Спосіб зменшення ступеня погіршення стану, ураження або ушкодження слизової оболонки

1. Спосіб зменшення ступеня погіршення стану, ураження або ушкодження слизової оболонки, яка включає принаймні одну з тканин слизової оболонки ротової порожнини та стравоходу, де зазначене погіршення стану, ураження або ушкодження слизової оболонки є наслідком опромінення суб'єкта, що піддається променевій терапії раку голови та шиї, який включає введення вказаному суб'єктові ефективної кількості імуномодуляторної сполуки формули А C2 2 (19) 1 3 96980 4 17. Спосіб за пунктом 1 або 2, у якому вказану сполуку вводять перед здійсненням опромінення, під час здійснення опромінення та після здійснення опромінення. 18. Спосіб за пунктом 1 або 2, у якому вказану сполуку вводять перед здійсненням 7-8 Гр. опромінення. Ця заявка заявляє пріоритет попередньої заявки США № 60/900,977, поданої 13 лютого 2007 р. Даний винахід стосується галузі лікування хвороби слизової оболонки. Виразковий мукозит ротової порожнини є поширеною, болючою, обмежуючою дозу токсичністю медикаментозної і променевої терапії раку. Порушення характеризується розладом слизової оболонки ротової порожнини, що призводить до формування виразкових уражень. У пацієнтів з гранулоцитопенією виразки, які супроводжують мукозит, є частими дверима входу для місцевих бактерій ротової порожнини, що часто призводять до розвитку сепсису або бактеріемії. Мукозит має місце певною мірою в більш ніж однієї третини пацієнтів, які одержують терапію антинеопластичними препаратами. Частота і тяжкість є значно більшими серед пацієнтів, які лікуються індукційною терапією з приводу лейкемії або багатьма кондиціонуючими режимами для трансплантата кісткового мозку. Серед цих людей середньотяжкий або тяжкий мукозит є досить звичайним у більш ніж трьох чвертях пацієнтів. Середньотяжкий або тяжкий мукозит розвивається фактично у всіх пацієнтів, які одержують променеву терапію з приводу пухлин голови і шиї, і типово починається з кумулятивних експозицій, рівних 15 Гр, і потім погіршуються при досягненні загальних доз, що становлять 60 Гр або більше. Клінічно мукозит прогресує через три стадії: 1. Запалення, що супроводжується болючою еритемою слизової оболонки, що може відповісти на місцеві анестезуючі засоби. 2. Болюча виразка із псевдомембранним формуванням й, у випадку мієлосупресивного лікування, потенційно небезпечний для життя сепсис, що потребує антибактеріальної терапії. Біль має часто таку інтенсивність, що потребує парентерального наркотичного знеболювання. 3. Спонтанне загоєння, що відбувається приблизно через 2-3 тижні після припинення антинеопластичної терапії. Стандартна терапія мукозиту є, головним чином, паліативною, включаючи застосування місцевих анальгетиків, таких як лідокаїн та/або системне введення препаратів і антибіотиків. На даний час існує тільки одне схвалене лікування мукозиту ротової порожнини, Кепіванс (Kepivance) (паліфермін), що тільки схвалений для лікування мукозиту ротової порожнини у пацієнтів, які підлягаю режимам кондиціонування до трансплантації гемопоетичних стовбурових клітин для лікування гематологічних злоякісних захворювань. Складність мукозиту як біологічного процесу була оцінена тільки нещодавно. Було запропоновано, що стан являє собою послідовну взаємодію клітин і тканин слизової оболонки ротової порожнини, реактивних кисневих молекул, прозапальних цитокінів, медіаторів апоптозу і місцевих факторів, таких як слина і мікрофлора ротової порожнини. У той час як дегенерація і руйнування епітелію в остаточному підсумку призводять до виразки слизової оболонки, здається, що ранні зміни, пов'язані з викликаною опроміненням токсичністю слизової оболонки, відбуваються в межах ендотелію і сполучної тканини підслизової оболонки. Електронна мікроскопічна оцінка слизової оболонки протягом 1 тижня після опромінення показує ушкодження як ендотелію, так і сполучної тканини, проте не епітелію. Таке ураження, ймовірно, опосередковується утворенням вільних радикалів. Здається, що повний механізм розвитку мукозиту подібний для опромінення і для хіміотерапії. В рівні техніки залишається потреба для вдосконалення способів лікування хвороб слизової оболонки або запобігання їх розвитку. Відповідно до одного аспекту, спосіб лікування для лікування, профілактики, інгібування або зменшення погіршення стану, ураження або ушкодження тканини через хворобу слизової оболонки, або для відновлення тканини, несприятливо ураженої вказаною хворобою, у суб'єкта включає введення вказаному цільовому суб'єктові ефективної кількості імуномодуляторної сполуки формули А: У Формулі Α n - 1 або 2, R - водень, ацил, алкіл або фрагмент пептиду, і X є ароматичною або гетероциклічною амінокислотою або її похідною, у якому вказана імуномодуляторна сполука вводиться вказаному цільовому суб'єктові, не вводячи вказаний принаймні один інтерферон вказаному цільовому суб'єктові. Бажано, X - L-триптофан або D-триптофан. Винахід також стосується використання сполуки формули А у підготовці лікарського засобу для лікування хвороби слизової оболонки. Опис переважних варіантів втілення Даний винахід стосується хвороб слизової оболонки або проявів цих хвороб. У переважних варіантах втілення хвороба слизової оболонки є наслідком опромінення та/або хіміотерапії суб'єкта, бажано у людського пацієнта. Опромінення може бути гострим або фракціонованим. Хвороба слизової оболонки може бути наслідком комбінації опромінення і хіміотерапії. У певних варіантах втілення хвороба є хворобою слизової оболонки ро 5 тової порожнини та/або стравоходу, наприклад, мукозит та/або виразкові ураження. Відповідно до одного варіанта втілення даний винахід стосується лікування мукозиту шляхом введення імуномодуляторної сполуки суб'єктові ссавцю, бажано людському пацієнтові. У певних варіантах втілення імуномодуляторні сполуки даного винаходу вводяться до, під час та/або після застосування опромінення та/або хіміотерапевтичного агента у пацієнта. Опромінення часто застосовується у багаторазових дозах, і хвороба слизової оболонки відбувається у фактично всіх пацієнтів, які одержують променеву терапію з приводу пухлин голови і шиї, типово починаючи із сукупних експозицій 15 Гр опромінення і потім погіршуючись при загальних сукупних дозах 60 Гр опромінення або більшого. У переважних варіантах втіленнях імуномодуляторна сполука відповідно до винаходу вводиться до, під час та/або після застосування 7-8 Гр (наприклад, 7,5 Гр) опромінення пацієнтові, 15 Гр, 40 Гр, 60 Гр, або більшої кількості опромінення пацієнтові. Імуномодуляторні сполуки винаходу також можуть вводитися для лікування або профілактики хвороби слизової оболонки, що є наслідком введення хіміотерапевтичних агентів, таких як цисплатин, наприклад, введений у дозуванні в межах діапазону приблизно 0,1-50 мг/кг, наприклад, приблизно 5 мг/кг. Імуномодуляторні сполуки, що використовуються відповідно до даного винаходу, включають імуномодулятори Формули А: У Формулі Α n - 1 або 2, R - водень, ацил, алкіл або фрагмент пептиду, і X є ароматичною або гетероциклічною амінокислотою або її похідним. Бажано, X - L-триптофан або D-триптофан. Відповідні похідні ароматичних або гетероциклічний амінокислот для "X": аміди, моно- або ди-(С1-С6) алкіл заміщені аміди, ариламіди і (С1-С6) алкіл або арилестери. Відповідними ацил або алкіл залишками для "R" є: розгалужені або нерозгалужені алкільні групи з від 1 до приблизно 6 вуглеців, ацильні групи від 2 приблизно до 10 вуглецевих атомів, і блокуючі групи, такі як карбобензилокси і т-бутилоксикарбоніл. Бажано у вуглецю групи СН, показаної у Формулі А, є stereoconfiguration, коли n 2, що відрізняється від stereoconfiguration X. Переважні варіанти втілення використовують сполуки, такі як -D-глутаміл-L-триптофан, -Lглутаміл-L-триптофан, -L-глутаміл-Nin-форміл-Lтриптофан, N-метил--L-глутаміл-L-триптофан, Nацетил--L-глутаміл-L-триптофан, -L-глутаміл-Dтриптофан, -L-аспартил-L-триптофан, і -Dаспартил-L-триптофан. Особливо переважні втілення використовують -D-глутаміл-L-триптофан, який іноді зазначається як SCV-07. Ці сполуки, способи отримання цих сполук, фармацевтично 96980 6 прийнятні солі цих сполук та їх фармацевтичні формулювання розкриті в патенті США № 5916878, що включений авторами шляхом посилання. SCV-07, -D-глутаміл-L-триптофан, є членом класу іммуномодуляторних препаратів, які мають -глутаміл або -аспартил залишки, що був виявлений російськими вченими і досліджується на ефективність при декількох показаннях у США компанією "SciClone Pharmaceuticals", Inc. SCV-07 має низку імуномодуляторних активностей in vivo і in vitro. SCV-07 збільшує тимоцит Con-Aіндуковану проліферацію тимоцитів і лімфоцитів, збільшує Con-A-індуковану продукцію інтерлейкіну- 2 (IL-2) і експресію рецептора IL-2 лімфоцитами селезінки, і стимулює експресію Thy-1,2 на клітинах кісткового мозку. In vivo SCV-07 має сильний імуностимуляторний ефект на 5-FUімуносупресованих тварин і на моделі імунізації з еритроцитами овець. Сполуки формули А можна вводити як дозування в діапазоні приблизно 0,001-2000 мг, більш бажано приблизно 0,01-100 мг. Дозуваннями можна вводити один або більше раз на тиждень, бажано щодня, причому дозування вводяться один або більше раз на день. Введення може здійснюватися будь-яким підходящим способом, включаючи перорально, назально, трансдермально, сублінгвально, ін'єкцією, періодичною інфузією, безперервною інфузією і т.п.. Дозування може вводитися внутрішньом'язовою ін'єкцією, хоча інші форми ін'єкції і інфузії можуть бути використані, та можуть використовуватися інші форми введення, такі як пероральна або носова інгаляція або пероральне застосування. Дозування можуть також визначатися в мікрограмах на кілограм, причому дозуваннями в діапазоні приблизно 0,1-10000 мкг/кг, більш бажано в межах діапазону приблизно 1,0-1000 мкг/кг. Включені біологічно активні аналоги, що містять заміщені, вилучені, подовжені, замінені або інакше змінені частини, які мають біологічну активність, істотно подібною до такої як у SCV-07, наприклад, SCV-07 одержаний пептид, що має достатню гомологічність із SVC-07 таким чином, що він функціонує практично тим же самим способом з практично тією же самою активністю як SCV-07. У деяких варіантах втілення сполука Формули А присутня у фармацевтично прийнятному рідкому носії, такому як вода для ін'єкцій, сольовий розчин у фізіологічних концентраціях або подібний, або у формі таблетки з підходящим сухим носієм (ями) і допоміжною речовиною (ами). Ефективна кількість сполуки Формули А може бути визначена звичайними експериментами титрування дози. ПРИКЛАД 1: Перше дослідження SCV-07 в лікуванні мукозиту ротової порожнини, викликаного гострим опроміненням у хом'яків. 1. Ціль Ціль цього дослідження полягала в тому, щоб провести попередню оцінку ефективності SCV-07 в лікуванні мукозиту ротової порожнини, використовуючи модель хом'яків викликаної гострим опроміненням хвороби. SCV-07 застосовувався у дозах, 7 96980 що становили 1, 10 або 100 мкг/кг один раз на день підшкірною ін'єкцією протягом 18 днів, починаючи за один день перед опромінення і до дня 16 після опромінення. Жодних смертельних випадків не спостерігалося в жодній із груп лікування і не відзначалося жодних статистично вагомих змін у темпі росту, що свідчить про те, що SCV-07 добре переносився в цих дозах. Тварини, ліковані за допомогою SCV-07 при 10 мкг/кг у дні від -1 до 16, показали статистично вагоме скорочення балів мукозиту в день 22 (Р=0,024). Тварини, ліковані за допомогою SCV-07 при 100 мкг/кг у дні від -1 до 16, показали статистично вагоме скорочення балів мукозиту в день 14 (Р=0,025), на додаток до статистично вагомого скорочення кількості тварин днів з балом 3 або вище (Р=0,029). Ці дані свідчать про те, що SCV-07 продемонстрував дозозалежний корисний вплив на тяжкість і перебіг викликаного опроміненням мукозиту. Модель гострого опромінення Модель гострого опромінення у хом'яків виявилася точною, ефективною і недорогою методикою для забезпечення попередньої оцінки протимукозитних сполук. Перебіг мукозиту на цій моделі є добре визначеним і призводить до пікових балів приблизно через 14-16 днів після опромінення. На гострій моделі спостерігається незначна системна токсичність, що призводить до декількох смертельних випадків серед хом'яків, у такий спосіб дозволяючи використання менших груп (N=7-8) для початкових досліджень ефективності. Вона також використовувалася для вивчення специфічних механістичних елементів в патогенезі мукозиту. Молекули, які показують ефективність на моделі гострого опромінення, можуть бути у подальшому оцінені на більш складних моделях фракціонованого опромінення, хіміотерапії або супутньої терапії. У цьому дослідженні застосовувалася доза гострого опромінення, що становить 40 Гр у день 0. Клінічно вагомий мукозит спостерігався в дні 1228. 2. Ціль і резюме дослідження Ціль дослідження Ціль цього дослідження полягала в тому, щоб оцінити ефект SCV-07, що вводиться підшкірною ін'єкцією в різних схемах між днем перед опроміненням і шістнадцятим днем після опромінення, на частоту, тяжкість і тривалість мукозиту ротової порожнини, викликаного гострим опроміненням. Короткий опис дослідження 8 Тридцяти двом (32) Сірійським Золотим Хом'якам давали дозу гострого опромінення, що становила 40 Гр, спрямовану на їх лівий защічний мішок в день 0. Досліджувані матеріали вводились підшкірною ін'єкцією один раз на день. Дозування почалося за один день до опромінення (день -1) і продовжувалося до дня 16. Мукозит оцінювався клінічно, починаючи з дня 6 і через день до дня 28. 3. Оцінка Оцінка мукозиту Ступінь мукозиту оцінювався в балах, починаючи в день 6, і через день після цього, до дня 28, включно. Ефект на мукозит кожного медикаментозного лікування в порівнянні із плацебо оцінювався відповідно до наступних параметрів: Різниця в кількості днів, у які хом'яки в кожній групі мали виразковий (бал  3) мукозит. У кожен день оцінки кількість тварин з осліпленим балом мукозиту  3 у кожній групі медикаментозного лікування порівнювалася із групою контролю. Різниці порівнювалися на сукупній основі, і статистична вагомість визначалася аналізом за критерієм хіквадрат. Ефективність у цьому аналізі визначалась вагомим скороченням кількості днів, в які група тварин мала виразки (бали  3) при порівнянні із групою контролю. Різниці рангової суми в щоденних балах мукозиту. Протягом кожного дня оцінки бали групи контролю порівнювалися з такими для лікованих груп за допомогою аналізу непараметричної рангової суми. Успіх лікування вважався статистично вагомим зниженням балів в лікованій групі в 2 або більше днів від дня 6 до дня 28. Маси і виживання Всіх тварин зважували щодня і їхнє виживання реєструвалось для оцінки можливого розходження у масі тварин серед груп лікування як ознака для тяжкості мукозиту та/або можливої токсичності внаслідок лікування. 4. Дизайн дослідження Тридцять два Сірійських Золотих Хом'яка були розділені на чотири (4) групи по вісім (8) тварин. Всі тварини одержали одну дозу гострого опромінення, рівну 40 Гр, спрямовану на їх лівий защічний мішок в день 0. Це було досягнуто шляхом знеболювання тварин і вивертання лівого защічного мішка при захисті іншої частини тварин свинцевим щитом. Досліджувані матеріали вводилися підшкірною ін'єкцією один раз на день, як детально описано в Таблиці 1. Мукозит оцінювався клінічно, починаючи у День 6, і через день до дня 28. Таблиця 1 Дизайн дослідження Номер групи 1 2 3 4 Кількість тварин 8 самців 8 самців 8 самців 8 самців Лікування Носій (PBS), п/ш, qd SCV-07, п/ш, qd 1 мкг/кг, SCV-07, п/ш, qd 10 мкг/кг SCV-07, п/ш, qd 100 мкг/кг *Доза у день 0 буде введена за 30 хвилин до опромінення Схема лікування * Об'єм (мл) День від -1 до 16 День від -1 до 16 День від -1 до 16 День від -1 до 16 0,1 мл/100 г 0,1 мл/100 г 0,1 мл/100 г 0,1 мл/100 г 9 96980 5. Матеріали і способи Місце розташування проведення дослідження Дослідження проводилося в акредитованому приміщені Biomodels AAALAC у Кембриджі, МА. Схвалення для цього дослідження було отримано від Biomodels IACUC. Тварини Використовувалися самці Сірійських Золотих Хом'яків LVG (Charles River Laboratories), у віці 5-6 тижнів, із середньою масою тіла, що становила 85,3 г на початку дослідження. Тварини були індивідуально пронумеровані за допомогою вушного проколювання і розміщувалися в маленьких групах по 8 тварин на клітку. Тварини були акліматизовані до початку дослідження. Під час цього 5-денного періоду за станом тварин спостерігали щодня, щоб відкинути тварин, які знаходяться в поганому стані. Утримання Дослідження виконувалося в кімнатах з тваринами, обладнаних фільтрацією повітря, при температурі 70 °F +/-5 °F і відносній вологості 50 % +/20 %. Кімнати з тваринами були спроектовані так, щоб підтримувати мінімум 12-15 змін повітря на годину. Кімната була на автоматичному таймері з циклом світло/темрява 12 годин і 12 годин без сутінків. Використовувалися підстилка Bed-O-Cobs®. Підстилка змінювалася мінімум один раз на тиждень. Клітки, кришки, пляшки, і т.д. промивались комерційним миючим засобом і висушувалися на повітрі. Комерційний дезінфікуючий засіб використовувався для дезінфікування поверхонь і матеріалів, внесених в шафу. Підлоги протиралися щодня і милися шваброю мінімум двічі на тиждень комерційним миючим засобом. Стінки і стійки клітки милися губкою мінімум один раз на місяць розведеним розчином відбілювача. Всі клітки маркувалися картками або етикетками для кліток із відповідною інформацією, необхідною для ідентифікації дослідження, дози, номеру тварин і групи лікування. Температурна і відносна вологість реєструвалась під час дослідження, а звіти зберігались. Харчування Тварини харчувалися кормом Purina Labdiet® 5061 для гризунів, а вода надавалась без обмежень. 10 Рандомізація і розподіли тварин Тварини були рандомізовано і проспективно розділені на чотири (4) групи лікування до опромінення. Кожна тварина була ідентифікована проколом вуха, що відповідає індивідуальному номеру. Для більш послідовної ідентифікації нумерація проколом вуха використовувалася замість маркування биркою, тому що бирки можуть зміщуватися протягом дослідження. Картка на клітку або етикетка, промаркована номером дослідження (SCI-01), номером групи лікування і номерами тварин використовувалася для ідентифікації кожної клітки. Підшкірне дозування і застосування препарату Досліджувана сполука, SCV-07 застосовувалася у вигляді порошку і розчинялася в стерильному PBS безпосередньо до введення. Були підготовлені три розведення: 100 мкг/мл, 10 мкг/мл і 1 мкг/мл. Препарат вводився в об'ємі 0,1 мл на 100 г маси тіла, з відповідним розведенням SCV-07 для кожної групи, використовуючи шприц з туберкуліном із 27G голкою. Ін'єкції вводили підшкірно в спину або живіт. Індукція мукозиту Мукозит був викликаний з використанням стандартизованого протоколу гострого опромінення. Одна доза опромінення (40 Гр/дозу) застосовувалася до всіх тварин у день 0. Опромінення було генероване джерелом з 160 кіловольтним потенціалом (15-mа) на центральній відстані 30 см, укріпленому 0,35-мм Сu системою фільтрації. Опромінення націлювалося на лівий защічний мішечок при швидкості 3,2 Гр/хв. До опромінення тварини були знеболені внутрішньоперитоніальною ін'єкцією Кетаміну (160 мг/кг) і Ксилазину (8 мг/кг). Лівий защічний мішечок був вивернутий, зафіксований і ізольований з використанням свинцевого щита для захисту всіх інших частин тіла хом'яка. Бал мукозиту Бал мукозиту, зміна ваги і виживання були визначені протягом дослідження, як описано вище. Для оцінки мукозиту тварини були знеболені інгаляційним анестезуючим засобом, і лівий мішечок вивернутий. Мукозит був оцінений у балах візуально в порівнянні із затвердженою фотографічною шкалою, у межах від 0 для норми, до 5 для серйозної виразки (клінічна оцінка). В описових термінах ця шкала визначається у такий спосіб: Таблиця 2 Бали мукозиту Бал: 0 1 2 3 4 5 Опис: Повністю здоровий мішечок. Жодної еритеми або вазодилатації. Легка або тяжка еритема і вазодилатація. Жодної ерозії слизової оболонки. Тяжка еритема і вазодилатація. Ерозія поверхневих аспектів слизової оболонки, що залишає денудовані ділянки. Зменшення зернистості слизової оболонки. Формування практично білих виразок в одному або більше місцях. Виразки можуть бути жовти1 ми/сірими через псевдомембрану. Сукупний розмір виразок повинен дорівнювати приблизно /4 мішечка. Тяжка еритема і вазодилатація. 1 Сукупний розмір виразок повинен дорівнювати приблизно /2 мішечка. Втрата еластичності. Тяжка еритема і вазодилатація. Фактично весь мішечок з виразками. Втрата еластичності (мішечок може тільки частково бути витягнутий з ротової порожнини). 11 96980 Бал 1-2 вважається характерним для легкої стадії хвороби, тоді як бал 3-5, як вважається, вказує на середньотяжкий або тяжкий мукозит. Після візуальної оцінки у балах робилась фотографія слизової оболонки кожної тварини з використанням стандартизованої техніки. Наприкінці експерименту були проявлені всі плівки, і фотографії рандомізовано пронумеровані. Принаймні два незалежних кваліфікованих спостерігача оцінювали фотографії у засліплений спосіб з використанням вищеописаної шкали (засліплена оцінка у балах). 6. Результати і обговорення 6.1 Виживання Жодних смертельних випадків не спостерігалося протягом цього дослідження. 6.2 Зміна маси Були оцінені дані щодо середніх щоденних змін маси у відсотках. Контрольні хом'яки, яких лікували сольовим розчином (PBS), набули в середньому 70,4 % їхньої початкової маси під час дослідження. Хом'яки в групі, що одержувала SCV07 при 1 мкг/кг у дні від -1 до 16, набули в середньому 68,4 % їхньої початкової маси під час дослідження. Хом'яки в групі, що одержувала SCV-07 при 10 мкг/кг у дні від -1 до 16, набули в середньому 70,3 % їхньої початкової маси під час дослідження. Хом'яки в групах, що одержувала SCV-07 при 100 мкг/кг у дні від -1 до 16, набули в середньому 82,0 % їхньої початкової маси під час дослідження. Значення цих розходжень оцінювались шляхом обчислення "площі під кривою" (AUC) для збільшення маси кожної тварини, і потім порівнюючи різні групи лікування, використовуючи однобічний тест ANOVA. Результати цього аналізу вказували, що не було жодної вагомої різниці між різними групами лікування (Р=0,191). 6.3 Мукозит (Таблиці 3 і 4) Були обчислені середні щоденні бали мукозиту для кожної групи. У лікованій сольовим розчином групі контролю пікові рівні мукозит відзначалися в день 20, коли середній бал досяг 3,8. Група, що одержувала SCV-07 при 1 мкг/кг від дня -1 до 16, мата піковий середній бал мукозиту 3,8 у день 16. Група, що одержувала SCV-07 при 10 12 мкг/кг від дня -1 до 16, мала піковий середній бал мукозиту 3,7 у день 16. Група, що одержувала SCV-07 при 100 мкг/кг від дня -1 до 16, мала піковий середній бал мукозиту 3,4 у день 18. Значення розходжень, що спостерігалися між різними групами лікування, оцінювалось шляхом обчислення кількості днів з балом 3 або вище для кожної групи і порівняння цих кількостей за допомогою тесту за критерієм хі-квадрат. Результати цього аналізу показані у Таблиці 2. У хом'яків у лікованій сольовим розчином групі контролю був бал 3 або вище у 46,9 % оцінених тварин днів. У групі, що одержувала SCV-07 при 1 мкг/кг з дня -1 до 16, бал мукозиту 3 або вище також спостерігався в 46,9 % оцінених тварин днів. Хом'яки в групах, лікованих SCV-07 при 10 мкг/кг у дні від -1 до 16, мали бал 3 або вище у 37,5 % тварин днів відповідно, який статистично не значно відрізнявся від контролю (Р=0,079). Група, лікована SCV-07 при 100 мкг/кг у дні від -1 до 16 у дні 1-16, мала бал 3 або вище у 35,4 % тварин днів, що значно відрізнялося від контролю (Р=0,029). Подальший аналіз балів мукозиту проводився з використанням аналізу рангової суми MannWhitney, щоб зрівняти бали для кожної групи кожен день. Результати цього аналізу показані у Таблиці 4. У цьому аналізі взагалі потрібні 2 дні вагомого скорочення балу мукозиту перед тим, як розцінити його як значуще скорочення мукозиту. Група, лікована SCV-07 при 1 мкг/кг у дні від -1 до 16, не показала статистично вагомого покращення в будь-який день дослідження у порівнянні з контролем сольовим розчином. Група, лікована SCV07 при 10 мкг/кг у дні від -1 до 16, показала статистично вагоме покращення у порівнянні з контролем в день 22 (Р=0,024). Група, лікована SCV-07 при 100 мкг/кг у дні від -1 до 16, показала статистично вагоме покращення у порівнянні з контролем в день 14 (Р=0,025). Таблиця 3. Аналіз за критерієм Хі-квадрат загальної кількості тварин днів в кожній групі з балом три або більше. Ця статистика є мірою тяжкості виразки, клінічно важливого результату. Таблиця 3 Група Контроль SCV-07 1 мкг/кг sc Дні -1 по 16 SCV-07 10 мкг/кг sc Дні -1 по 16 SCV-G7 100 мкг/кг sc Дні -1 по 16 Днів >=3 90 Днів =3 46.9 Хі кв ν контроль 90 102 192 46.9 0.0105 0.919 72 120 192 37.5 3.0860 0.079 68 124 192 35.4 4.7420 0.029 Таблиця 4. Значення розходжень групи, що спостерігалося у щоденних балах мукозиту, визначалося з використанням тесту рангової суми Mann-Whitney. Ця непараметрична статистична Ρ Величина величина є відповідною для візуальної шкали балів мукозиту. Показані Ρ величини для кожного обчислення. Істотні покращення підкреслені. 13 96980 14 Таблиця 4 Порівняння групи Контроль vs SCV-07 1 мкг/кг Дні -1 по 16 Контроль vs SCV-07 10 мкг/кг Дні -1 по 16 Контроль vs SCV-07 100 мкг/кг Дні -1 по 16 6 8 10 12 14 16 День 18 20 22 24 26 28 0.555 0.775 0.069 0.531 0.234 0.145 0.557 0.373 0.230 0.558 0.554 0.733 0.985 0.775 0.372 0.554 0.117 0.265 0.374 0.118 0.024 0.316 0.608 0.361 0.555 0.985 0.776 0.261 0.025 0.061 0.112 0.100 0.461 0.192 0.484 0.531 Висновки 1. Не було жодного доказу токсичності SCV-07 у цьому дослідженні, заснованому на спостереженнях за смертністю і збільшенням маси. 2. Тварини, ліковані SCV-07 при 10 мкг/кг у дні від -1 до 16, показали статистично вагоме скорочення балів мукозиту в день 22 (Р=0,024), що було дозозалежним. 3. Тварини, ліковані SCV-07 при 100 мкг/кг у дні -1 до 16, показали статистично вагоме скоро чення балів мукозиту в день 14 (Р=0,025), на додаток до статистично вагомого скорочення кількості тварин днів з балом 3 або вище (Р=0,029). 4. Відзначався сприятливий залежний від дози ефект SCV-07 на тяжкість і перебіг мукозиту. Збільшення частоти дозування або подвоєння одноразової щоденної дози могло б збільшити відзначені ефекти. ДОДАТКИ Додаток 1 Маси тварин День Група Тва- -1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 рина 1 1 77 80 78 83 85 86 91 92 96 96 98 97 102 102 101 102 101 103 100 107 109 109 112 113 116 115 119 119 121 123 1 2 87 90 92 97 99 101 106 110 113 119 118 119 124 125 125 127 126 125 130 134 140 141 143 146 149 149 153 152 154 158 1 3 89 92 91 96 99 102 107 108 113 115 111 118 126 126 122 123 122 129 123 130 134 135 137 140 142 147 147 148 149 152 1 4 81 82 82 86 87 89 94 96 96 99 102 101 107 107 106 106 106 109 106 115 116 117 119 121 126 125 130 127 131 136 1 5 83 86 86 90 89 91 94 101 99 101 106 102 108 108 108 109 108 110 109 118 119 121 122 124 129 128 131 132 135 137 1 6 82 85 87 92 94 96 99 104 106 106 112 108 110 110 111 110 111 113 113 120 121 121 124 127 128 130 135 135 138 140 1 7 82 93 93 98 102 104 109 113 115 117 120 119 124 127 126 125 127 128 127 137 139 141 143 144 149 149 153 153 156 159 1 8 88 80 79 83 84 86 92 92 97 98 100 100 103 105 104 105 105 108 106 114 117 117 119 123 126 126 129 129 132 135 2 9 78 96 98 100 101 103 109 111 114 116 118 117 122 123 122 123 123 129 126 133 136 137 139 141 143 143 147 148 150 152 2 10 94 86 86 89 91 94 97 99 99 102 104 104 109 110 110 110 110 115 114 118 121 120 122 125 128 129 131 134 135 138 2 11 93 80 79 84 88 90 91 95 96 101 101 100 104 105 104 107 111 112 108 117 118 118 121 123 124 124 129 131 134 135 2 12 79 83 83 86 86 89 94 98 100 103 104 102 105 107 109 111 111 116 112 119 123 122 123 124 130 131 137 133 139 138 2 13 82 86 88 91 93 95 100 105 103 105 107 106 111 114 112 116 117 121 117 125 127 128 131 132 135 133 140 140 144 147 2 14 84 86 88 91 93 96 100 101 104 105 107 106 111 114 111 112 112 115 113 119 120 122 123 125 126 128 131 131 133 136 2 15 79 80 81 84 84 86 91 94 94 97 99 98 105 110 108 110 109 113 108 116 118 119 120 123 125 126 130 130 133 137 2 16 79 81 78 83 84 87 89 93 94 98 100 97 102 105 104 106 106 111 109 115 118 120 121 121 126 125 129 131 132 135 3 17 81 83 84 87 89 92 96 98 100 102 104 103 111 112 111 111 112 116 116 122 124 123 122 123 126 126 132 132 133 137 3 18 87 90 91 94 98 100 105 107 108 111 112 113 117 120 118 115 110 102 107 113 115 117 119 121 122 126 128 130 133 137 3 19 85 87 87 90 92 93 97 98 101 103 105 104 109 109 109 103 101 111 102 107 111 112 113 115 117 120 122 123 120 129 3 20 76 76 76 79 82 84 89 90 92 96 96 96 101 101 100 102 105 107 104 113 116 115 119 119 122 122 127 127 131 134 3 21 90 93 93 96 98 100 103 106 108 109 111 110 113 117 113 110 111 115 111 117 119 120 120 123 125 125 128 129 132 135 3 22 91 95 94 98 100 103 108 109 112 114 116 115 121 124 122 122 120 124 123 130 132 134 136 137 140 139 145 145 149 151 3 23 86 91 91 95 98 100 105 101 109 113 114 115 121 121 121 121 121 124 125 132 137 139 139 141 145 146 146 153 155 137 3 24 91 95 96 100 104 106 113 116 115 120 122 124 129 130 130 129 131 134 133 142 146 147 149 150 155 155 160 161 165 167 4 25 84 87 87 91 93 96 100 103 105 109 111 110 117 119 117 117 116 118 118 124 124 124 123 124 124 124 127 127 129 131 4 26 87 91 98 94 95 98 101 104 105 109 112 111 119 117 115 118 117 120 119 126 126 129 132 134 135 135 138 140 143 147 4 27 97 101 101 108 110 111 119 123 124 127 132 133 137 138 134 139 138 141 142 151 153 154 156 157 161 167 167 175 169 172 4 28 88 95 93 98 101 103 101 115 118 118 124 121 130 131 132 139 138 143 143 152 155 159 159 162 164 167 173 169 175 182 4 29 86 90 86 92 97 100 104 106 108 111 114 115 120 123 121 125 126 129 130 137 139 141 143 147 151 150 156 158 160 166 4 30 84 88 89 92 95 99 106 109 111 115 120 118 129 131 127 132 133 136 136 144 149 148 150 154 156 160 165 165 167 168 4 31 95 100 99 106 109 111 118 119 122 126 127 128 136 137 133 138 139 142 140 148 151 152 153 156 156 157 164 163 164 166 4 32 85 87 89 94 94 97 105 106 108 110 114 113 118 121 118 120 119 125 125 131 134 136 137 138 141 142 147 147 149 152 15 96980 16 Додаток 2 Бали мукозиту Група 1 1 1 1 1 1 1 1 2 2 2 2 2 2 2 2 3 3 3 3 3 3 3 3 4 4 4 4 4 4 4 4 Тварина 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 28 29 30 31 32 6 0 0 0 1 0 0 0 0 0 1 0 0 1 0 0 0 1 0 1 1 1 0 0 1 0 0 0 1 0 1 0 1 8 1 1 1 1 1 0 0 0 1 1 1 0 1 1 1 1 1 0 1 1 1 1 1 1 1 1 0 1 0 1 0 0 10 1 1 2 1 1 1 1 1 2 1 1 2 3 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 2 1 1 1 1 1 12 1 1 2 2 2 2 3 2 2 2 2 3 2 2 1 2 2 2 2 2 2 1 2 2 1 2 2 2 2 2 2 2 ПРИКЛАД 2: Друге дослідження SCV-07 в лікуванні мукозиту ротової порожнини, викликаного гострим опроміненням, у хом'яків. Ціль цього дослідження полягала в тому, щоб провести попередню оцінку ефективності SCV-07 в лікуванні мукозиту ротової порожнини, використовуючи модель хом'яків викликаної гострим опроміненням хвороби. SCV-07 застосовувався у дозах, що становили 1 мг/кг або 100 мкг/кг один раз або двічі на день підшкірною ін'єкцією протягом 22 днів, починаючи за один день перед опромінення і до дня 20 після опромінення. Жодних смертельних випадків не спостерігалося в жодній із груп лікування і не відзначалося жодних статистично вагомих збільшень темпу росту, що свідчить про те, що SCV-07 добре переносився в цих дозах, і може фактично зменшити втрату маси, пов'язану з мукозитом. Хом'яки контролю мали бал мукозиту 3 або вище у 28,1 % тварин днів, оцінених у цьому дослідженні. Тварини, ліковані за допомогою SCV-07 при 100 g/kg, як тільки щодня в дні -1 до 20 показав статистично істотне скорочення в числі днів тварин з рахунком 3 або вище до 6,3 % (Р