включає транспортувальний засіб, зокрема генератор 5 тиску для подачі та (або) розпилення текучого середовища 2, зокрема, в завчасно встановленому та, при необхідності, регульованому об'ємі дози. Розпилювач 1 або генератор 5 тиску включають, зокрема, затискач 6 для резервуару 3, зв'язану з ним привідну пружину 7 (показана частково), бажано зі зв'язаним з нею блокуючим елементом 8, який може бути розблокований вручну, транспортувальний елемент або транспортувальну трубку 9, бажано в формі капілярної трубки, при необхідності, клапан, зокрема, зворотний клапан 10, камеру 11 тиску та (або) випускну насадку 12, зокрема, в зоні мундштука 13 або іншого наконечника. Резервуар 3 закріплений в розпилювачі 1 за допомогою затискача 6, зокрема, фіксацією або защіпанням так, що транспортувальний елемент проходить в камеру 4 для текучого середовища та (або) зв'язується з нею. Конструкція затискача 6 може забезпечувати заміну резервуару 3. Коли привідна пружина 7 напружена вздовж осі, тримач 6 з резервуаром 3 та транспортувальним елементом зсуваються вниз на кресленнях, та текуче середовище 2, точніше, наступна доза, висмоктується з резервуару 3 через зворотний клапан 10 в камеру 11 тиску генератора 5 тиску. Камера 4 (мішок) для текучого середовища стискається в результаті витягання текучого середовища 2. Коли для розпилення, після приведення в дію блокуючого елемента 8, з привідної пружини 7 потім знімається напруга, текуче середовище в камері 11 тиску потрапляє під дію тиску, що утворюється транспортувальним елементом, який зсувається вгору, бажано, під дією тільки сили привідної пружини 7. Зворотний клапан 10 тепер закритий, та транспортувальний елемент діє як пневмоциліндр. Цим тиском текуче середовище 2 виштовхується через випускну насадку 12, в результаті чого вона, як показано на фіг. 1, розпиляється в аерозоль 14, в кращому варіанті призначений для легень. Користувач або пацієнт (не показано) може вдихати аерозоль 14, при цьому подача повітря в мундштук може, в кращому варіанті, здійснюватися через щонайменше один отвір 15 для подачі повітря. Під час розпилення або робочого ходу, резервуар 3 зсувається привідною пружиною 7 назад в своє вихідне положення. В кращому варіанті, резервуар 3 виконує, таким чином, рух вгору при створенні напруги та під час процесу розпилення. Замість генератора 5 тиску та (або) привідної пружини 7, також можливо використання інших засобів та (або) пристроїв. Розпилювач 1 включає, зокрема, першу частину (верхня частина) 16 корпусу та поворотну відносно неї внутрішню частину 17 (фіг. 2), що має верхню частину 17а та нижню частину 17b (фіг. 1), в той час як керована вручну або поворотна частина (нижня частина) 18 корпусу прикріплена з можливістю зняття, зокрема, посадкою на внутрішню частину 17, бажано, за допомогою запобіжного фіксатора або тримача 19. Зокрема, конструкція запобіжного фіксатора або тримача 19 є такою, що неможливо випадково відкрити розпилювач1 або зняти другу частину 18 корпусу. Зокрема, для того, щоб зняти другу частину 18 корпусу, на тримач слід натиснути, долаючи силу пружини. Для того щоб вставити та (або) замінити резервуар 3, друга частина 18 корпусу може бути відділена від розпилювача 1. В кращому варіанті, друга частина 18 корпусу утворює чашоподібну нижню частину корпусу та (або) охоплює навколо або з усіх боків нижню вільну кінцеву частину резервуару 3. Другу частину 18 корпусу можна повертати відносно першої частини 16 корпусу, та разом з нею внутрішню частину 17. В результаті, в привідній пружині створюється напруга в осьовому напрямку за допомогою механізму (докладно не показаний), що впливає на тримач 6. При створенні напруги, резервуар 3 зсувається вздовж осі вниз або своєю кінцевою частиною в другу частину 18 корпусу, або до його торцевої стінки, до тих пір, поки резервуар 3 не займе кінцеве положення, показане на фіг. 2. В цьому положенні привідна пружина 7 напружена (зведена). В кращому варіанті, розпилювач 1 включає засоби для примусового обміну повітрям резервуару 3, зокрема, зовнішнього кожуха 23 резервуару 3, який може застосовуватися при необхідності. При першому зводі, зовнішній кожух 23, при необхідності або при бажанні, проколюється або розкривається біля основи. Зокрема, пружина 20, що вертикально переміщується, що знаходиться в частині 18 корпусу, наближається та упирається в основу 21, та проколюючий 3 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 елемент 22 пружини, упираючись в основу 20 в перший раз, проколює зовнішній кожух 23 або нижню заглушку, зокрема, газонепроникну, для обміну повітрям. Таким чином, пристрій примусового обміну повітрям в даному випадку формується проколюючим елементом 22, який закріплюється на пружині 20 або формується нею. Можливі, однак, і інші конструктивні рішення. Слід зауважити, що під час проколювання для створення умов для обміну повітрям, розкривається тільки зовнішній кожух 23 резервуару 3. Камера (мішок) 4 для текучого середовища, що містить текуче середовище 2, залишається непошкодженою. Коли текуче середовище 2 виводиться через транспортувальний елемент, еластичний або деформівний мішок або камера 4 для текучого середовища стискається. Для вирівнювання тиску, оточуюче повітря може пройти в резервуар 3 або зовнішній кожух 23 через отвір для обміну повітрям або проколотий отвір. Засоби для примусового обміну повітрям використовуються тільки при необхідності. Зокрема, засоби для примусового обміну повітрям можуть бути повністю виключено, наприклад, якщо зовнішній кожух 23 резервуару 3 вже в достатній мірі ізольований в конструкції від повітря, та (або) є інші засоби для обміну повітрям, наприклад, клапан. Для застосування розпилювача 1, спочатку повинен бути вставлений резервуар 3. В кращому варіанті, для цього видаляють або знімають другу частину 18 корпусу. Потім резервуар 3 вставляється або всувається вздовж осі у внутрішню частину 17. Потім він відкривається або прикріпляється верхнім кінцем. Це здійснюється транспортувальним елементом, тобто, транспортувальною трубкою 9, яка проколює закупорку резервуару 3, що знаходиться, в кращому варіанті, на кінці або зверху, та (або) після цього вводиться всередину резервуару 3 або камери 4 для текучого середовища через заглушку (запірний елемент) 24, що знаходиться на верхньому кінці, та, бажано, що включає мембрану. При цьому між резервуаром 3, або точніше, між камерою 4 для текучого середовища в резервуарі 3, та генератором 5 тиску або камерою тиску 11 через транспортувальну трубку 9 формується прохід для текучого середовища. Після цього ставиться або надівається на місце друга частина 18 корпусу. Після цього розпилювач 1 може бути зведений в перший раз. В кращому варіанті, при цьому проколюючим елементом 22 проколюється біля основи резервуар 3, тобто, примусово з'єднується з оточуючою атмосферою, як це було описано раніше. Перед першим застосуванням, після того, як резервуар 3 був вставлений або з'єднаний для проходження текучого середовища, розпилювач 1 бажано декілька разів звести та привести в дію. Цією так званою відкачкою все повітря, що знаходиться в транспортувальному елементі та (або) генераторі 5 тиску, аж до випускної насадки 12, видавлюється з текучого середовища 2. Тепер розпилювач 1 готовий для випускання препарату або інгаляції. Конструкція камери 4 для текучого середовища або її стінки забезпечує її щонайменше істотну або часткову деформівність, зминальність та (або) стисливість, як вже згадувалось. В кращому варіанті, камера 4 щонайменше істотно або частково сформована або виготовлена з еластичного деформівного та (або) стисливого матеріалу або обмежена таким матеріалом. В кращому варіанті, камера 4 для текучого середовища або її стінка по суті або частково, або цілком сформована з мішка 39, або трубки або подібного елемента, або має подібну конструкцію. В кращому варіанті, еластичний матеріал стінки, що використовується для камери 4 для текучого середовища, є, зокрема, багатошаровою плівкою або аналогічним матеріалом. Однак, навіть при використанні багатошарових плівок, що включають металевий шар, зокрема, алюмінієвий шар, до даного часу не вдавалося одержати повністю газонепроникне ущільнення. В результаті, гази можуть дифундувати через плівку або стінку камери 4 для текучого середовища. Якщо застосовується текуче середовище 2, наприклад, з етиловим спиртом, парціальний тиск повітря в камері 4 для текучого середовища звичайно істотно нижче, ніж тиск оточуючого середовища. Ця відмінність парціальних тисків створює умови для повільної дифузії повітря в камеру для текучого середовища через плівку стінки камери 4 для текучого середовища. В результаті приплив повітря в камеру 4 для текучого середовища може призводити до небажаного підвищення тиску в камері 4 для текучого середовища та впливу тиску на текуче середовище 2. Раніше робилися спроби заповнювати камеру 4 для текучого середовища текучим середовищем 2 якнайповніше. На практиці, однак, це не вдавалося зробити без залишкового газу або газових пузирів. Звичайно обов'язково залишалася невелика кількість пузирів залишкового газу в камері 4 для текучого середовища після заповнення її текучим 4 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 середовищем 2. Якщо, наприклад, застосовується текуче середовище 2 з етиловим спиртом, то внаслідок відносно низької точки кипіння етилового спирту та, отже, значної зміни тиску пари етилового спирту з температурою, можуть відбутися небажані зміни, зокрема, небажаний ріст тиску в камері 4 для текучого середовища, а отже й тиску, що впливає на текуче середовище 2. Коли резервуар 3 або камера 4 для текучого середовища відкривається в перший раз (в показаному варіанті здійснення, шляхом введення резервуару 3 в розпилювач 1, або проколюванням резервуару 3 або камери 4 для текучого середовища), при підвищеному або високому тиску в камері 4 для текучого середовища, текуче середовище може вирватися прямо, тобто, без попереднього приведення в дію розпилювача 1, наприклад, через випускну насадку 12. Така ситуація є небажаною. Більш того, введення транспортувального елемента в камеру 4 для текучого середовища може призвести до небажаного збільшення тиску, зокрема, коли камера 4 для текучого середовища повна на межі розриву. Згідно з першою особливістю даного винаходу, для того, щоб уникнути або звести до мінімуму небажаний ріст тиску в камері 4 для текучого середовища, пропонується камера 4 для текучого середовища, яку можна піддати деформації, складанню, згину, згорненню, щонайменше частковому стисканню та (або) попередньому зминанню, коли заповнена текучим середовищем 2 (цей стан, перед та (або) під час заповнення текучим середовищем 2 схематично показано пунктирною лінією контура камери 4 для текучого середовища на фіг. 2), та (або) максимальний об'єм камери 4 для текучого середовища більше, ніж (початковий) об'єм, заповнений текучим середовищем 2. Це квазінеповне заповнення звичайно одним словом називають ″недовантаженням″. Завдяки неповному заповненню, повітря, яке дифундує в камеру 4 для текучого середовища під час зберігання закупореного резервуару або камери 4 для текучого середовища (звичайно швидкість дифузії повітря в камеру 4 для текучого середовища становить приблизно 2,5 мкл на добу при 40ºС та 0,35 мкл на добу при 20ºС), навіть після тривалого зберігання не призводить до якого-небудь (помітного) збільшення тиску, що діє на текуче середовище 2 в камері 4 для текучого середовища. Відповідно, інші можливі зміни тиску в камері 4 для текучого середовища, що виникають, наприклад, в результаті випаровування розчинника з текучого середовища 2, компенсуються або запобігаються неповним заповненням або додатковою розтяжністю камери 4 для текучого середовища. Зокрема, камера 4 може мати більший розмір та (або) розширена більше, ніж початково заповнювана кількість текучого середовища 2. При цьому, можуть бути компенсовані збільшення об'єму в камері для текучого середовища (викликані, наприклад, дифузією повітря в камеру 4 для текучого середовища та (або) випаровуванням або звітрюванням компонентів текучого середовища 2). В особливо кращому варіанті, максимальна або початково заповнювана кількість (у випадку часткового заповнення газом або, у випадку присутності залишкового газу в камері 4 для текучого середовища, повний об'єм заповнення, звичайно початково отримуваний при нормальному тиску) становить менше 95 %, бажано менше 90 %, та найбільш бажано, приблизно 85 % або менше від максимального об'єму камери 4 для текучого середовища. В кращому варіанті, повний об'єм або максимальний об'єм камери 4 для текучого середовища становить приблизно від 2 до 10 мл або від 2 до 15 мл. Найбільш кращий об'єм становить приблизно від 3 до 5 мл. Також можливі, однак, і інші об'єми. Різниця між максимальним об'ємом камери 4 для текучого середовища та максимальним або початково заповнюваною кількістю текучого середовища 2, в кращому варіанті, становить приблизно від 0,2 до 1,0 мл, в більш кращому варіанті, приблизно від 0,4 до 0,8 мл. Експерименти та моделювання показали, що за таких умов нерозпечатаний резервуар 3 або камера 4 для текучого середовища може зберігатися протягом дуже тривалого часу (зокрема, більше 2-3 років) з непіддатливим змінам або незначним збільшенням тиску в камері 4 для текучого середовища, навіть за несприятливих умов (наприклад, високі температури та (або) високі швидкості дифузії в камеру 4 для текучого середовища). В кращому варіанті, камера 4 для текучого середовища заповнюється щонайменше частково так, щоб бути вільною від залишкового газу або газових пузирів. При цьому бажано, щоб розмір будь-якого газового пузиря в камері 4 для текучого середовища, поява якого часто є неминучою під час заповнення, був мінімально можливим. В цьому випадку, замість тільки об'єму текучого середовища 2, при визначенні початково заповнюваної кількості може додатково враховуватися також і об'єм газового пузиря при нормальному тиску. Згідно з альтернативним варіантом здійснення, що більш докладно описаний нижче, 5 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 зокрема, досягається заповнення, щонайменше по суті повністю вільне від залишкового газу або газових пузирів. Згідно з другою особливістю даного винаходу, яка також може бути реалізована незалежно, в кращому варіанті еластична камера 4 для текучого середовища заповнюється текучим середовищем 2 при зниженому тиску. Це також сприяє запобіганню або зведенню до мінімуму небажаного підвищення тиску в камері 4 для текучого середовища, оскільки можна запобігти або звести до мінімуму включення та (або) формування газового пузиря 38 в камері 4. Заповнення при зниженому тиску здійснюється, зокрема, в поєднанні з згаданим вище неповним заповненням. Як вже згадувалось, в кращому варіанті резервуар 3 може мати зовнішній кожух 23. На відміну від відомих конструкцій, в кращому варіанті не застосовується жорстка повітронепроникна оболонка, що оточує еластичну деформівну або стисливу камеру 4 для текучого середовища, зокрема, мішок або подібний елемент, формуючий камеру 4 для текучого середовища. Якщо зовнішній кожух 23 має жорстку конструкцію, то, в кращому варіанті, він не має герметичного або повітронепроникного ущільнення, або він розкривається перед розкриттям або рідинним підключенням камери 4 для текучого середовища, наприклад, проколюванням його основи, як це було описано вище, або іншим підходящим способом (наприклад, коли резервуар 3 витягається з упаковки або подібним чином (не показано в даному описі)). В альтернативному варіанті, зовнішній кожух 23 сам по собі може мати еластичну, деформівну та (або) стисливу конструкцію, зокрема, за типом камери 4 для текучого середовища. В цьому випадку, зовнішній кожух 23, в свою чергу, може мати герметично закупорену або повітронепроникну конструкцію та (або) може бути з'єднаний зі стінкою, яка утворює частину камери 4 для текучого середовища, або із всією її поверхнею, або може утворювати з нею складений об'єкт. Як уже згадувалось, камеру 4 для текучого середовища в наведеному варіанті здійснення бажано виконувати у вигляді мішка або стінки у вигляді мішка або іншим подібним способом. Можливі, однак, й інші конструктивні рішення. Конструкція резервуару 3 повинна забезпечувати стерильність або бути стерилізованою. Особливо бажано, щоб конструкція запечатаного резервуару 3 мала температурну стійкість. Більш того, в кращому варіанті, заглушка 24 забезпечує стерильну герметизацію резервуару 3. У цілому, слід відзначити, що в кращому варіанті запропонованого розпилювача 1, в нього може вставлятися, тобто, установлюватися резервуар 3. Отже, в кращому варіанті резервуар 3 є окремим компонентом. Однак, теоретично, резервуар 3 також може бути сформований безпосередньо в розпилювачі 1 або являти собою частину розпилювача 1, або яким-небудь іншим шляхом бути інтегрованим в розпилювач 1. У порівнянні з настільним апаратом або подібним йому, запропонований розпилювач 1, в кращому варіанті, виконаний у вигляді портативного та, зокрема, переносного, кишенькового пристрою. Найбільш кращим є виконання розпилювача 1 у вигляді інгалятора, зокрема, для медичної аерозольної терапії. В альтернативному варіанті, розпилювач 1 також може бути призначений для інших цілей. Деякі додаткові варіанти здійснення та особливості даного винаходу, які також можуть бути реалізовані незалежно один від одного, будуть більш докладно описані нижче, при цьому будуть розглядатися тільки відмінності або додаткові особливості. Наведені раніше варіанти здійснення, пояснення, ознаки та переваги також застосовні в відповідних обставинах, або в якості доповнення. На фіг. 3-5, наведено другий варіант здійснення запропонованого резервуару 3, показаного окремо, тобто, без розпилювача 1, в якому може бути використаний резервуар 3. На фіг. 3 наведено перспективне зображення резервуару 3, разом з пристроєм 32 для попереднього стискання (зминання) камери 4 для текучого середовища. На фіг. 4 наведено аналогічне перспективне зображення резервуару 3 з відділеним або витягненим пристроєм 32. На фіг. 5 схематично показаний резервуар 3 в укомплектованому вигляді. Для початку, розглянемо докладно фіг. 5. Резервуар 3, згідно з другим варіантом здійснення, також як і в першому варіанті, бажано, включає заглушку 24. В кращому варіанті, заглушка має перший елемент 25 заглушки, який містить або формує, зокрема, прилягаючу мембрану 26, для транспортувального елемента, що вставляється, або транспортувальною трубки 9. Мембрана 26 може бути, однак, сформована іншим компонентом. Крім того, мембрана 26 не є обов'язковою, тобто, вона не повинна обов'язково установлюватися. 6 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В показаному варіанті здійснення, заглушка 24, в кращому випадку, має другий елемент 27 заглушки. Другий елемент 27 заглушки з'єднаний з першим елементом 25 заглушки з забезпеченням газонепроникності, наприклад, зваренням. Також можливі й інші конструктивні рішення. При необхідності, два елемента 25 та 27 заглушки також можуть бути сформовані у вигляді єдиного компонента. В кращому варіанті, заглушка 24 або резервуар 3 мають закупорку 28, яка, в кращому варіанті, сформована самозаклеювальною плівкою або подібним способом, та служить в якості герметичної або достатньо газонепроникної заглушки для запобігання або щонайменше зведення до мінімуму дифузії повітря, зокрема, через перший елемент 25 заглушки або її мембрану 26, в камеру 4 для текучого середовища. В кращому варіанті, заглушка 24 з'єднана з зовнішнім кожухом 23 або кріпиться на ньому. В показаному варіанті здійснення, заглушка 24 або другий елемент 27 заглушки, в кращому випадку, включають для цього кільцевий або циліндричний з'єднувальний елемент 29 для приєднання до зовнішнього кожуха 23. Зовнішній кожух 23 може бути приєднаний до заглушки 24 або з'єднувальної частини 29, зокрема, за допомогою затискача або защіпання. В показаному варіанті здійснення, виступ або валик, зокрема, кільцевий валик 30 на внутрішній поверхні зовнішнього кожуха 23, може захоплювати з'єднувальний елемент 29 так, щоб забезпечувати достатньо міцне та (або) блокуюче з'єднувальне захоплення між зовнішнім кожухом 23 та заглушкою 24 при їх з'єднанні з зусиллям вздовж осі. Можливі, однак, також й інші технічні рішення. В якості альтернативи або додатково, компоненти також можуть бути зварені або склеєні один з одним та (або) скріплені іншими придатними засобами. Заглушка 24, зокрема її друга частина 27, з'єднана зі стінкою, яка формує камеру 4 для текучого середовища, або з мішком 39 або подібним йому елементом, який формує або обмежує камеру 4 для текучого середовища, забезпечуючи непроникність для текучого середовища та, зокрема, для газу, особливо через з'єднувальну область 31. В найбільш кращому варіанті, прикріплення камери 4 для текучого середовища або її стінки відбувається за допомогою заглушки 24 або іншого елемента 27 заглушки, або його з'єднувальної області 31. Можливі, однак, й інші конструктивні рішення. В показаному варіанті здійснення, стінка або мішок 39, який формує камеру 4 для текучого середовища, бажано, приварюється та (або) приклеюється до заглушки 24 або з'єднувальної області 31. Можливі, однак, й інші конструктивні рішення. В кращому варіанті стінка камери 4 для текучого середовища виконана з матеріалу, що має еластичність та (або) легко деформівного (пружно або не пружно), або деформівного по суті без докладання сили. Особливо кращими для використання в цьому випадку листовий матеріал та (або) композитна плівкова структура. Матеріал стінки надалі для простоти буде називатися ″плівкою″. Як згадувалось раніше, плівка практично непроникна, зокрема, повітронепроникна, тому немає необхідності в для додаткової герметичної закупорки, для чого раніше як правило, застосовували металевий зовнішній кожух 23. В показаному варіанті здійснення, навпаки, зовнішній кожух 23 може бути виконаний, зокрема, з пластика або подібного матеріалу, та (або) може мати відкриту конструкцію, як уже згадувалось та буде більш докладно розглянуто далі. В кращому варіанті, плівка має багатошарову конструкцію та (або) включає металевий шар, зокрема шар алюмінію або подібного матеріалу. В особливо кращому варіанті, шар металу вкритий шаром лаку та (або) пластика, бажано, щонайменше з внутрішнього боку. Особливо бажано, щоб внутрішній шар плівки складався з матеріалу, наприклад, поліетилену, який може бути безпосередньо прикріплений, в кращому варіанті, зваренням, до заглушки 24 або до внутрішнього, або другого елементу 27 заглушки. Плівка, однак, часто не має повну газонепроникність, в результаті чого повинна враховуватися можливість дифузії повітря в камеру 4 для текучого середовища саме тоді, коли ще нерозкритий резервуар 3 або камера 4 для текучого середовища знаходиться на тривалому зберіганні, як це згадувалось раніше. В кращому варіанті, камера 4 для текучого середовища попередньо стискається, перед або в процесі заповнення текучим середовищем 2 до об'єму, величина якого менше максимального об'єму камери 4 для текучого середовища. Таким чином, згадане вище недовантаження текучого середовища 2 може бути досягнуто дуже просто. Особливо бажано, щоб попереднє стискання, тобто, зменшення або обмеження заповнюваної об'єму камери 4 для текучого середовища від реально можливого рівня до рівня меншого, ніж максимальний об'єм камери 4 для текучого середовища, відбувалося перед або під час заповнення текучим середовищем 2. Теоретично, однак, також можливо, щоб стискання 7 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 камери 4 для текучого середовища відбувалося тільки, коли вона заповнювалася текучим середовищем 2, або навіть після того, як вона була заповнена текучим середовищем 2, наприклад, застосуванням зниженого тиску та (або) іншими підходящими способами, наприклад, стисканням або подібним способом. Особливо бажано, щоб камера 4 для текучого середовища піддавалася впливу зовнішнього тиску та (або) була обмежена в збільшенні розмірів перед або під час заповнення текучим середовищем 2. Це являє собою достатньо простий спосіб досягнення потрібного попереднього стискання та (або) неповного заповнення. Для попереднього стискання, на камеру 4 для текучого середовища або її стінку (плівку) в показаному варіанті здійснення може впливати зовні газоподібне, рідке та (або) тверде середовище або агент, зокрема, для скорочення розмірів камери 4 для текучого середовища відносно її максимального об'єму. Також можливо розширити мішок 39, трубку або ін., які формують камеру 4 для текучого середовища, не до повного об'єму, або зберігати його зім'ятим, згорнутим або складеним, або здавленим, перед або під час заповнення текучим середовищем 2. В кращому варіанті попереднє стискання здійснюється, зокрема, механічно, як буде показано далі з посиланням на наведений варіант здійснення. У другому варіанті здійснення, бажано застосовувати пристрій 32 для попереднього стискання камери 4 для текучого середовища. Пристрій 32 може мати ручку 33 або тримач в показаному варіанті здійснення, та, бажано, має щонайменше один робочий або натискний елемент 34, більш бажано, два натискних елемента 34, як це показано на фіг. 3-5. Наведений нижче опис в кожному випадку відноситься до двох натискних елементів 34 або кількох натискних елементів 34. Однак може застосовуватися тільки один натискний елемент 34 або інший робочий елемент, або подібний елемент, до якого, відповідно, відноситься наведений нижче розгляд. В наведеному кращому варіанті здійснення, натискні елементи 34 мають форму витягнутих стрижнів або шпильок, але можуть також бути в формі шипів або губок. В наведеному кращому варіанті здійснення натискні елементи мають жорстку конструкцію, але також можуть бути еластичними або пружно деформівними. Наприклад, натискні елементи 34, окремо або разом, можуть також утримуватися, притискатися або формуватися пружиною. В кращому варіанті, натискні елементи 34 мають круглі або скруглені натискні поверхні та (або) кромки для надавлювання на стінку камери 4 для текучого середовища. Зокрема, вільні кінці натискних елементів 34 скруглені. В кращому варіанті, натискні елементи 34 формуються на ручці 33 або іншому тримачі, або формуються ним. В кращому варіанті, пристрій 32 або його натискні елементи 34 прилаштовані до резервуару 3 або його зовнішнього кожуха 23 так, що є можливість введення між стінкою камери 4 для текучого середовища або мішком 39, з одного боку, та зовнішнім кожухом 23, з іншого боку, та камера 4 може бути здавлена або попередньо стиснута вздовж осі та (або) радіально, та (або) з протилежних боків. За допомогою натискних елементів 34 деформується, здавлюється, щонайменше частково мнеться та (або) попередньо стискається камера 4 для текучого середовища, а точніше, стінка, яка формує камеру 4 або мішок 39, трубку або подібний елемент, що утворює камеру 4 для текучого середовища. В показаному варіанті здійснення, це досягається, зокрема, розміщенням пристрою 32 або натискних елементів 34 на резервуар 3 або його зовнішній кожух 23, або вдавлювання його або їх в кожух, як це показано на фіг. 3-5. Натискні елементи 34 можуть, однак, впливати зовні на стінку камери 4 для текучого середовища, незалежно від зовнішнього кожуха 23. Наприклад, в процесі виготовлення, перед складанням резервуару 3 або приєднання до зовнішнього кожуха 23, потрібне попереднє стискання може бути виконано впливом натискних елементів 34 або іншим способом під час заповнення текучим середовищем 2. В результаті розміщення натискних елементів 34 зовні до стінки камери 4 або її деформації, скорочується фактичний об'єм камери 4 для текучого середовища, наявний для його заповнення текучим середовищем 2, тобто, він менше максимального об'єму камери 4 для текучого середовища. Цим забезпечується потрібне попереднє стискання. Слід відзначити, що деформація, яка досягається таким чином, або попереднє стискання камери 4 для текучого середовища, особливо шляхом розміщення зовні щонайменше одного натискного елемента 34, або тимчасове обмеження розширення камери 4 для текучого середовища, відбувається, що особливо важливо, під час заповнення текучим середовищем 2 камери 4 для текучого середовища. Згідно з альтернативним варіантом здійснення, це, однак, може здійснюватися тільки перед тим, як камера 4 для текучого середовища заповнена текучим 8 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 середовищем 2, тобто, щонайменше один натискний елемент 34 повинен бути витягнутий або забраний перед заповненням. Це досягається або стає можливим, зокрема, завдяки тому, що заповнення текучим середовищем 2 камери 4 для текучого середовища відбувається при дуже низькому тиску або навіть по суті без тиску, та (або) стінка камери 4 для текучого середовища або мішок 39, трубка або подібний елемент не розширюється знову, коли заповнюється текучим середовищем 2, навіть у відсутність зовнішніх обмежень, зокрема, потому що сили що виникають при заповненні текучим середовищем 2, не достатні для цього. Це також є застосовним, якщо, відповідно, попереднє стискання здійснюється не механічним розміщенням щонайменше одного натискного елемента 34, а яким-небудь іншим способом. В показаному кращому варіанті здійснення, перед або під час заповнення текучим середовищем 2, камера 4 для текучого середовища знаходиться під впливом зовнішнього тиску та (або) зовнішнього обмежування її просторового розширення, за допомогою натискних елементів 34. Однак теоретично також можливо забезпечити внутрішні або інші обмежування. Наприклад, камера 4 для текучого середовища або її стінки можуть піддаватися деформації, складанню, згину, згорненню, стисканню та (або) щонайменше частковому попередньому стисканню яким-небудь іншим шляхом. Попереднє стискання цим способом може бути виконано додатково або замість зовнішнього притискання або впливу натискних елементів 34. Зокрема, попереднє стискання здійснюється менше ніж до 95 %, краще менше ніж до 90 %, найбільш краще, до приблизно 85 % або менше, від максимального об'єму камери 4 для текучого середовища. Таким чином, в кращому варіанті, камера 4 для текучого середовища попередньо стискається до об'єму, розмір якого менше її максимального об'єму перед або під час заповнення текучим середовищем 2. В результаті попереднього стискання камери 4 для текучого середовища, вихідне заповнювана кількість текучого середовища 2, в кращому варіанті, примусово обмежується для того, щоб досягти бажаного неповного заповнення. В наведеному кращому варіанті здійснення, резервуар 3 або його зовнішній кожух 23 має щонайменше один отвір 35, в даному випадку два отвору 35, що проходять, зокрема, вздовж осі, для введення в них натискних елементів 34, як це показано на фіг. 4. Можливі, однак, й інші конструктивні рішення. Згідно з альтернативним варіантом здійснення, показаним пунктирними лініями на фіг. 4, попереднє стискання камери 4 для текучого середовища може здійснюватися альтернативно або додатково шляхом використання щонайменше одного натискного елемента 34, що впливає, наприклад, в поперечному або радіальному напрямку на стінку камери 4 для текучого середовища або на мішок 39, та (або) захоплюючого або того, що впливає на резервуар 3 або його зовнішній кожух 23 в поперечному або радіальному напрямку, наприклад, через поперечний отвір 35, наприклад, щілину, показану пунктирними лініями, або через лежачі з протилежних боків поперечні отвори 35. Згідно з не показаним тут альтернативним варіантом здійснення, резервуар 3 або зовнішній кожух 23 можуть також формувати або включати зовнішню стінку, яка може відкриватися або деформуватися щонайменше частинами, які можуть деформуватися або стискатися, зокрема, за допомогою пристрою 32 або щонайменше одним натискним елементом 34, для попереднього стискання камери 4 для текучого середовища, зокрема, всередину. В альтернативному варіанті, резервуар 3 або зовнішній кожух 23 також може бути змінюваним або деформівним в довжину або який-небудь інший напрямок, наприклад, телескопічно або за допомогою гофра, для попереднього стискання камери 4 для текучого середовища. Наприклад, натискний елемент 34 за своєю конструкцією може бути щільно охоплюваним, притискувальним та (або) самопідтримним. На фіг. 5 схематично наведено переріз попередньо стисненої камери 4 для текучого середовища, яка уже була заповнена текучим середовищем 2 під дією пристрою 32 або натискних елементів 34. після відділення або витягування пристрою 32 або натискних елементів 34, камера 4 для текучого середовища може бути знову збільшена або розширена (за бажанням, навіть до свого максимального об'єму, що має більший розмір), зокрема, завдяки дифузії в неї повітря або деяких газів, випаровування компонентів текучого середовища 2 в камері 4 для текучого середовища, розширення газового пузиря 38, що міститься там, та (або) іншим шляхом. Після заповнення камери 4 для текучого середовища, пристрій 32 або натискні елементи 34 можуть бути одразу ж забрані або їх розташування змінено. Однак це також можна зробити тільки, коли резервуар 3 витягнутий зі своєї упаковки та (або) коли резервуар 3 вміщений в розпилювач 1. Камера 4 для текучого середовища або мішок 39 перекриті зі свого кінця 45, видаленого від 9 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 заглушки 24, за допомогою плаского шва, бажано, зокрема, зварного шва або якого-небудь іншого, зокрема пласкою кінцевою частиною, як це схематично показано на фіг. 5. В кращому варіанті, конструкція камери 4 для текучого середовища або її зовнішньої стінки, або мішка 39, трубки або іншого аналогічного елемента в області кінця 45 щонайменше частково є некруговою, маючи необертальну симетрію, та маючи в цій точці відмінний або плаский поперечний переріз. В кращому варіанті, натискні елементи 34 впливають на стінку камери 4 для текучого середовища або на мішок 39 в області цього кінця з пласким поперечним перерізом, що розходиться, або зовнішнім контуром. В показаному кращому варіанті здійснення, натискні елементи 34 впливають на протилежні боки пласкої кінцевої частини, зокрема так, що плаский зварний шов проходить між ними, або розташований між ними. Можливі, однак, різні орієнтації. Згідно з кращою особливістю даного винаходу, зокрема, для досягнення згаданої вище або бажаної орієнтації натискних елементів 34 відносно камери 4 для текучого середовища або мішка 39, або іншого аналогічного елемента, заглушка 24 з камерою 4 для текучого середовища або мішком 39 має визначене кутове положення відносно зовнішнього кожуха 23 або щонайменше відносно одного отвору 35. В показаному кращому варіанті здійснення, це визначене кутове положення досягається певним захопленням або засобом 44 захисту від обертання, зокрема, між зовнішнім кожухом 23 та заглушкою 24, як схематично показано на фіг. 3. В показаному кращому варіанті здійснення, заглушка 24 або її друга частина 27 заглушки, з одного боку, та зовнішній кожух 23, з іншого боку, зчеплені один з одним по осі та (або) радіально (наприклад, за допомогою відповідних шпонок, защіпок виступів у вигляді шипа та ін.) з тим, щоб зафіксувати визначене кутове положення. Можливі, однак, й інші конструктивні рішення. В показаному варіанті здійснення, заповнений та запечатаний резервуар 3 розташований, разом з пристроєм 32, наприклад, в загальній упаковці 36. В кращому варіанті, конструкція упаковки 36 обладнана так, що при розкриванні упаковки 36, пристрій 32 відділяється від резервуару 3. Цього можна досягнути, наприклад, якщо упаковка 36 має щонайменше одну точку 37 зі зниженою міцністю та (або) упаковка 36 може бути спочатку відділена тільки від резервуару 3, але не від пристрою 32. Можливі, однак, й інші конструктивні рішення. Після того, як упаковка 36 була відкрита, та резервуар 3 був витягнутий зі своєї упаковки, резервуар 3, що відділяється від пристрою 32, вставляється в розпилювач 1, як було описано вище. В цьому стані резервуару 3, камера 4 для текучого середовища може розширятися або збільшуватися за межі початкового об'єму заповнення текучим середовищем 2, особливо, в області, на яку давили натискні елементи 34 та яка тепер звільнена, завдяки чому при приєднанні для подачі текучого середовища резервуару 3 або камери 4 для текучого середовища, не відбувається небажаного зростання тиску в камері 4 для текучого середовища, та можна запобігти небажаного викиду текучого середовища 2 або чогось подібного. Перевага запропонованого недовантаження камери 4 для текучого середовища або, в якості альтернативи або додатково до цього, можливості розширення камери, полягає в тому, що при введенні транспортувального елемента або транспортувальної трубки 9 в камеру 4 для текучого середовища можна уникнути небажаного зростання тиску в камері 4 для текучого середовища а, отже, зокрема, й передчасного виходу текучого середовища 2 через транспортувальний елемент або іншим способом, в тому числі ще й тому, що не відбувається (помітного) зростання тиску в камері 4 для текучого середовища, оскільки камера 4 для текучого середовища має можливість розтягуватися. Слід зазначити, що пристрій 32 для попереднього стискання може бути видалений або відділений, або витягнутий безпосередньо після того, як камера 4 для текучого середовища була заповнена текучим середовищем 2. Зокрема, пристрій 32 може являти собою пристрій, повністю відділений від резервуару 3, наприклад, зв'язаний з заповнюючим пристроєм та ін. Зокрема, обмежування на просторове розширення та (або) вплив зовнішнього тиску на камеру 4 для текучого середовища або на її стінки можуть бути припинені одразу після заповнення текучим середовищем 2. Особливо бажано, щоб камера 4 для текучого середовища або її стінки або мішок 39, трубка або щось подібне, були розширені до заповнення камери 4 для текучого середовища. Термін ″розширення″, що використовується надалі, завжди відноситься до розширення перед заповненням текучим середовищем 2. Розширення камери 4 для текучого середовища може здійснюватися незалежно від недовантаження та (або) попереднього стискання. В кращому варіанті, розширення камери 4 для текучого середовища здійснюється до певного об'єму, розмір якого менше максимального об'єму камери 4 для текучого середовища. 10 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 В кращому варіанті, розширення відбувається в поєднанні з попереднім стисканням. Розширення застосовується, зокрема, для так званого ″надування″ камери 4 для текучого середовища до об'єму, що визначається попереднім стисканням. При цьому, зокрема, певний об'єм камери 4 для текучого середовища може бути одержаний під час наступного заповнення текучим середовищем 2. В кращому варіанті, розширення камери 4 для текучого середовища здійснюється з використанням газу, який надалі називається розширювальним газом. В кращому варіанті, в якості розширювального газу застосовується інертний газ, двооксид вуглецю або галій, або просто повітря. Камера 4 для текучого середовища може бути заповнена текучим середовищем 2 при зниженому тиску, згідно з альтернативним варіантом здійснення. Це заповнення при зниженому тиску також може здійснюватися незалежно від кращого попереднього стискання або недовантаження. В кращому варіанті, однак, заповнення при зниженому тиску відбувається в поєднанні з попереднім стисканням або недовантаженням. В результаті заповнення при зниженому тиску, заповнений об'єм може бути щонайменше по суті вільним від залишкового газу або газових пузирів. Термін ″заповнення при зниженому тиску″ охоплює закупорювання заповненої камери 4 длятекучого середовища при зниженому тиску, навіть якщо саме по собі заповнення не відбувалося при зниженому тиску. Незалежно від заповнення при зниженому тиску, об'єм 4 з текучим середовищем бажано заповнювати текучим середовищем 2 щонайменше при, по суті, відсутності залишкового газу або газових пузирів. Однак, заповнення з газом або газовим пузирем 38, як це схематично показано на фіг. 5, також теоретично можливо. Таке заповнення, коли спеціально формується газовий пузир 38, може бути, взагалі, також використано незалежно від попереднього стискання та (або) неповного заповнення. Згідно з кращим альтернативним варіантом здійснення процесу, замість повітря застосовується складова частина, інший склад або інший газ для формування газового пузиря 38, зокрема, газу, який може відносно просто дифундувати назовні через стінку камери 4 для текучого середовища та (або) через заглушку 24, та (або) може бути відносно просто поглинатися текучим середовищем 2. До таких газів відносяться, зокрема, чистий кисень, двооксид вуглецю, галій, (інші) інертні або захисні гази та (або) можливі суміші з іншими газами. Газ для формування газового пузиря 38 може бути введений відповідною продувкою після того, як камера 4 для текучого середовища була заповнена текучим середовищем 2. В якості альтернативи або додатково, заповнення камери 4 для текучого середовища текучим середовищем 2 може також відбуватися безпосередньо в належному газовому середовищі. В якості альтернативи або додатково, газ, зокрема двооксид вуглецю, може бути початково щонайменше частково розчинений в текучому середовищі 2 при введені в камеру 4 для текучого середовища для того, щоб на цьому етапі сформувати газовий пузир 38. Згідно з альтернативним варіантом здійснення процесу, газ, необхідний для формування газового пузиря 38, може бути безпосередньо використаний в якості газу-розширювача для попереднього розширення камери 4 для текучого середовища. В наведеному кращому варіанті здійснення, камера 4 для текучого середовища або її стінка сформовані мішком 39, як показано на фіг. 5. Можливі, однак, й інші конструктивні рішення для досягнення потрібної еластичності, деформівності та (або) стисливості. Згідно з додатковим або альтернативним варіантом здійснення, камера 4 для текучого середовища може бути початково заповнена текучим середовищем 2 повністю або до максимального рівня. В результаті може відбутися згадане розширення камери 4 для текучого середовища, наприклад, до її максимального об'єму, тому відпадає необхідність в окремому ступені розширення, наприклад, попереднім заповненням газом. Потім частина текучого середовища 2 видаляється з камери 4 для текучого середовища, наприклад, відсмоктуванням та (або) стисканням зовні камери 4 для текучого середовища для досягнення попереднього стискання та (або) неповного заповнення камери 4 для текучого середовища при подальшому запечатуванні камери 4 для текучого середовища. Згідно з іншим альтернативним варіантом, який може бути здійснений додатково або в якості альтернативи, текуче середовище 2 заливається в камеру 4 для текучого середовища при підвищеній температурі та, при необхідності, при підвищеному тиску. Після цього, в кращому варіанті, камера 4 для текучого середовища запечатується з іще теплим або гарячим текучим середовищем 2. В процесі подальшого охолодження відбувається скорочення об'єму, завдяки чому можливо одержати потрібне попереднє стискання камери 4 для текучого середовища. Якщо заповнення відбувається при підвищеному тиску, то підвищується точка кипіння речовин з низькою температурою кипіння. В якості альтернативи або додатково, це 11 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 може бути використано для випробовування стійкості до стискання камери 4 для текучого середовища. Згідно з альтернативним варіантом здійснення, не проілюстрованому в описі, пристрій 32 або щонайменше один натискний елемент 34 також може бути приєднаний або бути приєднувальним до зовнішнього кожуха 23 (знімно або незнімно) та (або) може бути ним сформований. Зокрема, при цьому також можливо видалити зовнішній кожух 23, який включає пристрій 32 або приєднаний до нього, після того, як попередньо стиснута камера 4 для текучого середовища була заповнена текучим середовищем 2, та (або) замінити його іншим зовнішнім кожухом 23 без пристрою 32 або натискного елемента 34. Згідно з альтернативним варіантом здійснення, не проілюстрованому в описі, зовнішній кожух 23, також в комбінації з іншими альтернативними варіантами здійснення, може мати багатокомпонентну конструкцію, зокрема, з двох частин, бажано, зокрема, в формі двох ідентичних рознімних частин кожуха, для того, щоб частини кожуха могли бути з'єднані та (або) роз'єднані в радіальному та (або) осьовому напрямках. Взагалі, мішок або камера 4 для текучого середовища можуть також бути завчасно сформовані, складені, зігнуті або згорнуті або вставлені в зовнішній кожух 23 так, щоб була можлива або стала легшою наступна деформація під дією пристрою 32 або іншого засобу, наприклад газу, рідини та т.д. На фіг. 6 показаний третій варіант виконання запропонованого резервуару 3. Камера 4 для текучого середовища сформована або виконана, зокрема, з трубки 40, зокрема, безкінечної трубки. При цьому одержується, зокрема, трубчата камера 4 для текучого середовища. В третьому варіанті здійснення, бажано, щоб камера 4 для текучого середовища могла бути розділена за допомогою зварних швів 41, 42, 43. Теоретично, використання трубки 40 для формування камери 4 для текучого середовища спрощує заповнення текучим середовищем 2 без газових пузирів. Наприклад, після заповнення, може бути накладений зварний шов так, щоб в камері 4 не залишалося газових пузирів 38 (наприклад, при зварюванні мішка в текучому середовищі 2 або з текучим середовищем 2). Зокрема, також можливо спочатку обмежити камеру 4 для текучого середовища за допомогою двох зовнішніх зварних швів 41 та 43, та потім відділити все ще залишений газовий пузир 38 додатковим зварним швом 42, який повинен бути розташований між іншими зварними швами 41 та 43, як показано на фіг. 6. Можливі, однак, й інші процедури. В кращому варіанті, з безкінечної трубки формуються декілька окремих або розділювальних камер 4 для текучого середовища, що містять текуче середовище 2, або резервуарів 3. Якщо резервуар 3 або камера 4 для текучого середовища містять газовий пузир 38, як було згадано раніше, в якості можливого варіанта у другому та третьому варіантах здійснення, є сенс або необхідно виміряти розмір газового пузиря 38. В кращому варіанті, це здійснюється з використанням процесу вимірювання, описаного вище, який може бути також використаний незалежно. Резервуар 3 або деформівна камера 4 для текучого середовища, що містить газовий пузир 38, поміщається в герметичну камеру високого тиску. Ця камера повністю заповнена нестисливою рідиною. На нестисливу рідину в камері впливають тиском з використанням поршня або інших засобів. Під дією тиску, газовий пузир 38, а отже і еластична, стискувана або стислива камера 4 для текучого середовища також стискається. Нестислива рідина відчуває відповідну зміну об'єму. Зміна об'єму може бути визначена за об'ємом зміщення поршня, зокрема, вимірюванням зміщенням поршня або іншими засобами. Розмір газового пузиря може бути визначений за зв'язаною зі зміною тиску зміною об'єму, тобто за графіком залежності від тиску. Описаний процес вимірювання добре підходить для визначення розміру газових пузирів 38 в стисливих камерах 4 для текучого середовища, а також і для інших цілей. Описані окремі ознаки, особливості та (або) принципи варіантів здійснення та альтернативні ознаки можуть бути також використані незалежно один від одного та, при необхідності, в комбінації один з одним, та можуть бути використані не тільки в розпилювачі згідно з фіг. 1 та 2, але також і в інших або аналогічних розпилювачах, таких як небулайзери та інгалятори. Зокрема, запропонований резервуар 3 та даний винахід можуть широко застосовуватися в розпилювачах або інгаляторах, описаних в перерахованих нижче публікаціях, або заснованих на них: US 2003/0127538, WO 03/041774, US 2005/0034723, US 2005/0268911, US 2004/0163646, US 5915378, US 2002/0153006, WO 2004/078244, JP 2004-283244, JP 2004-0283245, US 2005/0133029, WO 2004/022128, US 2005/0172957, US 2003/0100964, EP 1236517, EP 1604701, JP 2004-249208, US 2005/0224076, WO 2004/039442, EP 1561484, EP 1562094, JP 2005/058421. В кращому варіанті, як уже згадувалось, текуче середовище 2 являє собою рідину, зокрема, 12 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лікарські препарати на водній основі або на основі етилового спирту. Однак це можуть бути й інші лікарські препарати, суспензії та подібні їм, частинки або порошки. Деякі кращі інгредієнти, сполуки та (або) рецепти кращого для застосування терапевтичного текучого середовища 2 перераховані нижче. Як вже згадувалось, вони можуть являти собою водні або неводні розчини, суміші, що містять етиловий спирт та препарати, що не містять розчинник та т.д. В кращих варіантах, текуче середовище 2 містить: В запропонованому в винаході пристрої можуть застосовуватися розглянуті нижче сполуки, які можна застосовувати індивідуально або в комбінації між собою. Наведені нижче сполуки являють собою фармакологічно активні діючі речовини (ДР), вибрані (наприклад) з групи, що включає бетаміметики, антихолінергічні засоби, кортикостероїди, інгібітори фосфодіестерази 4 (ФДЕ4), антагоністи LTD4, інгібітори EGFR, агоністи допаміну, антагоністи рецептора гістаміну Н1, антагоністи фактора активації тромбоцитів (PAF) та інгібітори PI3-кінази. Запропонований в винаході пристрій можна також застосовувати для інгаляції комбінацій з двох або трьох таких ДР. В якості прикладу подібних комбінацій ДР можна назвати наступні: – комбінація з бетаміметика та антихолінергічного засобу, кортикостероїда, інгібітора ФДЕ4, інгібітора EGFR або антагоніста LTD4, – комбінація з антихолінергічного засобу та кортикостероїда, інгібітора ФДЕ4, інгібітора EGFR або антагоніста LTD4, – комбінація з кортикостероїда та інгібітора ФДЕ4, інгібітора EGFR або антагоніста LTD4, – комбінація з інгібітора ФДЕ4 та інгібітора EGFR або антагоніста LTD4, – комбінація з інгібітора EGFR та антагоніста LTD4. В якості бетаміметиків краще при цьому застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає албутерол, арформотерол, бамбутерол, бітолтерол, броксатерол, карбутерол, кленбутерол, фенотерол, формотерол, гексопреналін, ібутерол, ізоетарин, ізопреналін, левосалбутамол, мабутерол, мелуадрин, метапротеренол, оркипреналін, пірбутерол, прокатерол, репротерол, римітерол, ритодрин, салмефамол, салметерол, сотеренол, сульфонтерол, тербуталін, тіарамід, толубутерол, зинтерол, CHF-1035, HOKU-81, KUL-1248, 3-(4-{6-[2-гідрокси-2-(4гідрокси-3-гідроксиметилфеніл)етиламіно]гексилокси}бутил)бензилсульфонамід, 5-[2-(5,6діетиліндан-2-іламіно)-1-гідроксіетил]-8-гідрокси-1H-хінолін-2-он, 4-гідрокси-7-[2-{[2-{[3-(2фенілетокси)пропіл]сульфоніл}етил]аміно}етил]-2(3H)-бензотіазолон, 1-(2-фтор-4гідроксифеніл)-2-[4-(1-бензімідазоліл)-2-метил-2-бутиламіно]етанол, 1-[3-(4метоксибензиламіно)-4-гідроксифеніл]-2-[4-(1-бензімідазоліл)-2-метил-2-бутиламіно]етанол, 1[2H-5-гідрокси-3-оксо-4H-1,4-бензоксазин-8-іл]-2-[3-(4-N, N-диметиламінофеніл)-2-метил-2пропіламіно]етанол, 1-[2H-5-гідрокси-3-оксо-4H-1,4-бензоксазин-8-іл]-2-[3-(4-метоксифеніл)-2метил-2-пропіламіно]етанол, 1-[2H-5-гідрокси-3-оксо-4H-1,4-бензоксазин-8-іл]-2-[3-(4-нбутилоксифеніл)-2-метил-2-пропіламіно]етанол, 1-[2H-5-гідрокси-3-оксо-4H-1,4-бензоксазин-8іл]-2-{4-[3-(4-метоксифеніл)-1,2,4-триазол-3-іл]-2-метил-2-бутиламіно}етанол, 5-гідрокси-8-(1гідрокси-2-ізопропіламінобутил)-2H-1,4-бензоксазин-3-(4H)-он, 1-(4-аміно-3-хлор-5трифторметилфеніл)-2-трет-бутиламіно)етанол, 6-гідрокси-8-{1-гідрокси-2-[2-(4-метоксифеніл)1,1-диметилетиламіно]етил}-4H-бензо[1,4]оксазин-3-он, 6-гідрокси-8-{1-гідрокси-2-[2-(етил-4феноксіацетат)-1,1-диметилетиламіно]етил}-4H-бензо[1,4]оксазин-3-он, 6-гідрокси-8-{1-гідрокси2-[2-(4-феноксіоцтова кислота)-1,1-диметилетиламіно]етил}-4H-бензо[1,4]оксазин-3-он, 8-{2-[1,1диметил-2-(2,4,6-триметилфеніл)етиламіно]-1-гідроксіетил}-6-гідрокси-4H-бензо[1,4]оксазин-3он, 6-гідрокси-8-{1-гідрокси-2-[2-(4-гідроксифеніл)-1,1-диметилетиламіно]етил}-4Hбензо[1,4]оксазин-3-он, 6-гідрокси-8-{1-гідрокси-2-[2-(4-ізопропілфеніл)-1,1диметилетиламіно]етил}-4H-бензо[1,4]оксазин-3-он, 8-{2-[2-(4-етилфеніл)-1,1диметилетиламіно]-1-гідроксіетил}-6-гідрокси-4H-бензо[1,4]оксазин-3-он, 8-{2-[2-(4-етоксифеніл)1,1-диметилетиламіно]-1-гідроксіетил}-6-гідрокси-4H-бензо[1,4]оксазин-3-он, 4-(4-{2-[2-гідрокси2-(6-гідрокси-3-оксо-3,4-дигідро-2H-бензо[1,4]оксазин-8-іл)етиламіно]-2метилпропіл}фенокси)масляну кислоту, 8-{2-[2-(3,4-дифторфеніл)-1,1-диметилетиламіно]-1гідроксіетил}-6-гідрокси-4H-бензо[1,4]оксазин-3-он, 1-(4-етоксикарбоніламіно-3-ціано-5фторфеніл)-2-(трет-бутиламіно)етанол, 2-гідрокси-5-(1-гідрокси-2-{2-[4-(2-гідрокси-2фенілетиламіно)феніл]етиламіно}етил)бензальдегід, N-[2-гідрокси-5-(1-гідрокси-2-{2-[4-(2гідрокси-2-фенілетиламіно)феніл]етиламіно}етил)феніл]формамід, 8-гідрокси-5-(1-гідрокси-2-{2[4-(6-метоксидифеніл-3-іламіно)феніл]етиламіно}етил)-1H-хінолін-2-он, 8-гідрокси-5-[1-гідрокси2-(6-фенетиламіногексиламіно)етил]-1H-хінолін-2-он, 5-[2-(2-{4-[4-(2-аміно-2метилпропокси)феніламіно]феніл}етиламіно)-1-гідроксіетил]-8-гідрокси-1H-хінолін-2-он, [3-(4-{6[2-гідрокси-2-(4-гідрокси-3-гідроксиметилфеніл)етиламіно]гексилокси}бутил)-5метилфеніл]сечовину, 4-(2-{6-[2-(2,6-дихлорбензилоксі)етокси]гексиламіно}-1-гідроксіетил)-2гідроксиметилфенол, 3-(4-{6-[2-гідрокси-2-(4-гідрокси-3 13 UA 101364 C2 5 10 15 20 гідроксиметилфеніл)етиламіно]гексилокси}бутил)бензилсульфонамід, 3-(3-{7-[2-гідрокси-2-(4гідрокси-3-гідроксиметилфеніл)етиламіно]гептилокси}пропіл)бензилсульфонамід, 4-(2-{6-[4-(3циклопентансульфонілфеніл)бутокси]гексиламіно}-1-гідроксіетил)-2-гідроксиметилфенол, Nадамантан-2-іл-2-(3-{2-[2-гідрокси-2-(4-гідрокси-3гідроксиметилфеніл)етиламіно]пропіл}феніл)ацетамід, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів, діастереомерів та необов'язково у вигляді їх фармакологічно прийнятних кислотно-адитивних солей, сольватів або гідратів. До кращих згідно з винаходом кислотноадитивних солей бетаміметиків відносяться солі, вибрані з групи, що включає гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, гідросульфат, гідрофосфат, гідрометансульфонат, гідронітрат, гідромалеат, гідроацетат, гідроцитрат, гідрофумарат, гідротартрат, гідрооксалат, гідросукцинат, гідробензоат та гідропаратолуолсульфонат. В якості антихолінергічних засобів краще застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає солі тіотропію, краще його бромід, солі окситропию, краще його бромід, солі флутропію, краще його бромід, солі іпратропію, краще його бромід, солі глікопіронию, краще його бромід, солі троспію, краще його хлорид, та толтеродин. В зазначених вище солях фармакологічно активними компонентами є катіони. В якості ж аніонів зазначені вище солі в кращому варіанті можуть містити хлорид, бромід, йодид, сульфат, фосфат, метансульфонат, нітрат, малеат, ацетат, цитрат, фумарат, тартрат, оксалат, сукцинат, бензоат або паратолуолсульфонат, серед яких в якості протиіонів кращими є хлорид, бромід, йодид, сульфат, метансульфонат та паратолуолсульфонат. З кількості всіх зазначених солей особливо кращими є хлориди, броміди, йодиди та метансульфонати. До кращих антихолінергічних засобів відносяться також такі, що вибрані з солей формули AC-1 + N O O AC-1, O HO X S S 25 30 в якій X означає однозарядний аніон, краще аніон, вибраний з групи, що включає фторид, хлорид, бромід, йодид, сульфат, фосфат, метансульфонат, нітрат, малеат, ацетат, цитрат, фумарат, тартрат, оксалат, сукцинат, бензоат та паратолуолсульфонат, більш краще означає однозарядний аніон, вибраний з групи, що включає фторид, хлорид, бромід, метансульфонат та паратолуолсульфонат, особливо краще означає бромід, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів або гідратів. Особливе значення мають лікарські комбінації, що містять енантіомери формули AC-1-en + N O O AC-1-en, O HO X S S в якій X може мати зазначені вище значення. Кращими є надалі антихолінергічні засоби, вибрані з солей формули AC-2 OH + N 35 R X AC-2, в якій R означає метил або етил, а X може мати зазначені вище значення. В іншому варіанті сполука формули AC-2 може бути також наведена у вигляді вільної основи формули AC-2-base 14 UA 101364 C2 OH N 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 AC-2-base. В якості прикладу інших антихолінергічних засобів можна назвати метобромід тропенолового ефіру 2,2-дифенілпропіонової кислоти, метобромід скопінового ефіру 2,2дифенілпропіонової кислоти, метобромід скопінового ефіру 2-фтор-2,2-дифенілоцтової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 2-фтор-2,2-дифенілоцтової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 3,3',4,4'-тетрафторбензилової кислоти, метобромід скопінового ефіру 3,3',4,4'-тетрафторбензилової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 4,4'-дифторбензилової кислоти, метобромід скопінового ефіру 4,4'-дифторбензилової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 3,3'-дифторбензилової кислоти, метобромід скопінового ефіру 3,3'дифторбензилової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 9-гідроксифлуорен-9-карбонової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 9-фторфлуорен-9-карбонової кислоти, метобромід скопінового ефіру 9-гідроксифлуорен-9-карбонової кислоти, метобромід скопінового ефіру 9фторфлуорен-9-карбонової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 9-метилфлуорен-9карбонової кислоти, метобромід скопінового ефіру 9-метилфлуорен-9-карбонової кислоти, метобромід циклопропілтропінового ефіру бензилової кислоти, метобромід циклопропілтропінового ефіру 2,2-дифенілпропіонової кислоти, метобромід циклопропілтропінового ефіру 9-гідроксиксантен-9-карбонової кислоти, метобромід циклопропілтропінового ефіру 9-метилфлуорен-9-карбонової кислоти, метобромід циклопропілтропінового ефіру 9-метилксантен-9-карбонової кислоти, метобромід циклопропілтропінового ефіру 9-гідроксифлуорен-9-карбонової кислоти, метобромід циклопропілтропінового ефіру метилового ефіру 4,4'-дифторбензилової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 9-гідроксиксантен-9-карбонової кислоти, метобромід скопінового ефіру 9гідроксиксантен-9-карбонової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 9-метилксантен-9карбонової кислоти, метобромід скопінового ефіру 9-метилксантен-9-карбонової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 9-етилксантен-9-карбонової кислоти, метобромід тропенолового ефіру 9-дифторметилксантен-9-карбонової кислоти та метобромід скопінового ефіру 9-гідроксиметилксантен-9-карбонової кислоти. Зазначені вище сполуки згідно з винаходом можна також застосовувати у вигляді солей, які являють собою не метоброміди, а солі мето-X, де X може мати зазначені вище для X значення. В якості кортикостероїдів краще застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає беклометазон, бетаметазон, будесонід, бутиксокорт, циклесонід, дефлазакорт, дексаметазон, етипреднол, флунисолід, флутиказон, лотепреднол, мометазон, преднізолон, преднізон, рофлепонід, триамцинолон, RPR-106541, NS-126, ST-26, (S)-фторметиловий ефір 6,9-дифтор17-[(2-фуранілкарбоніл)окси]-11-гідрокси-16-метил-3-оксоандроста-1,4-дієн-17-карботіонової кислоти, (S)-(2-оксотетрагідрофуран-3S-іловий) ефір 6,9-дифтор-11-гідрокси-16-метил-3-оксо17-пропіонілоксіандроста-1,4-дієн-17-карботіонової кислоти та ціанометиловий ефір 6α,9αдифтор-11β-гідрокси-16α-метил-3-оксо-17α-(2,2,3,3тетраметилциклопропілкарбоніл)оксіандроста-1,4-дієн-17β-карбонової кислоти, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів або діастереомерів та необов'язково у вигляді їх солей та похідних, їх сольватів та/або гідратів. При будь-якому згадуванні в даному описі стероїдів маються на увазі також їх можливо існуючі солі або похідні, гідрати або сольвати. В якості прикладу можливих солей та похідних стероїдів можна назвати солі з лужними металами, такі, наприклад, як натрієві або кальцієві солі, сульфобензоати, фосфати, ізонікотинати, ацетати, дихлорацетати, пропіонати, дигідрофосфати, пальмітати, півалати або ж фуроати. В якості інгібіторів ФДЕ4 краще застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає енпрофілін, теофілін, рофлуміласт, арифло (циломіласт), тофіміласт, пумафентрин, ліриміласт, арофілін, атизорам, D-4418, Bay-198004, BY343, CP-325,366, D-4396 (Sch-351591), AWD-12-281 (GW-842470), NCS-613, CDP-840, D-4418, PD-168787, T-440, T-2585, V-11294A, Cl-1018, CDC801, CDC-3052, D-22888, YM-58997, Z-15370, N-(3,5-дихлор-1-оксопіридин-4-іл)-4дифторметокси-3-циклопропілметоксибензамід, (–)п-[(4aR*,10bS*)-9-етокси-1,2,3,4,4a, 10bгексагідро-8-метокси-2-метилбензо[s][1,6]нафтиридин-6-іл]-N, N-діізопропілбензамід, (R)-(+)-1(4-бромбензил)-4-[(3-циклопентилокси)-4-метоксифеніл]-2-піролідон, 3-(циклопентилокси-4метоксифеніл)-1-(4-N'-[N-2-ціано-S-метилізотіоуреїдо]бензил)-2-піролідон, цис-[4-ціано-4-(3 15 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 циклопентилокси-4-метоксифеніл)циклогексан-1-карбонову кислоту], 2-карбометокси-4-ціано-4(3-циклопропілметокси-4-дифторметоксифеніл)циклогексан-1-он, цис-[4-ціано-4-(3циклопропілметокси-4-дифторметоксифеніл)циклогексан-1-ол], (R)-(+)-етил[4-(3циклопентилокси-4-метоксифеніл)піролідин-2-ілиден]ацетат, (S)-(–)-етил[4-(3-циклопентилокси4-метоксифеніл)піролідин-2-іліден]ацетат, 9-циклопентил-5,6-дигідро-7-етил-3-(2-тієніл)-9Hпіразоло[3,4-c]-1,2,4-триазоло[4,3-a]піридин та 9-циклопентил-5,6-дигідро-7-етил-3-(трет-бутил)9H-піразоло[3,4-c]-1,2,4-триазоло[4,3-a]піридин, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів, діастереомерів та необов'язково у вигляді їх фармакологічно прийнятних кислотно-адитивних солей, сольватів або гідратів. До кращих згідно з винаходом кислотноадитивних солей інгібіторів ФДЕ4 відносяться солі, вибрані з групи, що включає гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, гідросульфат, гідрофосфат, гідрометансульфонат, гідронітрат, гідромалеат, гідроацетат, гідроцитрат, гідрофумарат, гідротартрат, гідрооксалат, гідросукцинат, гідробензоат та гідропаратолуолсульфонат. В якості антагоністів LTD4 краще застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає монтелукаст, пранлукаст, зафирлукаст, MCC-847 (ZD-3523), MN-001, MEN-91507 (LM-1507), VUF-5078, VUF-K-8707, L-733321, 1-(((R)-(3-(2-(6,7-дифтор-2-хінолініл)етеніл)феніл)-3-(2-(2гідрокси-2-пропіл)феніл)тіо)метилциклопропаноцтову кислоту, 1-(((1(R)-3-(3-(2-(2,3дихлортиено[3,2-b]піридин-5-іл)-(E)-етеніл)феніл)-3-(2-(1-гідрокси-1метилетил)феніл)пропіл)тіо)метил)циклопропаноцтову кислоту та [2-[[2-(4-трет-бутил-2тіазоліл)-5-бензофураніл]оксиметил]феніл]оцтову кислоту, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів, діастереомерів та необов'язково у вигляді їх фармакологічно прийнятних кислотно-адитивних солей, сольватів або гідратів. До кращих згідно з винаходом кислотноадитивних солей антагоністів LTD4 відносяться солі, вибрані з групи, що включає гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, гідросульфат, гідрофосфат, гідрометансульфонат, гідронітрат, гідромалеат, гідроацетат, гідроцитрат, гідрофумарат, гідротартрат, гідрооксалат, гідросукцинат, гідробензоат та гідропаратолуолсульфонат. Під солями або похідними, які в деяких випадках здатні утворювати антагоністи LTD4, маються на увазі, наприклад, солі з лужними металами, такі, наприклад, як натрієві або кальцієві солі, солі з лужноземельними металами, сульфобензоати, фосфати, ізонікотинати, ацетати, пропіонати, дигідрофосфати, пальмітати, півалати або ж фуроати. В якості інгібіторів EGFR краще застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає цетуксимаб, трастузумаб, ABX-EGF, Mab ICR-62, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4(морфолін-4-іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-циклопропілметоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, N-діетиламіно)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7циклопропілметоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, N-диметиламіно)-1-оксо-2бутен-1-іл]аміно}-7-циклопропілметоксихіназолін, 4-[(R)-(1-фенілетил)аміно]-6-{[4-(морфолін-4іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-циклопентилоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4((R)-6-метил-2-оксоморфолін-4-іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-циклопропілметоксихіназолін, 4[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-((R)-6-метил-2-оксоморфолін-4-іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}7-[(S)-(тетрагідрофуран-3-іл)окси]хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-((R)-2метоксиметил-6-оксоморфолін-4-іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-циклопропілметоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-[2-((S)-6-метил-2-оксоморфолін-4-іл)етокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-({4-[N-(2-метоксіетил)-N-метиламіно]-1-оксо-2-бутен-1-іл}аміно)7-циклопропілметоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, N-диметиламіно)-1-оксо2-бутен-1-іл]аміно}-7-циклопентилоксихіназолін, 4-[(R)-(1-фенілетил)аміно]-6-{[4-(N, N-біс-(2метоксіетил)аміно)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-циклопропілметоксихіназолін, 4-[(R)-(1фенілетил)аміно]-6-({4-[N-(2-метоксіетил)-N-етиламіно]-1-оксо-2-бутен-1-іл}аміно)-7циклопропілметоксихіназолін, 4-[(R)-(1-фенілетил)аміно]-6-({4-[N-(2-метоксіетил)-N-метиламіно]1-оксо-2-бутен-1-іл}аміно)-7-циклопропілметоксихіназолін, 4-[(R)-(1-фенілетил)аміно]-6-({4-[N(тетрагідропіран-4-іл)-N-метиламіно]-1-оксо-2-бутен-1-іл}аміно)-7-циклопропілметоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, N-диметиламіно)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-((R)тетрагідрофуран-3-ілокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, N-диметиламіно)-1оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-((S)-тетрагідрофуран-3-ілокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-({4-[N-(2-метоксіетил)-N-метиламіно]-1-оксо-2-бутен-1-іл}аміно)-7циклопентилоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N-циклопропіл-N-метиламіно)-1оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-циклопентилоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, Nдиметиламіно)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-[(R)-(тетрагідрофуран-2-іл)метокси]хіназолін, 4-[(3хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, N-диметиламіно)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-[(S)(тетрагідрофуран-2-іл)метокси]хіназолін, 4-[(3-етинілфеніл)аміно]-6,7-біс-(2метоксіетокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-7-[3-(морфолін-4-іл)пропілокси]-6 16 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 [(вінілкарбоніл)аміно]хіназолін, 4-[(R)-(1-фенілетил)аміно]-6-(4-гідроксифеніл)-7H-піроло[2,3d]піримідин, 3-ціано-4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{[4-(N, N-диметиламіно)-1-оксо-2-бутен-1іл]аміно}-7-етоксихінолін, 4-{[3-хлор-4-(3-фторбензилокси)феніл]аміно}-6-(5-{[(2метансульфонілетил)аміно]метил}фуран-2-іл)хіназолін, 4-[(R)-(1-фенілетил)аміно]-6-{[4-((R)-6метил-2-оксоморфолін-4-іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-{[4-(морфолін-4-іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}-7-[(тетрагідрофуран-2іл)метокси]хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-({4-[N, N-біс-(2-метоксіетил)аміно]-1-оксо2-бутен-1-іл}аміно)-7-[(тетрагідрофуран-2-іл)метокси]хіназолін, 4-[(3-етинілфеніл)аміно]-6-{[4(5,5-диметил-2-оксоморфолін-4-іл)-1-оксо-2-бутен-1-іл]аміно}хіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-[2-(2,2-диметил-6-оксоморфолін-4-іл)етокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор4-фторфеніл)аміно]-6-[2-(2,2-диметил-6-оксоморфолін-4-іл)етокси]-7-[(R)-(тетрагідрофуран-2іл)метокси]хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-7-[2-(2,2-диметил-6-оксоморфолін-4іл)етокси]-6-[(S)-(тетрагідрофуран-2-іл)метокси]хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{2-[4(2-оксоморфолін-4-іл)піперидин-1-іл]етокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]6-[1-(трет-бутилоксикарбоніл)піперидин-4-ілокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-(транс-4-аміноциклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-(транс-4-метансульфоніламіноциклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(тетрагідропіран-3-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-(1-метилпіперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-{1-[(морфолін-4-іл)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{1-[(метоксиметил)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(піперидин-3-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-[1-(2-ацетиламіноетил)піперидин-4-ілокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-(тетрагідропіран-4-ілокси)-7-етоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]6-((S)-тетрагідрофуран-3-ілокси)-7-гідроксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6(тетрагідропіран-4-ілокси)-7-(2-метоксіетокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{транс4-[(диметиламіно)сульфоніламіно]циклогексан-1-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-{транс-4-[(морфолін-4-іл)карбоніламіно]циклогексан-1-ілокси}-7метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{транс-4-[(морфолін-4іл)сульфоніламіно]циклогексан-1-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6(тетрагідропіран-4-ілокси)-7-(2-ацетиламіноетокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6(тетрагідропіран-4-ілокси)-7-(2-метансульфоніламіноетокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-{1-[(піперидин-1-іл)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(1-амінокарбонілметилпіперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(цис-4-{N-[(тетрагідропіран-4-іл)карбоніл]-Nметиламіно}циклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(цис-4{N-[(морфолін-4-іл)карбоніл]-N-метиламіно}циклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор4-фторфеніл)аміно]-6-(цис-4-{N-[(морфолін-4-іл)сульфоніл]-N-метиламіно}циклогексан-1-ілокси)7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(транс-4-етансульфоніламіноциклогексан1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(1-метансульфонілпіперидин-4ілокси)-7-етоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(1-метансульфонілпіперидин-4ілокси)-7-(2-метоксіетокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-[1-(2метоксиацетил)піперидин-4-ілокси]-7-(2-метоксіетокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]6-(цис-4-ацетиламіноциклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-етинілфеніл)аміно]-6-[1(трет-бутилоксикарбоніл)піперидин-4-ілокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-етинілфеніл)аміно]-6(тетрагідропіран-4-ілокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(цис-4-{N[(піперидин-1-іл)карбоніл]-N-метиламіно}циклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-(цис-4-{N-[(4-метилпіперазин-1-іл)карбоніл]-N-метиламіно}циклогексан-1ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{цис-4-[(морфолін-4іл)карбоніламіно]циклогексан-1-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{1[2-(2-оксопіролідин-1-іл)етил]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-{1-[(морфолін-4-іл)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-(2метоксіетокси)хіназолін, 4-[(3-етинілфеніл)аміно]-6-(1-ацетилпіперидин-4-ілокси)-7метоксихіназолін, 4-[(3-етинілфеніл)аміно]-6-(1-метилпіперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4[(3-етинілфеніл)аміно]-6-(1-метансульфонілпіперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-(1-метилпіперидин-4-ілокси)-7-(2-метоксіетокси)хіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-(1-ізопропілоксикарбонілпіперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор4-фторфеніл)аміно]-6-(цис-4-метиламіноциклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-{цис-4-[N-(2-метоксиацетил)-N-метиламіно]циклогексан-1-ілокси}-7метоксихіназолін, 4-[(3-етинілфеніл)аміно]-6-(піперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3 17 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 етинілфеніл)аміно]-6-[1-(2-метоксиацетил)піперидин-4-ілокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3етинілфеніл)аміно]-6-{1-[(морфолін-4-іл)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{1-[(цис-2,6-диметилморфолін-4-іл)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{1-[(2-метилморфолін-4іл)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{1-[(S, S)(2-окса-5-азабіцикло[2.2.1]гепт-5-ил)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор4-фторфеніл)аміно]-6-{1-[(N-метил-N-2-метоксіетиламіно)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(1-етилпіперидин-4-ілокси)-7метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{1-[(2-метоксіетил)карбоніл]піперидин-4ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-{1-[(3метоксипропіламіно)карбоніл]піперидин-4-ілокси}-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4фторфеніл)аміно]-6-[цис-4-(N-метансульфоніл-N-метиламіно)циклогексан-1-ілокси]-7метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-[цис-4-(N-ацетил-N-метиламіно)циклогексан1-ілокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(транс-4-метиламіноциклогексан1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-[транс-4-(N-метансульфоніл-Nметиламіно)циклогексан-1-ілокси]-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(транс-4диметиламіноциклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(транс4-{N-[(морфолін-4-іл)карбоніл]-N-метиламіно}циклогексан-1-ілокси)-7-метоксихіназолін, 4-[(3хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-[2-(2,2-диметил-6-оксоморфолін-4-іл)етокси]-7-[(S)(тетрагідрофуран-2-іл)метокси]хіназолін, 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(1метансульфонілпіперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін та 4-[(3-хлор-4-фторфеніл)аміно]-6-(1ціанопіперидин-4-ілокси)-7-метоксихіназолін, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів, діастереомерів та необов'язково у вигляді їх фармакологічно прийнятних кислотно-адитивних солей, сольватів або гідратів. До кращих згідно з винаходом кислотно-адитивних солей інгібіторів EGFR відносяться солі, вибрані з групи, що включає гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, гідросульфат, гідрофосфат, гідрометансульфонат, гідронітрат, гідромалеат, гідроацетат, гідроцитрат, гідрофумарат, гідротартрат, гідрооксалат, гідросукцинат, гідробензоат та гідропаратолуолсульфонат. В якості агоністів допаміну краще застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає бромокриптин, каберголін, альфа-дигідроергокриптин, лісурид, перголід, праміпексол, роксиндол, ропінірол, таліпексол, тергурид та віозан, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів, діастереомерів та необов'язково у вигляді їх фармакологічно прийнятних кислотно-адитивних солей, сольватів або гідратів. До кращих згідно з винаходом кислотноадитивних солей агоністів допаміну відносяться солі, вибрані з групи, що включає гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, гідросульфат, гідрофосфат, гідрометансульфонат, гідронітрат, гідромалеат, гідроацетат, гідроцитрат, гідрофумарат, гідротартрат, гідрооксалат, гідросукцинат, гідробензоат та гідропаратолуолсульфонат. В якості антагоністів рецептора гістаміну H1 краще застосовувати сполуки, вибрані з групи, що включає епінастин, цетиризин, азеластин, фексофенадин, левокабастин, лоратадин, мізоластин, кетотифен, емедастин, диметинден, клемастин, баміпін, цексхлорфенірамін, фенірамін, доксиламін, хлорфеноксамін, дименгидринат, дифенгідрамін, прометазин, ебастин, деслоратидин та меклозин, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів, діастереомерів та необов'язково у вигляді їх фармакологічно прийнятних кислотно-адитивних солей, сольватів або гідратів. До кращих згідно з винаходом кислотно-адитивних солей антагоністів рецептора гістаміну H1 відносяться солі, вибрані з групи, що включає гідрохлорид, гідробромід, гідройодид, гідросульфат, гідрофосфат, гідрометансульфонат, гідронітрат, гідромалеат, гідроацетат, гідроцитрат, гідрофумарат, гідротартрат, гідрооксалат, гідросукцинат, гідробензоат та гідропаратолуолсульфонат. Крім того, інгальовані макромолекули, описані в EP 1003478 або CA 2297174. Також можуть застосовуватися сполуки з групи похідних алкалоїдів спориньї, триптанів, інгібіторів CGRP-пептиду та інгібіторів фосфодіестерази 5, необов'язково у вигляді їх рацематів, енантіомерів або діастереомерів та необов'язково у вигляді їх фармакологічно прийнятних кислотно-адитивних солей, їх сольватів та/або гідратів. В якості прикладу похідних алкалоїдів спориньї можна назвати дигідроерготамін та ерготамін. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 60 1. Резервуар (3) для розпилювача (1), що має деформівну камеру (4) для текучого середовища, що містить текуче середовище (2), де камера (4) для текучого середовища при заповненні текучим середовищем (2) є щонайменше частково здавленою та попередньо стиснутою, та де 18 UA 101364 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 максимальний об'єм камери (4) для текучого середовища більше початкового об'єму заповнення текучим середовищем (2), який відрізняється тим, що резервуар (3) зв'язаний з відокремлюваним або розділювальним пристроєм (32) для попереднього стискання камери (4) для текучого середовища під час заповнення текучим середовищем (2), або резервуар (3) включає цей пристрій. 2. Резервуар за п. 1, який відрізняється тим, що конструкція камери (4) для текучого середовища забезпечує можливість її щонайменше часткової деформації, здавлювання та (або) зминання. 3. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що камера (4) для текучого середовища щонайменше частково обмежена або сформована еластичним та (або) деформівним матеріалом. 4. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що камера (4) для текучого середовища щонайменше по суті сформована з мішка (39) або трубки (40). 5. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що камера (4) для текучого середовища заповнена текучим середовищем (2) так, щоб бути щонайменше по суті вільною від залишкового газу та (або) газових пузирів. 6. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що камера (4) для текучого середовища може бути збільшена та (або) розтягнута більше початкового об'єму заповнення текучим середовищем (2). 7. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що початковий об'єм заповнення становить менше 95 %, краще менше 90 %, найбільш краще, приблизно 85 % або менше від максимального об'єму камери (4) для текучого середовища. 8. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що має жорсткий зовнішній кожух (23), що оточує камеру (4) для текучого середовища або мішок (39), або трубку (40), яка формує її. 9. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що має зв'язану з камерою (4) для текучого середовища заглушку (24), яка може розкриватися прикріпленням або введенням транспортувального елемента, такого як транспортувальна трубка (9), для вилучення текучого середовища (2) з резервуара (3). 10. Резервуар за п. 8 або 9, який відрізняється тим, що заглушка (24) з'єднана з зовнішнім кожухом (23) в певному кутовому положенні та зафіксована від обертання відносно нього засобом (44) захисту від обертання, в той час як вона жорстко приєднана до мішка (39), що формує камеру (4) для текучого середовища, та де зовнішній кожух (23) та (або) основа (21) має отвір (35) для захоплення, механічного стискання або зминання мішка (39). 11. Резервуар за п. 10, який відрізняється тим, що поміщений в упаковку (36) так, що коли резервуар (3) виймається з упаковки, зазначений пристрій (32) відділяється від резервуара (3), витягується з нього або після заповнення текучим середовищем (2) камери (4) для текучого середовища пристрій (32) знову відділяється, розділяється або витягується перед упаковкою резервуара (3). 12. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що зазначений пристрій (32) включає щонайменше один жорсткий натискний елемент (34), який впливає на камеру (4) для текучого середовища або її стінку для її попереднього стискання. 13. Резервуар за одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що він містить лікарський препарат в формі текучого середовища (2) для лікарської аерозольної терапії. 14. Розпилювач (1) текучого середовища (2), що включає резервуар (3) з деформівною камерою (4) для текучого середовища, що містить текуче середовище (2), який відрізняється тим, що резервуар (3) виконаний за одним з попередніх пунктів. 19 UA 101364 C2 20 UA 101364 C2 21 UA 101364 C2 22 UA 101364 C2 Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 23