Плівковий елемент

Реферат: Винахід належить до плівкового елемента (1) та до способу одержання такого плівкового елемента. Плівковий елемент (1) містить діелектричний шар-носій (10), що простягається в ху площині (Е) прямокутної системи координат, що має х-вісь (61), у-вісь (62) та z-вісь (63), та принаймні один електропровідний шар, розташований на шарі-носії (10), та в якому струмопровідну доріжку (27) формують у рамкоподібній ділянці (5) плівкового елемента (1). Рамкоподібну ділянку (5) формують за допомогою площі більшого, зовнішнього прямокутника (80), що має сторони (81, 82, 83, 84), кожна з яких простягається паралельно до х-осі (61) або уосі (62), з цієї площі виділяють площу меншого, внутрішнього прямокутника (90) з тією самою орієнтацією, як у зовнішнього прямокутника (80). Рамкоподібну ділянку (5) підрозділяють на дві рамкові частини (51, 52, 53, 54), що простягаються паралельно до х-осі, та дві рамкові частини (51, 52, 53, 54), що простягаються паралельно до у-осі, причому рамкові частини в кожному разі обмежені обмежувальною стороною (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80) та стороною (91, 92, 93, 94) внутрішнього прямокутника (90), безпосередньо суміжною до обмежувальної частини (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80) та паралельною до неї, та підрозділяють струмопровідну доріжку на частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d). Механічна властивість шару-носія (10) є відмінною вздовж х-осі (61) та у-осі (62). Більше за 50 % довжини UA 110348 C2 (12) UA 110348 C2 принаймні однієї частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d), якщо оглядати паралельно до z-осі (63), простягається з нахилом відносно до х-осі (61) та у-осі (62). UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід відноситься до плівкового елемента, що включає діелектричний шар-носій та принаймні один електропровідний шар, розташований на шарі-носії, та способу отримання такого плівкового елемента. У DE-B-102007030414 описано спосіб одержання електропровідної структури на підложці діелектричного носія, як-от ПЕТ фольга (ПЕТ = поліетиленфталат). У цьому випадку передусім утворюють провідний шар, так званий зародковий шар, у вигляді провідника (струмопровідної доріжки), наприклад антена РЧІД, шляхом структурованого друкування провідної друкувальної речовини, наприклад, металевих частинок, зв'язаних у диспергаторі, на поверхню підложки носія (РЧІД - радіочастотна ідентифікація). Надрукований зародковий шар послідовно підсилюють шляхом нанесення покриття для утворення електричної провідної структури за допомогою осадження металевого покриття на провідний шар шляхом застосування електричного струму в електроліті, що містить розчинений покривний метал. Відомо, що плівкові елементи, піддані дії підвищених температур, наприклад, під час процесу ламінування, можуть стати хвилеподібними, результатом чого можуть бути значні незручності. Відтак, у документі DE-A-102006029397 подано полімерну плівку-носій з захисним елементом, розташованим на ній, де плівку-носій, після додаткової полімерної плівки було ламіновано на плівку-носій та після охолодження шаруватого композиту, в ділянці захисного елементу виявляє ефект помаранчевої шкірки таким чином, що захисний елемент виявляється хвилястим протягом всієї площі. Цю проблему вирішують шляхом термообробки плівки-носія перед нанесенням захисного елемента, оскільки вона очевидним чином викликає місцеве зменшення внутрішньої напруги в плівці-носії. Винахід відноситься до об'єкту, тоді, деталізації покращеного плівкового елемента та способу одержання цього плівкового елемента. Цього об'єкту досягають за допомогою плівкового елемента, що містить діелектричний шарносій, що простягається в ху площі прямокутної системи координат, що має х-вісь, у-вісь та zвісь, та принаймні один електропровідний шар, розташований на шарі-носії та де провідник (струмопровідна доріжка) виконаний у формі рамко-подібної ділянки плівкового елемента, причому зазначена ділянка сформована ділянкою більшого, зовнішнього прямокутника, сторони якого простягаються паралельно до х-вісі та у-вісі, з якого виділена ділянка меншого, внутрішнього прямокутника з такою самою орієнтацією, як і зовнішній прямокутник, де рамкоподібна ділянка підрозподілена на дві рамкові частини, що простягаються паралельно до х-вісі, та дві рамкові частини, що простягаються паралельно до у-вісі, причому зазначені рамкові частини в будь-якому разі обмежені обмежувальною стороною зовнішнього прямокутника та стороною внутрішнього прямокутника, безпосередньо прилеглої до обмежувальної сторони зовнішнього прямокутника та паралельної до неї, та підрозділяють провідник (струмопровідну доріжку) на частини провідника, де механічна властивість шару-носія відмінна вздовж х-вісі та увісі, та де більше за 50% довжини принаймні однієї частини провідника, якщо оглядати паралельно до z-вісі, простягається з нахилом щодо х-вісі та у-вісі. Цього об'єкту, крім того, досягають за допомогою способу одержання плівкового елемента, що включає наступні стадії: готують діелектричний шар-носій, що простягається в ху площі прямокутної системи координат, що має х-вісь, у-вісь та z-вісь, де механічна властивість шару-носія відмінна вздовж х-вісі та увісі; нанесення принаймні одного електропровідного шару на поверхню шару-носія; та формування провідника (струмопровідної доріжки) в принаймні одному електропровідному шарі в рамко-подібній ділянці плівкового елемента, причому зазначена ділянка сформована площею більшого, зовнішнього прямокутника, кожна сторона якого простягається паралельно до х-вісі або у-вісі, з якої виділена ділянка меншого, внутрішнього прямокутника з такою самою орієнтацією, як і зовнішній прямокутник, де рамко-подібна ділянка підрозподілена на дві рамкові частини, що простягаються паралельно до х-вісі, та дві рамкові частини, що простягаються паралельно до у-вісі, причому зазначені рамкові частини в будь-якому разі обмежені обмежувальною стороною зовнішнього прямокутника та стороною внутрішнього прямокутника, безпосередньо прилеглої до обмежувальної сторони зовнішнього прямокутника та паралельної до неї, та підрозділяють провідник (струмопровідну доріжку) на частини провідника, таким чином, що більше за 50% довжини принаймні однієї частини провідника (струмопровідної доріжки), якщо оглядати паралельно до z-вісі, простягається з нахилом щодо х-вісі та у-вісі. Частина провідника (струмопровідної доріжки) простягається в одиничній рамковій частині. Відтак, тут наявне призначення частини провідника (струмопровідної доріжки) окремій рамковій частині. Одна або множина частин провідника (струмопровідної доріжки) можуть призначатися окремій рамковій частині. Один аспект даного винаходу базовано на відомому факті про те, що промисловим чином виготовлений шар-носій у формі полімерної плівки загальним чином має два різні напрямки в 1 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 площі, в якій простягається шар-носій, так звані основні напрямки релаксації, де шар-носій має дуже різні механічні властивості. Один з цих двох відмітних напрямків у випадку полімерних плівок може являти собою напрямок руху, який відповідає напрямку виробництва, де плівка рухається під час її виробництва. Інший відмітний напрямок у випадку полімерних плівок переважно простягається перпендикулярно стосовно до напрямку руху. Зазвичай, у випадку полімерних плівок, напрямок руху визначають як поздовжній напрямок або машинний напрямок (коротко: MH), та напрямок, що переважно простягається перпендикулярно до нього, називають поперечний напрямок (коротко: ПН). Це порівнювана ситуація в разі паперу, виготовлюваного машиною: напрямок руху є звичайним призначенням у разі паперів, що стосується орієнтації паперових волокон, паралельних до напрямку руху машини, що виробляє папір. Ця анізотропія полімерної плівки відома, наприклад, з двовісно-орієнтованих поліпропіленових плівок, коротко - плівок ДОПП. Численні властивості поліпропіленових плівок, як-от механізм, оптичний та бар'єрний ефект, можуть бути покращені шляхом витягування плівки. Витягування приводить до помітної напрямної молекулярної орієнтації та, відтак, до анізотропного характеру плівки. У звичайних плівкових елементах, що містять діелектричний шар-носій та принаймні один електропровідний шар, розташований на ньому, та в якому провідник (струмопровідна доріжка) сформована в рамко-подібній ділянці плівкового елемента, провідник (струмопровідна доріжка), яка формує мідну антенну котушку, наприклад, дотримується основних напрямків релаксації протягом найбільшої частини його довжини. Під час виробництва продуктів ламінації або проміжних продуктів ламінації, як-от „передламінована прокладка" (коротко: „Передлам") або „обгортка для електронного паспорту" (обгортка для ідентифікаційного документа, що має прокладку РЧЩ) із використанням зазначених звичайних плівкових елементів, на продукті може бути відтворена хвилястість таким чином, що продукт надалі буде непридатний до використання (ІД = Ідентифікація). Зазначена хвилястість може вже бути помітна на звичайному плівковому елементі, але зазвичай ще не є тривожною. Тільки після піддавання впливу підвищених температур, наприклад, під час ламінування за температур приблизно 100°C, зазначена хвилястість може бути значною, що її не можна надалі терпіти. В цьому випадку хвилястість може простягатися через зовнішні шари ламінату та проявляється там як заважаючі хвилі, помітні оптично та/або тактильно. Ступінь, до якого виникає зазначена хвилястість, залежить від товщини шару-носія, від товщини провідного шару та від точного напрямку провідника (струмопровідної доріжки) на шарі-носії. При достатньо товстому носії плівки, що має товщину більшу за 300 мкм, переважно більшу за 500 мкм, жодних хвиль або тільки слабкі хвилі, які можна стерпіти, виникають через стабільність плівок. Проте якщо товщина шару шару-носія знаходиться в діапазоні меншому за 300 мкм, хвилястість виникає до ступеню пошкодження. Залежно від товщини шару-носія, на хвилястість також впливають товщина провідного шару, нанесеного на шар-носій. Якщо товщина провідного шару відносно велика порівняно до шару-носія, тоді отримана хвилястість відносно значна, тобто можна говорити, що хвилястість виникає на високому рівні. Якщо товщина провідного шару відносно мала порівняно до шару-носія, тоді отримана хвилястість порівняно невелика, тобто можна сказати, що хвилястість виникає на незначному рівні. Це виникає завдяки тому факту, що провідний шар, який є товстим відносно до шару-носія, має високу механічну стабільність і, відтак, створює небажані механічні стреси між шаром-носієм та провідним шаром, що виникають як хвилястість до рівня порушення під час або після ламінування. Що товще та стабільніше шар-носій відносно до провідного шару, нанесеного на нього, то меншою буде хвилястість, яка виникає під час або після ламінування. Як приклад, хвилястість шару-носія, що має товщину близько 300 мкм, на який наносять провідний шар, що має товщину близько 10 мкм, стає очевидною тільки до малого ступеня. Як приклад, проте, отримана хвилястість плівки-носія, що має товщину близько 50 мкм, на який наносять провідний шар, що має товщину близько 10 мкм, помітна до більшого ступеня. Одним з пояснень цього феномену є таке, що напружені стани між шаром-носієм та принаймні одним електропровідним шаром, розташованим на ньому, зокрема, провідник (струмопровідна доріжка) або провідники (струмопровідні доріжки), фактично «заморожені» у плівковому елементі, але вивільняються при підвищених температурах. У цьому випадку виникає релаксація матеріалу шару-носія, якому не може, проте, слідувати матеріал розташованого зверху електропровідного шару, що веде до спостережуваної хвилястості. Плівковий елемент за винаходом зараз вирізняється відносно до звичайних плівкових елементів тим фактом, що значна частина принаймні однієї частини провідника (струмопровідної доріжки), переважно на більше за 50% його довжини, не простягається в 2 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 головних напрямках релаксації шару-носія, але радше в напрямках, що відхиляються від них, тобто з нахилом стосовно до головних напрямків релаксації. Якщо плівковий елемент відповідно до винаходу підданий температурам у діапазоні приблизно 100°C або вище, наприклад, під час процесу ламінування, для нанесення подальших плівкових шарів на плівковий елемент або під час приєднання вбудовуваного модуля до котушки, сформованої як антена, уникають утворення хвилястості у плівковому елементі за допомогою руху провідника (струмопровідної доріжки) відповідно до винаходу. Плівковий елемент відповідно до винаходу, таким чином, уникає феномену - відомого зі звичайних плівкових елементів, що включають діелектричний шар-носій та електропровідну структуру, розташовану на ньому, - який полягає в тому, що плівковий елемент, залежно від товщини шару-носія може стати хвилястим під час тепло обробки при подальшій обробці. Частини провідника (струмопровідної доріжки), які простягаються з нахилом щодо х-вісі та у-вісі, відтак, утворюють елементи, що компенсують напруження, які можуть компенсувати напруження, наявні у плівковому елементі. Подальший аспект винаходу базовано на підвищенні довжини струмопровідної доріжки, що є результатом особливо нахилений рух струмопровідної доріжки щодо х-вісі та у-вісі. Електричний супротив струмопровідної доріжки, що підвищується з довжиною струмопровідної доріжки, відповідає, якщо струмопровідна доріжка призначена як антена, наприклад, ретрансляторна антена для РЧІД-чіпів, зменшенню фактору якості Q, також називаному якість резонансного контуру або Q-фактор ("Q-значення"). Тоді як дуже високий фактор якості в діапазоні Q > 30 може бути наявний у випадку двобічної антени, для окремих застосувань, де застосовуються дуже високе перенесення даних, зменшений фактор якості вигідний для стійкості зв'язку. Тому в застосуваннях, при яких вигідна модифікація, зокрема зменшення, фактору якості, плівковий елемент за винаходом пропонує вищу свободу проектних рішень для знаходження проекту антени, оптимально адаптованого до відповідного застосування, ніж звичайний плівковий елемент. У цьому випадку, слід оцінити як доцільне, що нахилений, наприклад вигнутий маршрут струмопровідної доріжки відповідно до винаходу не приводить у результаті до значної зміни індуктивності струмопровідної доріжки. Плівковий елемент за винаходом є прийнятним, зокрема, для продуктів масового виробництва, як-от РЧІД-чіпи, кредитні картки, смарт-картки, паспорти та подібне, що вимагають економічно ефективного виробництва в поєднанні з вимогою невеликого місця. Вигідні конфігурації за винаходом визначені в залежних пунктах формули. Відповідно до одного переважного прикладу здійснення винаходу, принаймні одну площу електрода, яка є електрично приєднаною до струмопровідної доріжки, формують на принаймні одному електропровідному шарі. Ця принаймні одна площа електрода може слугувати як точка контакту для вбудовуваного модуля та/або як точки наскрізного отвору до площі електрода, розташованої на зворотній поверхні шару-носія. Товщина шару шару-носія переважно складає між 12 та 250 мкм, більш переважно - між 50 та 100 мкм. У цьому випадку, шар-носій переважно складається з полімерної плівки, як-от PET, PET-G, PVC, PC, PP, PS, PEN, ABS, або BOPP, олія, синтетичний папір або багатошаровий композиційний матеріал двох або більше таких шарів (PET-G = PET з гліколем; PVC = полівінілхлорид; PC = полікарбонат; PP = поліпропілен; PS = полістирол; PEN = поліетилен нафталат; ABS = акрилонітрил-бутадієн-стироловий співполімер). Крім того, шар-носій також може бути сформований багатошаровим чином та включати, наприклад, полімерну плівку та один або більше декоративних шарів. Переважно, плівковий елемент відповідно до винаходу має головним чином прямокутну форму та у-напрямок відповідає напрямку довшого розміру шару-носія. Товщина шару електропровідного шару переважно складає між 1 та 30 мкм, більш переважно - між 8 та 20 мкм. У цьому випадку, товщина шару електропровідного шару може бути постійною або непостійною. Зазначений принаймні один електропровідний шар переважно включає шари, що складаються з або містять металевий, електропровідний матеріал, наприклад алюміній, мідь, срібло, хром, золото або металевий сплав. Крім того, принаймні один електропровідний шар також може складатися з або містить певний інший електропровідний матеріал, наприклад електропровідний полімер, графен або прозорий електропровідний матеріал, наприклад ITO (= оксид індію та олова). Відповідно до одного переважного прикладу здійснення винаходу, точка перетину діагоналей внутрішнього прямокутника збігається з такою зовнішнього прямокутника, так, що відповідні частини зовнішньої рамки мають ту саму ширину. Ракоподібна ділянка формує такий, що простягається по окружності, замкнутий коридор, який переважно простягається по окружності навколо точки перетину діагоналей продукту, утвореного з плівкового елемента та що має прямокутну форму, наприклад смарт-картки. 3 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Вигідно, якщо принаймні 80%, переважно принаймні 90% довжини принаймні однієї частини струмопровідної доріжки простягалося з нахилом відносно до х-вісі та у-вісі. Небажана хвилястість плівкового елемента корелює негативно з частиною струмопровідної доріжки, де струмопровідна доріжка не простягається впродовж головних напрямків релаксації; іншими словами, що більшим є співвідношення суми часткових сегментів, де струмопровідна доріжка простягається з нахилом відносно до х-вісі та у-вісі, до загальної довжини струмопровідної доріжки, то меншою є хвилястість, що формується на плівковому елементі. Принаймні одна частина струмопровідної доріжки може простягатися хвилястим або зигзагоподібним чином, наприклад, трикутним або зубчастим чином, у її частині, що простягається з нахилом. Хвиляста або зигзагоподібна струмопровідна доріжка має тільки незначно малі або взагалі не має частин, де струмопровідна доріжка простягається впродовж головних напрямків релаксації. Томі струмопровідна доріжка, що простягається хвилястим чином або зигзагоподібним чином, вигідна для уникнення небажаної хвилястості плівкового елемента. Принаймні одна частина струмопровідної доріжки може утворювати схему треків, утворену з множини індивідуальних елементів, що належать до того самого типу та з'єднані одне з одним. Вигідно, якщо у-напрямок уточнює машинний напрямок шару-носія та х-вісь уточнює поперечний напрямок шару-носія, що простягається поперечно до нього. Ці два напрямки, що їх відрізняють у шарі-носії, відрізняються переважною молекулярною орієнтацією в матеріалі шару-носія, що можуть бути визначені, наприклад, спектроскопічно або шляхом вимірювання оптичних властивостей, як-от подвійне променезаломлювання або дихроїзм. Впродовж машинного напрямку та поперечного напрямку шару-носія, що простягається поперечно до нього, механічні властивості, як-от модуль пружності, коротко: E модуль, міцність на розрив, подовження при розриві або ударна в'язкість, але також теплова нестійкість або усадка мають виміряні значення, що відхиляються значним чином одне від одного в типовому випадку. Механічна властивість може бути характеру деформації, як-от міцність на стискування, власне напруження в матеріалі шару-носія, або характеру релаксації, як-от релаксація напружень, зокрема релаксація матеріалу шару-носія, що виникає під час термообробки при підвищених температурах, наприклад, під час процесу ламінування при температурах близько 100°C. Для струмопровідної доріжки переважно утворювати котушку, зокрема котушку, що служить як електромагнітний сполучний елемент, наприклад антена, де принаймні один виток котушки простягається по окружності навколо внутрішнього прямокутника. Котушка має переважно 1-10, більш переважно 1-4, витків. У цьому випадку, виток котушки у кожному разі підрозділяється на чотири частини струмопровідної доріжки, що простягаються відповідно над однією з частин рамки. Відповідно до одного з переважних прикладів здійснення винаходу, довжина першої сторони внутрішнього прямокутника складає принаймні 50%, переважно принаймні 60% від довжини сторони зовнішнього прямокутника, паралельної до неї, та довжина сторони внутрішнього прямокутника, що простягається перпендикулярно першій стороні внутрішнього прямокутника, складає принаймні 70%, переважно принаймні 75% довжини сторони зовнішнього прямокутника, паралельної до неї. В цьому випадку рамкоподібна ділянка формує вузьку та таку, що простягається по окружності, смужка площі, де розташовано струмопровідну доріжку. Переважно, довжина першої сторони внутрішнього прямокутника має значення в діапазоні від 30 до 40 мм та довжина сторони зовнішнього прямокутника, паралельна до неї, має значення в діапазоні від 45 до 55 мм. Більш переважно, щоб довжина сторони внутрішнього прямокутника, що простягається перпендикулярно першій стороні внутрішнього прямокутника, мала значення в діапазоні від 60 до 70 мм та довжина сторони зовнішнього прямокутника, паралельної до неї, мала значення в діапазоні від 75 до 85 мм. Більш переважно, щоб така, що простягається по окружності, смужка площі, утворена рамкоподібною ділянкою з шириною в діапазоні від 5 до 10 мм. Крім того, плівковий елемент може включати перший електропровідний шар, де першу струмопровідну доріжку сформовано в рамкоподібній ділянці плівкого елементу, та другий електропровідний шар, де другу струмопровідну доріжку сформовано в другій рамкоподібній ділянці. В цьому випадку шар-носій розташовано між першим та другим електропровідними шарами. Більше того, в цьому випадку перша та друга струмопровідні доріжки поєднані одна з одною для утворення антенної структури, переважно за допомогою металізованого наскрізного отвору, що проходить скрізь шар-носій. Та принаймні одна частина струмопровідної доріжки першої та другої струмопровідних доріжок у цьому випадку має вищезазначений нахилений 4 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 профіль. Поєднані перша та друга струмопровідні доріжки переважно утворюють котушку, зокрема котушку, що служить як антена, наприклад антена ретранслятора РЧІД. Відповідно до одного переважного прикладу здійснення за винаходом, перша та друга площі електрода, які відповідно є електрично сполучені з першою та/або другою струмопровідною доріжкою, сформовані в перший та/або другий електропровідний шар. Переважно перша та друга струмопровідні доріжки в цьому випадку приєднані одна до одної та/або ємкісно або індуктивно приєднані одна до одної за допомогою принаймні одного електропровідного металізованого наскрізного отвору, що проходить скрізь шар-носій. За допомогою варіювання взаємного перекриття, наприклад за допомогою здвигу першої струмопровідної доріжки відносно до другої струмопровідної доріжки або зміни у ширині однієї або двох струмопровідних доріжок, електричні властивості, як-от електрична ємність C або резонансна частота f антени, можуть варіювати та адаптувати до конкретного застосування. Перша та друга струмопровідні доріжки можуть перекриватися повністю, відповідно до так званого "Перекриття по всій ширині" (= FWO). Перша та друга струмопровідні доріжки також можуть перериватися тільки на ділянках, що відповідає так званому "перекриття по частковій ширині" (= PWO). Як приклад, перша, котушкоподібна струмопровідна доріжка може містити один виток, де виток другої струмопровідної доріжки, якщо оглядати паралельно до z-вісі, простягається між двома витками першої струмопровідної доріжки та перекриває останню з двох сторін. Переважна перша струмопровідна доріжка переважно має ширину струмопровідної доріжки від 0.5 до 5 мм, більш переважно - від 1 до 2 мм. Ширина першої струмопровідної доріжки може перевищувати або дорівнювати або бути меншою за ширину другої струмопровідної доріжки. Як приклад, скорочення площі перекриття між першою та другою струмопровідними доріжками можуть отримувати шляхом зменшення ширини струмопровідної доріжки другої струмопровідної доріжки. Відтак, електричні властивості, як-от електрична ємність C або резонансна частота f антени можуть варіюватися та адаптуватися до конкретного застосування. Хід принаймні однієї частини струмопровідної доріжки можна описати за допомогою пари координат {х;у}, описаних за допомогою переважно періодичної структурної функції F(x або переважно у). Зазначені {х;у} координатні пари належать до прямокутної системи координат, в ху площі якої простягається шар-носій. У рамкових частинах, що простягаються паралельно до х-вісі, хід принаймні однієї частини струмопровідної доріжки описаний за допомогою {х;у} координатних пар, описаних структурною функцією y=F(x). У рамкових частинах, що простягаються паралельно до у-вісі, хід принаймні однієї частини струмопровідної доріжки описаний за допомого {х;у} координатних пар, описаних структурною функцією x=F(y). У випадку періодичної структурної функції F(x або відповідно у), період структурної функції вибирають так, щоб він був переважно вдвічі меншим за довжину відповідної рамкової частини, зокрема меншим за одиничну довжину рамкової частини. В результаті, рамкова частина має півперіоду структурної функції, зокрема, повний період структурної функції. Рамкові частини переважно мають довжини між 20 мм та 120 мм, зокрема переважно між 35 мм та 80 мм. Період періодичної структурної функції переважно вибирають то меншим, що вищою є анізотропія механічних властивостей шару-носія. Відтак, принаймні одна періодично структурована частина струмопровідної доріжки містить то більше періодів, що вищою є анізотропія механічних властивостей шару-носія. Переважно, структуруюча функція F(x або відповідно у) спроектована таким чином, що співвідношення суми часткових довжин принаймні однієї частини струмопровідної доріжки, в якій частина струмопровідної доріжки простягається з нахилом щодо х-вісі та у-вісі, до загальної довжини принаймні однієї частини струмопровідної доріжки, максимальне. Переважно, структуруюча функція F(x або відповідно у) є синусоїдальною функцією форми у = F(x) = A*sin (2**f*x + ) або x = F(y) = A*sin(2**f*y + ), де А означає амплітуду, f означає частоту та  є фазовим кутом. Частина струмопровідної доріжки, сформована як синусоїда, простягається паралельно до х-вісі або у-вісі тільки в максимумі та мінімумі синусоїди, тобто тільки у двох індивідуальних точках на період. У цій конфігурації частина принаймні однієї частини струмопровідної доріжки, де частина струмопровідної доріжки простягається вздовж головних напрямків релаксації, є настільки малою, що хвилястість шару-носія є практично мінімальною. Відтак, синусоїда формує переважний хід струмопровідної доріжки. Принаймні дві частини струмопровідної доріжки можуть мати вищезазначений нахилений хід, де принаймні один параметр, що визначає структуруючу функцію F(x або відповідно у) у принаймні двох частинах струмопровідної доріжки, має різні значення в кожному випадку. Параметри, що визначають підструктуруючу функцію, можуть являти собою: амплітуду, частоту, фазу та форму структуруючої функції F. У випадку двох частин струмопровідної доріжки, що 5 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 простягаються в тій самій рамковійчастині та де струмопровідна доріжка в кожному випадку простягається переважно нахилено відносно до х-вісі та у-вісі, частоти або амплітуди структуруючих функцій F(x або відповідно у), призначені відповідній частині струмопровідної доріжки, мають координуватися одна одною, якщо відстань між двома частинами струмопровідної доріжки становить нижче за конкретне порогове значення. Це пояснюється тим, що в іншому випадку між частинами струмопровідної доріжки може виникнути контакт, що утворює коротке замикання. Відтак, для частоти або форми структуруючої функції F(x або відповідно у) може бути висунута умова постійного змінювання, так, щоб частини струмопровідної доріжки, що переважно простягаються хвилястим або зигзагоподібним чином у тій самій рамковій частині, були на постійній відстані одна від одної. Всі частини струмопровідної доріжки, що простягаються паралельно до х-вісі, або всі частини струмопровідної доріжки, що простягаються паралельно до у-вісі, можуть простягатися переважним чином з нахилом відносно до х-вісі та у-вісі. Також можливо, щоб усі частини струмопровідної доріжки показували вищезазначений нахилений хід. Дві частини струмопровідної доріжки, що простягаються у двох різних паралельних рамкових частинах, можуть бути спроектовані симетричними відносно до осі аксіальної симетрії, що простягається паралельно до двох паралельних рамкових частин або відносно до точки центру симетрії. Також дві частини струмопровідної доріжки, що простягаються у двох різних паралельних рамкових частинах, можуть бути сформовані значною мірою ідентично, зокрема, щоб їхні структуруючі функції мали ту саму частоту, ту саму амплітуду та ту саму фазу. Довжина принаймні однієї частини струмопровідної доріжки може бути приблизно на 0.530% більша за довжину відповідної частини струмопровідної доріжки, що не простягається з нахилом, зокрема частини струмопровідної доріжки, що простягається паралельно до х-вісі або у-вісі. В силу того факту, що струмопровідна доріжка простягається головним чином з нахилом щодо х-вісі та у-вісі у принаймні одній частині струмопровідної доріжки, якщо розглядати паралельно до z-вісі, наприклад, у хвилеподібній формі, довжина струмопровідної доріжки збільшується відносно до зазвичай утворюваної струмопровідної доріжки, що простягається переважним чином паралельно до х-вісі або у-вісі в принаймні одній частині струмопровідної доріжки. Електричний опір R струмопровідної доріжки, таким чином, збільшений. Якщо відповідна струмопровідна доріжка, скажімо так, перша та друга струмопровідна доріжка, сформована на двох протилежних поверхнях, тобто передній та задній сторонах, - шару-носія, причому зазначені струмопровідні доріжки взаємно перекривають одна одну, - абсолютна площа перекриття двох струмопровідних доріжок також збільшена в результаті похиленого курсу струмопровідних доріжок. Відповідно, електрична ємкість C струмопровідних доріжок збільшується. Якщо перша та друга струмопровідні доріжки утворюють антену, або якщо перша та друга струмопровідні доріжки сполучені одна з одною для утворення антени, частота f антени зменшується за рахунок нахиленого курсу струмопровідної доріжки (доріжок). На електричні властивості струмопровідної доріжки, сформованої як антена, може впливати структурованість струмопровідної доріжки відповідно до винаходу та вибір товщини шару струмопровідної доріжки. Збільшення довжини струмопровідної доріжки, що є результатом переважно нахиленого курсу струмопровідної доріжки, може мати результатом вищу ємкість антени, тоді як індуктивність антени залишається практично тією самою. Можливо адаптувати, зокрема зменшити, ємкість антени шляхом вибору площі перекриття між двома струмопровідними доріжками, розташованими переважно на двох різних поверхнях шару-носія, зокрема, шляхом зменшення ширини струмопровідної доріжки для однієї зі струмопровідних доріжок. Збільшення в опорі електричної антени, що виникає в результаті збільшення довжини струмопровідної доріжки, що є результатом переважно нахиленого курсу струмопровідної доріжки, може бути зменшене знову за допомогою збільшення товщини струмопровідної доріжки, наприклад, шляхом збудування товщого шару Cu. За допомогою дизайну нахиленого курсу струмопровідної доріжки (доріжок), даний винахід забезпечує, відтак, різноманітні можливості для адаптування електричних властивостей струмопровідної доріжки (доріжок), зокрема антени, сформованої ними. Способи, синхроновані один з одним, переважно використовують для нанесення та/або структурування першого та другого електропровідного шару на шарі-носії. Це особливо переважно в цьому випадку, якщо, на першій стадії, структурований електропровідний базовий шар у кожному випадку наносять на першу та другу поверхню шару-носія, а потім зміцнювальний шар з покриттям наносять на кожен з базових шарів у електролітичній ванні. В цьому випадку електролітична ванна має множину часткових ванн та може бути з електролізом або також залучати електричний струм, де окремі часткові ванни можуть бути електролітичні та інші окремі часткові ванни можуть залучати електричний струм. У цьому випадку 6 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 електропровідний базовий шар переважно структурований засобами способу друкування. Відтак, можливо, наприклад, що провідний матеріал, наприклад провідне чорнило або паста, друкується на першу та другу поверхні базової підложки в ділянках, де перша струмопровідна доріжка та друга струмопровідна доріжка відповідно призначаються для пізнішого сформування в перший та другий електропровідні шари. Крім того, базовий шар, на першій стадії, може бути нанесений на першу та другу поверхні шару-носія по всій площі, наприклад, як тонкий металевий шар, за допомогою осадження з парової фази або за допомогою ламінування, та тоді стійки до травника шар друкують у ділянках, де першу та другу струмопровідну доріжку планують сформувати в перший та другий електропровідні шари. Після цього базовий шар видаляють у ділянках, не вкритих стійким до травника шаром, за допомогою травника, наприклад лужним розчином, та потім подібним чином видаляють стійкий до травника шар. Крім того, також можливо структурувати базовий шар шляхом друкування травника на повноплощинний базовий шар або друкування промивної маски до нанесення повноплощинного базового шару, або друкувати діелектричний бар'єр на електропровідний базовий шар у ділянках, де жодні електропровідні ділянки не призначені для сформування у перший та другий провідні шари, причому зазначений діелектричний бар'єрний шар запобігає приєднанню шляхом покриття зміцнювального шару з покриттям до цих ділянок. Структурований базовий шар також може бути, наприклад, безпосередньо ламінований або гаряче-профільований, або холодно-профільований. В цьому випадку, провідні друкарські речовини, стійкий до травника шар, травник та діелектричний бар'єрний шар, переважно наносять за допомогою двох друкарських пристроїв, синхронізованих один з одним, де один друкарський пристрій друкує першу поверхню шаруносія, та другий друкарський пристрій друкує протилежну другу поверхню шару-носія. В цьому випадку друкарські пристрої друкарські пристрої переважно пристосовані таким чином, що розташовані протилежно один одному на різних сторонах шару-носія та сполучені один з одним за допомогою механічних або електричних засобів або за допомогою привідних міток на шаріносії, причому зазначені привідні мітки детектуються за допомогою сенсорів на друкарських пристроях, для того, щоб діяти з реєстровою точністю, тобто позиційно точно відносно однин до одного. В цьому випадку застосовані друкарські способи переважно являють собою металографію, офсетний друк, трафаретний друк або струминний друк. У результаті цієї процедури одержують, по-перше, зареєстроване економічно ефективне, тобто позиційно точне структурування першого та другого електропровідних шарів. Крім того, в такий спосіб можливо виготовляти зміцнювальні шари з покриттям першого та другого електропровідних шарів одночасно в поєднаному процесі покриття, в результаті чого, по-перше, зменшуються кошти на виробництво та виробничий час, та, по-друге, металізовані наскрізні отвори для поєднання провідних шарів крізь шар-основу можуть бути зроблені в супутньому порядку без додаткових витрат та можна уникнути стадій процесу, необхідних для цього. Винахід пояснюється нижче на основі множини прикладів здійснення за допомогою доданих супутніх креслень. Фіг. 1 представляє види зверху першої струмопровідної доріжки, другої струмопровідної доріжки та накладання першої та другої струмопровідної доріжок у звичайному плівковому елементі. Фіг. 2-4 представляють схематичні часткові ілюстрації, неправдиві за масштабом, плівкових тіл для висвітлення способу за винаходом для виготовлення багатошарового плівкового елементу. Фіг. 5 представляє вид зверху струмопровідної доріжки відповідно до першого прикладу здійснення плівкового елементу за винаходом. Фіг. 6 представляє види зверху струмопровідної доріжки за Фіг. 5, другої струмопровідної доріжки та накладання першої та другої струмопровідних доріжок відповідно до першого прикладу здійснення за винаходом. Фіг. 7-12 представляють види зверху струмопровідної доріжки, другої струмопровідної доріжки та накладання першої та другої струмопровідних доріжок відповідно до подальших прикладів здійснення за винаходом. Фіг. 1 представляє струмопровідні доріжки звичайного плівкового елемента. Частина а) ілюструє вид зверху першої струмопровідної доріжки 27 звичайного плівкового елемента, частина b) ілюструє вид зверху другої струмопровідної доріжки 37 звичайного плівкового елементу, та частина с) ілюструє вид зверху накладання першої та другої струмопровідних доріжок відповідно до звичайного плівкового елементу. Першу струмопровідну доріжку 27 розташовано на першій поверхні шару-носія (не показаний), який простягається вздовж площі ху E прямокутної системи координат, що має х-вісь 61, у-вісь 62 та z-вісь 63. Друга 7 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 струмопровідна доріжка 37 розташована на другій поверхні шару-носія навпроти першої поверхні. В цьому випадку, перша та друга струмопровідні доріжки 27, 37 розташовані таким чином, що струмопровідні доріжки 27, 37, як показано в частині с), перекриваються, відповідно до дизайну антени PWO. Перші контактні площі 28, електрично сполучені до першої струмопровідної доріжки 27, розташовані на першій поверхні шару-носія. Другі контактні площі 38 електрично сполучені з другою струмопровідною доріжкою 37, розташовані на другій поверхні шару-носія. Перші та/або другі контактні площі 28, 38 служать як торцеві поверхні наскрізних металізованих отворів через шар-носій для забезпечення електричного сполучення між першою струмопровідною доріжкою 27 та другою струмопровідною доріжкою 37, або як точки контакту для здійснення контакту з вбудовуваним модулем для забезпечення електричного сполучення між вбудовуваним модулем та першою струмопровідною доріжкою 27 та/або другою струмопровідною доріжкою 37. Фіг. 4 представляє багатошаровий плівковий елемент 1, що включає шар-носій 10, перший електропровідний шар 20, розташований на першій поверхні шару-носія 10, перший декоративний шар 41, що покриває перший електропровідний шар 20, перший захисний шар 43, нанесений на перший декоративний шар 41, другий електропровідний шар 42, що покриває другий електропровідний шар 30, та другий захисний шар 44, нанесений на другий декоративний шар 42. Шар-носій 10 утворений полімерною плівкою, переважно PET, PET-G, PVC, ABS, полікарбонатною або BOPP плівкою, синтетичним папером, або багатошаровим композиційним матеріалом з двох або більше таких шарів, що мають товщину, що становить між 12 та 250 мкм, переважно між 50 та 100 мкм. У цьому випадку шар-носій 10 переважно складається з прозорої полімерної плівки. Захисні шари 43 та 44 є захисними лакувальними шарами, що мають товщину від 1 до 5 мкм. Проте захисні шари 43 та 44 можуть бути полімерною плівкою, синтетичним папером або багатошаровим композиційним матеріалом обох цих матеріалів, що має товщину від 12 до 100 мкм, переважно близько 50 мкм. У найпростішому випадку, принаймні в частковій ділянці, декоративні шари 41 та 42 є кольоровими лакуючими шарами, сформованими фігурним чином. Проте декоративні шари 41 та 42 також можуть виявляти один або більше непостійних ефектів, що служать як захисні ознаки. Відтак, наприклад, декоративні шари 41 та 42 можуть складатися з в'яжучого з оптично активними пігментами, змішаними з ним, зокрема ефектувальними пігментами, як-от металеві пігменти та/або пігментами тонкоплівкового шару та/або рідко-кристалічними пігментами, або УФ- або ІЧ-активованими, люмінесцентними пігментами (УФ = ультрафіолет; ІЧ = інфрачервоний). У цьому випадку, також, декоративні шари 41 та 42 переважно сформовані фігурним чином та в цьому випадку, переважно, також проявляють різні ефекти. Електропровідні шари 20 та 30 переважно є шарами або зв'язкою шарів, що складаються з або містять металевий, електропровідний матеріал, наприклад алюміній, мідь, срібло, хром, золото або металевий сплав. Крім того, електропровідні шари 20 та 30 також можуть складатися з або містити певний інший електропровідний матеріал, наприклад електропровідний полімер або прозорий електропровідний матеріал, наприклад ITO. Виготовлення електропровідних шарів 20 та 30 та їх конфігурації пояснюватимуться нижче з посиланнями на фігури Фіг. 1-4. Для виготовлення електропровідних шарів, на першій стадії, електропровідний базовий шар наносять на шар-носій 10, що простягається в ху площі E. Відтак, фіг. 2 показує шар-носій 10, на одній поверхні якого нанесений базовий шар 21, та на протилежній другій поверхні якого нанесений базовий шар 31. В цьому випадку, базові шари 21 та 31 переважно містять електропровідну друкарську речовину, наприклад, складену з електропровідного чорнила або пасти, що містить металеві частинки, зокрема срібні частинки або залізні частинки. В цьому випадку, базові шари 21 та 31 друкують на шар-носій 10 за допомогою методу друкування, переважно друкуючи за допомогою металографії з глибиною нанесення між 0.5 та 5 мкм, та потім висушують. Переважно, базові шари 21 та 31, у цьому випадку, друкують за допомогою двох синхронізованих друкарських пристроїв, де один друкарській пристрій розташований на одній стороні шару-носія 10 та другий друкарський пристрій розташований навпроти першого друкарського пристрою на другій стороні шару-носія 10. Синхронізацію двох друкарських пристроїв здійснюють за допомогою механічного зв'язування друкарських пристроїв або за допомогою відповідного електричного сполучення, так зв. обмін відповідних даних синхронізації. В результаті цієї процедури, поперше отримують високу реєстрову точність, тобто позиційну точність, при друкуванні базових 8 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 шарів 21 та 31, та, по-друге, отримують високу швидкість виробництва. Товщина базових шарів 21 та 31 після висушування складає переважно 0.3-3 мкм. На другій стадії, плівкове тіло, що містить шар-носій 10 та базові шари 21 та 31 подають до точки покриття, де, в ділянці, де забезпечені електропровідні базові шари 21 та 31, осаджують зміцнювальний шар з покриттям за допомогою процесу електроосадження. Для цього, електроди здійснюють контакт з електропровідними шарами 21 та 31, та до них застосовують потенціал напруги так, щоб з електроліту електролітичної ванни, зміцнювальний шар з покриттям 22 та 32 осаджують на базові шари 21 та 31 відповідно, як проілюстровано на Фіг. 3. В цьому випадку осадження зміцнювальних шарів з покриттям 32 та 22 переважно здійснюють паралельно в тій самій електролітичній ванні, в результаті чого досягають подальші переваги, як уже пояснювалося вище. Переважно, зміцнювальні шари з покриттям 22 та 32 в цьому випадку складаються з металевого матеріалу, що відрізняється від електропровідного матеріалу базових шарів 21 та 31. Глибина шару зміцнювальних шарів з покриттям 22 та 32 переважно складає між 0.7 та 25 мкм, так, що загальна глибина електропровідних шарів 20 та 30 становить між 1 та 30 мкм. Після очищення та висушування, наносять декоративні шари 41 та 42 та захисні лакувальні шари 43 та 44, та плівкові елементи тоді вбудовують в іншу частину захисного документу, або на цей період часу розділяють за допомогою розрізання або штампування. Проте також можливо розподілення нанесення одного або більше шарів 41, 42, 43 та 44. В цьому випадку, формування електропровідних шарів 20 та 30 контролюють процесом друку, описаним відповідно до Фіг. 2. В цьому випадку, Фіг. 1а пояснює в принципі отриману в результаті форму електропровідного шару 20, та Фіг. 1b пояснює отриману в результаті форму електропровідного шару 30. На противагу дизайну антени PWO на Фіг. 1с, частини Фіг. 2-4 показують взаємне розташування струмопровідних доріжок 20 та 30 відповідно до дизайну антени FWO, де ширина струмопровідної доріжки 30 менша за ширину струмопровідної доріжки 20. Фіг. 5 показує вид зверху плівкового елементу 1 відповідно до винаходу вздовж z-вісі 63 прямокутної системи координат, що має х-вісь 61, у-вісь 62 та z-вісь 63. Плівковий елемент 1 містить шар-носій 10, який простягається паралельно до площі ху E координатної системи. Шар-носій 10 орієнтовано так, щоб механічна властивість, наприклад модуль пружності, шаруносія 10 відрізнявся вздовж х-вісі 61 та у-вісі 62. Плівковий елемент 1 додатково містить струмопровідну доріжку 27, розташовану на першій поверхні, наприклад, передній стороні, шару-носія 10. Струмопровідна добірка 27 сформована в рамкоподібній ділянці 5 плівкового елемента 1, причому зазначена ділянка сформована площею більшого, зовнішнього прямокутника 80, представленого пунктирною граничною лінією, що має дві сторони 81, 83, що простягаються паралельно до х-вісі 61, та дві сторони 82, 84, що простягаються паралельно до у-вісі 62, з цієї площі виділяється площа меншого, внутрішнього прямокутника 90, представленого штрих-пунктирною граничною лінією, з тією самою орієнтацією, як і зовнішній прямокутник 80. Крім того, плівковий елемент 1 містить контактні площі 38а, 38b, 38с, розташовані на першій поверхні шару-носія 10, наприклад у формі наскрізних площ або так званих контактних площадок, для розташування електричного компонента, як-от вбудовуваний модуль, який електрично сполучений із струмопровідною доріжкою 27. Контактні площі 38а, 38b, 38с приєднані до струмопровідної доріжки 27 шляхом покриття. Рамкоподібна ділянка 5 підрозділена на дві рамкові частини 51, 53, що простягаються паралельно до х-вісі 61 та дві рамкові частини 52, 54 що простягаються паралельно до у-вісі 62, причому зазначені рамкові частини відмежовані в кожному випадку граничною стороною 81, 82, 83, 84 зовнішнього прямокутника 80 та стороною 91, 92, 93, 94 внутрішнього прямокутника 90, безпосередньо суміжного до граничної сторони 81, 82, 83, 84 зовнішнього прямокутника 80 та паралельного до нього. Струмопровідна доріжка 27 сформована котушкоподібним чином, де котушка містить перший виток, другий виток та контактну допоміжну структуру 73d. Зазначена контактна допоміжна структура 73d ("допоміжна лінія") може служити для забезпечення того, що контактна площа 38с, сполучена з контактною допоміжною структурою 73d, могла бути зміцнена покриттям. Рамкові частини 51, 52, 53, 54 підрозділяють струмопровідну доріжку 27 на частини струмопровідної доріжки 71а to 71 d, 72a-72d та 73d. Відтак, частини струмопровідної доріжки 71а та 72а призначені першій рамковій частині 51, частини струмопровідної доріжки 71b та 72b призначені другій рамковій частині 52, частини струмопровідної доріжки 71с та 72с призначені 9 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 третій рамковій частині 53 та частини струмопровідної доріжки 71 d, 72d та 73d призначені четвертій рамковій частині 54. Більше за 50% довжини частин струмопровідної доріжки 71b, 72b, 71d, 72d, 73d, якщо оглядати паралельно до z-вісі 63, простягається з нахилом відносно до х-вісі 61 та у-вісі 62. Частини струмопровідної доріжки 71b та 72b простягаються хвилеподібним чином з ідентичним та константним періодом, з ідентичною та константною амплітудою, з ідентичною фазою та константною відстанню відносно одна одної. В цьому випадку форма хвиль змінюється між піком хвилі та наступною низиною хвилі. Частини струмопровідної доріжки 71b та 72b простягаються хвилеподібним чином з ідентичним періодом та константною відстанню відносно одна одної. Форма хвилі має приблизно 6 періодів. У цьому випадку форма хвиль змінюється від піку хвилі та наступної низини хвилі. Частини струмопровідної доріжки 71d та 72d простягаються головним чином у такий самий спосіб, як протилежні частини струмопровідної доріжки 71b та 72b, окрім як дзеркальна орієнтація відносно до дзеркальної вісі, що простягається паралельно до у-вісі 62. Частини струмопровідної доріжки 73d подібним чином простягаються хвилеподібним чином з константною амплітудою, тим самим періодом та тією самою фазою, як і частини струмопровідної доріжки 71b, 72b, 71d та 72d, але з іншою формою хвилі. Фіг. 6 показує в частині а) вид зверху першої струмопровідної доріжки 27 відповідно до Фіг. 5, якщо оглядати протилежно до напрямку z-вісі 63. Фіг. 6 показує в частині b) вид зверху другої струмопровідної доріжки 37, яка розташована на другій поверхні, наприклад задній стороні, плівки-носія 10, у тому самому напрямку огляду, як у частині а). Друга струмопровідна доріжка 37 підрозділена на частини струмопровідної доріжки 74a-74d рамковими частинами 51-54. Друга струмопровідна доріжка 37 має в кожному випадку приблизно шість періодів хвилевої форми в частинах струмопровідної доріжки 74b-74d. Вздовж другої струмопровідної доріжки 37, контактні площі 39а, 39b та 39с також розташовані на другій поверхні плівки-носія 10, тільки контактні площі 39b та 39с з яких електрично сполучені до другої струмопровідної доріжки 37. Фіг. 6 показує в частині с) вид зверху накладання першої струмопровідної доріжки 27 та другої струмопровідної доріжки 37, таким чином, що вони розташовані на плівці-носії 10, у тому самому напрямку огляду, як у частині а) та частині b). За рахунок того самого ходу струмопровідних доріжок 27, 37 у рамкових частинах 51-54, струмопровідні доріжки 27, 37 накладаються одна на одну з реєстровою точністю, але тільки частково, причому площа струмопровідної доріжки 37 у кожному випадку частково перекриває площі двох суміжних струмопровідних доріжок 27 та проміжку між ними (часткове перекриття по ширині = PWO). Фіг. 7-12 показують подальші приклади здійснення струмопровідних доріжок 27, 37 ілюстраційним чином, відповідно до фіг. 6. Відмінності між цими прикладами здійснення підсумовані в Таблиці 1, яка також містить порівнянні значення для звичайного плівкового елемента відповідно до Фіг. 1. В цьому випадку виміряні значення, показані тут, відносяться до накладання першої струмопровідної доріжки 27 та другої струмопровідної доріжки 37 відповідно до частини с) Фіг. 1 та 7-12 відповідно. Виміряні значення відносно до антени стосуються антени, сформованої шляхом сполучення першої та другої струмопровідної доріжки. Таблиця 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 Товщина Симетрія Частота Опір Q-Фактор Індуктивність Амплітуда Хвилі, верх Хвилі, низ Хвилі, ліворуч Хвилі, праворуч Порядок, хвилі Порядок, частота Порядок, опір Порядок, Q-фактор Довжина Порядок, довжина Фіг.1 10 C 17.4 1 56 2.426 0 0 0 0 0 7 5 7 5 100 7 Фіг.7 10 AC 16.58 1.47 34 2.411 100 3 4 6 8 2 1 6 2 112.95 3 10 Фіг.8 10 AC 16.99 1.53 28 2.356 100 3.5 4 8 7.5 3 3 2 1 115.16 2 Фіг.9 10 C 16.81 1.73 28 2.396 100 3 4 8 8 1 2 1 1 115.20 1 Фіг.10 10 C 17.86 1.13 51 2.367 100 0.75 1 2 2 5 6 5 4 101.02 5 Фіг.11 10 AC 18.28 1.07 57 2.337 100 0.75 1 2 1.5 6 7 6 6 100.85 6 Фіг.12 10 C 17.19 1.40 36 2.385 100 2 3 6 6 4 4 4 3 108.60 4 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Пояснення до Таблиці 1 подані нижче. Товщина, позначена в рядку 1, означає товщину мідних струмопровідних доріжок з покриттям в одиницях мкм. Симетрія, позначена в рядку 2, означає, симетричні (=С) чи асиметричні (=АС) частини струмопровідної доріжки в протилежних рамкових частинах одна до одної. Частота, позначена в рядку 3, означає резонансну частоту f антени в пристрої МГц. Опір, позначений у рядку 4, означає електроопір антени в одиниці ohms. Q-фактор, позначений у рядку 5, означає фактор якості антени. Індуктивність, позначена в рядку 6, означає індуктивність антени в одиниці мкН. Амплітуда, позначена в рядку 7, означає амплітуду хвиль у відсотках. Змінна "хвилі, верх", позначена в рядку 8, означає кількість хвиль (= кількість періодів) у верхній рамковій частині. Змінна "хвилі, низ", позначена в рядку 9, означає кількість хвиль (= кількість періодів) у нижчій рамковій частині. Змінна "хвилі, ліворуч", позначена в рядку 10, означає кількість хвиль (= кількість періодів) у лівій рамковій частині. Змінна "хвилі, праворуч", позначена в рядку 11, означає кількість хвиль (= кількість періодів) у правій рамковій частині. Змінна "порядок, хвилі", позначена в рядку 12, означає ранговий порядок відносно до кількості хвиль описаних антен, де антена, що має найвищу кількість хвиль, отримує вищу цифру. Змінна "порядок, частота", позначена в рядку 13, позначає ранговий порядок відносно до резонансної частоти f антени в одиниці МГц, де антена, що має найвищу частоту, отримує найвищу цифру. Змінна "порядок, опір", позначена в рядку 14, означає ранговий порядок відносно до електроопору описаних антен, де антена, що має найвищий опір, отримує найвищу цифру. Змінна "порядок, Q-фактор", позначена в рядку 15, означає ранговий порядок відносно до фактору якості описаних антен, де антена, що має найвищий фактор якості, отримує найвищу цифру. Довжина, позначена в рядку 16, означає довжину антени у відсотках. Змінна "порядок, довжина", позначена в рядку 17, означає ранговий порядок відносно до довжини описаних антен, де антена, що має найменшу довжину, отримує найвищу цифру. Перелік позицій 1 - Плівковий елемент 5 - Рамкоподібна ділянка 10 - Шар-носій 20 - Перший електропровідний шар 21 - Базовий шар 22 - Зміцнювальний шар 27 - Струмопровідна доріжка 28 - Контактна площа 30 - Другий електропровідний шар 31 - Базовий шар 32 - Зміцнювальний шар 37 - Струмопровідна доріжка 38, 39 - Контактна площа 41, 42 - Декоративний шар 43, 44 - Захисний лакувальний шар 51-54 - (перша-четверта) рамкова частина 61 - х-вісь 62 - у-вісь 63 - z-вісь 70 - Котушка 71a-d - Частини струмопровідної доріжки 72a-d - Частини струмопровідної доріжки 73d - Частина струмопровідної доріжки, допоміжна структура 74a-d - Частини струмопровідної доріжки 80 - Зовнішній прямокутник 81-84 - (Перша-четверта) частини 11 UA 110348 C2 90 - Внутрішній прямокутник 91-94 - (Перша-четверта) сторона E - ху площа 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 1. Плівковий елемент (1), що містить діелектричний шар-носій (10), який простягається в площині ху (Е) прямокутної системи координат, що має х-вісь (61), у-вісь (62) та z-вісь (63), та принаймні один електропровідний шар (20, 30), який розташований на шарі-носії (10) та в якому сформована струмопровідна доріжка (27, 37) у рамкоподібній ділянці (5) плівкового елемента (1), причому зазначена ділянка сформована площею більшого, зовнішнього прямокутника (80), що має сторони (81, 82, 83, 84), кожна з яких простягається паралельно до х-осі (61) або у-осі (62), з цієї площі виділена площа меншого, внутрішнього прямокутника (90) з тією самою орієнтацією, як і зовнішній прямокутник (80), де рамкоподібна ділянка (5) підрозділена на дві рамкові частини (51, 52, 53, 54), що простягаються паралельно до х-осі, та дві рамкові частини (51, 52, 53, 54), що простягаються паралельно до у-осі, причому рамкові частини вкожному разі обмежені обмежувальною стороною (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80) та стороною (91, 92, 93, 94) внутрішнього прямокутника (90) безпосередньо суміжно до обмежувальної частини (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80) та паралельно до неї, та підрозділяють струмопровідну доріжку на частини струмопровідної доріжки (71а дo 71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d), де механічна властивість шару-носія (10) відрізняється впродовж х-осі (61) та у-осі (62), та де більше за 50 % довжини принаймні двох частин струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d), якщо оглядати паралельно до z-осі (63), простягається з нахилом відносно до х-осі (61) та у-осі (62), та де принаймні дві частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) розташовані в суміжних рамкових частинах (51, 52, 53, 54). 2. Плівковий елемент (1) за п. 1, який відрізняється тим, що принаймні 80 %, переважно принаймні 90 %, довжини принаймні однієї частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) простягається з нахилом відносно до х-осі (61) та у-осі (62). 3. Плівковий елемент (1) за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що принаймні одна частина струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) простягається хвилеподібним або зигзагоподібним чином в частині, де вона простягається з нахилом. 4. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що у-вісь (62) показує машинний напрямок шару-носія (10) та х-вісь (61) показує протилежний напрямок шару-носія (10), що простягається поперечно відносно до нього. 5. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що механічна властивість є характеру деформації, власного напруження або характеру релаксації. 6. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що довжина першої сторони (91, 92, 93, 94) внутрішнього прямокутника (90) складає принаймні 50 %, переважно принаймні 60 %, довжини сторони (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80), паралельної до неї, та довжина сторони (91, 92, 93, 94) внутрішнього прямокутника (90), що простягається перпендикулярно до першої сторони (91, 92, 93, 94) внутрішнього прямокутника (90) складає 70 %, переважно принаймні 75 %, довжини сторони (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80), паралельної до неї. 7. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що плівковий елемент (1) містить перший електропровідний шар (20), в якому перша струмопровідна доріжка (27) сформована в рамкоподібній ділянці (5) плівкового елемента (1), та другий електропровідний шар (30), де друга струмопровідна доріжка (37) сформована в рамкоподібній ділянці (5), де шар-носій (10) розташовано між першим та другим електропровідними шарами (20, 30), перша та друга струмопровідні доріжки (27, 37) сполучені одна з одною для утворення антенної структури та принаймні одна частина струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) першої та другої струмопровідної доріжки (27, 37) виявляє вищезазначений нахилений хід. 8. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що хід принаймні однієї частини струмопровідної доріжки (71а-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) описаний {х;у} координатними парами, визначеними структуруючою функцією F(x або відповідно у). 9. Плівковий елемент (1) за п. 8, який відрізняється тим, що структуруюча функція F(x або відповідно у) сформована таким чином, що співвідношення суми часткових довжин принаймні однієї частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72а-72d, 73d, 74a-74d), де частина струмопровідної доріжки простягається з нахилом з відносно до х-осі (61) та у-осі (62) до 12 UA 110348 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 загальної довжини принаймні однієї частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) максимальне. 10. Плівковий елемент (1) за п. 8 або 9, який відрізняється тим, що структуруюча функція F(x або відповідно у) є синусоїдою форми у=F(x)=A*sin(2**f*x+) або х=F(y)=A*sin(2**f*y+), де А означає амплітуду, f означає частоту та  означає фазовий кут. 11. Плівковий елемент (1) за будь-яким з пп. 8-10, який відрізняється тим, що принаймні дві частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) мають вищезазначений нахилений хід, де принаймні один параметр, що визначає структуруючу функцію F(x або відповідно у) у принаймні двох частинах струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a74d), має різні значення в кожному випадку. 12. Плівковий елемент (1) за п. 11, який відрізняється тим, що параметри, які визначають підструктуруючу функцію, являють собою: амплітуду, частоту, фазу, форму. 13. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що всі частини струмопровідної доріжки (71а, 71с, 72а, 72с, 74а, 74с), що простягаються паралельно до х-осі (61), або всі частини струмопровідної доріжки (71b, 71d, 72b, 72d, 73d, 74b, 74d), що простягаються паралельно до у-осі (62), виявляють вищезазначений нахилений хід. 14. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що всі частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) виявляють вищезазначений нахилений хід. 15. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що дві частини струмопровідних доріжок (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d), що простягаються у двох паралельних рамкових частинах (51, 52, 53, 54), сформовані симетричними відносно до осі аксіальної симетрії, що простягається паралельно до двох паралельних рамкових частин (51, 52, 53, 54), або відносно до точки точкової симетрії. 16. Плівковий елемент (1) за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що довжина принаймні однієї частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) є переважно на 0,5-30 % більша за довжину відповідної частини струмопровідної доріжки, що не простягається з нахилом. 17. Спосіб одержання плівкового елемента (1), який включає наступні стадії: забезпечують діелектричний шар-носій (10), який простягається в ху-площині (Е) прямокутної системи координат, що має х-вісь (61), у-вісь (62) та z-вісь (63), де механічна властивість шаруносія (10) відрізняється вздовж х-осі (61) та у-осі (62); наносять принаймні один електропровідний шар (20, 30) на поверхню шару-носія (10); та формують струмопровідну доріжку (27, 37) у принаймні одному струмопровідному шарі (20, 30) у рамкоподібній ділянці (5) плівкового елемента (1), причому зазначена ділянка сформована площею більшого, зовнішнього прямокутника (80), що має сторони (81, 82, 83, 84), кожна з яких простягається паралельно до х-осі (61) або у-осі (62), з цієї площі виділена площа меншого, внутрішнього прямокутника (90) з тією самою орієнтацією, як і зовнішній прямокутник (80), де рамкоподібна ділянка (5) підрозділена на дві рамкові частини (51, 52, 53, 54), що простягаються паралельно до х-осі, та дві рамкові частини (51, 52, 53, 54), що простягаються паралельно до уосі, причому рамкові частини в кожному разі обмежені обмежувальною стороною (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80) та стороною (91, 92, 93, 94) внутрішнього прямокутника (90), безпосередньо суміжною до обмежувальної сторони (81, 82, 83, 84) зовнішнього прямокутника (80) та паралельної до неї, та підрозділяють струмопровідну доріжку на частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d), таким чином, що більше за 50 % довжини принаймні двох частин струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d), якщо оглядати паралельно до z-осі (63), простягається з нахилом відносно до х-осі (61) та у-осі (62), та принаймні дві частини струмопровідної доріжки (71a-71d, 72a-72d, 73d, 74a-74d) розташовані в суміжних рамкових частинах (51, 52, 53, 54). 13 UA 110348 C2 14 UA 110348 C2 15 UA 110348 C2 16 UA 110348 C2 17 UA 110348 C2 18 UA 110348 C2 19 UA 110348 C2 20 UA 110348 C2 21 UA 110348 C2 22 UA 110348 C2 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 23