Спосіб лікування урогенітальних хламідіозів

Винахід належить до галузі медицини, а саме до гінекології, І стосується нового способу лікування хламідійної Інфекції. Хламідійна Інфекція за поширенням І спектром патології займає провідне місце серед захворювань, що передаються статевим шляхом. Урогенітальним хламідіозом уражено в середньому від ЗО до 60% жінок І понад 50% чоловіків, які страждають негонококовими хворобами сечостатевих органів. Приблизно 50% новонароджених від матерів з хламідіозом є Інфікованими. З Інфекцією, яку викликає Chlamydia trachomatfs (C. trachomatis), пов'язують понад 20 клінічних синдромів, у тому числі ураження сечостатевих органів, органів дихання, очей, суглобів, неплідність, патологію вагітності І плода, зниження народжуваності, захворювання новонароджених І дітей раннього віку. Розповсюдженість хламідійних уражень перевищує всі Інші інфекційні хвороби, поступаючись лише респіраторним вірусним інфекціям. Сказане вище свідчить про виняткову ак-туальність проблеми урогенітальних хламідіозів і гостро ставить питання про потребу належного лікування і профілактики хламідійних інфекцій. При зазначеній інфекції має місце відсутність стійкого Імунітету, обмежений вибір лікувальних засобів, які представлені здебільшого антибіотиками тетрациклінового ряду І макролідами. У 10-20% осіб, які лікувались, не досягається клінічний і мікробіологічний ефект, а також виникають важкі ускладнення (дисбактеріоз, кандидоз, ураження шлунково-кишкового каналу, гепатит). Це зумовлює потребу розробити нові підходи до лікування хламідіозів, пошуку нових е фективних препаратів протихламідійної діТ. Найближчим за суттю до запропонованого винаходу є спосіб лікування неплідності у подружжя при хламідійному Інфікуванні, при якому застосовують перорально антибактеріальний препарат таривіт (синонім: офлоксацин: капсули по 200 мг двічі на добу) з паралельним введенням його у піхву (по 1 капсулі 200 мг протягом 10 днів). Через місяць після лікування цим способом хламідії не виявляють тільки у 38% хворих, причому тривалість захворювання пацієнтів не перевищувала 5 років. Низьку ефективність цього методу лікування пояснюють особливостями морфологічних змін у маткових трубах під впливом хламідій, які перешкоджають створенню необхідних терапевтичних концентрацій препарату в уражених тканинах (виражений склероз тканин І порушення внутрішньоорганного кровообігу). Завдання, на яке скерований винахід, полягає у створенні "Способу лікування хламідіозів", завдяки якому досягається виражений лікувальний ефект при вказаній патології без побічних ускладнень (дисбактеріозу, кандидозу, ураження шлунково-кишкового каналу) І вирішується через введення в піхву антибактерійного препарату у лікарській формі "піхвові свічки з флуренізидом 0,1 г" в добовій дозі 0,2 - 0,3 г протягом 21 - 40 днів. Завдяки новому способу лікування одержано виражений лікувальний ефект у 90% хворих, який підтверджено мікробіологічно І серологічно (див. таблицю). Використання "піхвових свічок з флуренізидом 0,1 г з поліетиленоксидною основою забезпечує проникнення в уражені тканини антибактерійного препарату фяуренізиду в дозуванні, необхідному для знешкодження хламідій (див. таблицю). "Піхвові свічки з флуренізидом 0,1 г" виготовляють загальновідомим способом, який описано в державній фармакопеї СРСР X видання [М.: Медицина, 1968). При клінічному дослідженні встановлена висока ефективність нової лікарської форми за вперше розробленим способом застосування. Він дозволяє провести лікування без перорального і місцевого вживання антибіотиків, не призводить до розвитку побічних реакцій, Хворі легко переносять нові "піхвові свічки з флуренізидом 0,1 г. Спосіб лікування здійснюють таким чином. Хворій у перший тиждень призначають три піхвові свічки з флуренізидом 0,1 г на протязі доби (через 8 годин). У наступні 14 днів застосовують 2 піхвові свічки через 12 годин (на протязі доби). Тривалість лікування піхвовими свічками з флуренізидом 0,1 г становить 21 день. Застосування піхвови х свічок з флуренізидом 0,1 г дає виражений позитивний ефект при лікуванні ендоцервіцитів, аднек-ситів, ендометритів хламідійної етіології. Запропонований спосіб дозволяє уникнути вживання мегадоз антибіотиків. Останні широко використовуються у різних комплексах для лікування хламідіозів і викликають небажані побічні явища, характерні для тривалого їх застосування. Приклад 1. Хвора В., 25 років, скарги на свербіння в ділянці зовнішніх геніталій, посилення виділень після менструації, тягнучі болі внизу живота, періодично - болі при сечовипусканні. Тривалість захворювання - 8 місяців. При комплексному клініко-ла-бораторному обстеженні діагнозовано хламідійний уретрит і ендоцервіцит. Дослідженням вискрібу слизової уретри і цервікального каналу на культурі клітин L 929 та за допомогою прямого імунофлюоресцентного методу із використанням моноклональних антитіл виявлено антиген хламідій. Серологічне дослідження сироватки крові в реакції непрямої імунофлюоресценції виявило антихламідійні антитіла в титрі 1 : 64. У загальному аналізі сечі - сліди білку, слиз, лейкоцити 5 - 6 у полі зору. Візуально і кольпоскопічно встановлено наявність ендоцервіциту. У загальному аналізі крові змін не виявлено. Проведено курс лікування піхвовими свічками з флуренізидом 0,1 г. У перший тиждень свічки застосувались тричі на день з Інтервалом 8 годин, у наступні 14 днів -двічі через 12 годин. Через тиждень від початку лікування хвора відзначила відчутне зменшення болей унизу живота і при сечовипусканні, зникнення виділень з піхви. Нормалізація аналізу сечі наступила на 10-ий день лікування. Клінічно І кольпоскопічно зникнення симптомів ендоцервіциту спостерігалось на 14 день від початку лікування. Контроль за елімінацією збудника проводився в процесі лікування (на 14 і 21 дні), через 10 днів після завершення курсу І після наступної місячки. В культурі клітин L 929 хламідії не виявлялись з 14 дня від початку лікування. Методом прямої ІмунофлюоресценцІЇ антиген хламідій у вискрібах з! слизових уретри І цервікального каналу не Ідентифікувався після завершення курсу лікування, а також через 10 і 30 днів. Для уникнення реінфекції паралельно проводилось лікування статевого партнера хворої таблетками флуренізиду по 0,15 г двічі на добу (добова доза 0,3 г) протягом 21 дня. Приклад 2 У хворої Η,, віком ЗО років, яка обсаджувалась з приводу вторинної неплідності, на підставі мікробіологічних, серологічних і об'єктивних даних клінічного обстеження діагностовано персистентну форму хяамідійної інфекції. Тривалість хвороби З роки. В анамнезі два курси терапії дакеицикліном і еритроміцином по 14 днів (без терапевтичного й мікробіологічного ефекту), При серологічному обстеженні в сироватці крові виявлена антихламідійні антитіла в титрі 1 : 128, При гінекологічному обстеженні діагностовано хронічний сальпінгофорит, ен-доцеріцит, В мазках на ступінь чистоти -20-30 лейкоцитів;, при бактеріологічному дослідженні виявлена супутня флора - Е. Colt,