Спосіб вигодовування гусені дубового шовкопряду

Винахід належить до сільського господарства, зокрема, до шовківництва, і може бути використаний при вирощуванні дубового шовкопряда. Відомі способи вигодування дубового шовкопряда, що включають годування гусениць в процесі вирощування листям двох різних деревних порід дуба черешкового і нетрадиційної кормової рослини: берези бородавчастої. Вказаний спосіб полягає у чергуванні годування гусениць листям дуба та нетрадиційної кормової рослини зі зміною кормової рослини - берези на початку кожного віку гусениць. Але в процесі вигодування кожне переведення гусениць, що живилися дубом, на листя берези або Ірги викликає масову їх загибель, що досягає 95% на березі та 100% на Ірзі. Тому відомий спосіб практично непридатний при вигодуванні дубового шовкопряда. Він також передбачає годування комах листям дуба в IV або V віках гусениць, що вимагає великих витрат дубового листя. В основу винаходу покладено завдання створення способу вигодування дубового шовкопряда, який дозволить зберегти гусениць, що живилися в молодшому віці листям дуба, при відсутності дубового корму для вигодування комах старшого віку і догодувати їх до закоконювання листям нетрадиційної кормової рослини. Це завдання розв’язується шляхом одноразового, здійснюваного у чітко визначений термін, переведення гусениць, що живилися дубом, на листя деяких нетрадиційних кормових рослин, яке додатково обробляють водними екстрактами біомаси дуба черешкового. Це дозволяє значно підвищити ефективність вигодування дубового шовкопряда при переведенні комах, що живилися дубом, на листя нетрадиційної кормової рослини, з одночасним захистом їх від мікроспоридіозних захворювань, і таким чином зберегти гусениць і одержати врожай коконів при відсутності листя дуба для вигодування комах старшого віку. Поставлене завдання вирішується тим, що гусениць, які живилися дубом, переводять на листя нетрадиційної кормової рослини один раз за період вигодування, на початку III віку; як нетрадиційний корм використовують листя граба звичайного або верби попелястої, а корм гусениць після переведення на нетрадиційну кормову рослину до закоконювання обробляють водним екстрактом листя або кори дуба черешкового. Приклад 1. Для дослідів використовували гусениць дубового шовкопряда породи Поліський тасар, яких утримували в лабораторних і виробничих умовах Київської і Волинської областей України і протягом перших двох віків годували листям дуба черешкового. Після линяння на ill вік гусениць, що знаходилися на об'їдених гілках дуба в поліетиленових циліндрах, починали годувати листям нетрадиційної кормової рослини. Через кілька діб комах переносили в марльові садки або на стелажі Інсектарію і годували нетрадиційним кормом до закоконювання. Дані, наведені в табл. 1 і 2, свідчать про те, що найвища життєздатність дубового шовкопряда забезпечується при переведенні гусениць, що живилися дубом, на нетрадиційний корм на початку III віку. При цьому комахи, що перелиняли, починають живитися новим кормом в ті ж строки, що й листям дуба, і нормально на ньому розвиваються. В результаті життєздатність дубового шовкопряда за весь період вигодування підвищується в порівнянні з відомим способом в 40 і більше разів. При годуванні гусениць нетрадиційним кормом з II віку спостерігається зниження їх життєздатності в порівнянні з оптимальним строком переведення. Згодовування комахам нетрадиційного корму з початку IV і особливо V віку призводить до затримки живлення, росту і розвитку і зниження життєздатності. Дані, наведені в табл. 2, свідчать про те, що найвища життєздатність дубового шовкопряда спостерігається при переведенні гусениць в процесі вигодування з листя дуба на листя граба звичайного або верби попелястої. Використання з цією метою листя берези бородавчастої призводить до Істотного зниження життєздатності комах. Приклад 2. Для дослідів використовували гусениць дубового шовкопряда породи Поліський тасар, яких протягом перших двох віків годували листям дуба черешкового, а на початку третього віку переводили на листя нетрадиційної кормової рослини - граба звичайного. В цей час формували дві групи комах. Корм гусениць однієї групи після переводу на граб до закоконювання обробляли водним екстрактом листя дуба черешкового з розрахунку 1-1,5 л екстракту на 1 кг корму. Для приготування екстракту 100-120 г свіжого подрібненого листя дуба заливали водою з температурою 18-23°С, настоювали на протязі однієї доби і фільтрували крізь марлю. Корм гусениць другої групи вцей період обробляли водою. Дані, наведені в табл. 3, свідчать про те, що обробка корму водним екстрактом листя дуба сприяла підвищенню життєздатності комах на 76,5% в порівнянні з відомим способом і на 14% порівняно з обробкою водою. Гусениці закоконювалися в середньому на 3 доби раніше; одержані кокони були в середньому на 16% важчі, а маса їх шовкової оболонки збільшилася на 45%. Обробка корму водним екстрактом листя дуба черешкового дозволила значно підвищити стійкість гусениць до захворювання на мікроспоридіоз і збільшити життєздатність комах, одержаних Із зараженої грени, на 28 %. Приклад 3. Для дослідів використовували гусениць дубового шовкопряда Поліський тасар, яких протягом перших двох віків годували листям дуба черешкового, а на початку третього віку переводили на листя нетрадиційної кормової рослини - граба звичайного. В цей час формували дві групи комах. Корм гусениць однієї групи після переводу на граб до закоконювання обробляли водним екстрактом кори дуба черешкового з розрахунку 1-1,5 л екстракту на 1 кг корму. Для приготування екстракту 100-120 г висушеної подрібненої кори дуба заливали 1 л киплячої води, настоювали протягом 30-40 хв., фільтрували крізь марлю і охолоджували. Корм гусениць другої групи в цей період обробляли водою. Дані, наведені в табл. 3, свідчать про те, що обробка корму водним екстрактом кори дуба сприяла підвищенню життєздатності комах на 82,5% в порівнянні з відомим способом і на 20% порівняно з обробкою водою. Гусениці закоконювалися в середньому на 5 діб раніше, а маса шовкової оболонки одержаних коконів збільшилася на 17 %. Обробка корму водним екстрактом кори дуба черешкового дозволила значно підвищити стійкість гусениць до захворювання на мікроспоридіоз і збільшити життєздатність комах, одержаних із зараженої грени, на 50 %. Промислова придатність винаходу випливає з того, що, на відміну від відомого способу, його застосування дозволяє зберегти гусениць дубового шовкопряда на вигодівлях при відсутності або нестачі листя дуба для вигодування гусениць старшого віку. Він забезпечує успішне завершення ви годівель і одержання врожаїв коконів найстійкіших до пошкоджуючих факторів нетрадиційних кормових рослин у випадку сильного ураження листя дуба пізніми весняними приморозками, борошнистою росою та Іншими захворюваннями або пошкодження листоїдними шкідниками. Спосіб нескладний, добре вписується в технологію вирощування дубового шовкопряда, не потребує спеціального обладнання, а сировина для приготування екстрактів заготовляється безпосередньо на вигодівлях. Запропонований спосіб сприяє значному підвищенню ефективності вигодування дубового шовкопряда при переведенні гусениць з дуба на листя нетрадиційної кормової рослини, забезпечуючи підвищення життєздатності і продуктивності комах, поліпшення якості коконної продукції і скорочення періоду вигодування. Він у значній мірі забезпечує захист гусениць від захворювання на мікроспоридіоз і дає можливість одержати врожай коконів не тільки Із здорової, але й Із природно зараженої мікроспоридіями грени при прояві цього захворювання у третьому віці гусениць і пізніше.