Спосіб внесення бактеріальних добрив під зернові

Винахід належить до галузі рослинництва, зокрема - технологій в.ирощування зернових культур, а саме до способів внесення бактеріальних добрив, і може бути використаний як технологічний елемент при сівбі зернових. Найбільш близьким по суті заявленого технічного рішення є спосіб застосування бактеріального добрива (ризоагрину) [1], який включає: передпосівний механізований або ручний обробіток насіння водною суспензією ризоагрину в день сівби з використанням препаратів, що забезпечують прилипання добрив до насіння. Протруєння посівного матеріалу та використання гербіцидів ведеться за певною схемою, що властива відповідному препаратові. В усіх зазначених способах одержанню потрібного технічного результату при використанні бактеріального добрива шляхом Інокуляції насіння перешкоджає протруєння, оскільки більшість пестицидів, вбиваючи патогенну мікрофлору, знищують або ослаблюють і корисну. В основу винаходу покладено завдання створити технологічно доступний спосіб сівби зернових, що забезпечує одержання високоякісного урожаю вівса при зменшенні на 30-40% рекомендованих норм (доз) мінеральних азотних добрив. Технічний результат досягається шляхом заміни 1/3 норми мінеральних добрив бактеріальними, які вносять у формі водної суспензії обприскувачем на поверхню грунту посівної площі і негайно заробляють у грунт знаряддями для передпосівного обробітку грунту з наступною сівбою насіневого матеріалу. Внесення бактеріального добрива безпосередньо на поверхню посівної площі, а не на насіння, оброблене перед посівною протруювачами, дозволяє уникнути негативного впливу пестицидів на життєвість та азотфіксуючу здатність мікрофлори. Крім того, спосіб дозволяє зосередити внесену мікрофлору в зоні її взаємодії в грунті з кореневою системою злаків. Негайне загортання в грунт внесеного шляхом обприскування бактеріального добрива необхідне для того, аби уникнути згубного впливу попадання прямих сонячних променів на клітини асоціативної мікрофлори. Внесена в грунт азотфіксуюча мікрофлора при оптимальних умовах здатна нагромадити в середньому 3060 кг/га азоту повітря. Це дозволяє на третину знизити норму внесення мінеральних азотних добрив. Реалізація заявленого способу здійснюється слідуючим чином: бактеріальне добриво-, наприклад ризоагрин, в кількості, необхідній для внесення на певну лосівну площу (згідно інструкції по застосуванню), розчиняють у воді, ретельно змішуючи до утворення суспензії і з допомогою обприскувача, наприклад ОМ630-2, вносять на поверхню грунту посівної площі І негайно заробляють у грунт знаряддями для передпосівного обробітку грунту, наприклад, боронами ЗІГ-ЗАГ. Мета негайної заробки бактеріального добрива в грунт - запобігти попаданню прямих сонячних променів на бактеріальні клітини, щоб зберегти життєвість І активну здатність мікрофлори до азотфіксації. Безпосередньо сівбу (внесення насіння в грунт) потрібно провести не пізніше 1-2 днів після заробки бактеріального добрива. Внесення бактеріального добрива за такими способами дає можливість: уникнути негативного впливу протруювачів на азотфіксуючі бактерії; планувати сівбу не обов'язково в день внесення бактеріального добрива; зосередити асоціативну мікрофлору в біологічно активному шарі наростання кореневої системи злаків, що позитивно впливає на живлення рослин біологічним азотом, а відтак, на урожай і якість продукції зернових. На полі селекційної сівозміни лабораторії селекції сільськогосподарських культур інституту землеробства І тваринництва західного регіону (відділок Ставчани д.г. Оброшино) нами проведено досліди по вивченню ефективності запропонованого способу t порівняння його із прототипом при вирощуванні вівса. Грунт сірий опідзолений поверхнево-ог-лесний з такими агрокліматичними показниками: гумус (за Тюріним) - 1,8% рНсоя. - 5,4, вміст рухомого фосфору (за Кірсановим) І обмінного калію (за Масловою) відповідно 6,2 І8.7кг/100г грунту. Агротехнічні заходи по підготовці грунту до сівби проводились в 1 декаді квітня, в такій черговості: ранньо весняна культивація на глибину 10-12 см; внесення мінеральних добрив під передпосівну культивацію N45P45K45. З гектарної норми бактеріального добрива (ризоагрин) робили водну витяжку, яку вносили до наполовину заповненого водою баку обприскувача ОМ 630-2. Згідно схеми досвіду норму внесення регулювали шляхом зміни концентрації добрива з боку обрискувача. Бактеріальні добрива (бактеріальну суспензію) вносили на поверхню грунту шляхом обприскування з негайною заробкоюїх у грунт агрегатом, скомплектованим з посівних борінок різних ширині захвату обприскувача. Сівба вівса проводилась на третій день після внесення бактеріальних добрив у грунт. У варіантах з Інокуляцією насіння обробляли загальноприйнятим методом: бактеріальний препарат вносили на попередньо заложену поверхню зерна І через 2 г-д. після обробки насіння висівали в грунт. Площа посівної ділянки 577 м , облікової 140 м2. Виробничі досліди були закладені на загальній площі 1,3 га з обліковою ділянкою 0,32 га. Одержані дані свідчать про високу ефективність бактеріального добрива, застосовування якого при новому способі забезпечило приріст урожаю від 11,2 до 11,3%. В аналогічних варіантах прототипу одержано дещо вищий приріст (відносно контролю) урожаю при внесенні 2 га/норм, але порівняно Із новим способом спостерігалась лише тенденція до збільшення (НІР - 2,4). Збільшуючи норми цього добрива при новому способі внесення, нами відмічено тенденцію до зростання приросту урожаю. У виробничих дослідах з аналогічними варіантами одержано надвишку урожаю 4,5; 5,0; 6,5 ц/га; 11,0; 11,1; 11,5%. При внесенні однакових норм бактеріального добрива в новому способі І прототипі одержано надвишку врожаю залежно від норми на 11,2-11,31 11,7-11,7%. Проте збільшення врожаю в прототипі можна кваліфікувати як тенденцію (НІР -2.4). Спосіб технологічно більш досконалий І зручний в використанні. Внесення в грунт бактеріального добрива і висів насіння не обов'язково має бути неодночасовим актом, при цьому застосовуються технічні агрегати, якими господарство здебільшого забезпечене. Розрив у часі між внесенням бактеріальних добрив у грунт І сівбою протруєного насіння дає можливість уникнути негативного впливу пестицидів на азотфіксуючі бактерії. При новому способі усувається повторний контакт обслуговуючого персоналу з протруювачами. Немає потреби використовувати препарати для приліплювання бактеріального добрива до насіння. Спосіб санітарно І екологічно безпечний та економічно вигідний по затратах часу. Застосування способу внесення бактеріального добрива безпосередньо в грунт забезпечує високу ступінь контакту асоцІативної азотфіксуючої мікрофлори, з кореневою системою рослин. Всі Інші агрозаходи технології виконуються однаково в двох способах.